Постанова

від 27.11.2017 по справі 927/524/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р. Справа№ 927/524/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхіні І.В.

За участю представників:

від позивача: Душин А.В. - адвокат

Ванжула Я.В. - адвокат

ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 750 від 30.07.2016

від відповідача 1: ОСОБА_5 - представник за довіреністю № 400 від 12.06.2017

від відповідача 2: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_6

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017

у справі № 927/524/17 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом ОСОБА_7

до 1. ОСОБА_6

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 17.05.2017 та статуту товариства в новій редакції від 17.05.2017

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про конкретизацію позовних вимог (а.с. 127 т.1), заявлено про визнання недійсними:

- рішень загальних зборів учасників відповідача 2, викладених в пунктах 1-6 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс щодо обрання голови та секретаря зборів, звільнення та призначення директора товариства, виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_7, про перерозподіл часток в статутному капіталі товариства, про затвердження статуту товариства в новій редакції та про призначення ОСОБА_6 уповноваженим з питань державної реєстрації статуту товариства в новій редакції;

- статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 17.05.2017 (протокол № 2).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017, повний текст якого складений 21.07.2017, у справі № 927/524/17 позов задоволено частково:

1. позов відносно відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс задоволено:

визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс , викладені в пунктах 1-6 протоколу загальних зборів учасників ТОВ Куликівка Постачсервіс щодо обрання голови та секретаря зборів, звільнення та призначення директора товариства, виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_7, про перерозподіл часток в статутному капіталі товариства, про затвердження статуту товариства в новій редакції та про призначення ОСОБА_6 уповноваженим з питань державної реєстрації статуту товариства в новій редакції;

визнано недійсним статут учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 17.05.2017 (протокол №2);

2. Відмовлено в задоволенні позовних вимог відносно відповідача 1.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог відносно відповідача 1, суд першої інстанції виходив з того, що сформовані та заявлені позивачем вимоги стосуються виключно відповідача 2 (юридичної особи), а отже, не можуть бути пред'явлені відповідачу 1 як учаснику такої юридичної особи, в той час як позивачем не було сформовано та подано суду письмових пояснень з чітко визначеною вимого. до першого відповідача (учасника товариства ОСОБА_6.), які було зобов'язано позивача надати ухвалами суду від 01.06.2017, 13.06.2017, 21.06.2017, 04.07.2017, тобто, фактично, у даному спорі відсутні вимоги до відповідача 1 - ОСОБА_6.

Задовольняючи позов щодо відповідача 2, суд першої інстанції виходив з того, що загальні збори учасників ТОВ Куликівка Постачсервіс 17.05.2017 були проведені з грубим порушенням норм чинного законодавства та Статуту Товариства, а саме, порушено порядок скликання та відкриття таких зборів, повідомлення позивача про такі збори, прийнято відповідні рішення на таких загальних зборах без наявного кворуму голосів учасників Товариства, що в свою чергу, у сукупності таких порушень, а також з урахуванням кожного порушення окремо призвело до наявності декількох підстав для визнання таких зборів, недійсними, одна з яких - відсутність кворуму для проведення таких зборів - з урахуванням висновків Вищого господарського суду України, зроблених у Постанові Пленуму №4 від 25.02.2016, є безумовною.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_6 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 по справі № 927/524/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач 1 зазначив про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач 1 послався на те, що:

- судом першої інстанції спірне рішення винесено за відсутності відповідачів та за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, що є порушенням принципу рівності та змагальності, гарантованого ГПК України, порушенням конституційних норм та норм міжнародного права;

- при вирішенні спору сторін по суті судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме, систематичне невиконання позивачем обов'язків учасника товариства та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства; зокрема, позивач з січня 2017 року ігнорує всі звернення про необхідність проведення загальних зборів товариства, на призначені загальні збори не з'являється, представника не направляє, чим створює перешкоди для діяльності товариства, які призвели до припинення діяльності товариства, утворення заборгованості по заробітній платі працівникам товариства та утворення податкової заборгованості перед державою;

- наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт належного повідомлення позивача про спірні загальні збори, що давало їй можливість взяти участь у вказаних загальних зборах, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного та зареєструватись для участі у загальних зборах.

Ухвалою від 16.08.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Жук Г.А., Пашкіна С.А. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 у справі № 927/524/17 прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Склад колегії суддів неодноразово змінювався.

Розпорядженням № 09-53/4667/17 від 23.11.2017, у зв`язку з призначенням судді Баранця О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), суддею Верховного суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/524/17.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.11.2017 справа № 927/524/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою від 24.11.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 у справі № 927/524/17 прийнято до свого провадження.

Відповідач 2 в жодне судове засідання представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 2 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача 1 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо поданого відповідачем 02.10.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів клопотання про долучення доказів до справи, до якого додані документальні докази, частина з яких не була долучена до матеріалів справи в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає про таке.

З доданих до вказаного клопотання доказів в розпорядженні суду першої інстанції були відсутні копії:

- листа відповідача 1 на ім'я позивача Про засідання зборів учасників ТОВ Куликівка Постачсервіс (а.с. 64 т. 2);

- протоколів реєстрації учасників на загальних зборах учасників ТОВ Куликівка Постачсервіс від 16.01.2017 № 1/17 та від 21.04.2017 № 2/17(а.с. 67, 88 т. 2)

- листів відповідача 1 на ім'я позивача (а.с. 70-71, 75, 81 т. 2);

- повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 0214009080287 та фіскального чеку від 10.02.2017 (а.с. 72-73 т. 2);

- конверту з штрихкодовим ідентифікатором № 0214008756147 (а.с. 86 т. 2);

- акту від 21.04.2017 (а.с. 87 т. 2);

- акту (а.с. 89 т. 2);

- заяв (пояснень) ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. 93-94 т. 2).

Враховуючи, що апелянт додав ці документальні докази лише під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, на дату прийняття спірного рішення зазначених документальних доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Частиною 1 ст. 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частинами 3, 4 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України від 17.05.2011 № 7 встановлено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.

В обґрунтування неможливості подання вищевказаних доказів до суду першої інстанції апелянт послався на те, що засідання суду 18.07.2017 відбулось без його представника, чим відповідача 1 було позбавлено можливості надати суду вказані докази.

Проте, з матеріалів справи слідує, що загалом у цій справі судом першої інстанції проведено чотири судових засідання (13.06.2017, 21.06.2017, 04.07.2017 та 18.07.2017), у трьох з яких були відсутні представники відповідача 1 та до початку яких до суду надійшли клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, відповідач 1 надав суду першої інстанції відзив на позовну заяву та клопотання про долучення доказів (а.с. 178 т. 1), тобто відповідач 1 був обізнаним як про факт розгляду цієї справи в суді першої інстанції, так і про дати судових засідань у справі.

Жодних пояснень, підтверджених відповідними доказами, щодо причин неможливості надати до суду першої інстанції частини доказів з тих, які були подані до суду апеляційної інстанції, відповідачем 1 не надано, в той час як сам лише факт відсутності його в судовому засіданні 18.07.2017 не є такою причиною.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 101 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи.

За таких обставин, перелічені вище докази при розгляді апеляційної скарги як додаткові докази в розумінні ст. 101 ГПК України колегією суддів не приймається.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс (далі Товариство) зареєстровано державним реєстратором 20.12.2010, номер запису № 1 049 102 0000 000306, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Статуту Товариства, затвердженого загальними зборами учасників Товариства № 1 від 07.12.2010 (а.с. 28-35 т. 1).

Загальними зборами учасників Товариства № 12 від 01.02.2016 затверджено нову редакцію Статуту, яку державним реєстратором зареєстровано 02.02.2016 за № 10491050017000306 (а.с. 77-91 т. 1).

Згідно з п.п. 1.2, 7.1 Статуту Товариства, учасниками Товариства є: позивач та відповідач 1 з частками у статутному капіталі Товариства по 50%.

Розмір належних позивачу та відповідачу 1 часток у Статутному капіталі Товариства відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.05.2017 (а.с. 44-45 т. 1).

17.05.2017 відбулись загальні збори учасників Товариства, рішення яких оформлені протоколом № 2 загальних зборів учасників Товариства (а.с. 102-103 т. 1) (далі Протокол).

На порядок денний вказаних загальних зборів були поставлені питання:

1. Про обрання голови та секретаря Загальних зборів учасників Товариства.

2. Про звільнення та призначення директора Товариства.

3. Про виключення зі складу учасників Товариства позивача.

4. Про перерозподіл часток у Статутному капіталі Товариства.

5. Про затвердження Статуту Товариства в новій редакції.

6. Про державну реєстрацію змін.

Зі змісту вказаного протоколу слідує, що на зборах були присутні всі учасники Товариства, тобто особи, які володіють 100% голосів, у томі числі і позивач, якому належало 50% голосів, а також запрошений ОСОБА_11.

За результатами розгляду порядку денного, учасники прийняли рішення:

1. Обрати головою зборів відповідача 1, секретарем зборів ОСОБА_11

2. У зв'язку з неодноразовими грубими порушеннями та вчиненням протиправних дій, що призвели до блокування роботи та збитковості Товариства керівником Товариства ОСОБА_12, звільнити ОСОБА_12 з займаної посади директора Товариства з 17.05.2017. Звернутися до правоохоронних органів з заявою про злочин вчинений ОСОБА_12 під час виконання ним повноважень директора Товариства. Призначити директором Товариства відповідача 1 з 18.05.2017.

3. Враховуючи той факт, що Учасник Товариства ОСОБА_7 систематично порушує та не виконує обов'язки учасника Товариства визначені Статутом, ухиляється від проведення Загальних зборів (була неодноразово повідомлена про необхідність проведення загальних зборів, що підтверджується зворотними повідомленнями про їх вручення), своїми діями всіляко створює перепони веденню господарської діяльності та досягненню цілей Товариства. Це призвело до того, що з грудня місяця 2016 року робота підприємства заблоковано, а прибуток не отримується. Вчинені дії свідчать про бажання ОСОБА_7 ліквідувати Товариство з причин його збитковості. У зв'язку з цим та відповідно до чинного законодавства, виключити ОСОБА_7 зі складу учасників Товариства. Головному бухгалтеру провести всі необхідні розрахунки в зв'язку з виключенням ОСОБА_7 з урахуванням заподіяних збитків Товариству.

4. У зв'язку з додатковим грошовим внеском учасника товариства ОСОБА_6 у розмірі 153 000 грн. та зміною складу учасників Товариства, здійснити перерозподіл часток у статутному капіталі наступним чином: Учасник Товариства - відповідач 1, Внесок до статутного капіталу - 306 000 грн., відсоток вартості внеску у статутному капіталі (фонді) - 100%.

Протокол підписаний відповідачем 1 та ОСОБА_11, яких було обрано головою загальних зборів та секретарем загальних зборів відповідно.

Зі змісту Протоколу слідує, що з усіх питань учасники голосували За - одноголосно.

З наявної у матеріалах справи Реєстраційної справи Товариства (а.с. 66-121 т .1) та витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.05.2017 (а.с. 46-49 т. 1) слідує, що 18.05.2017 державним реєстратором Прилуцької районної державної адміністрації вчинені реєстраційні дії за №10491070018000306 - щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, щодо зміни керівника юридичної особи та зміни складу засновників та 19.05.2017 за №10491050019000306 - державну реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (зміна складу або інформації про засновників).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що він 25.05.2017 дізнався про те, що 18.05.2017 проведено державну реєстрацію зміни інформації про керівника Товариства, а 19.05.2017 зареєстровані зміни до складу учасників Товариства підставою для внесення яких стало виключення позивача зі складу учасників Товариства, проте про скликання спірних загальних зборів він не повідомлявся та, відповідно, на таких загальних зборах присутнім не був, а відтак, оскільки позивач не був присутнім на зборах, рішення прийнятно за відсутності кворуму.

Також позивач зазначив про те, що підстав для його виключення з учасників Товариства не було, оскільки відсутні жодні обставини, які б підтверджували систематичне невиконання або неналежне виконання позивачем обов'язків учасника Товариства, або перешкоджання своїми діями досяганню цілей Товариства

Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про те, що Статутом Товариства не встановлено порядок повідомлення учасників про проведення таких зборів, а про спірні загальні збори учасників Товариства позивача повідомлено в належний спосіб, на доказ чого надав копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, та про те, що виключення позивача зі складу учасників Товариства відбулось внаслідок того, що з грудня 2016 року позивач систематично не виконує обов'язки, встановлені Статутом Товариства, а саме, не приймає участі в управлінні діяльністю Товариства.

Як на систематичне невиконання позивачем обов'язків з управління Товариством відповідач 1 послався на те, що на неодноразові звернення до позивача щодо необхідності проведення загальних зборів учасників, позивач відмовлявся особисто брати участь у таких зборах, направляючи при цьому представника ОСОБА_4

Щодо відсутності кворуму на спірних загальних зборах відповідач 1 зазначив про внесення на загальних зборах від 21.04.2017 змін до Статуту Товариства, згідно з якими загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні 40% голосів.

У відзиві на позов (а.с. 198-202 т. 1) відповідач 2 також послався на систематичне невиконання позивачем обов'язків з управління Товариством, створенні перешкод у діяльності Товариства та належне повідомлення позивача про спірні загальні збори, навівши в обґрунтування правові норми та заперечення, аналогічні запереченням відповідача 1.

Також у вказаному відзиві на позов відповідач 2 зазначив про те, що позивачем з моменту створення Товариства і по даний час взагалі не було внесено грошових коштів для оплати належної у Статутному капіталі Товариства частки, та про те, що позивачем подано до Господарського суду Чернігівської області позовну заяву до відповідача 2 у даній справі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача 2 звільнити та привести до стану, придатного до використання за цільовим призначенням, належну позивачу земельну ділянку, що свідчить про наміри позивача перешкодити діяльності Товариства.

Суд першої інстанції після дослідження обставин справи погодився з позицією позивача щодо відсутності його на спірних загальних зборах, які відбулись, додатково зазначивши про те, що вказані збори були скликані з порушенням порядку скликання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Враховуючи обставини, на які позивач посилається як на підставу для задоволення позовних вимог, для вирішення спору по суті необхідно встановити, чи були дотримані порядок скликання загальних зборів і чи був позивач присутній 17.05.2017 на загальних зборах Товариства.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач відноситься до товариств.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління відповідача 2 визначається Статутом Товариства.

Як встановлено судом, станом на дату проведення спірних зборів (17.05.2017) позивач мав статус учасника Товариства з часткою у статутному капіталі 50 %.

Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Пунктами 2 та 7 ч. 4 ст. 145 ЦК України визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, в тому числі, і внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу та виключення учасника із товариства.

Зазначене також встановлено ст. 59 Закону України Про господарські товариства (далі Закон).

Пунктом 9.1 Статуту Товариства, який діяв станом на 17.05.2017 (затверджений загальними зборами учасників Товариства, протокол № 12 від 01.02.2016 (а.с.77-91 т. 1), встановлено, що вищим органом управління Товариством є збори учасників.

Посилання відповідача 1 на те, що до вказаної редакції Статуту були внесені зміни рішенням загальних зборів Товариства від 21.04.2017 матеріалами справи не підтверджується.

Так, у матеріалах справи відсутній відповідний протокол від 21.04.2017, яким би були оформлені рішення загальних зборів учасників відповідача 2 щодо внесення зміни до Статуту відповідача 2, в тому числі й щодо зміни кількості голосів до 40% для кворуму при вирішенні питань на загальних зборах.

Вказаний протокол відсутній й в матеріалах реєстраційної справи відповідача 2.

Крім того, у поданому відзиві відповідач 1 послався на те, що на загальні збори учасників відповідача 2, які були призначені на 21.04.2017, ані позивач, ані відповідач 1 не з'явились.

Інформацію про внесення змін до Статуту відповідача 2 також відсутня у державному реєстрі.

