Постанова

від 21.03.2018 по справі 807/1884/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа №807/1884/13-а

адміністративне провадження №К/9901/2094/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 (суддя Луцович М.М.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (судді Старунський Д.М., Багрій В.М., Рибачук А.І.)

у справі № 807/1884/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ялинка Закарпаття

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю Ялинка Закарпаття про стягнення заборгованості задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ялинка Закарпаття на користь управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області заборгованість в сумі 7824,97 грн.

20.06.2013 Закарпатський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, в якому стягувачем вказано Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області.

13.07.2017 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі № 807/1884/13-а.

Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області 20.07.2017 звернулося в суд із заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача - управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області іншою юридичною особою - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, у задоволенні заяви Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області відмовлено.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви, виходили з того, що у заявника зберігаються повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи , а тому підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 і прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що з системного аналізу норм Закону № 406 та норм Закону № 2464 у взаємозв'язку з постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 Про утворення Державної фіскальної служби та від 6 серпня 2014 року № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України , слідує, що станом на теперішній час функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належать Державній фіскальній службі України та її територіальним органам, як правонаступникам реорганізованого шляхом перетворення Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів. Передача заборгованості від управління Пенсійного фонду України до управління Державної фіскальної служби підтверджена карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.02.2013 по 31.08.2013 .

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2017 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно частини 1 статті 15 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

За правилами частини 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Такими чином, обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Водночас, 11 серпня 2013 року набрав чинності Закон України від 04 липня 2013 року №406-VІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи , яким урегульовано питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України Міністерству доходів і зборів України.

Пунктами 3, 5 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування. Суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Відтак, законодавством не передбачено правонаступництва державними податковими інспекціями в частині обов'язків управлінь Пенсійного фонду України щодо контролю за виконаннями рішень судів зі сплати єдиного соціального внеску. Органи Пенсійного фонду закінчують усі наявні на день набрання чинності Законом № 406-VII процедури (у тому числі щодо стягнення недоїмки).

Отже, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області не втратило статусу стягувача у виконавчому провадженні № 54304732 й у нього зберігаються повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур, а тому суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі № 807/1884/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко