Рішення

від 27.11.2017 по справі 911/3110/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р.                               Справа № 911/3110/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “ТРАКТ”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРСТРОЙ”

про стягнення 230093,92 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1/171 від 08.11.2017 року);

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “ТРАКТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРСТРОЙ” про стягнення 230093,92 грн. з яких 194875,70 грн. основного боргу (188757,01 грн. заборгованості з орендних платежів та 6118,69 грн. заборгованості з оплати спожитої електроенергії), 20295,91 грн. пені, 3204,19 грн. 3 % річних та 11718,12 грн. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2017 року порушено провадження у справі № 911/3110/17 та призначено справу до розгляду на 15.11.2017 року.

В судове засідання 15.11.2017 року представник відповідача не з’явився, відповідач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 20.10.2017 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи відкладався до 27.11.2017 року.

В судовому засіданні 27.11.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 27.11.2017 року не з‘явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав, викладені позивачем у позові обставини не спростував.

В той же час, 17.11.2017 року відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОРСТРОЙ” подав зустрічну позовну заяву б/н від 16.11.2017 року до Товариства з додатковою відповідальністю “ТРАКТ” про визнання неукладеним спірного Договору оренди № Д316/Р/П/С/2-1446 від 04.01.2016 року, яку ухвалою суду від 20.11.2017 року було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “ДОРСТРОЙ” без розгляду.

Таким чином, оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2016 року між Товариством з додатковою відповідальністю “ТРАКТ” (далі - позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОРСТРОЙ” (далі - відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди № Д316/Р/П/С/2-1446 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 289,3 кв.м. та прилеглу територію стоянки, розташованої за адресою: Київська обл., с. Кобці, вул. Лісова, буд. 14, що належить Орендодавцю на праві приватної власності (п. 1.1 Договору).

Строк оренди нежитлових приміщень та прилеглої території починається з моменту підписання Сторонами акту здачі-приймання. Аналогічний порядок передбачений для повернення нежитлових приміщень та прилеглої території С          торонами (п. 1.2 Договору).

Орендодавець у одноденний термін після підписання цього договору передає Орендарю приміщення по акту здачі-приймання, який підписують представники Орендодавця та Орендаря (п. 2.1 Договору).

За домовленістю Сторін орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі і становить 38000,00 грн./міс, у тому числі ПДВ (п. 4.1 Договору).

Орендна плата, передбачена цим Договором сплачується щомісячно до 20 числа поточного місяця в розмірі 38000,00 грн./міс в тому числі ПДВ, шляхом перерахування коштів на рахунок Орендодавця (п. 4.2 Договору).

Зміна договірної ціни відбувається шляхом укладання додаткової угоди і лише за згодою Сторін (п. 4.4 Договору).

Вартість спожитої електроенергії оплачується Орендарем на підставі наданих рахунків (п. 4.5 Договору).

Як передбачено п. 3.2.4 Договору, Орендар зобов’язаний своєчасно сплачувати орендну плату згідно виставлених рахунків.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (п. 7.1 Договору). Строк дії Договору починається з моменту його підписання та закінчується 31.12.2016 року (п. 7.2 Договору).

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну умов цього Договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним визначені (п. 7.5 Договору).

На виконання п.п. 1.1-1.2 Договору згідно Акту приймання-передачі майнового комплексу, який підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений їх печатками, 04.01.2016 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майновий комплекс загальною площею нежитлових приміщень 289,3 кв.м. та прилеглу територію за адресою: Київська обл., с. Кобці, вул. Лісова, буд. 14 (копія Акту приймання-передачі знаходиться в матеріалах справи).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 10.02.2017 року до Договору (далі – Додаткова угода) Сторони внесли зміни в п. 4.1 Договору та виклали його в наступній редакції: “За домовленістю Сторін, орендна плата щомісячно вноситься Орендарем у грошовій формі і становить 40000,00 грн., у тому числі ПДВ”.

Ця додаткова угода набирає чинності з 10.02.2017 року і діє протягом усього терміну дії Договору (п. 2. Додаткової угоди).

Таким чином, зважаючи на відсутність заяви Сторін про припинення дії Договору та враховуючи укладену 10.02.2017 року Додаткову угоду № 1 до Договору, спірний Договір оренди № Д316/Р/П/С/2-1446 від 04.01.2016 року є пролонгованим на рік.

