Рішення

від 28.11.2017 по справі 920/1042/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2017 Справа № 920/1042/17

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1042/17

за позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської

області в інтересах держави в особі Сонячненської селищної ради

Охтирського району, с. Сонячне, Охтирський район, Сумська

область

до відповідача Фізичної особи - підприємця Бабич Сергія Анатолійовича,

м. Охтирка, Сумська область

про повернення майна

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ФОП Бабич С.А.

прокурор Правдюк В.В.

при секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: прокурор відповідно до вимог позовної заяви від 30.10.2017 № 92-6379 вих - 17 просить суд зобов'язати фізичну особу-підприємця Бабича Сергія Анатолійовича повернути територіальній громаді в особі Сонячненської сільської ради Охтирського району цілісний майновий комплекс по водопостачанню та водовідведенню у складі 5 артезіанських свердловин, 4 башт Рожновського, комунально - побутових водопровідних мереж загальною довжиною 12234,5 погонних метрів; каналізаційну станцію; каналізаційну систему без місцевих вигребів 58 колодязів; автоводовоз; реконструйований водопровід 1996 року, зовнішні каналізаційні мережі 2008 року, каналізаційну насосну (колодязь гаситель) 2008-2012 років, а також стягнути на користь Прокуратури Сумської області судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Прокурор в судовому засіданні 28.11.2017 позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 28.11.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судовому засіданні 28.11.2017 аргументованих заперечень проти, заявленого прокурором позову в інтересах позивача, не надав.

Клопотань про надання часу для подання додаткових документів чи клопотань про відкладення розгляду справи від сторін суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Пунктом 3 статті 131 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами статті 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Сонячненська сільська рада Охтирського району Сумської області, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління в межах, визначених радою, майно, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування України , місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами, сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що одним із принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Пункт 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Статтею 143 Конcтитуції України передбачено, що носієм права комунальної власності є територіальні громади, які здійснюють управління майном безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Отже, з огляду на ст. 23 Закону Про прокуратуру прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування, при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. З, ст. 8).

Крім того, ч. 1 ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витраченням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Таким чином, недодержання законодавчо передбаченої процедури укладення договору оренди є порушенням, а також загрозою порушення інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного та в повному обсязі надходження доходів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування, щодо забезпечення захисту інтересів держави у разі неналежного виконання умов договору, а тому мають місце підстави для звернення прокурора до суду в межах своєї компетенції.

Разом з тим, Сонячненською сільською радою заходи щодо усунення порушень під час користування нерухомим майном комунальної власності не вживались.

За таких обставин, враховуючи невжиття органом місцевого самоврядування заходів до усунення порушення законодавства у частині використання комунального майна, вбачаються правові підстави для звернення прокурора з позовом до суду в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 121 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до поданого прокурором позову, Охтирською місцевою прокуратурою виявлено порушення відповідачем порядку укладення договорів, а саме відсутність нотаріального посвідчення правочину.

Як вбачається з матеріалів справи,01.06.2011 Сонячненською сільською радою Охтирського району на одинадцятій сесії шостого скликання прийнято рішення Про передачу об'єктів водопостачання та водовідведення в оренду приватному; підприємцю .

Відповідно до зазначеного рішення фізичній особі-підприємцю Бабич С.А. передано в оренду об'єкти водопостачання та водовідведення.

01.06.2011 між Сонячненською сільською радою та Бабич С.А укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурних підрозділів комунального господарства.

Відповідно до умов договору орендодавець - Сонячненська сільська рада передає, а орендар - Бабич С.А. приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс по водопостачанню та водовідведенню, автоводовоз.

