Ухвала

від 27.11.2017 по справі 916/1587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" листопада 2017 р.Справа № 916/1587/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Граматик Г.С.

за участю представників:

від позивача (стягувача-заявника) - ОСОБА_1,

від відповідача (боржника) - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/1587/13 за позовом Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» до Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» про стягнення 995,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Міжнародний аеропорт Одеса» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» про стягнення 995,62 грн. заборгованості за договором про надання послуг з опалення, водокористування та водовідведення № 349/06 від 01.04.2006 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2013 р. позовну заяву КП „Міжнародний аеропорт Одеса» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1587/13, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2017 р. у справі № 916/1587/13 позов КП „Міжнародний аеропорт Одеса» було задоволено частково та на його користь стягнуто з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» суму боргу за договором № 349/06 від 01.04.2006 р. у розмірі 362,69 грн., пеню в сумі 27,50 грн., 3% річних в сумі 6,35 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 685,24 грн.

13.08.2017 р. на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області був виданий наказ про його примусове виконання щодо стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором № 349/06 від 01.04.2006 р. у розмірі 362,69 грн., пені в сумі 27,50 грн., 3% річних в сумі 6,35 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 685,24 грн.

08.11.2017 р. КП „Міжнародний аеропорт Одеса» подано до господарського суду Одеської області заяву поновлення пропущеного строку для пред'явлення цього наказу суду до виконання в порядку ст. 119 ГПК України, посилаючись на те, що відповідний наказ господарського суду було отримано стягувачем після повернення його ВДВС з пропуском строку для пред'явлення наказу виконання.

Так, заявник вказує, що рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2013 р. у справі № 916/1587/13 частково задоволено позов КП Міжнародний аеропорт Одеса до ПП з іноземною інвестицією Агенція з спеціальних авіаційних послуг Авіаспецсервіс про стягнення заборгованості. За вказаним судовим рішенням 13.08.2013 р. був виданий наказ про стягнення суми боргу за договором № 349/06 від 01.04.2006 р. у розмірі 362,69 грн., пені в сумі 27,50 грн., 3% річних в сумі 6,35 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 685,24 грн., який був направлений на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області. Наразі заявник зазначає, що 27.06.2014 р. державним виконавцем ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу. Однак, як вказує заявник, вказана постанова була отримана останнім лише 02.11.2017 р. разом із супровідним листом Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.10.2017 р. № 36-26594. Відтак, заявник вказує, що останній отримав наказ господарського суду фактично із пропуском строку для пред'явлення наказу до виконання не з власної вини.

Згідно ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2017 р. у справі № 916/1587/13 заяву Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 27.11.2017 р.

Відповідач, який є боржником за вказаним наказом суду, проти задоволення вищевказаної заяви стягувача заперечує з підстав, викладених у відзиві на заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання (а.с. 140-142). Зокрема, відповідач (боржник) вказує, що відповідно до ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Так, відповідач (боржник) зазначає, що строк виконання наказу про стягнення з ПП з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь КП „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором від 01.04.2006 р. № 349/06 у розмірі 1081,78 грн. сплинув щонайпізніше 13.08.2016 р. Як зазначає відповідач (боржник), КП „Міжнародний аеропорт Одеса» в обґрунтування своєї заяви щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду до виконання вказує на отримання (повернення) оригіналу наказу від ВДВС лише в жовтні 2017 р., тобто після закінчення строку для пред'явлення до виконання. Проте відповідач (боржник) зауважує, що в період дії наказу стягувач не звертався до ВДВС з вимогами виконати наказ або повернути його, також стягувач не звертався до суду із заявою про видачу дублікату наказу та не оскаржував дії або бездіяльність державного виконавця. З огляду на вищевикладене, відповідач (боржник) просив суд відмовити у задоволенні заяви стягувача .

Дослідивши матеріали заяви КП „Міжнародний аеропорт Одеса» , господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, виданий господарським судом Одеської області 13.08.2013 року наказ на примусове виконання рішення суду по даній справі № 916/1587/13 щодо стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором № 349/06 від 01.04.2006 р. у розмірі 362,69 грн., пені в сумі 27,50 грн., 3% річних в сумі 6,35 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 685,24 грн. був пред'явлений стягучвачем до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області.

