Ухвала

від 23.11.2017 по справі 807/1884/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9603/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного Фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ялинка Закарпаття про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області 20.07.2017 звернулося в суд із заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача - управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області іншою юридичною особою - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року в задоволенні заяви Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати на прийняти нове, яким заяву задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з системного аналізу норм Закону № 406 та норм Закону № 2464 у взаємозв'язку з постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 Про утворення Державної фіскальної служби та від 6 серпня 2014 року № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України , слідує, що станом на теперішній час функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належать Державній фіскальній службі України та її територіальним органам, як правонаступникам реорганізованого шляхом перетворення Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів. Апелянт вказує, що передача заборгованості від управління Пенсійного фонду України до управління Державної фіскальної служби підтверджена карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.02.2013 по 31.08.2013 .

Таким чином, в спірних правовідносинах належним стягувачем повинно бути Головне управління ДФС у Закарпатській області.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41, ч.4 ст. 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 27.05.2013 управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернулось в суд з позовом до ТОВ Ялинка Закарпаття , в якому просило стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області заборгованість в сумі 7824,97 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 позов задоволено. Вказана постанова сторонами в апеляційному порядку не оскаржена і набрала законної сили.

26.08.2013 Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №807/1884/13-а боржником у якому вказано ТОВ Ялинка Закарпаття .

13.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54304732 про примусове виконання виконавчого листа №807/1884/13-а.

Відмовляючи в задоволені заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції виходив з того, що така є безпідставною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно з ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Вказаною нормою процесуального права визначено підстави, за наявності яких судом може бути замінено сторону виконавчого провадження, а саме: наявність відкритого виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення та вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

В свою чергу, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, частиною 4 статті 8 якого встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Зазначені вище положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування викладено в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи від 04.07.2013 №406-VII (далі - Закон №406-VII), який прийнято з метою узгодження положень законодавчих актів України зі змінами, що відбулися в системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, утворенням Міністерства доходів і зборів України, визначення законодавчих умов належного функціонування загальної системи адміністрування податків, зборів та єдиного соціального внеску, усунення можливих правових колізій щодо зазначених питань.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону №406-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи (набрав чинності 11.08.2013).

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону №406-VII процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи .

Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Таким чином, органи Пенсійного фонду закінчують усі наявні на день набрання чинності Законом №406-VII процедури (перевірки, узгодження їх результатів та вимог про сплату боргу, оскарження рішень про застосування пені та фінансових санкцій, стягнення недоїмки).

При цьому, колегія суддів зазначає, що не передбачено правонаступництва державними податковими інспекціями в частині обов'язків управлінь Пенсійного фонду України щодо контролю за виконаннями рішень судів зі сплати єдиного внеску.

Аналізуючи наведене, управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, правонаступником якого є Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, є органом, який відповідно до Закону №406-VII закінчує процедуру по стягненню з ТОВ Ялинка-Закарпаття 7824,97 грн. заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів, також, звертає увагу, що п. 5 Прикінцевих положень Закону №406-VII визначено механізм перерахування сплачених сум єдиного внеску до органів доходів і зборів, а саме встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, правонаступником якого є Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, як з огляду на положення Закону №406-VII, так і на ст. 15 Закону України Про виконавче провадження не втратило статусу стягувача у виконавчому провадженні ВП№54304732, оскільки у нього зберігаються повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні даної заяви.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі №807/1884/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст судового рішення виготовлено 28.11.2017