Так, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача 2 (а.с. 46-49 т. 1), останній запис в якому датований 19.05.2017, між записами від 02.02.2016 про зміну складу або інформації про засновників та від 18.05.2017 про зміну керівника юридичної особи, зміну складу підписантів відсутній запис, пов'язаний з рішенням загальних зборів відповідача 2 за 21.04.2017.

За таких обставин, колегія суддів виходить з того, що станом на дату проведення спірних загальних зборів діяла саме редакція Статуту Товариства затвердженого Загальними зборами учасників Товариства, протокол № 12 від 01.02.2016.

Відповідно до п. 8.1. Статуту Товариства до органів управління Товариством відноситься:

- Збори учасників - вищий орган Товариства;

- Директор Товариства - виконавчий орган.

Розділом 8.1.1 Збори учасників Статуту визначено, зокрема, наступне.

- вищим органом управління Товариством є загальні збори учасників або їх представників;

- учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у Статутному (складеному) капіталі;

- до компетенції загальних зборів учасників належить:

1. визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів;

2. затвердження Статуту Товариства, внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

3. призначення та звільнення директора і головного бухгалтера товариства;

4. визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу;

5. затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків Товариства;

6. вирішення питання про придбання Товариством частки учасника;

7. виключення учасника із Товариства;

8. прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

9. встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

10. укладання угод щодо відчуження майна Товариства, його основних фондів;

11. укладання кредитних угод, угод застави, поруки, оренди (лізингу) майна;

- з питань, зазначених у п. п. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11 пункту 8.1.1 Статуту, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

Отже, за умовами Статуту Товариства, з питань звільнення директора та призначення директора, виключення учасника з товариства, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів рішення на зборах приймаються за наявності кворуму більш як 50 відсотків загальної кількості голосів учасників Товариства.

Згідно з п. 12.1 Статуту Товариства учасник Товариства може бути виключений з Товариства, якщо він: систематично не виконує свої обов'язки, неналежним чином виконує свої обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства.

В основу рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства покладені обставини щодо неучасті позивача у загальних зборах Товариства 16.01.2017, 21.04.2017, тому при вирішенні даного спору, поряд з дослідженням процедури скликання зборів 17.05.2017, підлягає з'ясуванню та дослідженню процедура скликання вказаних зборів.

Враховуючи, що Статутом Товариства не встановлено порядок повідомлення учасників Товариства про скликання загальних зборів учасників, скликання зборів та повідомлення учасників товариства має проводитись в порядку, встановленому Законом.

Статтею 61 Закону встановлено, що:

- загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1);

- позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (ч. 2);

- загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ч. 3);

- учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (ч. 4);

- про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5).

На підтвердження факту повідомлення позивача про загальні збори 16.01.2017, 21.04.2017 та 17.05.2017 до матеріалів додані копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення:

- № 0214008508518 на ім'я позивача з відміткою про отримання 30.12.2016 та фіскального чеку від 28.12.2016;

- № 0214009049916 на ім'я уповноваженого представника позивача з відміткою про отримання 23.01.2017 ;

- № 0214008754047 на ім'я позивача з відміткою про отримання 13.02.2017;

- № 1401704378031 на ім'я уповноваженого представника позивача з відміткою про отримання 27.02.2017 та фіскального чеку № 8148 від 23.03.2017;

- № 140170430718 на ім'я уповноваженого представника позивача з відміткою про отримання 30.03.2017 та фіскального чеку від 28.03.2017;

- № 1401704466240 на ім'я уповноваженого представника позивача з відміткою про отримання 10.04.2017 та фіскального чеку № 8448 від 05.04.2017;

- № 1401704422235 на ім'я уповноваженого представника позивача з відміткою про отримання 18.04.2017 та фіскального чеку № 2260 від 14.04.2017.

У матеріалах справи відсутні документальні докази того, хто саме ініціював проведення загальних зборів 16.01.2017, 21.04.2017 та 17.05.2017, проте за посиланням відповідачів та наявним в матеріалах справи листуванням відповідача 1 з позивачем можна дійти висновку про те, що ініціатором їх скликання був саме відповідач 1, і що саме він направляв позивачу відповідні повідомлення про скликання таких зборів.

Виходячи зі змісту положень Закону, позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах Водночас учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, також мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства, проте вказані збори також мають бути скликані головою товариства на вимогу таких учасників, і лише у випадку, якщо він ухиляться від виконання зазначеної вимоги протягом 25 днів, учасники вправі самі скликати загальні збори учасників.

Отже, Законом і Статутом Товариства визначений порядок скликання позачергових загальних зборів, в той час як, порядок скликання чергових загальних зборів, які мають проводитися не рідше двох разів на рік, не визначений а ні Статутом, а ні Законом.

Оскільки на момент скликання зборів відповідач 1 був учасником Товариства, якому належало 50% голосів, фактично, збори, які скликались ним на 16.01.2017, 21.04.2017 та на 17.05.2017, були скликані учасником Товариства, що володів 50 % голосів, право на що він має відповідно до ст. 61 Закону, якою надано право учаснику (учасникам) Товариства, що володіє (володіють) у сукупності більш як 20 відсотками голосів, самостійно скликати позачергові загальні збори учасників, якщо його вимогу про скликання позачергових загальних зборів учасників протягом 25 днів не виконав голова товариства.

Враховуючи, що з матеріалів справи не вбачається, якими саме зборами - черговими чи позачерговими є спірні збори 17.05.2017, виходячи з порядку, в якому вказані збори були скликані, колегія суддів виходить з того, що 17.05.2017 вібулися позачергові загальні збори учасників Товариства.

Відповідно, скликанню вказаних позачергових зборів самостійно учасником Товариства має передувати невиконання його вимоги про скликання таких зборів протягом 25 днів головою товариства.

Враховуючи, що Статутом Товариства не передбачена посада голови товариства, який би діяв на постійній основі, а п. 8.1.2 Статуту встановлює, що директор Товариства вирішує всі питання господарсько-фінансової діяльності Товариства за винятком відповідних функцій зборів учасників Товариства, встановлених Статутом, повноваження голови Товариства щодо скликання як чергових, так і позачергових загальних зборів учасників Товариства мав виконувати саме директор Товариства, виконуючим обов'язки якого 19.01.2016 було обрано Мозгового Адріана Васильовича (протокол загальних зборів учасників Товариства № 11 від 19.01.2016 (а.с. 72-73 т. 1).

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів додержання відповідачем 1 визначеного Законом та Статутом Товариство порядку реалізації ним як учасником свого права скликати збори як на 17.05.2017, так і на 21.04.2017 та 16.01.2017, а саме доказів звернення до директора Товариства з відповідною вимогою та невиконання останнім вказаних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що всі вище перелічені збори були скликані з порушенням порядку скликання, в той час як скликані з порушенням закону загальні збори не можуть породжувати обов'язку участі у них, у зв'язку з чим неучасть позивача у вказаних зборах не може мати наслідком відповідальність у вигляді виключення зі складу учасників Товариства.

Слід зазначити і про те, що зі змісту ст. 61 Закону слідує, що повідомлення про загальні збори має містити, в тому числі, й порядок денний таких зборів, проте матеріали справи не містять жодного тексту повідомлення про скликання як загальних зборів 16.01.2017, 21.04.2017 так і спірних загальних зборів 17.05.2017, які б дали змогу встановити те, що позивача було повідомлено про порядок денний таких зборів.

При цьому, надані фіскальний чек №2260 від 14.04.2017 та рекомендоване повідомлення про вручення такого відправлення від 14.04.2017 із номером штрихкодового ідентифікатора 1401704422235, за посиланням самого відповідача 1 у відзиві на позову заяву (а.с. 172-177 т. 1), є доказом направлення позивачу та отримання ним листа від відповідача 1 про проведення загальних зборів учасників Товариства, призначених на від 21.04.2017, в той час як жодних доказів направлення позивачу повідомлення про проведення загальних зборів 17.05.2017 матеріали справи взагалі не містять.

Висновок суду першої інстанції про відсутність кворуму на загальних зборах, які відбулись 17.05.2017, колегія суддів також вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

З огляду на встановлені судом обставини, а саме на те, що в матеріалах справи відсутні докази погодження учасниками Товариства в Статуті, зареєстрованому у встановленому чинним законодавством порядку, зміни кількості голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, до 40 %, посилання відповідача 1 на вказані обставини є безпідставними.

Зі змісту Протоколу слідує, що на зборах 17.05.2017 були присутні всі учасники овариства, тобто особи, які володіють 100% голосів, у томі числі і позивач, якому належало 50% голосів, а також запрошений ОСОБА_11, і що з усіх питань порядку денного голосували За - одноголосно. Протокол підписаний відповідачем 1 та ОСОБА_11, яких було обрано головою загальних зборів та секретарем загальних зборів відповідно.

Позивач проти присутності його на вказаних Загальних зборах заперечує.

Частина 3 ст. 60 Закону встановлює, що учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Доказів на підтвердження проведення реєстрації учасників зборів 17.05.2017, як, наприклад, при проведенні зборів 01.02.2016 (а.с. 92 т. 1), відповідачами суду не надано.

За таких обставин, враховуючи заперечення позивача проти його участь у спірних Загальних зборах, колегія суддів вважає не доведеним факт присутності позивача 17.05.2017 на загальних зборах учасників Товариства, а відтак, враховуючи, що частка позивача у статутному капіталі Товариства становить 50 % голосів, відповідно до приписів ст. 60 Закону такі загальні збори не є повноважними.

Також колегія суддів вважає недоведеним відповідачами те, що факт звернення ФОП ОСОБА_7 до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства про повернення належної їй земельної ділянки свідчить про створення перешкод у діяльності відповідача 2 і є підставою для виключення позивача зі складу учасників Товариства, адже право володіння земельною ділянкою не може бути обмежене внаслідок участі володільця у господарських товариствах.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, посилання відповідачів на пропозицію позивача ліквідувати Товариство не може бути розцінено судом як підстава для виключення учасника з товариства, оскільки таке право наявне у позивача в силу приписів законодавства, а рішення за такою пропозицією має вирішуватись на загальних зборах, а не одноособово позивачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачами дій позивача з систематичного порушення обов'язків з управління Товариством, створення перешкод у його діяльності та досягнення цілей Товариства.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача, як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи, що станом на 17.05.2017 (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства, а рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, виключення позивача зі складу учасників Товариства, перерозподіл часток в статутному капіталі Товариства, порушує майнові права позивача як учасника, він має право на звернення до суду з позовом про визнання вказаних рішень недійсними.

Водночас вирішення питань на спірних зборах щодо звільнення та призначення директора Товариства порушує права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства.

Частиною 1 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 роз'яснено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Водночас частиною 2 п. 18 вказаної Постанови встановлено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Згідно з п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин :

- під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;

- безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства");

- під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин встановлено, що:

- рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України;

- зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин;

- у зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Отже, відсутність позивача на загальних зборах відповідача 2 та, відповідно, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких загальних зборів.

Крім того, відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Зазначене кореспондується з п. 2.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , згідно з яким рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, порушення процедури скликання загальних зборів, наслідком чого стало позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, також є підставою для визнання недійсними рішень таких загальних зборів.

До того ж, як встановлено судом, підстави для прийняття рішення щодо виключення позивача зі складу учасників Товариства відсутні, що також свідчить про недійсність рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства.

Щодо посилань відповідача 1 на невнесення позивачем грошових коштів до Статутного капіталу Товариства відповідно до належної йому частки слід зазначити таке.

Частина 1 ст. 52 Закону встановлює, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 13 Закону в редакції, яка діяла станом на дату створення Товариства - примітка суду).

Пунктом 7.2 Статуту Товариства, затвердженого загальними зборами учасників Товариства № 1 від 07.12.2010 (а.с. 28-35 т. 1) та зареєстрованого державним реєстратором 20.12.2010, номер запису № 1 049 102 0000 000306, визначено, що позивач (до зміни прізвища ОСОБА_7 - примітка суду) як внесок до статутного фонду передає майно на суму 153 000 грн.