27.06.2014 р. державним виконавцем ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження» , на підставі якої наказ господарського суду від 13.08.2013 року на примусове виконання рішення суду по даній справі № 916/1587/13 щодо стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором № 349/06 від 01.04.2006 р. у розмірі 362,69 грн., пені в сумі 27,50 грн., 3% річних в сумі 6,35 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 685,24 грн. був повернутий КП „Міжнародний аеропорт Одеса» у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Наразі, як вбачається з матеріалів справи, вказану постанову ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області про повернення виконавчого документу по справі № 916/1587/13 та оригінал наказу суду від 13.08.2013 р. було направлено стягувачу ВДВС лише у жовтні 2017 року разом із супровідним листом цього Відділу № 36-26594 від 24.10.2017 р.

З огляду на вказане, заявник вказує, що отримав наказ господарського суду по справі № 916/1587/13 після його повернення ВДВС фактично із пропуском строку, встановленого для його пред'явлення до виконання. Відтак, стягувач просить суд поновити КП „Міжнародний аеропорт Одеса» пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.08.2013 р. у справі № 916//1587/13 щодо стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором № 349/06 від 01.04.2006 р. у розмірі 362,69 грн., пені в сумі 27,50 грн., 3% річних в сумі 6,35 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 685,24 грн.

Виходячи з аналізу положень ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено саме у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними. При цьому суд зазначає, що причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Так, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку, встановленого для пред'явлення наказу господарського суду до виконання, заявник як стягувач послався на той факт, що постанова ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області про повернення виконавчого документу стягувачу була отримана останнім лише 02.11.2017 р. разом із супровідним листом Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.10.2017 р. № 36-26594.

Як передбачалось в ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі наказу), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи викладене, строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.08.2013 р. на примусове виконання судового рішення по справі № 916/1587/13 було встановлено до 14.08.2014 р., який сплинув.

Згідно ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Також відповідно до положень ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що строк пред'явлення наказу господарського суду Одеської області від 13.08.2013 р. у даній справі на момент отримання стягувачем оригіналу наказу в листопаді 2017 року також сплинув, оскільки міг бути пред'явлений повторно позивачем (стягувачем) протягом року з дня його повернення згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження» , тобто до 2 7 .06.2015 р.

Разом з тим слід зазначити, що положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., який набрав чинності з 05.10.2016 р. (діючого на момент звернення стягувача до суду з поданою заявою), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом .

Згідно ч. 4, 5 ст. 12 вказаного Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

В свою чергу, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, зазначений наказ суду по справі № 916/1587/13, який було видано судом до набрання чинності Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р., міг бути повторно пред'явлений стягувачем до виконання протягом трьох років згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження» , перебіг яких розпочався з моменту повернення наказу ВДВС. Між тим з урахуванням винесення ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області постанови про повернення виконавчого документа від 27.06.2014 р., відповідно строк пред'явлення наказу господарського суду Одеської області від 13.08.2013 р. у даній справі сплинув у червні 2017 року.

Однак, ті обставини, що супровідний лист ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області від 24.10.2017 р. разом з постановою про повернення виконавчого документа від 27.06.2014 р. та оригіналом наказу було отримано стягувачем 02.11.2017 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції стягувача, відповідне це унеможливило своєчасне пред'явлення заявником до виконання наказу суду від 13.08.2013 р. у справі № 916/1587/13 у встановлений законодавством строк.

Приймаючи до уваги наведені обставини, на думку суду, причини пропуску строку для пред'явлення до виконання виданого 13.08.2013 р. господарським судом у даній справі наказу на примусове виконання рішення суду щодо стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором № 349/06 від 01.04.2006 р. у розмірі 362,69 грн., пені в сумі 27,50 грн., 3% річних в сумі 6,35 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 685,24 грн. є поважними, тому заява Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» про відновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу суду у даній справі до виконання підлягає задоволенню.

Більш того, слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду"

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання спрямоване саме на захист прав заявника.

Керуючись ст.ст. 119, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.08.2013 р. у справі № 916//1587/13 задовольнити.

2. Поновити Комунальному підприємству „Міжнародний аеропорт Одеса» пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.08.2013 р. у справі № 916//1587/13 щодо стягнення з Приватного підприємства з іноземною інвестицією „Агенція з спеціальних авіаційних послуг „Авіаспецсервіс» на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» суми боргу за договором № 349/06 від 01.04.2006 р. у розмірі 362,69 грн., пені в сумі 27,50 грн., 3% річних в сумі 6,35 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 685,24 грн.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк з дня її прийняття.

Суддя В.С. Петров