Ухвала

від 29.11.2017 по справі 814/1056/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1056/17

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Крусяна А.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства Микитівський гранітний кар'єр до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2017р. №0009161401 та №0009191401.

Позов обґрунтовувало тим, що у товариства в наявності всі належним чином оформленні первинні документи по господарських операціях з контрагентами ПП Ідеал Маркетинг (ПП ТК Амада ), ТОВ Лартан , ПП Ексида , ТОВ Гладіатор-Арма , ТОВ Марта , ТОВ Аскс-Україна , ТОВ Тревелко-Груп , ТОВ Бк Гранд Біллінг , ТОВ Грін Вейс , ТОВ Сантамо , ТОВ АБС , а висновок податкового органу про безтоварність вказаних господарських операцій ґрунтується лише на посиланнях про відсутність сертифікатів якості, журналу обліку довіреностей, подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, які не є документами податкового обліку. Відсутність вказаних документів не може позбавляти законного права ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою його позов ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано, що згідно аналізу баз даних встановлено відсутність у контрагентів позивача основних засобів (виробничих і складських приміщень), транспортних засобів, достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення задекларованого обсягу господарських операцій. Наявність у покупця товарів належним чином оформлених документів не є безумовною підставою для включення ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр сум витрат до складу валових якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 12.05.2017р. №0009161401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 379842 грн. (в т.ч. за основним платежем - 253228 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 126614 грн.), та №0009191401, яким ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1164112,50 грн. (в т.ч. за основним платежем - 776075 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 388037,50 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДФС у Миколаївській області на підставі акту №106/14-29-14-08/01033255 від 27.03.2017р. Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства Микитівський гранітний кар'єр (код ЄДРПОУ 01033255) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. , яким, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 253228 грн. за 2014 рік; абз. а п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, абз. а п.198.1 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 779 423 грн.

Зокрема, в акті перевірки №106/14-29-14-08/01033255 від 27.03.2017р. висновки про порушення позивачем вказаних норм податкового законодавства ґрунтуються на висновках податкового органу про безтоварність характеру господарських операцій позивача з контрагентами ПП Ідеал Маркетинг (ПП ТК Амада ), ТОВ Лартан , ПП Ексида, ТОВ Гладіатор-Арма , ТОВ Марта , ТОВ Аскс-Україна , ТОВ Тревелко-Груп , ТОВ Бктранд Біллінг , ТОВ Грін Вейс , ТОВ Сантамо , ТОВ АБС , обґрунтованих посиланням на відсутність (ненадання до перевірки) сертифікатів якості, журналу обліку довіреностей, подорожніх листів, товарно-транспортних накладних та не можливістю встановити походження товару.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2017р. №0009161401 та №0009191401, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень товариством зафіксованих в акті перевірки №106/14-29-14-08/01033255 від 27.03.2017р. Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, оформленні за наслідками виконання умов договорів, укладених між ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр та його контрагентами, суд першої інстанції виходив з того, що лише встановлення факту узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту та валових витрат, що в даному випадку перевіряючими не доведено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками Миколаївського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 134, 138, 139, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум витрат - до складу валових, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевірений період ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр здійснювало діяльність з: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, піску, крейди, глинистого сланцю (КВЕД 08.11); добування піску, гравію, глин і каоліну (КВЕД 08.12); оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД 46.73); вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41).

У перевірений період ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр відображало взаємовідносини з ТОВ Мар-та (код ЄДРПОУ 36201374) за серпень, жовтень, листопад 2014 року на загальну суму 79382,4 грн. (в т.ч. ПДВ 13230 грн.) по операціях з придбання спеціального одягу (краги, костюми сварщика, распіратори тощо).

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткові накладні №59 від 29.08.2014р. (чоботи шкіряні), №60 від 29.08.2014р. (рукавиці, мило, распіратор), №61 від 29.08.2014р. (куртка, костюм, фартук), №1 від 01.10.2014р. (костюм сварщика), №9 від 11.11.2014р. (краги сварщика, подшлемник утеплений); податкові накладні №59 від 29.08.2014р., №60 від 29.08.2014р., №61 від 29.08.2014р., №1 від 01.10.2014р., №9 від 11.11.2014р.; банківські виписки №418 від 01.10.2014р., №607 від 11.11.2014р.

У березні 2014 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ТОВ Бк Гранд Біллінг (код ЄДРПОУ 38913054) на загальну суму 20100 грн. (в т.ч. ПДВ 3350 грн.) по операціях з придбання послуг з ремонту електродвигунів.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткову накладну №172 від 15.04.2014р. (ремонт електродвигуна АО3 355 М8), податкові накладні №54 від 07.03.2014р., №320 від 27.03.2014р., №420 від 31.03.2014р.; банківські виписки №131 від 07.03.2014р., №203 від 27.03.2014р., №217 від 31.03.2014р.

За вересень 2014 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ПП Ексида (код ЄДРПОУ 38992047) на загальну суму 200928 грн. (в т.ч. ПДВ 33488 грн.) по операціях з придбання стрічки конвеєрної.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткову накладну №1376 від 24.09.2014р., податкову накладну №192 від 24.09.2014р., банківські виписки №763 від 24.09.2014р., №842 від 14.10.2014р., товарно-транспортну накладну.

За період червень, липень, серпень 2014 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ТОВ АБС (код ЄДРПОУ 38299956) на загальну суму 49680,06 грн. (в т.ч. ПДВ 8280,01 грн.) по операціях з придбання якоря електродвигуна.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткові накладні №162 від 27.06.2014р., №185 від 24.07.2014р., №123 від 15.08.2014р.; податкові накладні №162 від 27.06.2014р., №185 від 24.07.2014р., №123 від 15.08.2014р.; банківські виписки №50 від 27.06.2014р., №116 від 24.07.2014р., №184 від 18.08.2014р.

У період червень-грудень 2014 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ТОВ Аскс-Україна (код ЄДРПОУ 38800195) на загальну суму 134945 грн. (в т.ч. ПДВ 22490,91 грн.) по операціях з придбання запасних частин.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткові накладні №11804 від 18.11.2014р., №АН310530 від 16.07.2014р., №АН310528 від 16.07.2014р., №АН310854 від 25.09.2014р., №АН310863 від 30.09.2014р., №АН310897 від 20.10.2014р., №АН310902 від 21.10.2014р., №310880 від 29.08.2014р., №310802 від 02.09.2014р., №310815 від 12.09.2014р., №72902 від 29.07.2014р., №3100531 від 16.07.2014р., №310720 від 31.07.2014р., №310749 від 08.08.2014р., №310757 від 12.08.2014р., №1201-02 від 01.12.2014р., №1107-05 від 07.11.2014р., №310447 від 04.06.2014р., №310478 від 24.06.2014р.; податкові накладні №46 від 18.11.2014р., №48 від 23.06.2014р., №50 від 16.07.2014р., №61 від 25.09.2014р., №71 від 30.09.2014р., №20 від 09.10.2014р., №31 від 15.10.2014р., №90 від 29.08.2014р., №3 від 02.09.2014р., №22 від 12.09.2014р., №85 від 29.07.2014р., №53 від 16.07.2014р., №93 від 31.07.2014р., №19 від 08.08.2014р., №29 від 12.08.2014р., №2 від 01.12.2014р., №14 від 07.11.2014р., №11 від 04.06.2014р., №12 від 04.06.2014р., №52 від 24.06.2014р., №51 від 16.07.2014р., №52 від 16.07.2014р.

В липні 2014 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ТОВ Тревелко-Груп (код ЄДРПОУ 37728527) на загальну суму 45000 грн. (в т.ч. ПДВ 7500 грн.) по операціях з придбання плити дробильної СМД 110.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткову накладну №П-1407/15 від 14.07.2014р., податкову накладну №279 від 14.07.2014р., банківську виписку №94 від 31.07.2014р.

В квітні-травні 2015 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ТОВ Гладіатор-Арма (код ЄДРПОУ 38490386) на загальну суму 103966,2 грн. (в т.ч. ПДВ 17327,70 грн.) по операціях з придбання листів холодноканатних.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткові накладні №327 від 27.04.2015р., №512 від 26.05.2015р.; податкові накладні №10 від 08.04.2015р., №25 від 22.05.2015р. (зареєстровані в ЄРПН); товарно-транспортні накладні від 27.04.2015р. та від 26.05.2015р.

В серпні 2015 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ТОВ Грін Вейс (код ЄДРПОУ 39627057) на загальну суму 132895 грн. (в т.ч. ПДВ 22149,2 грн.) по операціях з придбання спеціального одягу (рукавиці, распіратори, бушлати, автопаста тощо).

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткові накладні №33 від 31.08.2015р. (рукавиці, респіратори, бушлати, авто паста), №31 від 01.08.2015р. (костюм сварщика), №30 від 17.08.2015р. (сапоги, костюм робочий); податкові накладні №10 від 31.08.2015р., №11 від 31.08.2015р., №7 від 17.08.2015р.; товарно-транспортні накладні №3895 від 17.08.2015р., №4397 від 31.08.2015р.

В червні 2015 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ТОВ Сантамо (код ЄДРПОУ 39463395) на загальну суму 11745,6 грн. (в т.ч. ПДВ 1957,6 грн.) по операціях з придбання товарів (рукавиці, миючі засоби, тканина тощо).

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткову накладну №35 від 17.06.2015р., податкову накладну №9 від 17.06.2015р., банківську виписку №732 від 17.06.2015р.

В липні 2015 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ТОВ Лартан (код ЄДРПОУ 39404523) на загальну суму 40 000 грн. (в т.ч. ПДВ 6666,7 грн.) по операціях з придбання послуг ремонту ковшу екскаватора.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: акт надання послуг №РН-001263 від 03.07.2015р., податкову накладну №126 від 03.07.2015р.

В серпні, вересні 2014 року ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр декларувало відносини з ПП Ідеал Маркетинг (ПП ТК Амада ) (код ЄДРПОУ 38870131) на загальну суму 1135882 грн. (в т.ч. ПДВ 189313,64 грн.) по операціях з придбання товару за договором від 22.08.2014р. №164.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано до перевірки: видаткові накладні №827 від 18.09.2014р. (ролик конвеєрний 108*310, 108*950), №684 від 26.08.2014р. (корпус насосу, колесо робоче, чулок насосу, блонедиск); податкові накладні №144 від 18.09.2014р., №190 від 26.08.2014р.; банківські виписки №744 від 18.09.2014р., №759 від 23.09.2014р., №673 від 26.08.2014р., №184 від 26.08.2014р.; товарно-транспортні накладні №5 від 18.09.2014р., №6 від 18.09.2014р. та №7 від 24.08.2014р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр з контрагентами ПП Ідеал Маркетинг (ПП ТК Амада ), ТОВ Лартан , ПП Ексида, ТОВ Гладіатор-Арма , ТОВ Марта , ТОВ Аскс-Україна , ТОВ Тревелко-Груп , ТОВ Бктранд Біллінг , ТОВ Грін Вейс , ТОВ Сантамо , ТОВ АБС .

Апеляційний суд критично ставиться до посилань апелянта на окремі недоліки в оформленні видаткових (не зазначення відповідальної особи, серії, номеру та дати довіреності на отримання товару) або товарно-транспортних накладних (відсутність точної адреси місць завантаження чи розвантаження товару), оскільки вказана обставина не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, якщо з інших доказів вбачається фактичне здійснення таких господарських операцій.

Колегія суддів вважає обґрунтованим не взяття судом першої інстанції до уваги посилань відповідача на відсутність по деяких господарських операціях товарно-транспортних накладних, адже ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр задекларувало свій податковий кредит не по ТТН, а по податкових накладних. Товарно-транспортна накладна не є обов'язковим документом, з наявністю якого Податковий кодекс пов'язує право платника податків на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в країні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з преамбулою Правил, вони визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, зазначені Правила не встановлюють правил податкового обліку та не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту, а товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує придбання та продаж товарно-матеріальних цінностей, вона належить до виду документів, що засвідчують факт перевезення. Відсутність товарно-транспортної накладної не позбавляє господарських операцій реального змісту та не може впливати на відображення такої операції в податковому обліку суб'єкта господарювання.

З аналогічних підстав суд апеляційної інстанції відхиляє, як необґрунтовані, посилання апелянта на відсутність у ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр журналу обліку довіреностей, сертифікатів якості товару, посвідчення якості.

В акті перевірки №106/14-29-14-08/01033255 від 27.03.2017р. та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління ДФС у Миколаївській області посилається на те, що за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на адресу безпосередніх контрагентів позивача їх контрагентами-постачальниками виписувались податкові накладні з номенклатурою товарів, що не відповідають номенклатурі товарів, що зазначені в податкових накладних виписаних на адресу ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр .

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неможливість встановлення походження придбаного позивачем товару, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Апеляційний суд, також, зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

В матеріалах справи відсутні докази застосування до контрагентів позивача ПП Ідеал Маркетинг (ПП ТК Амада ), ТОВ Лартан , ПП Ексида, ТОВ Гладіатор-Арма , ТОВ Марта , ТОВ Аскс-Україна , ТОВ Тревелко-Груп , ТОВ Бктранд Біллінг , ТОВ Грін Вейс , ТОВ Сантамо , ТОВ АБС фінансових санкцій, інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (реальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку зазначених контрагентів або позивача.

В акті перевірки №106/14-29-14-08/01033255 від 27.03.2017р., також, з посиланням на відомості баз даних податкового органу, зазначено про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, зокрема, основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів.

Апеляційний не бере до уваги такі посилання податкового органу, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

У справі, що розглядається, ГУ ДФС у Миколаївській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку апеляційного суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби мають викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Також, апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Щодо доводів апелянта про заниження ПрАТ Микитівський гранітний кар'єр суми податкових зобов'язань в розмірі 451937 грн. за рахунок реалізації власно видобутих ТМЦ за цінами нижчими за виробничу собівартість, то колегія суддів зазначає, що собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) у податковому обліку формується згідно з вимогами п.138.8, п.138.6 ст.138 ПК України, якими не встановлено обмежень щодо віднесення сум до складу витрат залежно від розміру отриманого доходу. Обчислення прибутку (збитку) по окремій операції та виключення зі складу собівартості витрат залежно від розміру доходу, вимогами ПКУ не передбачено. Сама по собі збитковість окремої операції не є беззаперечним доказом того, що вона не пов'язана з господарською діяльністю підприємства.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 12.05.2017р. №0009161401 та №0009191401.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Крусян А.В.

Шляхтицький О.І.