Ухвала

від 04.06.2010 по справі 2а-24838/09/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року           справа №2а-24838/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                              Білак С.В.

при секретарі судового засідання Супруні О.О.

за участю представників:           

від позивача: не з’явився           

від відповідача: не з’явився          

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від  10 листопада 2009р. у справі №2а-24838/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Савойя" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції          

про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2005р. №0002552301/0  

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009р. у справі №2а-24838/09/1270 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Савойя" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції, внаслідок чого визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції  від 16.12.2005 року №0002552301/0.

В апеляційній скарзі Стахановська об'єднана державна податкова інспекція  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Представники позивача, відповідача у судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Скаржник просив справу розглянути за його відсутністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

                    Відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період липень 2003р., серпень 2003р., за результатами якої складений акт від 16.12.2005р. № 782/23-19081165 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2005 року №0002552301/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 126298,5грн. у тому числі основний платіж 84199грн., штрафні (фінансові) санкції – 42099,5грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

                  Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення  послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 13, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 ст. 7, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2003р. на суму 84199грн., у тому числі: липень 2003р. – 43262грн., серпень 2003р. – 41710грн.

При здійсненні перевірки було встановлено, що позивачем до складу податкового  кредиту у липні, серпні 2003р. було включено суму податку на додану вартість за податковими накладними, складеними ПП ВКФ “Промпоставка”.

18.02.05р. Стахановською ОДПІ отримана відповідь від ДПІ у Артемівському районі                           м. Луганська (лист № 1635/23-1027 від 10.02.2005 року) на запит про проведення зустрічної перевірки ПП ВКФ “Промпоставка” (код за ЄДРПОУ 32538453), в якій повідомлено що ПП ВКФ “Промпоставка”  зареєстровано,  як  платник податків  в ДПІ у Артемівському районі  м. Луганська, відповідно до статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» в  ДПІ у Артемівському районі м. Луганська та отримало свідоцтво платника ПДВ №17042610, індивідуальний податковий номер 325384512330. Податкове зобов'язання, згідно декларації по ПДВ становить: липень 2003р.-16203,00 грн., серпень 2003р. - 14,00грн. Провести зустрічну перевірку не має можливості, так як підприємство на позов не з'являється, не надає звітність з вересня 2003року, за юридичною адресою не знаходиться.

З п. 1.7 ст.1  Закону України “Про податок на додану вартість” вбачається, що податковий  кредит це -  сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

                 За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції, чинної у спірні податкові періоди ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 наведеного Закону право  на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

           Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 цього Закону забороняється  включення  до  податкового  кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

                   Відповідно до п.п.7.5.1  п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Сума податку на додану вартість за липень в сумі 45478,72 грн., серпень 2003р.- 40937,43грн. підтверджена відповідними податковими накладними, складеними ПП ВКФ “Промпоставка”, які були надані позивачем при здійснені перевірки. Витрати у зв’язку з таким придбанням відносяться до складу валових витрат.

При розгляді справи в апеляційному порядку позивачем були надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення  операцій по купівлі продукції у ПП ВКФ “Промпоставка”. Підстав для визнання нікчемних (недійсних) договорів,  укладених позивачем з ПП ВКФ “Промпоставка”, не встановлено.

          Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових  платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

          Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб’єктів  господарювання.

          Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов’язок  щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару.

          Обов’язок  сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.

          Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об’єктів  оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

          Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку  з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок  покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку  платника податку  – покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

                Крім того, доказів, що свідчать про  несплату постачальниками позивача податку на додану вартість до державного бюджету, відповідачем  не надано.

З матеріалів справи вбачається, що на дату складення спірних податкових накладних ПП ВКФ “Промпоставка” було правоздатною юридичною особою та зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 07.05.05р. по справі                    № 9/97пн було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання статутних документів Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Промпоставка» недійсними з моменту реєстрації, визнання недійсною реєстрації Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Промпоставка» як платника податку на додану вартість.

           Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 21.05.2009р. по цій справі  встановлено, що є помилковим висновок про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на фактичну несплату податку до бюджету його контрагентом, відсутністю останнього за місцем його реєстрації та не звітуванням до податкових органів з жовтня 2003р. Суди не звернули увагу на те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) постачальник (ПП «Промпоставка») був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

          З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності податковим органом правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 16.12.2005 року №0002552301/0.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

              Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

                  Апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009р. у справі №2а-24838/09/1270 - залишити без задоволення.

          Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009р. у справі №2а-24838/09/1270 - залишити без змін.

             Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена у судовому засіданні 04 червня 2010року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

                Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                              М.Г. Сухарьок