20-2/231
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 червня 2007 року Справа № 20-2/231
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача - Токарев Сергій Анатолійович, довіреність № б/н від 01.06.2007 - приватне підприємство "Фірма "Бонус";
представник відповідача - Шишкін Володимир Миколайович, довіреність № б/н від 15.12.2006 - комунальний заклад "Севастопольська міська лікарня № 7";
представник 3-ої особи - не з'явився - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального закладу "Севастопольська міська лікарня № 7" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 27.03.2007 у справі № 20-2/231
за позовом Приватного підприємства "Фірма "Бонус" (вул. Єрошенко, 11,Севастополь,99045)
до Комунального закладу "Севастопольська міська лікарня № 7" (вул. Супруна, 19,Севастополь,99007)
3-тя особа Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
про спонукання до виконання пункту 2.6 договору оренди нерухомого майна № 94 від 30.05.2006;
за зустрічним позовом Комунального закладу "Севастопольська міська лікарня № 7"
до Приватного підприємства "Фірма "Бонус"
про стягнення заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій у сумі 60749,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Фірма "Бонус" звернулось до господарського суду з позовною заявою до комунального закладу "Севастопольська міська лікарня № 7", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради про спонукання до виконання пункту 2.6 договору оренди нерухомого майна № 94 від 30.05.2006.
В процесі розгляду спору, приватне підприємство "Фірма "Бонус" уточнило позовні вимоги (том 1 арк. с. 82-83).
З посиланням на статті 193 Господарського кодексу України, частину 2 статті 220 , пункт 3 статті 778 Цивільного кодексу України позивач просив зобов'язати відповідача виконати договірні зобов'язання згідно пункту 2.6 зазначеного договору оренди про зарахування в рахунок орендної плати вартості поліпшень орендованого майна, які не можуть бути відокремлені, зроблених у процесі ремонтно-будівельних робіт у приміщенні другого поверху окремо розташованої будівлі міської лікарні № 7 площею 617,40кв.м, розташованої за адресою: місто Севастополь, вул.Єрошенка, 11, у сумі 255012,00 грн. з урахуванням індексу інфляції відповідно до пункту 3 договору.
Відповідач з позовом не погодився посилаючись на те, що поліпшення орендованого майна були зроблені в період дії договору № 5 оренди цього ж нерухомого майна від 01.04.2001, а тому їх вартість не може бути зарахована в рахунок орендної плати за договором № 94 від 30.05.2006 (том 1 арк. с. 63-66).
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради у судовому засіданні пояснив, що Фонд не має заперечень проти часткового задоволення позову в частині можливості зарахування в рахунок орендної плати вартості зроблених позивачем невіддільних покращень у сумі 198867,00 грн., підтверджений висновком експерта про ідентифікацію покращень орендованого майна.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 27.03.2007 у справі № 20-2/231 первісний позов задоволено частково, суд зобов'язав відповідача виконати договірні зобов'язання згідно пункту 2.6 договору №94 оренди нерухомого майна від 30.05.2006, укладеного між комунальним закладом "Севастопольська міська лікарня № 7" та приватним підприємством "Фірма "Бонус", про зарахування у рахунок орендної плати вартості поліпшень орендованого майна, які не можуть бути відокремлені, зроблених приватним підприємством "Фірма "Бонус" у процесі ремонтно-будівельних робіт у приміщенні другого поверху окремо розташованої будівлі міської лікарні №7 площею 617,40 кв.м., розташованої по вулиці Єрошенка, 11 у місті Севастополі, у сумі 198867,00грн. з урахуванням індексу інфляції відповідно до пункту 3 договору. В інший частині позовні вимоги залишені без задоволення. Зустрічний позов було залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду, комунальний заклад "Севастопольська міська лікарня № 7" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення.
Заявник апеляційної скарги посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки при вирішенні спору господарський суд помилково вирішив, що у 2006 році сторони уклали не новий договір, а договір "в новій редакції". Також залишивши зустрічний позов без розгляду, господарським судом, на думку заявника апеляційної скарги, були порушені вимоги статей 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.
Приватне підприємство "Фірма "Бонус" у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти вимог, викладених в ній, заперечувало та просило апеляційну інстанцію залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.06.2007, суддю Сотула В.В. було замінено на суддю Плута В.М.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
30.05.2006, комунальний заклад "Севастопольська міська лікарня № 7" (орендодавець) та приватне підприємство "Фірма "Бонус" (орендар) уклали договір № 94 оренди нерухомого майна (далі - договір № 94) - вбудованого приміщення другого поверху окремо розташованої будівлі Міської лікарні № 7, площею 617,40 м2 за адресою: місто Севастополь, вул. Єрошенко, 11 (том 1 арк.с. 10-11). Строк дії вказаного договору починається з моменту підписання договору і діє до 01.02.2011.
Договір погоджено з Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради.
Договір № 94 нотаріально посвідчено не було, однак рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.11.2006 у справі № 20-2/227 за позовом приватного підприємства "Фірма "Бонус" до комунального закладу "Севастопольська міська лікарня № 7" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, визнано дійсним (том 1 арк. с. 150-152). Рішення набрало законної сили 19.11.2006.
Відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням V сесії Севастопольської міської Ради від 12.11.2002 № 330 (із змінами та доповненнями) Фонд комунального майна є виконавчим органом Севастопольської міської Ради по управлінню майном комунальної власності територіальної громади міста Севастополя, одним із завдань якого є управління у визначених Радою межах майном комунальної власності.
Згідно пункту 2.4 рішення Севастопольської міської Ради від 31.01.2006 № 4657, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (том 1 арк. с. 35-43).
За умовою пункту 8.3 договору № 94 від 30.05.2006 сторони встановили, що договір є новою редакцією договору № 5 оренди нерухомого майна, укладеного сторонами 01.04.2001 (далі - договір № 5), строк дії якого закінчився 01.02.2006 (том 1 арк.с.12-15).
Орендоване майно, відповідно, як при укладенні договору № 5 так і при укладенні договору № 94, передавалось орендодавцем орендарю по актах прийому-передачі від 01.04.2001 та від 30.05.2006 (том 1 арк. с. 22, 24).
Пунктом 5.2 договору № 5 від 01.04.2001 орендарю надавалось право за згодою орендодавця робити реконструкцію, розширення, технічне переобладнання орендованого майна.
Вартість покращень об'єкта оренди, зроблених орендарем за рахунок власних коштів, які не можуть бути відокремлені від об'єкта оренди без шкоди для нього, за умовами пункту 2.6 цього договору відшкодуванню орендарю орендодавцем не підлягають.
Однак, умовами пункту 2.6 договору № 94 від 30.05.2006, який є новою редакцією договору № 5 від 01.04.2001, сторони встановили, що якщо невіддільні покращення об'єкту оренди здійснювались за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних затрат або зарахування їх вартості в рахунок плати за користування об'єктом оренди.
У квітні місяці 2001 року комунальний заклад "Севастопольська міська лікарня № 7" та Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації дали згоду приватному підприємству "Фірма "Бонус" на виконання ремонтно-будівельних робіт у орендованому ним приміщенні Севастопольської міської лікарні № 7 по вул. Єрошенко, 11, що підтверджується відповідними написами на листі приватного підприємства "Фірма "Бонус" № 53 від 03.04.2001, до якого додавався, зокрема, кошторис витрат на проведення ремонту (том 1 а.с.76, том 2 а.с.3, 47-48).
Висновком експерта про ідентифікацію покращень орендованого майна визначено, що здійснені орендарем за рахунок власних коштів невіддільні покращення вбудованих нежитлових приміщень другого поверху окремо розташованої будівлі лікарні № 7 по вул. Єрошенко, 11 у місті Севастополі відповідають по обсягу затвердженим кошторисам і актам виконаних робіт, і їх вартість станом на 01.02.2007 з урахуванням фізичного зносу становить 198867грн. (том 2 а.с.7).
Зазначений Висновок та Звіт про ідентифікацію невіддільних покращень орендованого майна, виконаних орендарем за рахунок власних коштів, які виконані на замовлення приватного підприємства "Фірма "Бонус" відділом оцінки консалтингової фірми "Даинна-Крым-Консалтинг", не оскаржуються ні відповідачем, ні третьою особою, факт здійснення позивачем невіддільних покращень та їх вартість не заперечується.
Відповідно до пункту 1 статті 188 та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором № 94 від 30.05.2006, а саме умови пункту 2.6 цього договору на день прийняття рішення.
Пунктом 2.6 договору № 94 від 30.05.2006 сторони передбачили право орендаря на відшкодування вартості необхідних затрат на здійснення погоджених невіддільних покращень орендованого майна або зарахування їх вартості в рахунок плати за користування об'єктом оренди.
При таких обставинах позовні вимоги приватного підприємства "Фірма "Бонус" в частині стосовно зарахування в рахунок орендної плати вартості поліпшень орендованого майна, які не можуть бути відокремлені, у сумі 198867,00 грн., на думку судової колегії обґрунтовані і підлягають задоволенню частково.
Стосовно зустрічного позову, апеляційна інстанція погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність доказів виконання сторонами умов пункту 2.6 договору № 94 від 30.05.2006 є перешкодою для вирішення цього спору, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повному дослідженні всіх обставин справи, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Севастополя від 27.03.2007 у справі № 20-2/231 залишити без змін.
Апеляційну скаргу комунального закладу "Севастопольська міська лікарня № 7" залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 705831 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Плут В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні