Постанова
від 23.11.2017 по справі 916/2211/17
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р.Справа № 916/2211/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Мишкіної М.А.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року

у справі № 916/2211/17

за позовом: Окнянського районного центру зайнятості в інтересах Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до Подільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області

про стягнення

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року Окнянський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Подільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області (далі - Управління) про стягнення 10787,65 грн., виплачених гр. ОСОБА_3 як допомога по безробіттю за періоди з 03.03.2011р. по 20.04.2011р., з 28.12.2011р. по 14.05.2012р. та з 14.11.2012р. по 08.05.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що зазначені кошти були виплачені громадянину ОСОБА_3 безпідставно, в порушення п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та є збитками позивача, які він поніс внаслідок протиправних дій відповідача щодо відмови громадянину ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, і такий факт протиправності дій Управління було встановлено постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2011р. у справі № 2-а/1517/1114/2012, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суд від 15.04.2013р. Відповідно до ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначені збитки підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем, як особою, яка має нести відповідальність за заподіяння збитків внаслідок несвоєчасного призначення (перерахунку) пенсії.

Управління заперечувало проти позову посилаючись на відсутність прямого зв'язку між рішенням відповідача та діями ОСОБА_3, які спричинили збитки позивачеві, оскільки саме дії ОСОБА_3 є причиною нанесення збитків позивачеві, а відповідач не вчинив жодних дій, які б прямо призвели до нанесення майнової шкоди позивачеві.

Рішенням господарського суду Оденської області від 04 жовтня 2017 року (суддя - Оборотова О.Ю.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог. Стягнуто з Подільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області на користь Окнянського районного центру зайнятості 10787,65 грн. та на користь Державного бюджету України 1600 грн. судового збору.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що саме внаслідок неправомірних дій, спричинених протиправним рішенням відповідача громадянин ОСОБА_3 своєчасно не отримав пенсійного забезпечення, що, у свою чергу, надало останньому можливість стати на облік до центру зайнятості та отримувати допомогу з безробіття за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і такі виплачені центром зайнятості кошти є збитками позивача, які відповідач відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодувати позивачу.

Не погодившись із зазначеними рішенням Управління звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права. Скарга мотивована посиланнями на ті ж самі обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом під час розгляду справи по суті, гр. ОСОБА_3 в період з 03.12.2010р. по 20.04.2011р., з 28.12.2011р. по 14.05.2012р. та з 14.11.2012р. по 08.05.2013р. три рази перебував на обліку як безробітний в Красноокнянському районному центрі зайнятості, який був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональних карток з 03.12.2010р. № 151500610112600165, з 28.12.2011р. № 151511122100004 та з 14.11.2012р. № 151512110700008.

Згідно з поданими ОСОБА_3 заявами від 03.12.2010р., від 28.12.2011р. та від 14.11.2012р., наказами Красноокнянського районного центру зайнятості від 03.12.2010р. № НТ101203, від 28.12.2011р. № НТ111228 та від 14.11.2012р. № НТ121114 ОСОБА_3 було надано статус безробітного та відповідно до ч. 3 ст. 22, ч.ч. 4, 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 5.1- 5.4, 6.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» , затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, призначено та виплачено допомогу по безробіттю за період з 03.03.2011р. по 20.04.2011р. у сумі - 1129,70 грн.; за період з 28.12.2011р. по 14.05.2012р. у сумі - 4378,40 грн.; за період з 14.11.2012р. по 08.05.2013р. у сумі - 5279,55 грн., всього виплачено - 10787,65 грн.

За результатами опрацювання інформації щодо виявлених у ході верифікації осіб, які за даними Пенсійного фонду України в період перебування на обліку в державній службі зайнятості отримували пенсію, на підставі отриманого листа з Котовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 15.11.2016р. № 3026/04, Окнянським районним центром зайнятості 18.11.2016 року складено акт № 105 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про зайнятість населення , Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , яким встановлено, що гр. ОСОБА_3 під час перебування на обліку в районному центрі зайнятості у якості безробітного отримував пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03.03.2011 року. В акті також зазначено, що допомога по безробіттю у розмірі 10787,65 грн., яка була нарахована та виплачена ОСОБА_3 з 03.03.2011 року має бути відшкодована Подільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області.

