Ухвала

від 23.11.2017 по справі 808/1749/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2017 рокусправа № 808/1749/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Олефіренко Н.А. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на окрему ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі № 808/1749/17 за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Товариства з обмеженою відповідальністю Балтикус Трейд про продовження дії спеціальної санкції, третя особа: Державна фіскальна служба України,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив продовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом від 14.09.2016 року № 1524 до відповідача на термін до усунення ним порушення ст. 205 Кримінального кодексу України до усунення зазначених порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України Про зовнішньоекономічному діяльність та/або пов'язаних з ним законів.

12.10.2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу про вжиття заходів за невиконання вимог ухвали суду першої інстанції від 18.09.2017 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати окрему ухвалу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року судом витребуванні докази у позивача, а саме лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 року № 4102-11/34255-03 щодо надання пропозицій про продовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності або ж переведення на індивідуальний режим ліцензування відносно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, рішення про зупинення діяльності ініційовано ДФС та її регіональними підрозділами.

Разом з тим, станом на 12.10.2017 року (дата постановлення окремої ухвали про вжиття заходів) ухвала суду про витребування доказів від 18.09.2017 року всупереч ст. 14 КАС України не виконана не була.

12.10.2017 року представник третьої особи звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі для надання додаткових доказів до терміну встановленого судом.

Запорізьким окружним адміністративним судом постановлено ухвалу від 12.10.2017 року про повторне витребування у позивача доказів встановлених ухвалою суду від 18.09.2017 року. Провадження у справі зупинено до 14.11.2017 року.

Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання ухвали суду від 18.09.2017 року про витребування доказів призводить до затягування розгляду справи та до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, зазначеною нормою законодавець чітко встановив, що рішення суду (в тому числі і ухвала), яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судом встановлено, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року суд витребував від позивача лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 року № 4102-11/34255-03 щодо надання пропозицій про продовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності або ж переведення на індивідуальний режим ліцензування відносно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, рішення про зупинення діяльності ініційовано ДФС та її регіональними підрозділами. Вказана ухвала набрала законної сили 18.09.2017 року.

Разом з тим, позивач не виконав вимоги ухвали суду від 18.09.2017 року, тим самим не надавши витребувані документи, що свідчить про порушення вимог ст. 14 КАС України.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо неналежності зазначеного доказу, оскільки останній не стосується ТОВ Балтикуса Трейд та є неналежним доказом у справі в розумінні частини 1 статті 70 КАС України, через таке.

Як зазначалося вище, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, рішення суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, а у сторони після винесення ухвали суду немає права оцінювати належність витребуваних доказів, оскільки це є виключною компетенцією суду.

Крім того, судова колегія наголошує на тому, що до повноважень суду безпосередньо належить оцінка доказів, які є у справі, та у разі необхідності витребовування додаткових доказів для повного та всебічного розгляду справи. Якщо сторона у справі не погоджується з винесеним рішенням суду про витребування доказів, остання може використати це як один з доводів апеляційної скарги у випадку оскарження прийнятого рішення по суті справи в порядку ч. 2 ст. 185 КАС України.

Стосовно доводів позивача, що окрема ухвала суду від 12.10.2017 року винесена з порушенням вимог матеріального права, зокрема вимог ст. 166 КАС України, судова колегія вважає зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є порушення саме закону, тобто і процесуального в тому числі, а не норм лише матеріального права, як помилково вважає апелянт. Таким чином, не виконавши вимоги ухвали суду від 18.09.2017 року, позивач порушив закон, а саме норми ст. 14 КАС України.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для винесення судом окремої ухвали.

Колегія суддів також з огляду на зміст частини 1 статті 166 КАС України зазначає, що окрема ухвала може бути постановлена під час розгляду справи, тобто в будь-який час, коли виявлені відповідні порушення, а не лише разом із прийняттям рішення по суті позову.

Разом з тим, судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково зазначено Генеральну прокуратуру України, як орган, який повинен здійснювати контроль за виконанням вимог окремої ухвали від 12.10.2017 року, через таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Отже, з вказаної статті вбачається, що прокуратура не уповноважена здійснювати контроль за виконанням судових рішень.

Одночасно, суд першої інстанції при постановленні окремої ухвали від 12.10.2017 року ніяким чином не вмотивував, чому саме Генеральній прокуратурі України ним вказано на виявлені порушення в частині невиконання ухвали суду від 18.09.2017 року про витребування доказів, яка безпосередньо стосується Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції змінити шляхом виключення з резолютивної частини окремої ухвали від 12.10.2017 ороку слова Генеральному прокурору України .

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України задовольнити частково.

Виключити з резолютивної частини окремої ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року слова Генеральному прокурору України .

В іншій частині окрему ухвалу від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: І.В. Юрко