Рішення

від 23.11.2017 по справі 910/17476/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017Справа №910/17476/17 первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про визнання дій незаконними

у справі № 910/17476/17

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО"

про стягнення 64 143,94 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від ТОВ "ТМО": не з'явився

від ПрАТ "АК "Київводоканал": Драчова М.С. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМО" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (відповідач) про визнання незаконним дії ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо застосування п'ятикратного розміру тарифу при нарахуванні плати за скид стічних вод.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Шепелєва, 4-А - фізкультурно-оздоровчий комплекс ТОВ "ТМО", а тому його слід віднести до об'єктів соціально-культурного призначення. З урахуванням викладеного, в силу п . 3.3.6 глави 3 Правил у позивача не виникло обов'язку отримувати від відповідача Умови на скид стічних вод, а тому дії відповідача щодо нарахування плати за скид стічних вод без отримання Умов на скид є незаконними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 порушено провадження по справі № 910/17476/17 та призначено її до розгляду на 07.11.2017.

06.11.2017 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО" про стягнення 64 143,94 грн., з яких 56887,15 грн. - грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод, 5812,08 грн. інфляційні втрати, 1444,71 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає, що ТОВ "ТМО" в порушення норм чинного законодавства України у період з 28.02.2014 по 31.10.2016 здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста Києва без дозволу на скид стічних вод у систему каналізації місті Києва, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована плата за на скид без дозволу стічних вод у систему каналізації міста Києва у розмірі 56887,15 грн., крім того, у зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо сплати боргу на скид без дозволу стічних вод у систему каналізації міста Києва позивачем нараховано 5812,08 грн. інфляційних втрат та 1444,71 грн. 3% річних.

В судове засідання 07.11.2017 з'явились представники сторін, представник відповідача надав пояснення стосовно зустрічного позову, просив суд прийняти його для розгляду разом з первісним.

Судом прийнято до розгляду зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО" про стягнення грошових коштів для спільного розгляду з первісним позовом, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 розгляд справи відкладено на 23.11.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

22.11.2017 через відділ діловодства від ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшли письмові пояснення щодо зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні 23.11.2017 представник ПрАТ "АК "Київводоканал" надав суду пояснення по суті зустрічних позовних вимог, просив суд їх задовольнити, заперечив проти первісного позову, надав суду відзив на первісну позовну заяву.

У поданому відзиві відповідач за первісним позовом заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що ТОВ "ТМО" не є об'єктом соціально-культурного призначення, а тому зобов'язане отримувати Умови на скид стічних вод, відповідно до Правил № 1879 та умов договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 06.10.2006 № 06964/5-09.

Представник ТОВ "ТМО" у судове засідання 23.11.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 23.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.10.2006 між ВАТ АК Київводоканал (назву якого було змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМО" (далі - абонент) укладено договір № 06964/5-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.5. договору, абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 4.9. Договору в разі порушення позивачем п.п. 1.1., 1.5. цього Договору плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.

18.11.2016 ПрАТ АК Київводоканал звернулося до позивача з листом-попередженням, в якому за фактом порушення останнім скиду стічних вод без одержання відповідних Умов на скид, відповідач просив у 10-денний термін з дня отримання даного листа погасити заборгованість у розмірі 56 887,15 грн. згідно з розрахунком № 15/ВУ-Ф-06/284-10-2016.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається відповідними Правилами, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190. Згідно з п. 1.4. вказаних Правил, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Пунктом 1.4 Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення населених пунктів України здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Згідно із п.2.4. Правил № 1879, абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та відповідно до ст.19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" укласти договір з водоканалом.

Пунктом 3.3. Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2, які видаються на один рік.

Відповідно до п.8.1. Правил № 1879, абонент не має права скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Пунктом 8.6. Правил № 1879 встановлено, зокрема, що при порушені цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період), як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі у відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Відповідно до п. 3.3.6 Правил, для балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також для об'єктів Водоканалу Умови на скид не потрібні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом, позивач зазначає, що відповідно до Обґрунтування для підготовки висновку Головкиївархітектури щодо умов використання земельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обтяжень № 00070301131 від 17.08.2000 року, на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Київ. вул. Шепелєва, 4-а знаходиться об'єкт - фізкультурно-оздоровчий комплекс.

Відповідно до Проекту відведення земельної ділянки ТОВ ТМО з додатками, земельна ділянка за адресою: м. Київ. вул. Шенелєва, 4-а також відводилася для експлуатації та обслуговування фізкультурно-оздоровчого комплексу.

На даний момент, за вказаною вище адресою розміщенні нежитлові приміщення - фізкультурно-оздоровчий комплекс ТОВ ТМО , цільове призначення будівель та земельної ділянки не змінювалося.

Відповідно до Додатку № 1 до Класифікатора державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 461 від 14.03.2006 року, до об'єктів соціальної сфери належать фізкультурно-спортивні та фізкультурно-оздоровчі комплекси (код 108).

Таким чином, за твердженням позивача за первісним позовом, об'єкт, розташований за адресою: м. Київ. вул. Шепелєва, 4-а - фізкультурно-оздоровчий комплекс ТОВ ТМО слід віднести до об'єктів соціально-культурного призначення, а тому у позивача відсутній обов'язок з отримання у відповідача умов на скид стічних вод.

З огляду на наведене, позивач за первісним позовом просить суд визнати незаконним дії ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо застосування п'ятикратного розміру тарифу при нарахуванні плати за скид стічних вод.

Заявляючи зустрічний позов, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає, що абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України відповідач за зустрічним позовом у період з 28.02.2014 по 31.10.2016 здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста Києва без отримання Умов на скид стічних вод, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована плата за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва за період з 28.02.2014 по 31.10.2016 у розмірі 56 887,15 грн.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ПрАТ АК Київводоканал просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом плату за скид без дозволу стічних вод у систему каналізації міста Києва у розмірі 56 887,158 грн., та нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та часткове задоволення зустрічних вимог, виходячи з наступного.

По первісному позову:

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.

Також, відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до п. 2.5 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, абоненти мають право звертатися до Господарського суду з оскарженням неправомірно, на їх погляд, виставлених рахунків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, позивач за первісним позовом зазначає, що у нього відсутній обов'язок з отримання у відповідача за первісним позовом умов на скид стічних вод.

В той же час, умовами укладеного між сторонами договору (п. 1.5, 3.3.11), а також Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, № 1879, встановлений обов'язок позивача отримувати умови на скид стічних вод.

Щодо посилання позивача на п. 3.3.6 Правил, то суд важає вказане твердження безпідставним, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 3.3.6 Правил, для балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також для об'єктів Водоканалу Умови на скид не потрібні.

Проте, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що об'єкт за адресою: м. Київ. вул. Шепелєва, 4-а віднесений до об'єктів соціально-культурного призначення, та доказів, що позивач є балансоутримувачем такого об'єкту.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основними видами діяльності позивача є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, обслуговування напоями, будівництво житлових і нежитлових будівель.

Таким чином, доказів того, що позивач здійснює діяльність в сфері обслуговування об'єктів соціально-культурної сфери суду не надано.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, у 2006 та у 2013 році позивач отримував умови на скид стічних вод.

Відповідно до умов на скид стічних вод № 2567 від 20.03.2013, позивачу надано Умови на строк до 27.02.2014.

В Акті № 109042 обстеження водопостачання та водовідведення об'єкта, який складений між позивачем та відповідачем, зазначено, що за адресою м. Київ. вул. Шепелєва, 4-а розташована також і сауна. У Акті № 109042 міститься вимога про надання до управління відповідача подовжені умови на скид стічних вод у строк до 10.11.2015.

Посилання позивача на проект відведення земельної ділянки для ТОВ ТМО , як на доказ того, що об'єкт по вул. Шепелєва, 4-а є об'єктом соціально-культурного призначення, безпідставне, оскільки зазначений проект не підтверджує того факту, що позивач є балансоутримувачем об'єктів соціально-культурного призначення.

Більше того, вказаний проект існував і на час укладення між сторонами договору № 06964/5-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, однак сторони передбачили у договорі обов'язковість отримання та продовження умов на скид, а позивач отримував такі умови до 28.02.2014.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено того факту, що об'єкт за адресою Шепелєва, 4-а є об'єктом соціально-культурного призначення, а тому суд дійшов висновку, що позивач був зобов'язаний отримувати Умови на скид стічних вод.

Оскільки матеріали справи не містять доказів наявності у позивача за період з 28.02.2014 по 31.10.2016 Умов на скид стічних вод, то дії відповідача про нарахування плати за скид стічних вод у п'ятикратного розміру тарифу при нарахуванні плати за скид стічних вод є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.

Таким чином, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "ТМО" в задоволенні первісного позову повністю.

По зустрічному позову:

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з нормами статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Пунктом 8.1 Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Враховуючи зазначені положення законодавства, а також враховуючи умови укладеного між сторонами договору, рішення постачальника про нарахування абоненту 56 887,15 грн. вартості послуг з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид є оперативно-господарською санкцією.

За частинами першою, другою статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва за період з 28.02.2014 по 31.01.2016, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

Законодавством встановлені наступні тарифи на послуги позивача з централізованого водовідведення для інших споживачів:

- 2,22 грн за 1куб.м. (без ПДВ) - з 01.10.2011 (Постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 184 від 30.09.2011);

- 2,98 грн за 1куб.м. (без ПДВ) - з 01.03.2014 (Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 80 від 31.01.2014);

- 3,41 грн за 1куб.м. (без ПДВ) - з 01.05.2015 (Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 969 від 31.03.2015);

- 5, 18 грн за 1куб.м. (без ПДВ) - з 02.08.2016 (Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1141 від 16.06.2016);

З актів № 9-852-60 про зняття показань з приладів обліку, копії яких долучені до матеріалів справи, вбачається, що відповідачем здійснено скид стічних вод протягом періоду:

- 28.02.2014 по 28.02.2014 - в обсязі 6 куб.м.;

- з 01.03.2014 по 30.04.2015р. - в обсязі 1771 куб.м.;

- з 01.05.2015 по 01.08.2016 - в обсязі 1611 куб.м;

- з 02.08.2016 по 31.10.2016 - в обсязі 206 куб.м.

Перевіривши розрахунок плати за скид стічних вод без отримання Умов на скид за період з 28.02.2014 по 31.10.2016, наданий позивачем, суд вважає, що він виконаний з дотриманням вимог, встановлених законодавством, та є арифметично вірним.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва за період з 28.02.2014 по 31.10.2016, позивач має право на стягнення з відповідача п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення, яка за вірним розрахунком позивача складає 56 887,15 грн.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про нарахування та стягнення з відповідача п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення без Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем - 56887,15 грн.

Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати боргу за скид стічних вод у систему каналізації міста Києва без Умов на скид стічних вод, позивач просить суд стягнути з відповідача 5812,08 грн. інфляційних втрат та 1444,71 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення за період з 27.12.2016 по 31.10.2017.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Стаття 625 розміщена в розділі I "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов'язання є грошовими.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, системний аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що обов'язок сплатити суму оперативно-господарської санкції не є зобов'язанням в розумінні положень частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, а тому до відповідних правовідносин не застосовуються положення частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 15.11.2016 у справі № 910/5837/16, від 02.08.2017 у справі № 910/18995/16.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд відмовляє в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання незаконними дій та задовольняє частково зустрічні позовні вимоги Приватого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО" про стягнення 56887,15 грн. за скид стічних вод без умов на скид стічних вод.

У зв'язку з відмовою в задоволенні первісного позову судовий збір, відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, покладається на позивача за первісним позовом (ТОВ "ТМО" ).

Судовий збір за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО" (03056, м. Київ, вул. Шепелєва, буд. 4-А, код 05581881) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код 03327664) грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 56887,15 грн. та 1418,99 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині зустрічного позову відмовити

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2017 .

Суддя С.О. Турчин