Також судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 03.03.2011 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області про призначення йому пенсії на пільгових умовах, але отримав відмову у призначенні такої пенсії.

ОСОБА_3 оскаржив до Красноокнянського районного суду Одеської області рішення Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області щодо відмови йому в призначенні пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2011 року у справі № 2-а/1517/1114/2011 визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_3 незаконною та зобов'язано УПФУ у Красноокнянському районі Одеської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення - 03 березня 2011 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013 року у справі № 2-а/1517/1114/11 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області залишено без задоволення, а постанову Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2011 року у справі № 2-а/1517/1114/11 - без змін.

У зв'язку з набранням законної сили рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2011 року у справі № 2-а/1517/1114/2011, ОСОБА_3 призначено пенсію на пільгових умовах з 03.03.2011 року, що сторонами не заперечується.

23 листопада 2016 року на адресу Управління позивач направив претензію № 650/23/01, в якій виклав вимогу протягом 15-ти календарних днів з дня отримання цієї претензії повернути суму одержаної громадянином ОСОБА_3 допомоги по безробіттю у розмірі 10787,35 грн. на рахунок позивача.

Однак, Управління вимоги вказаної претензії не задовольнило, зазначену суму грошових коштів на рахунок позивача не перерахувало, що і стало підставою для звернення Окнянського районного центру зайнятості до господарського суду з даним позовом про відшкодування збитків - коштів, виплачених ОСОБА_3 як допомога по безробіттю за періоди з 03.03.2011р. по 20.04.2011р., з 28.12.2011р. по 14.05.2012р. та з 14.11.2012р. по 08.05.2013р. у сумі 10787,35 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна розпочати роботу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 зазначеного закону статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку (п. 13 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення").

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Як встановлено судом, постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2011 року у справі № 2-а/1517/1114/2011 визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_3 незаконною та зобов'язано УПФУ у Красноокнянському районі Одеської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення - 03 березня 2011 року.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є, зокрема, участь особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брало участь Управління, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» , а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Взявши до уваги рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2011 року у справі № 2-а/1517/1114/2011, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обставини протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у безпідставній відмові в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах є встановленими в постанові Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2011 року та не підлягають доведенню у даній справі. Внаслідок таких неправомірних дій громадянин ОСОБА_3 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством. Крім того неправомірні дії відповідача надали ОСОБА_3 можливість стати на облік в центрі зайнятості та отримувати допомогу як безробітній особі, яка не має будь-яких доходів за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, чим було завдано шкоди останньому.

Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача в апеляційній скарзі про відсутність неправомірних дій з боку Управління та причинно-наслідкового зв'язку між його протиправною поведінкою та завданими позивачеві збитками.

При цьому, саме внаслідок протиправної відмови Управління у призначенні пенсії, громадянин ОСОБА_3 був вимушений звернутися до позивача за одержанням допомоги по безробіттю, що свідчить про наявність вини відповідача у завданні збитків позивачу.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що станом на час звернення ОСОБА_3 до центру зайнятості вже тривав судовий розгляд справи в апеляційному адміністративному суді і саме ОСОБА_3 зловживаючи своїми правами не повідомив центр зайнятості про наявність такого судового спору. Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання, оскільки згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наявність спору особи з органом ПФ України щодо призначення пенсії не є підставою для відмови у призначенні допомоги по безробіттю.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим доводи скаржника в цій частині колегія суддів не бере до уваги.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 04 жовтня 2017 року у справі № 916/2211/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_4

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення23.11.2017
Оприлюднено04.12.2017
Номер документу70587549
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/2211/17

Ухвала від 20.06.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Оборотова О.Ю.

Ухвала від 12.06.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Оборотова О.Ю.

Ухвала від 06.06.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Оборотова О.Ю.

Ухвала від 04.06.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Оборотова О.Ю.

Ухвала від 01.02.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 18.01.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Власова С.Г.

Ухвала від 15.01.2018

Господарське

Господарський суд Одеської області

Власова С.Г.

Постанова від 23.11.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Бєляновський В.В.

Ухвала від 25.10.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Бєляновський В.В.

Рішення від 04.10.2017

Господарське

Господарський суд Одеської області

Оборотова О.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні