Постанова

від 23.11.2017 по справі 814/1202/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

23 листопада 2017 року Справа № 814/1202/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Ространсагро", вул. І.Франка, 59, с. Благодатне, Очаківський район, Миколаївська область, 57532

доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2017 р. № 0010831401 і № 0010841401, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ространсагро" звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 06.06.2017 р. № 0010831401 і № 0010841401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позапланова перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України). Перевіряючими не враховано первинні документи, якими підтверджується придбання сої, соняшнику, ріпаку, фактично понесені витрати в зв'язку з цим, первинні документи на підтвердження використання виробленого дизельного біопалива в господарській діяльності, а надано перевагу доводам про відсутність документів, обов'язковість яких не встановлена Законом.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позапланова перевірка (акт від 22.05.2017 р.) проведена внаслідок подання позивачем заперечень на акт перевірки від 07.04.2017 р. та додаткових доказів. Грошове зобов'язання за січень-квітень 2014 р. не визначалось. Перевіркою не підтверджено виготовлення та використання у господарській діяльності підприємства дизельного біопалива, тому автоматизований мобільний двомодульний міні-завод протягом періоду, що підлягав перевірці, у господарській діяльності позивача не використовувався. Підприємством віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ТОВ "Проект-Строй Сервіс", реальність здійснення яких не встановлено через ненадання первинних документів.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У березні 2017 р. відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт від 07.04.2017 р. № 209/14-29-14-01/33429448. Перевіркою виявлено заниження податку на прибуток на суму 12713379,00 грн. і ПДВ на суму 13791106,00 грн.

21.04.2017 р. позивачем надані заперечення до акту з додатками.

За результатами розгляду заперечень, керуючись п.п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України та враховуючи надані позивачем документи, відповідачем прийнято рішення про необхідність проведення позапланової перевірки позивача за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.

Перевірка проводилася в травні 2017 р., а її результати оформлені актом від 22.05.2017 р. № 437/14-29-14-01/33429448. У висновках акту перевірки вказано про наступні порушення:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.3.1, 138.3.2 п. 138.3 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1, 144.3 ст. 144 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 12713379,00 грн.;

- п. 198.1, 198.3, 198.5 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, п.п. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 13791106,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.06.2017 р. № 0010831401 на суму 15190568,75 грн. і № 0010841401 на суму 18595408,50 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані невикористанням у господарській діяльності основного засобу "двомодульний міні-завод для виробництва дизельного біопалива МЗДП-10", неможливістю підтвердження виготовлення та використання в господарській діяльності дизельного біопалива, списанням сировини (соняшнику, ріпаку) для виробництва біопалива, реальність якого не підтверджена, завищенням податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Проект-Строй Сервіс".

У період, що підлягав перевірці, позивач здійснював реалізацію зернових та масляних культур, ріпаку, кукурудзи, а також надавав послуги по перевезенню вантажів. Для власних потреб позивач використовує біопаливо, яке виготовляє на двомодульному міні-заводі для виробництва дизельного біопалива МЗДП-10, який придбав у ТОВ "Промстройпроект" 01.11.2012 р. та ввів в експлуатацію 10.02.2013 р.

Під час перевірки позивачем надавалися первинні документи на підтвердження оприбуткування, руху та подальшого використання біопалива. Так, списання палива і мастильних матеріалів здійснювалось, виходячи з даних про пробіг автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів, оскільки в зв'язку зі змінами в законодавстві вилучено посилання на подорожні листи з ряду законів.

Подальше використання біопалива підтверджено товарно-транспортними накладними, які досліджувалися перевіряючими та зауважень до їх змісту акт перевірки не містить.

Вимоги про обов'язкову сертифікацію біопалива не застосовуються до позивача, оскільки паливо виробляється та використовується виключно для власних потреб позивача і не реалізовується іншим суб'єктам господарювання.

Позивач надав суду і перевіряючим під час перевірки докази наявності працівників для виробництва біопалива. Позивач використовує для виробництва біопалива власну електроенергію, вироблену міні електростанцією, яка перебуває на балансі підприємства.

Посилання відповідача на інформацію з мережі інтернет в частині компонентів для виготовлення біопалива суд взагалі не приймає до уваги, оскільки така інформація не є офіційною, а відповідач не може під час перевірки втручатися в технологічний процес виготовлення продукції.

З огляду на викладене вище, відповідачем не доведено невикористання у господарській діяльності позивача основного засобу "двомодульний міні-завод для виробництва дизельного біопалива МЗДП-10" та сировини (соняшнику, ріпаку) для виготовлення біопалива.

Зазначене вище свідчить також про протиправність висновків відповідача щодо завищення позивачем амортизаційних відрахувань на придбання основних засобів. Так, відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів, об'єкт амортизації основний засіб "двомодульний міні-завод для виробництва дизельного біопалива МЗДП-10" введено в експлуатацію згідно акту про введення в експлуатацію від 10.02.2013 р. з первісною вартістю 510283,33 грн. та присвоєно інвентарний номер 104/14. У відповідності до вимог п. 144.1 ст. 144 ПК України позивач правомірно нараховував амортизаційні відрахування на витрати по придбанню відповідного основного засобу.

Щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Проект-Строй Сервіс" суд зазначає, що у вересні 2016 р. позивач придбав у вказаного контрагента дизельне паливо, що підтверджується наданими до перевірки видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями. На момент постачання дизельне паливо уже перебувало на зберіганні ТДВ СГВП "Правда" згідно договору зберігання та відповідних актів прийому-передачі, отже, позивач не був учасником процесу транспортування дизельного палива. Крім того, товарно-транспортні накладні - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку їх на шляху переміщення, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Проте наявність належних первинних документів свідчить про здійснення самих господарських операцій. Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може вказувати лише на дотримання чи порушення правил перевезення, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013 р. по справі № К/9991/27587/12.

Сертифікати відповідності, сертифікати якості, паспорти виробника, технічні паспорти не є первинними документами, на підставі яких ведеться облік доходів і витрат. Помилки в оформленні первинних документів також не є беззаперечним доказом нереальності операцій. Доводи позивача щодо придбання контрагентом іншої номенклатури товарів, відсутність нерухомого майна, непроведення реєстрації акцизних накладних та наявність кримінального провадження взагалі порушують принцип індивідуальної відповідальності, закріплений у ст. 61 Конституції України. Можливе порушення податкового законодавства контрагентом позивача, а тим більше по ланцюгу постачання, не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. У позивача відсутній обов'язок і можливості перевіряти добросовісність свого контрагента.

Викладене вище в сукупності призвело до протиправних висновків відповідача за наслідками позапланової перевірки позивача, відтак податкові повідомлення-рішення від 06.06.2017 р. № 0010831401 і № 0010841401 належить скасувати.

При цьому, суд не погоджується з позицією позивача щодо протиправності проведення перевірки (акт від 22.05.2017 р.), оскільки вказана перевірка проведена на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України внаслідок подання позивачем заперечень до акта перевірки від 07.04.2017 р. та додаткових документів.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів перед судом правомірності нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток і ПДВ, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2017 р. № 0010831401 і № 0010841401

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 510000,00 грн., однак за оскарження податкових повідомлень-рішень, згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір", належало сплатити 506789,66 грн., що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 06.06.2017 р. № 0010831401 і № 0010841401.

3. Присудити приватному підприємству "Ространсагро" (ідентифікаційний код 33429448) судовий збір у сумі 506789,66 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська