Постанова

від 15.11.2017 по справі 904/2197/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 904/2197/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівАлєєвої І.В., Корсака В.А. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на постанову у справі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 №904/2197/17 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри "Стальсервіс" простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри "Стальсервіс" про стягнення: 74528грн - основного боргу, 20179,15грн - пені, 3883,13грн - 3% річних, 11798,96грн - інфляційного збільшення боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №67/48ПР від 06.03.2015 щодо оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволений. Стягнуто з ТОВ "Металоцентри "Стальсервіс" на користь ПАТ "Дніпроважмаш" 74528,00грн - основного боргу, 3883,13грн - 3% річних, 11798,96грн - інфляційних втрат, 20179,15грн - пені, 1655,84грн - витрат по сплаті судового збору.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри "Стальсервіс" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 (головуючий суддя Кузнецова В.О., судді Науменко І.М., Чус О.В.) скасоване. У задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Алєєва І.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.03.2015 між ПАТ "Дніпроважмаш" (постачальник) та ТОВ "Металоцентри "Стальсервіс" (покупець) укладений договір поставки №67/48пр, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому договорі.

Кількість, асортимент та ціни продукції, що поставляється, вказуються у специфікаціях. які є невід'ємною частиною цього договору. Специфікації оформляються на кожну партію продукції, що поставляється (п. 1.2 договору).

Загальна кількість продукції, що постачається за даним договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформлених специфікацій і накладних (п. 1.3 договору).

Специфікацією №1 до договору №67/48ПР від 06.03.2015 сторони погодили поставку продукції - брухту 32 (стружка) ДСТУ 4121-2002 в кількості 100т. на загальну суму 340000грн.

Специфікацією №2 до договору №67/48ПР від 06.03.2015 сторони погодили поставку продукції - брухту 32 (стружка) ДСТУ 4121-2002 в кількості 100т. на загальну суму 340000,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом було встановлено, що 17.04.2015 та 19.06.2015 ТОВ "Металоцентри "Стальсервіс" звернулось до ПАТ "Дніпроважмаш" із заявками про відвантаження продукції за договором поставки №67/48пр від 06.03.2015.

На виконання умов вказаного договору, 20.04.2015 позивач поставив відповідачу "Стружку сталеву вуглецеву в'юноподібну" вид 503, у кількості 10,2 тонн на суму 34680,00 грн, що підтверджуються підписаною товарно-транспортною накладною № 61/180 від 20.04.2015, наказом-накладною № 61/180 від 20.04.2015.

Також, позивачем були виписані рахунок-фактура ДТМ-193м від 20.04.2015 та податкова накладна № 194 від 20.04.2015.

19.06.2015 позивач поставив відповідачу "Стружку сталеву вуглецеву в'юноподібну" вид 503, у кількості 11,72 тонн, на суму 39848,00 грн., що підтверджуються товарно-транспортною накладною № 306 від 19.06.2015, наказом-накладною № 61/306 від 19.06.2015.

Також судом першої інстанції було встановлено, що позивачем були виписані рахунок-фактура ДТМ-325м від 19.06.2015 та податкова накладна № 170 від 19.06.2015.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 4.3 договору датою постачання вважається дата, що вказана на накладній (транспортній накладній).

Проте, відповідач не було здійснено оплату поставленого товару і заборгованість складає 74528,00грн.

Крім того, місцевий суд першої інстанції встановив, що наявність заборгованості у вказаній сумі підтверджується підписаним сторонами актом звірки від 12.05.2016.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, інфляційні втрати за період з травня 2015 року по грудень 2016 року складають 11798,96грн, 3% річних за період з 21.04.2015 по 31.12.2016 - 3883,13грн.

За приписами частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що за невчасну сплату поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі 5% від суми непоставленої продукції в строк за кожен день прострочення, а згідно розрахунку позивача з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України та положень частини 6 статті 231 Господарського кодексу України пеня за період з 25.09.2015 по 19.12.2015 складає 20179,15грн.

Крім того, місцевим господарським судом було встановлено, що згідно листа №950/10/04-64-12-01 від 13.04.2017 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області ПАТ "Дніпроважмаш" у квітні та червні 2015 року складено та зареєстровано на адресу ТОВ "Металоцентри "Стальсервіс" дві податкові накладні на реалізацію стружки сталевої вуглецевої в'юноподібної оборотної вид 503 на загальну суму 74528,00грн без ПДВ: податкова накладна № 194 від 19.06.2015 (дата виписки 20.04.2105, дата реєстрації 23.04.2015) на суму 34680,00 грн та податкова накладна № 170 від 19.06.2015 на суму 39848,00 грн. (дата виписки 19.06.2105, дата реєстрації 23.06.2015). ТОВ "Металоцентри "Стальсервіс" у звітності з податку на додану вартість за квітень і червень 2015 року відображено вищевказані взаємовідносини в повному обсязі, як такі, що придбані без податку на додану вартість на митній території України.

Крім того, листом №1523/6/04-6-10-07 від 10.05.2017 Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області повідомила, що звітність, яка надавалась у електронному вигляді до контролюючого органу протягом 2016 року підписана електронно-цифровим підписом директора ТОВ "Металоцентри "Стальсервіс" Пшеничної Ольги Василівни. Вказаний підпис строком дії з 14.01.2016 по 13.01.2017 та пролонговано до 08.01.2019.

З урахуванням наведеного, а також наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних № 61/680 від 20.04.2015 та № 306 від 19.06.2015, наказів-накладних № 61/680 від 20.04.2015 та №61/306 від 19.06.2015, рахунків-фактур: ДТМ-193м від 20.04.2015 і ДТМ-325м від 19.06.2015, податкових накладних № 194 від 20.04.2015 та № 170 від 19.06.2015 суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність факту поставки позивачем продукції відповідачу на загальну суму 74528,00грн.

Також, суд врахував те, що в матеріалах справи містяться копія підписаного сторонами акта звірки від 12.05.2016, в якому вказано на наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 74528,00грн, а також копія акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2016 за підписом директора і з відтиском печатки відповідача, в пункті 2 якого вказано на наявність заборгованості ТОВ "Металоцентри "Стальсервіс" перед ПАТ "Дніпроважмаш" в сумі 74528,00грн, яка виникла на підставі договору №61/48пр від 06.03.2015.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з ТОВ "Металоцентри "Стальсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованості, не повно з'ясувавши всі обставини дійшов помилкових висновків, не звернувши увагу на ті обставини, що інших взаємовідносин між сторонами, ніж ті, які вказані в позовній заяві на підставі договору поставки від 06.03.2015, відсутні, в зв'язку з чим постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, залишенню в силі.

Стаття 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Статтею 111 10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 904/2197/17 господарського суду Дніпропетровської області скасувати, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 у даній справі залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентри "Стальсервіс" (49112, м.Дніпро, вул.Гаванська, 9-б, ідентифікаційний код 37055626) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49600, м.Дніпро, вул.Сухий Острів, 3, ідентифікаційний код 00168076) 1987,01 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят сім гривень) 01 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді І.Алєєва

В.Корсак