Постанова

від 10.11.2009 по справі 2а-24838/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія 2.11.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АД МІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року Справа № 2а-24838/09/1270

Луганський окружний адмін істративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засіда ння Ігнатович О.А.

та

представників сторін

від позивача - Че нська О.В. (довіреність від 25 .08.2009 № 77)

від відповідача - н ачальник юридичного відділу

Зайцев М.М. (довір еність від 08.01.2009 № 1)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луган ську

справу за адміністративни м позовом

товариства з обмеженою ві дповідальністю «Савойя»

до Стахановської об' єдна ної державної податкової інс пекції Луганської області

про скасування податковог о повідомлення - рішення

від 16 грудня 2005 року № 0002552301/0,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Савойя» звернулось до госп одарського суду Луганської о бласті з позовом, в якому прос ила скасувати податкове пові домлення - рішення Стаханов ської об' єднаної державної податкової інспекції Луганс ької області від 16 грудня 2005 ро ку № 0002552301/0, яким позивачу визнач ено суму податкового зобов' язання (з урахуванням штрафн их (фінансових) санкцій) з пода тку на додану вартість у розм ірі 126298,50 грн., у тому числі 84199,00 грн . - основний платіж, 42099,50 грн. - шт рафні (фінансові) санкції.

Постановою господарського суду Луганської області від 31 січня 2006 року у справі № 9/6н-ад, яка залишена без змін ухвало ю Луганського апеляційного г осподарського суду від 28 бере зня 2006 року, у задоволенні позо ву відмовлено з тих підстав, щ о необхідною умовою виникнен ня у платника права на податк овий кредит є фактична надмі рна сплата податку на додану вартість до бюджету.

Ухвалою Вищого адміністра тивного суду України від 21 тра вня 2009 року № К-25272/06 судові рішенн я у справі № 9/6н-ад скасовані т а справу передано на новий ро згляд до Луганського окружно го адміністративного суду. П ідставою скасування судових рішень у справі став помилко вий висновок судів про те, що п озивач не підтвердив своє пр аво на податковий кредит з ог ляду на фактичну несплату по датку до бюджету його контра гентом, відсутністю останньо го за місцем його реєстрації та не звітуванням до податко вих органів з жовтня 2003 року, а також те, що суди не звернули у вагу, що на час здійснення гос подарських операцій (за яким и податкова інспекція не виз нала обґрунтованим віднесен ня позивачем до податкового кредиту сум податку на додан у вартість) постачальник (ПП « Промпоставка») був включений до Єдиного державного реєст ру юридичних осіб та фізични х осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстраці ю платника ПДВ. За таких обста вин покупець не може нести ві дповідальність ані за неспла ту податків продавцем, ані за можливу недостовірність від омостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умо ви необізнаності щодо неї.

Крім того, для обґрунтовано го висновку про правильність або неправомірність формува ння платником податкового кр едиту, попередні судові інст анції повинні були з' ясуват и чи відповідають податкові накладні, видані позивачеві продавцем товару, вимогам чи нного законодавства, а також дослідити правомірність або протиправність правочинів, за якими товар передавався п озивачеві, зробити висновок про реальність виконання цих правочинів та дійсність пос тавки товару позивачеві.

Названі обставини судами д осліджено не було, що свідчит ь про порушення ними частини третьої статті 159 Кодексу адм іністративного судочинства України щодо ухвалення ріше ння на підставі повно і всебі чно з' ясованих обставин в а дміністративній справі.

Відповідно до частини 5 стат ті 227 Кодексу адміністративно го судочинства України висно вки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані р ішення, є обов' язковими для суду першої чи апеляційної і нстанції при розгляді справи .

Позивач позовні вимоги про скасування податкового пов ідомлення - рішення Стахано вської об' єднаної державно ї податкової інспекції Луган ської області від 16 грудня 2005 р оку № 0002552301/0, яким йому визначено суму податкового зобов' яза ння (з урахуванням штрафних (ф інансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 126298,50 грн., у тому числі 84199,00 грн. - основний платіж, 42099,50 грн. - штра фні (фінансові) санкції, обґру нтовує тим, що згідно пункту 10 .1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» він несе відповідальність з а достовірність і своєчасніс ть обчислення та внесення по датку до бюджету тільки за ре зультатами своєї господарсь кої діяльності і не несе відп овідальності за те, що згідно наданих державною податково ю інспекцією в Артемівському районі м. Луганська документ ів та ксерокопій податкових декларацій з податку на дода ну вартість ПП ВКФ «Промпост авка» за липень 2003 року, серпен ь 2003 року встановлено суму под аткових зобов' язань, задекл арованих підприємством за ли пень 2003 року та серпень 2003 року, менші за суму ПДВ, яка складає ться по податкових накладних , наданих товариством з обмеж еною відповідальністю «Саво йя». Таким чином, позивач вваж ає, що висновок про те, що вклю чення товариством з обмежено ю відповідальністю «Савойя» до складу податкового креди ту сум податку на додану варт ість, які відображені в подат кових накладних ПП ВКФ «Пром поставка», не відповідає фак тичним податковим зобов' яз анням платника податку - пр одавця, є помилковим, оскільк и товариство з обмеженою від повідальністю «Савойя» форм ує свої податкові зобов' яза ння та податковий кредит на о снові документів, які воно ма є, і не може нести відповідаль ності за звітність своїх кон трагентів.

Враховуючи викладене, пози вач просить скасувати подат кове повідомлення - рішення Стахановської об' єднаної д ержавної податкової інспекц ії Луганської області від 16 гр удня 2005 року № 0002552301/0.

У судовому засіданні предс тавник позивача позов підтри мав, надав пояснення, аналогі чні викладеним у позові.

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що подав суду з аперечення проти позову від 09 листопада 2009 року № 15097/10 (арк. спр ави 197-201). У запереченнях проти п озову відповідач просить від мовити у задоволенні позову повністю через те, що включен ня товариством з обмеженою в ідповідальністю «Савойя» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартіс ть, зазначених у отриманих ві д приватного підприємства ви робничо-комерційна фірма «Пр омпоставка» податкових накл адних на загальну суму 86416,15 грн ., у тому числі по податкових д еклараціях з податку на дода ну вартість за липень 2003 року н а суму 45478,72 грн., за серпень 2003 рок у на суму 40937,43 грн., не відповіда є фактичним податковим зобов ' язанням платника податку - продавця. Законодавством чі тко передбачено, що однією з о бов' язкових підстав включе ння сум до податкового креди ту з податку на додану вартіс ть є сплата цих сум до Державн ого бюджету України. Висново к про те, що відшкодуванню під лягають лише суми, які були сп лачені до бюджету, випливає і з самої суті поняття податку , його основної функції - фор мування доходів Державного б юджету України, та поняття пл атника податку на додану вар тість як особи, що зобов' яза на здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Зак оном України «Про податок на додану вартість» встановлен ий прямий взаємозв' язок між сплатою, надходженням до бюд жету податку на додану варті сть та відшкодуванням такого податку, ці етапи нерозривно пов' язані між собою - споч атку сплата податку, а потім в ключення відповідних сум до податкового кредиту з податк у на додану вартість та відшк одування податку на додану в артість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді пода тку. Ненадходження податку н а додану вартість до бюджету - є наслідком того, що приват не підприємство виробничо-ко мерційна фірма «Промпоставк а», яка і повинна була сплатит и відповідну суму податку до Державного бюджету України, у відповідному податковому періоді таку суму в податков ій декларації з податку на до дану вартість в рядку «подат кове зобов' язання» не відоб ражало та, відповідно, податк у до бюджету не сплачувало.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Савойя» пост ійно та систематично користу валось схемами, направленими на умисне заниження податко вих зобов' язань з податку н а додану вартість та завищен ня податкового кредиту підпр иємствами з ознаками «фіктив ності» при придбанні ними то вару, які фактично не деклару вали своїх податкових зобов' язань та не сплачували подат ки до бюджету за весь період с воєї діяльності, або ж в окрем і періоди та по окремих опера ціях. Зазначене відповідач н авів як доказ того, що товарис тво з обмеженою відповідальн істю «Савойя» діяло без нале жної обачності й обережності .

Враховуючи викладене, відп овідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні предс тавник відповідача заперече ння проти позову підтримав, н адав пояснення, аналогічні в икладеним у письмових запере ченнях проти позову.

Жодних додаткових доказів в обґрунтування своїх запер ечень, крім тих, що містяться в матеріалах справи, відповід ачем не надано.

Відповідно до частини 6 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України суд в ирішує справу на основі наяв них в матеріалах справи дока зів.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає , що позов підлягає задоволен ню повістю з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданн ям адміністративного судочи нства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, пра в та інтересів юридичних осі б у сфері публічно-правових в ідносин від порушень з боку о рганів державної влади, орга нів місцевого самоврядуванн я, їхніх посадових і службови х осіб, інших суб' єктів при з дійсненні ними владних управ лінських функцій на основі з аконодавства, в тому числі на виконання делегованих повно важень.

У справах щодо оскарження р ішень, дій чи бездіяльності с уб'єктів владних повноважень адміністративні суди відпов ідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевір яють, чи прийняті (вчинені) вон и:

1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції Украї ни встановлено, що правовий п орядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та Закона ми України.

Відповідно до вимог Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їхні посадові і службов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та Законами України, та принципом рівнос ті усіх учасників адміністра тивного процесу перед законо м і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна с торона повинна довести ті об ставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крі м випадків, встановлених ста ттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності відповідно до ч астини 2 статті 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни покладається на відпо відача, якщо він заперечує пр оти адміністративного позов у.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2005 року Стахан овською об' єднаною державн ою податковою інспекцією Луг анської області проведено по запланову документальну пер евірку з питань дотримання в имог податкового законодавс тва товариства з обмеженою в ідповідальністю «Савойя» за період липень 2003 року, серпень 2003 року, за результатами якої с кладено акт від 16 грудня 2005 рок у № 782/23-19081165 (арк. справи 12-18).

В ході проведеної перевірк и було виявлено факт занижен ня позивачем податку на дода ну вартість за 2003 рік на загаль ну суму 84199 грн. внаслідок невк лючення одним з постачальник ів позивача - приватним під приємством виробничо-комерц ійна фірма «Промпоставка» до складу податкових зобов' яз ань з податку на додану варті сть у відповідний період сум цього податку по операціям з продажу товару товариству з обмеженою відповідальністю «Савойя».

На підставі акта позаплано вої документальної перевірк и від 16 грудня 2005 року № 782/23- 19081165 Стахановською об' єднан ою державною податковою інсп екцією Луганської області ви несено податкове повідомлен ня - рішення від 16 грудня 2005 ро ку № 0002552301/0, яким товариств у з обмеженою відповідальніс тю «Савойя» визначено суму п одаткового зобов' язання (з урахуванням штрафних (фінанс ових) санкцій) з податку на дод ану вартість у розмірі 126298,50 грн ., у тому числі 84199,00 грн. - основн ий платіж, 42099,50 грн. - штрафні (фін ансові) санкції.

Згідно з визначенням, навед еним у пункті 1.8 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 16 8/97-ВР «Про податок на додану ва ртість» (у редакції, що діяла н а момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відш кодування - це сума, що підля гає поверненню платнику пода тку з бюджету у зв'язку з надмі рною сплатою податку у випад ках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п ункту 7.1 статті 7 Закону Україн и від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Пр о податок на додану вартість » (у редакції, що діяла на моме нт виникнення спірних правов ідносин) суми податку, що підл ягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, виз начаються як різниця між заг альною сумою податкових зобо в'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітн ого періоду, та сумою податко вого кредиту звітного період у.

За змістом підпункту 7.7.3 цієї ж норми у разі коли за результ атами звітного періоду сума, визначена згідно з підпункт ом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику пода тку з Державного бюджету Укр аїни протягом місяця, наступ ного після подачі декларації . Підставою для отримання від шкодування є дані тільки под аткової декларації за звітни й період. За бажанням платник а податку сума бюджетного ві дшкодування може бути повніс тю або частково зарахована в рахунок платежів з цього под атку. Таке рішення платника п одатку відображається в пода тковій декларації.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статт і 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на д одану вартість» (у редакції, щ о діяла на момент виникнення спірних правовідносин) пере дбачено, що податковий креди т звітного періоду складаєть ся із сум податків, сплачених (нарахованих) платником пода тку у звітному періоді у зв'яз ку з придбанням товарів (робі т, послуг), вартість яких відно ситься до складу валових вит рат виробництва (обігу) та осн овних фондів чи нематеріальн их активів, що підлягають амо ртизації.

З наведених норм Закону вба чається, що підставою бюджет ного відшкодування податку н а додану вартість є правильн о сформований податковий кре дит відповідно до вимог Зако ну. Тобто несплата податку на додану вартість сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або від мови у відшкодуванні зазначе ного податку покупцю, який ві дніс до податкового кредиту суму цього податку, сплачену продавцю разом із ціною това ру (послуги).

Враховуючи вищенаведене, с уд вважає необґрунтованими т а безпідставними висновки по даткового органу про те, що по зивач не підтвердив своє пра во на податковий кредит з огл яду на фактичну несплату под атку до бюджету його контраг ентом - приватним підприємст вом виробничо-комерційна фір ма «Промпоставка», відсутніс тю останнього за місцем його реєстрації та не звітування м до податкових органів з жов тня 2003 року.

Суми податку на додану варт ість, включені товариством з обмеженою відповідальністю «Савойя» до складу податков ого кредиту за податковими д еклараціями з податку на дод ану вартість за липень 2003 року на суму 45478,72 грн. та за серпень 200 3 року на суму 40937,43 грн., підтверд жені належним чином оформлен ими податковими накладними , виданими позивачеві продав цем товару - приватним підпри ємством виробничо-комерційн а фірма «Промпоставка» (арк. с прави 50-63).

Податковим органом, на яког о у даній справі частиною 2 ста тті 71 Кодексу адміністративн ого судочинства України покл адено обов'язок щодо доказув ання правомірності свого ріш ення, не надано суду жодних на лежних доказів в підтверджен ня фіктивності діяльності пр иватного підприємства вироб ничо-комерційна фірма «Промп оставка», протиправності пра вочинів, за якими товар перед авався позивачеві, не спрост овано реальність виконання ц их правочинів та дійсність п оставки товару позивачеві.

Оскільки відсутні порушен ня податкового законодавств а з боку позивача, відсутні і п ідстави для застосування до позивача штрафних (фінансови х) санкцій у розмірі 42099,5 грн. згі дно із підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 г рудня 2000 року № 2181-III «Про по рядок погашення зобов' язан ь платників податків перед б юджетами та державними цільо вими фондами».

Відповідач як суб' єкт вла дних повноважень, на якого ча стиною 2 статті 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни покладено обов'язок щ одо доказування правомірнос ті свого рішення, не довів суд у правомірність свого рішенн я, що є підставою для задоволе ння адміністративного позов у.

Відповідно до частини 2 стат ті 11 Кодексу адміністративно го судочинства України суд м оже вийти за межі позовних ви мог тільки в разі, якщо це необ хідно для повного захисту пр ав, свобод та інтересів сторі н чи третіх осіб, про захист як их вони просять. Оскільки ска сування рішення суб' єкта вл адних повноважень є наслідко м визнання його недійсним, су д, зважаючи на обставини спра ви, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визн ати податкове повідомлення - рішення Стахановської об' єднаної державної податково ї інспекції Луганської облас ті від 16 грудня 2005 року № 0002552301/0 не дійсним .

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо су дове рішення ухвалене на кор исть сторони, яка не є суб' єк том владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відпові дного місцевого бюджету, якщ о іншою стороною був орган мі сцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судов ому засіданні 10 листопада 2009 ро ку проголошено вступну та ре золютивну частини постанови . Складення постанови у повно му обсязі відкладено, про що з гідно вимог частини 4 статті 16 7 Кодексу адміністративного судочинства України повідом лено після проголошення всту пної та резолютивної частин постанови у судовому засідан ні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71 , 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов з адовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасу вати податкове повідомленн я - рішення Стахановської об' єднаної державної податково ї інспекції Луганської облас ті від 16 грудня 2005 року № 0002552301/0.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Савойя» (ідентифікац ійний код 19081165, місцезнаходжен ня: 94001, Луганська область, м. С таханов, вул. Горноспасатель на, буд. 18, кв. 2) судові витрати зі сплати судового збору в 03 г рн. 40 коп. (три гривні сорок копі йок).

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Донецького апеляційного ад міністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Об ґрунтування мотивів оскарже ння і вимоги до суду апеляцій ної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскар ження та апеляційна скарга п одаються до Донецького апеля ційного адміністративного с уду через Луганський окружни й адміністративний суд. Копі я апеляційної скарги одночас но надсилається особою, яка ї ї подає, до суду апеляційної і нстанції.

Заява про апеляційне оскар ження постанови суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення, а в разі складення пост анови у повному обсязі відпо відно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному об сязі. Апеляційна скарга на по станову суду першої інстанці ї подається протягом двадцят и днів після подання заяви пр о апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться у строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження.

Постанова складена у повно му обсязі 16 листопада 2009 року.

Суддя Т.І . Чернявська