Згідно з акту прийому - передачі від 01.06.2017 комісіє Сонячненської сільської ради передано в оренду Бабич С.А. наступне майно:

- 5 артезіанських свердловин, а саме в с. Сонячне № 1 глибиною 150 м біля котельні, № 3 глибиною 131м біля арки, № 4 глибиною 154 м вул. Садова № 5 глибиною 84 м біля майстерні, в с. Іллічівка № 6 глибиною 76 м у полі;

- 4 башти Рожновського: в с. Сонячне № 1 16 м 3 біля котельні, № 2 16 м 3 вул. Садова, № 1 16 м 3 біля майстерні, в с. Іллічівка № 1 16 м 3 у полі;

- комунально-побутові водопровідні мережі, які йдуть від артезіанських свердловин до запірної арматури перед вводом у будинках загальною довжиною 12234,5 погонних метрів, якщо вона знаходиться поза межами власних земельних ділянок або обрізу цих ділянок;

- каналізаційну насосну станцію;

- каналізаційну систему без місцевих вигребів 58 колодязів;

- машини, механізми, обладнання, інвентар, а саме автоводовоз;

- виконавчу документацію на каналізаційну систему, дозвіл на спеціальне водокористування.

Крім того, відповідно до акту приймання - передачі електроустановок від 01.06.2011 Сонячненською сільською радою передано Бабич С.А електроустановки, а саме насосна, свердловин №№ 3-6.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір річної орендної плати за оренду цілісного майнового комплексу визначається на підставі постанови КМУ № 75 від 19.01.2001 і становить 0,4% залишкової та відновленої вартості майна, згідне рішення одинадцятої сесії шостого скликання Сонячненської сільської ради від 01.06.2011, ПДВ в тому числі, яка повинна вноситися безготівковим перерахуванням на розрахунковий рахунок сільської ради.

Згідно з п. 10.1 Договору, передбачено, що даний договір укладено на 5 років з 01.06.2011 п 01.06.2016.

З тексту листа Сонячненської сільської ради від 20.09.2017 № 02-15/588 вбачається, що Договір нотаріально не посвідчувався, державна реєстрація останнього не проводилася.

Пункт 10.4 Договору передбачає, що у результаті відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця останній підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження.

Згідно листа Сонячненської сільської ради від 18.08.2017 № 20-15/517 Договір на цей час є чинним на підставі автоматичного продовження відповідно до п. 10 останнього.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.12.2013 Сонячненською сільською радою укладено з Бабич С.А. додаткову угоду № 1 до договору оренди цілісного майнового комплексу структурних підрозділів комунального господарства від 01.06.2011, відповідно до якої Бабич С.А. передано в оренду реконструйований водопровід 1996 року, зовнішні каналізаційні мережі 2008 року, каналізаційну насосну (колодязь гаситель) 2008-2012 років (далі Додаткова угода).

Відповідно до листа Сонячненської сільської ради від 18.08.2017 № 20-15/517 балансова вартість переданого майна становить 2716765 грн.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначає, що договір оренди нотаріально не посвідчувався та у встановленому законом порядку не реєструвався.

Разом з тим ч. 2 статтею 793 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж три роки, підлягає державній реєстрації.

Згідно із ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що враховуючи відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди, він є неукладеним, а Орендар користується нерухомим майном комунальної власності без достатніх правових підстав.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем спірного майна орендодавцю - Сонячненський сільській раді Охтирського району.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що, об'єкт оренди використовується орендарем без достатніх правових підстав, а тому підлягає поверненню у власність територіальної громади, а позов прокурора в свою чергу суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобов'язань, з нього на користь прокуратури Сумської області підлягають стягненню 1600 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Бабич Сергія Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути територіальній громаді в особі Сонячненської сільської ради Охтирського району Сумської області (42768, Сумська область, Охтирський район, с. Сонячне, вул. П. Харитоненка,10, код ЄДРПОУ 03316703) цілісний майновий комплекс по водопостачанню та водовідведенню у складі 5 артезіанських свердловин, 4 башт Рожновського, комунально - побутових водопровідних мереж загальною довжиною 12234,5 погонних метрів; каналізаційну станцію; каналізаційну систему без місцевих вигребів 58 колодязів; автоводовоз; реконструйований водопровід 1996 року, зовнішні каналізаційні мережі 2008 року, каналізаційну насосну (колодязь гаситель) 2008-2012 років.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабич Сергія Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Сумської області (код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 1600 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.11.2017.

Суддя С.В. Заєць