Ухвала

від 22.11.2017 по справі 755/17698/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17698/17

1-кс/755/6467/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12017101040015376 від 14 листопада 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

22 листопада 2017 року старший слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1318205580000), та квартири за адресою АДРЕСА_2 (1318140480000).

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що невстановлена досудовим слідством особа, використовуючи підробні документи на право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_4 перебуваючи у офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за адресою м.Київ вул. Є.Свестрюка, 19 провела державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, заволодівши тим самим правом власності на вказане майно, завдавши тим самим матеріальних збитків в особливо великому розмірі

В ході проведення досудового слідства було встановлено, що 01.08.2017 року невстановлена досудовим слідством особа, перебуваючи у офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , за адресою м.Київ вул. Є.Сверстюка, 19, подала приватному нотаріусу ОСОБА_5 , яка виконувала функції державного реєстратора, пакет підроблених документів на право власності на квартири за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , а саме договір про участь у фонді фінансуванні будівництва виду «А» від 18.12.2013 року,згідно якого ТОВ «Квант Груп» в особі директора ОСОБА_6 приймало участь у будівництві квартири АДРЕСА_4 , акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_4 від 21.10.2015 року, підроблений витяг з списку довірителів, які отримала квартири в будинку АДРЕСА_5 , згідно якого ТОВ «Квант Груп» отримало у власність вказану квартиру, підроблену довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування, підроблену довідку про загальне 100% внесення ТОВ «Квант Груп» грошових коштів за квартиру АДРЕСА_4 . На підставі поданих документів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , виконуючи функції державного реєстратора, провела державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, внаслідок чого право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 перейшло до ТОВ «Квант Груп», код ЄРДПОУ 33303365. Аналогічним чином, цього самого дня на підставі поданих підробних документів приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , згідно якого ТОВ «Квант Груп» набуло права власності на вказаний об`єкт нерухомості.

В ході проведення досудового слідства встановлено, що 17.04.2014 року ОСОБА_4 укладено договір про участь у ФФБ № 630 з ТОВ ФК «Укрреставрація» (код 33193413), відповідно до якого ОСОБА_4 став інвестором будівництва житлового будинку, житловий будинок АДРЕСА_6 (на даний час будинок АДРЕСА_7 ) квартири АДРЕСА_8 загальної площі 141,36 (житлової 81.81 кв.м), після чого вніс суму коштів для інвестування будівництва в розмірі 1119 571 гривень, таким чином я набув право власності на квартиру. Після сплати ОСОБА_4 повної суми за квартиру, 26.06.15 року отримав свідоцтво про участь у ФФБ виду «А» від ТОВ ФК «Укрреставрація», відповідно до якого сплатив 1119571 грн. за 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_9 .

Крім того, ОСОБА_4 укладено договір про участь у ФФБ № 631 від 17.04.14 з ТОВ ФК «Укрреставрація» (код 33193413), відповідно до якого останній став інвестором будівництва житлового будинку, житловий будинок АДРЕСА_6 (на даний час будинок АДРЕСА_7 ) квартири АДРЕСА_10 загальної площі 141,36 (житлової 81.81 кв.м), після чого вніс суму коштів для інвестування будівництва в розмірі 1125432 гривень, таким чином набув право власності на квартиру. Після сплати повної суми за квартиру, 29.10.15 року отримав свідоцтво про участь у ФФБ виду «А» від ТОВ ФК «Укрреставрація», відповідно до якого я сплатив 1125432 грн. за 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_11 .

Так, 01.08.2017 року невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном , яке належить ОСОБА_4 , а саме: квартирами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_12 , надали нотаріусу ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_13 недостовірні документи та перереєстрували на ТОВ «Квант Груп», (код ЄДРПОУ 33303365) нерухоме майно, чим завдали ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 2252329 гривень.

На даний час встановлено, що невстановлені досудовим слідством особи намагаються реалізувати третім особам квартири за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , право на які набули шляхом обману (реєстрації права власності за підробленими документами). Таким чином квартира за адресою АДРЕСА_1 , а також квартира за адресою АДРЕСА_2 стали об`єктом злочинного посягання, відповідно є речовими доказами у кримінальному провадженні №12017100040015376 від 14.11.2017 року. Так згідно постанови про визнання речових доказів від 20.11.2017 року, що винесена на підставі ст. 98 КПК України, квартира за адресою АДРЕСА_1 , а також квартира за адресою АДРЕСА_2 визнані речовими доказами.

Враховуючи, що право власності на квартири за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , на даний час перейшло до інших осіб, а саме до ТОВ «Квант Груп», що не мають права на таке майно, відповідно квартира може бути реалізована останнім, з урахуванням того що у разі незастосування даного заходу забезпечення, майно може бути втрачене.

Вивчивши надані в обґрунтування клопотання матеріали, з метою забезпечення даного арешту, на підставі ч.2ст.172 КПК України, розгляд клопотання проводиться без повідомлення та участі власників майна.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вислухавши думку слідчого, який підтримав клопотання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогамКПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Так, на думку слідчого судді, слідчим доведено правову підставу для арешту майна, надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимогст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 190 КК України, наявність даних про належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, арешт зазначеного майна у вигляді квартири АДРЕСА_14 та квартири АДРЕСА_4 є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження. Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі. Арешт вищезазначених квартир ніяким чином не зачіпає права третіх осіб. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309,372, ст.392, ст.532 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1318205580000), та квартири за адресою АДРЕСА_2 (1318140480000).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1