Ухвала

від 23.11.2017 по справі 365/396/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/396/17 Головуючий у І інстанції Денисенко Н. О. Провадження № 22-ц/780/5163/17 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С. Категорія 22 23.11.2017

УХВАЛА

Іменем України

23 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.

та секретаря Вергелес О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Калина" на рішення Згурівського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Калина до ОСОБА_2, Фермерського господарства Пріус про переведення прав та обов'язків орендаря за договором оренди землі та визнання права оренди,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року представник ПрАТ Калина звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власницею земельних ділянок площами 5,18 га та 5,1802, га, які розташовані на території Красненської сільської ради, Згурівського району, Київської області.

Протягом 2007-2017 років ці ділянки перебували у строковому платному користуванні підприємства на умовах договору оренди від 09 вересня 2006 року. Вказує, що протягом усього строку договору оренди товариство належним чином виконувало його умови та до закінчення строку його дії повідомило ОСОБА_2 про намір укласти договір оренди землі на новий строк та надіслало проект такого договору.

Однак відповідачка не надала відповіді та уклала із ФГ Пріус два договори оренди землі цих ділянок за №№ 37, 38, чим, на його думку, порушила права товариства, встановлені ст. 33 Законом України Про оренду землі , тому просить перевести на ПрАТ Калина права та обов'язки сторони орендаря та визнати за ним право оренди за спірними договорами .

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, представник ПрАТ Калина подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав спосіб захисту своїх прав, який не передбачений законом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником двох земельних ділянок площами 5,18 га та 5,1802, га, кадастрові номера яких відповідно НОМЕР_2 та НОМЕР_1, які розташовані на території Красненської сільської ради, Згурівського району, Київської області (а.с.41-46).

09 вересня 2006 року між ЗАТ Калина , правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років, який було зареєстровано у Згурівському відділенні Київської регіональної філії № 12 Центру ДЗК Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2007 року за № 04:07:027:00034 (а.с.15-17), строк дії якого закінчився 06 квітня 2017 року.

Позивач як орендар про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк звернувся до відповідача 23 березня 2016 року, направивши ОСОБА_2 поштове відправлення листа цінного із проектом договору оренди землі в 4 примірниках, тобто до закінчення строку дії цього договору (а.с.35, 36-37, 38-39, 40, 123-126).

У подальшому, ОСОБА_2 направила на адресу позивача заяву від 05 квітня 2006 року щодо небажання укладати з ним договір оренди землі на новий строк. Крім того, направляла аналогічні заяви від 14 серпня 2014 року та від 13 вересня 2016 року (а.с.120-122).

Позивач такі дії відповідача не оскаржував.

10 вересня 2016 року між ФГ Пріус та ОСОБА_2 було укладено та підписано два договори оренди землі за № 37 та за № 38, відповідно до умов яких ОСОБА_2 передала належні їй земельні ділянки в оренду ФГ Пріус на 7 років.

Ці договори оренди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 квітня 2017 відповідно за № 20066038 та за № 20065646.

Згідно зі ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється .

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Статтею 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватись цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( землекористувач).

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що позивачем було обрано спосіб захисту своїх прав, який не передбачений законом, крім того укладення цих договір відбулося згідно із вимогами закону.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди апелянта із з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 309 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, через що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Калина" відхилити.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: