Постанова

від 12.06.2007 по справі 29/444-06-11520

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/444-06-11520

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" червня 2007 р. Справа № 29/444-06-11520

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О. О.

за участю представників сторін

від АКБ „Імексбанк”: Совко О.В. –за дорученням    

від Виконкому Одеської міськради: не з'явився

від Одеської міськради: не з'явився

від Управління дорожнього господарства Одеської міськради: Делієргієв Г.Г. –за дорученням

від КП „Міські дороги”: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішення господарського суду  Одеської області

від  28 березня 2007 року                    

у справі № 29/444-06-11520                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом  Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, м. Одеса

до:

-   Виконавчого комітету Одеської міської ради, м. Одеса;

-   Управління дорожнього господарства та благоустрою міста Одеської міської ради, м. Одеса;

-    Комунального підприємства „Міські дороги”, м. Одеса;

-    Одеської міської ради, м. Одеса;

про стягнення матеріальної шкоди

    Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 44 від 03.05.2007року.

                                                              В С Т А Н О В И Л А:

   12.09.2006 р. Акціонерний комерційний банк „Імексбанк” (далі Банк) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до виконавчого комітету Одеської міської ради (далі Виконком); Управління дорожнього господарства та благоустрою міста Одеської міської ради (далі Управління); Комунального підприємства „Міські дороги” (далі КП) –про стягнення 6756 грн. 57 коп. (з урахуванням уточнених позовних вимог).

   Ухвалою місцевого суду від 30.01.2007 р. до участі в розгляді справи в якості відповідача залучена Одеська міська рада (далі Рада).

   Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.07.2006 р. автомобіль марки „Ниссан Альмера” державний номерний знак ВЕ 3981 АМ, що належить Банку, під управлінням водія Гоцуленко В.Р., рухався по вул. Мала Арнаутська в м. Одесі. При під'їзді до перехрестя з вул. Преображенською відбулося  порушення дорожнього покриття, внаслідок чого ліве переднє колесо автомобіля провалилося під асфальт дороги, що привело до деформація переднього лівого порогу та крила автомобілю, а також ковпаку з лівого боку та спричинило власнику автомобіля матеріальну шкоду в розмірі 6556 грн. 57 коп., яку відповідачі повинні відшкодувати Банку відповідно до вимог Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, Закону України „Про дорожній рух”, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198 „Про затвердження Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорони” та ст. 1190 ЦК України. Крім того, відповідачі повинні сплатити Банку 200 грн. понесених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 102 грн. понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.     

   У відзивах на позов Рада, Виконком, Управління та КП позовні вимоги вважали необґрунтованими та безпідставними.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 28.03.2007 р. (суддя Аленін О. Ю.)  позов задоволений та з Управління, КП та Ради, солідарно, стягнуто на користь Банку 6756 грн. 57 коп. заподіяної майнової шкоди, а також 102 грн. понесених витрати на сплату держмита та 118 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Виконком від відповідальності –звільнений.

   Рішення суду мотивовано тим, що 12.07.2006 р. автомобіль марки „Ниссан Альмера” державний номерний знак ВЕ 3981 АМ, що належить Банку, під управлінням водія Гоцуленко В.Р., рухався по вул. Мала Арнаутська в м. Одесі. При під'їзді до перехрестя з вул. Преображенською відбулося  порушення дорожнього покриття, внаслідок чого ліве переднє колесо автомобіля провалилося під асфальт дороги, що привело до деформація переднього лівого порогу та крила автомобілю, а також ковпаку з лівого боку та спричинило власнику автомобіля матеріальну шкоду в розмірі 6556 грн. 57 коп. Оскільки, матеріальна шкода була заподіяна Банку внаслідок бездіяльності Управління, КП і Ради, то останні повинні відшкодувати цю шкоду в солідарному порядку на підставі ст. ст. 1166 ч.1, 1190 ч. 1 ЦК України. Понесені Банком судові витрати по справі покладені судом на відповідачів відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

  В апеляційній скарзі Рада та Виконком просять рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Банку залишити без задоволення.

 В судовому засіданні представник Управління апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та вважав, що майнову шкоду Банку повинно відшкодувати КП.            

   Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

  В судовому засіданні представник Банку просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

   Рада, Виконком та КП були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, але їх представники в судове засідання не з'явилися та не скористалися своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

 Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Управління та Банку, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

  Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 12.07.2006 р. близько 12:30 автомобіль марки „Ниссан Альмера” державний номерний знак ВЕ 3981 АМ, що належить Банку, під управлінням водія Гоцуленко В.Р., рухався по вул. Мала Арнаутська в м. Одесі. При під'їзді до перехрестя з вул. Преображенською відбулося порушення дорожнього покриття, внаслідок чого ліве переднє колесо автомобіля провалилося під асфальт дороги, що привело до деформація переднього лівого порогу та крила автомобіля, а також ковпаку з лівого боку. При цьому порушення дорожнього покриття обмежуючими знаками означене не було.

  Ці висновки місцевого суду ґрунтуються на протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемі до нього від 12.07.2006 р., що складені повноважними працівниками ДАІ, письмовими поясненнями водія Гоцуленко В.Р., та не спростовуються жодним із доказів, що містяться в матеріалах справи.    

   Згідно висновку автотоварознавчого експерта № 439 від 15.08.2006р., що має свідоцтво на право проведення таких експертиз за № 276, виданого Міністерством юстиції України 30.06.2006 р., термін дії якого продовжений 14.07.2006 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки „Ниссан Альмера” державний номерний знак ВЕ 3981 АМ були заподіяні технічні пошкодження у вигляді деформації переднього лівого порогу та крила автомобіля, а також ковпаку з лівого боку, а його власнику матеріальна шкода в сумі 6556 грн. 57 коп.  

  Згідно п 2.12. Правил дорожнього руху, затверджених  Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. власник транспортного засобу має право, зокрема, на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

  Відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки,  права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та об'єднань) регулюються, зокрема Законом України “Про дорожній рух”.

 Відповідно до ст. 6 Закону України „Про дорожній рух” до компетенції міської та районної Ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади у сфері дорожнього руху належить виконання вимог законодавства та рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку;  визначення компетенції підвідомчих адміністрацій, що створюються згідно із схемою управління містом чи районом, у сфері дорожнього руху та його безпеки;  розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;  формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;  контроль за організацією навчання різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходів, пов'язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням;  контроль за підготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів, забезпеченням розвитку сфери цих послуг; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; здійснення та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;  проведення роботи по пропаганді безпеки дорожнього руху; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів; встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних гаражах; керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; контроль за виявленням дорожньо-транспортних подій та впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах;  організація системи заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалізацією; накладання у межах своєї компетенції адміністративних стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки; керівництво роботою по справлянню податків, зборів та інших обов'язкових платежів у сфері дорожнього руху.

   Згідно п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про дорожній рух” до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні події сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних подій і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

  Згідно ст. 21 Закону України „Про дорожній рух” автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами. Автомобільні дороги, вулиці поділяються на: загального користування, відомчі та приватні. У містах вулиці та дороги поділяються на магістральні вулиці та дороги, дороги та вулиці місцевого значення.

   За приписами ст. 24 Закону України „Про дорожній рух” власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна подія сталася з їх вини.

  Згідно п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 р. (далі –Правила)  ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, –відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

  Пунктом 5 Правил передбачено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища.

  За змістом п. 11 Правил власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху, постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;  аналізувати стан аварійності на дорожніх об'єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

  Згідно Положення про Управління дорожнього господарства Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 20-V від 27.06.2006 р. основними завданнями управління є забезпечення ефективного функціонування дорожнього господарства міста,  координація діяльності підприємств дорожнього господарства міста у межах повноважень. Цим же положенням визначено, що функціями управління є проведення обстежень, у тому числі річних періодичних обстежень об'єктів дорожнього господарства міста, визначення їхнього технічного стану, організація експлуатації об'єктів дорожнього господарства, розробка планів поточного ремонту та утримання об'єктів, організація виконання робіт з утримання вулиць міста у зимовий період.

  Відповідно до Статуту комунального підприємства “Міські дороги”, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 1692–ХХІV від 26.09.2003 р. основною метою діяльності підприємства є організаційне забезпечення поточного утримання об'єктів дорожнього господарства, виконання робіт з реконструкції, капітального, поточного та середнього ремонтів дорожнього покриття міста, надання різного виду послуг, пов'язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом об'єктів благоустрою. Згідно п. 2.2 Статуту КП здійснює експлуатацію, ремонт та реконструкцію автошляхів та магістралей, організацію всіх видів ремонту проїзних частин вулиць та тротуарів, їх утримання, здійснення поточного контролю за виконанням цих робіт на магістралях міського значення.

  Вищенаведене свідчить про те, що Рада делегувала свої повноваження з організації будівництва, реконструкції, ремонту, експлуатації та утримання автомобільних доріг та вулиць у м. Одесі –Управлінню та КП, які і були створені саме для цих цілей.    

Ретельно дослідивши матеріали справи та проаналізувавши чинне законодавство України місцевий суд дійшов до правильного і обґрунтованого висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок бездіяльності Управління та КП, які неналежним чином виконували свої обов'язки з ремонту, експлуатації та утримання вулиць у м. Одесі, а тому підставне, відповідно до вимог ст. ст. 1166 ч.1, 1190 ч. 1 ЦК України поклав на останніх відповідальність по відшкодуванню заподіяної Банку матеріальної шкоди в солідарному порядку.

Але, при цьому, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що і Рада, поруч з Управлінням та КП повинна нести відповідальність по відшкодуванню заподіяної Банку матеріальної шкоди, оскільки не врахував факт делегування Радою її повноважень з організації будівництва, реконструкції, ремонту, експлуатації та утримання автомобільних доріг та вулиць у м. Одесі –Управлінню та КП, які і були створені саме для цих цілей, внаслідок чого тільки останні і зобов'язані відшкодувати Банку заподіяну матеріальну шкоду у повному обсязі. Тому підстави для задоволення позовних вимог до Ради, як і до Виконкому –відсутні, оскільки матеріалами справи бездіяльність останніх у завданні шкоди позивачеві не доведена, внаслідок чого рішення місцевого суду, в цій частині, підлягає зміні.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при задоволені позову судові витрати по справі покладаються на відповідача, а тому суд першої інстанції підставне стягнув з відповідачів на користь позивача: 200 грн. понесених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 102 грн. понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, але при цьому помилково відніс 200 грн. витрат на проведення експертизи до заподіяної майнової шкоди, у зв'язку з чим рішення місцевого суду підлягає зміні ще й з цих підстав.

                              Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                              П О С Т А Н О В И Л А:

   Апеляційні скарги Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради –задовольнити частково.

   Рішення господарського суду Одеської області від 28.03.2007 року у справі № 29/444-06-11520 –змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

  1.  Позов Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, м. Одеса –задовольнити.

   2. Стягнути солідарно з Управління дорожнього господарства та благоустрою міста Одеської міської ради, м. Одеса та Комунального підприємства „Міські дороги”, м. Одеса на користь Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, м. Одеса: 6556 грн. 57 коп. –заподіяної майнової шкоди, 200 грн. понесених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 102 грн. понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3.  Позовні вимоги Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, м. Одеса до Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради –про стягнення майнової шкоди –залишити без задоволення.

   Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.  

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                    В. В. Шевченко

Судді                                                                      В. В. Бєляновський

                                                                                   М. А. Мирошниченко