Відповідачі не заперечують проти того, що майно на зазначену суму позивачем Товариству як внесок до статутного фонду було передано.

Отже, внесок до статутного фонду позивачем було проведено за рахунок передачі Товариству майна, що не було заборонено чинним на дату створення Товариства законодавством.

За таких обставин, посилання відповідача 1 на невнесення позивачем грошових коштів до Статутного капіталу Товариства відповідно до належної йому частки колегією суддів до уваги не приймаються.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства від 17.05.2017, оформлених протоколом № 2, а відтак, суд першої інстанції правомірно задовольнив вказані позовні вимоги. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Статуту Товариства в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 17.05.2017 (протокол № 2), слід зазначити таке.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

Визнати недійсним статут юридичної особи повністю або в частині можливо у випадку його невідповідності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (ч. 3 п. 5.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Враховуючи наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства від 17.05.2017, оформлених протоколом № 2, задоволенню підлягають й позовні вимоги про визнання недійсним Статуту Товариства в новій редакції, затвердженого рішенням вказаних загальних зборів учасників. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення таких вимог залишається без змін.

Водночас колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є правомірними до відповідача 2 як юридичної особи, і що в задоволенні позовних вимог відносно відповідача 1 слід відмовити.

Так, відповідно до 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

У другому абзаці пункту 5.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин визначено, що відповідачем у справі про визнання недійсним статуту, його частини або змін до нього є господарське товариство, а не його учасники. Тому залучення господарським судом до участі у справі про визнання недійсним статуту господарського товариства учасників цього товариства не є обов'язковим.

Заявлені позивачем при зверненні до суду з цим позовом вимоги стосуються виключно відповідача 2 (юридичної особи) та, відповідно, не можуть бути пред'явлені відповідачу 1 як учаснику такої юридичної особи, а самостійних вимог до відповідача 1 позивачем не було сформовано (сформувати та подати вказані вимоги позивача було зобов'язано судом першої інстанції ухвалами від 01.06.2017, 13.06.2017, 21.06.2017, 04.07.2017), тобто, фактично, в цьому спорі відсутні вимоги до відповідача 1 - ОСОБА_6, а відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог відносно відповідача 1. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції спірне рішення винесено за відсутності відповідачів та за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, що є порушенням принципу рівності та змагальності, гарантованого ГПК України, порушенням конституційних норм та норм міжнародного права, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, відкладення розгляду справи з підстав нез'явлення в судове засіданні будь-якої з сторін відбувається лише у випадку, якщо вказане нез'явлення перешкоджає вирішенню спору по суті та лише у межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України.

З матеріалів справи слідує, що загалом у цій справі судом першої інстанції проведено чотири судових засідання (13.06.2017, 21.06.2017, 04.07.2017 та 18.07.2017), у трьох з яких були відсутні представники відповідачів та до початку яких до суду надійшли клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вжито всіх необхідних заходів для повідомлення сторін про час і місце судового засідання та, відповідно, для надання відповідачам можливості взяти участь в судовому засіданні та подати відповідні заперечення проти позову.

Крім того, як відповідачем 1, так і відповідачем 2 під час розгляду справи в суді першої інстанції до суду подані відзиви на позовну заяву, тобто суд першої інстанції був обізнаний про правову позицію сторін в спорі.

Крім того, в спірному випадку суд першої інстанції не мав можливості відкласти розгляд справи з огляду на закінчення строків вирішення спору, встановлених статтею 69 ГПК України.

Водночас наявність права на прийняття участі в судових засіданнях не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо будь-яка з сторін вказаним правом не скористалася, за умови, що наявних в матеріалах справи документальних доказів достатньо для прийняття обґрунтованого законного рішення, як в даному випадку.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 у справі № 927/524/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на ОСОБА_6.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 у справі № 927/524/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 у справі № 927/524/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справі № 927/524/17.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло