Рішення

від 28.11.2017 по справі 903/720/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2017 р. Справа № 903/720/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до відповідача: Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича в особі голови комісії з припинення (ліквідатор) Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича - Нікітюка Віктора Федоровича

про зобов'язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

Суддя Дем'як В. М.

Представники:

від позивача: Гринь І. В. - довіреність № 5219-К-О від 10.03.2017р.

від відповідача: не прибув

Встановив: позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся з позовом до відповідача - Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича в особі голови комісії з припинення (ліквідатор) Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича - Нікітюка Віктора Федоровича та просить зобов'язати включити грошові вимоги в розмірі 263589,68грн. до проміжного ліквідаційного балансу Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.10.2017р.)

В обґрунтування посилається на те, що станом на 24.07.2017р. у відповідача за договором № UAH231 від 28.07.2005р. існує заборгованість в сумі 263589,68грн., згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016р. яким постановлено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. 3, офіс 181; код ЄДРПОУ 34562954) та Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича (45720, Волинська область, Горохівський район, с. Пустомити; код ЄДРПОУ 33048919) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, ул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) 27828,24грн. (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 24 коп.) - заборгованості за кредитом, 68470,55грн . (шістдесят вісім тисяч чотириста сімдесят грн. 55 коп.) - заборгованості по процентам за користування кредитом, 98377,19грн . (дев'яносто вісім тисяч триста сімдесят сім грн. 19 коп.) - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, про що видати наказ.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. у справі № 803/2412/15 припинено юридичну особу фермерське господарство Нікітюка Віктора Федоровича (45720, Волинська область, Горохівський район, село Пустомити, ідентифікаційний код юридичної особи 33048919).

02.08.2017р. позивач направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами, однак зазначену заяву відповідачем не отримано, а повернута позивачу за закінченням строку зберігання.

За таких обставин заборгованість в сумі 263589,68грн. залишилась поза ліквідаційною процедурою.

Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання вх. № 01-54/10056/17 від 06.11.2017р. про долучення до матеріалів справи: постанови Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2015р. по справі № 803/2412/15, бюлетень державної реєстрації № 333 (28) за 2015 рік про публікацію оголошення про припинення діяльності шляхом ліквідації ФГ Нікітюка Віктора Федоровича.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 24.10.2017р. була направлені ФГ Нікітюка Віктора Федоровича рекомендованим листом на адресу (45720, Волинська область, Горохівський район, с. Пустомити) повернута з відміткою відділення поштового зв'язку за відмовою адресата від одержання .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ФГ Нікітюка Віктора Федоровича: 45720, Волинська область, Горохівський район, с. Пустомити, отже суд направив ухвалу від 24.10.2017р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст. 75 ГПК та п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016р. по справі № 904/316/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича, про стягнення 194 675,98 грн. стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. З, офіс 181; код ЄДРПОУ 34562954) та Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича (45720, Волинська область, Горохівський район, с. Пустомити; код ЄДРПОУ 33048919) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № UAН231 від 28.07.2005р., в розмірі 194675,98грн., яка виникла станом на 31.12.2015р. й складається з 27828,24грн. (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 24 коп.) - заборгованості за кредитом, 68470,55грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста сімдесят грн. 55 коп.) - заборгованості по процентам за користування кредитом, 98377,19грн. (дев'яносто вісім тисяч триста сімдесят сім грн. 19 коп.) - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, та судовий збір 2920,13 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять грн. 13 коп.)

Обставини укладання кредитного договору № UAН 231 від 28.07.2005р., невиконання відповідачем умов зобов'язання та наявності заборгованості в розмірі 194675,98грн., яка виникла станом на 31.12.2015р., не потребує додаткового доведення в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - 11 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Вимоги щодо заборгованості за період з 01.01.2016р. по 24.07.2017р. в розмірі, що складаються з: 41216,72грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 27696,98грн. - заборгованість по пені за порушення умов зобов'язання; є законним та обґрунтованими в силу ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК та ст. 193 ГК України та умов договору.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова ВГСУ від 15.02.2012 року №5021/1596/2011).

Нараховані позивачем збитки підставні та підлягають до стягнення.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фермерське господарство Нікітюка Віктора Федоровича перебуває у стані припинення з 12.10.2015р.

02.08.2017р. позивачем надіслано Фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича заяву про задоволення вимог кредитора.

Згідно частини 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідач на вимогу позивача від 02.08.2017р. не відреагував грошових коштів не перерахував.

Згідно частини 1 та 7 статті 59 Господарського кодексу України (далі ГК України) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".

Відповідно до частини 2 та 3 статті 60 ГК України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частини 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно частини 3 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Господарським судом встановлено, що предметом позову даної справи є вимога про визнання кредиторських вимог та про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу підприємства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України). Отже, передумовою звернення особи до суду має існувати її суб'єктивне право. Оскільки суб'єктивному праву завжди відповідає юридичний обов'язок, то іншою передумовою звернення особи до суду має мати місце факт його порушення (невизнання або оспорювання) зобов'язаними сторонами. Визначення змісту суб'єктивного права покладається на особу, яка звертається до суду з вимогою зобов'язати суб'єктів обов'язку поновити чи визнати це право, утриматись від дій, що можуть його порушити у майбутньому, вчинити певні дії, інше.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ПАТ КБ "Приватбанк" скористався своїм правом на заявлення кредиторських вимог до ліквідаційної комісії направивши 02.08.2017р. заяву з грошовими вимогами до боржника.

Проте, відповідач, в порушення вимог абзацу 2 частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 60 Господарського кодексу України, персонально письмово не повідомив позивача як кредитора про припинення юридичної особи та, фактично, ухилився від розгляду заявлених вимог по суті.

Вимоги позивача обґрунтовані зобов'язаннями, що виникли на підставі кредитної угоди № UAH231 від 28.07.2005р., додатка № 1, договору про видачу траншу №UAH231/1 від 28.07.2005р., договору про видачу траншу №UAH231/2 від 23.12.2005р., додаткової угоди № 1 від 16.11.2005р., виконання яких підтверджується випискою з 07.07.2003р. по 24.07.2017р.

У силу вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Суд, перевіривши правильність розрахунку заявлених грошових вимог, дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати, в порядку ст.ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 59, 60, Господарського кодексу України , ст.ст. 15, 105, 110, 111, 112, 525, 598, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фермерське господарство Нікітюка Віктора Федоровича (45720, Волинська область, Горохівський район, село Пустомити, код ЄДРПОУ 33048919) в особі голови комісії включити грошові вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) у загальному розмірі 263589,68грн. (в т.ч. 27828,24грн. заборгованість за кредитом, 109687,27грн. заборгованість за відсотками, 27696,98грн. пені) до проміжного ліквідаційного балансу фермерського господарства Нікітюка Віктора Федоровича.

3. Стягнути з Фермерське господарство Нікітюка Віктора Федоровича (45720, Волинська область, Горохівський район, село Пустомити, код ЄДРПОУ 33048919) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1600 грн. судового збору.

Повний текст рішення

складено 29.11.2017

Суддя В. М. Дем`як