Сторонами на виконання умов Договору щомісячно протягом січня 2016 року – травня 2017 року підписувались Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо по оренді приміщення і окремо по компенсації витрат на електроенергію, та протягом зазначеного періоду щомісячно позивачем виставлялись відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату орендних платежів та електроенергії (п. 4.5 Договору), що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними уповноваженими представниками Сторін та скріпленими їх печатками, та рахунками-фактури.

Однак, відповідач, порушуючи п. 4.2 Договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендні платежі, розрахувався частково (копії платіжних доручень знаходять в матеріалах справи), у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів в загальній сумі 188757,01 грн., а саме Акт № ОУ-0010 від 31.01.2017 року на суму 38000,00 грн. залишився неоплаченим на суму 29400,01 грн., Акти № ОУ-165 від 28.02.2017 року на суму 39357,00 грн., № ОУ-263 від 31.03.2017 року на суму 40000,00 грн., № ОУ-353 від 28.04.2017 року на суму 40000,00 грн., № ОУ-263 від 31.05.2017 року на суму 40000,00 грн. взагалі неоплачені.

Окрім того, відповідачем залишився неоплаченим Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.03.2017 року на суму 6118,69 грн. за використану в березні 2017 року електроенергію.

З метою досудового врегулювання спору 18.05.2017 року позивач надіслав відповідачу ОСОБА_2 № Д316/Р/П/С/2-1446 про сплату в строк до 22.06.2017 року заборгованості за спірним Договором, яка отримана відповідачем 23.05.2017 року (докази надіслання та отримання наявні в матеріалах справи).

У відповідь на ОСОБА_2 відповідач листом вих. № 22/06-17/01 від 22.06.2017 року запропонував позивачу реструктуризувати заборгованість, яка існувала за спірним Договором, згідно графіку зазначеного в листі.

Оскільки, відповідач не погасив наявну заборгованість за спірним Договором, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 194875,70 грн. боргу з яких 188757,01 грн. заборгованості з орендних платежів та 6118,69 грн. заборгованості з оплати спожитої електроенергії.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність факту користування відповідачем об’єктом оренди у спірний період та, відповідно, існування заборгованості відповідача перед позивачем за спірним Договором зі сплати орендних платежів та з оплати спожитої електроенергії, отже вимога про їх стягнення є обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою, арифметично вірною, у зв’язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, позивач також просить стягнути з відповідача 20295,91 грн. пені на підставі п. 5.2 Договору за період з 21.01.2017 року по 17.10.2017 року нарахованої на заборгованість з орендних платежів, 3204,19 грн. 3 % річних та 11718,12 грн. інфляційних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 21.01.2017 року по 17.10.2017 року нарахованих на заборгованість з орендних платежів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Підстави та умови нарахування пені визначені у п. 5.2 Договору, зокрема, передбачено, що у випадку порушення строку оплати Орендар сплачує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від місячної суми за цим Договором.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня та 3% річних по кожному Акту окремо, на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано, надані розрахунки є арифметично вірними, у зв’язку з чим пеня та 3% річних підлягають задоволенню в заявлених позивачем розмірах.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок інфляційних, при додаванні нарахованих по кожному періоду окремо сум інфляційних, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку в загальній сумі інфляційних. Зокрема, зазначено 11718,12 грн. замість 11715,12 грн. В той же час, при перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних, судом встановлено, що належна до стягнення сума інфляційних є більшою, ніж заявлено позивачем. Враховуючи, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення 11718,12 грн. інфляційних підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРСТРОЙ” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 45, код 31660851) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “ТРАКТ” (03057, м.Київ, провулок Польовий, буд. 6, код 03450318) 194875 (сто дев’яносто чотири тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 70 коп. основного боргу, 20295 (двадцять тисяч двісті дев’яносто п’ять) грн. 91 коп. пені, 3204 (три тисячі двісті чотири) грн. 19 коп. 3 % річних, 11718 (одинадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 12 коп. інфляційних та 3451 (три тисячі чотириста п’ятдесят один) грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.11.2017 р.

Суддя                                 Т.П. Карпечкін