Рішення

від 24.12.2010 по справі 2-3465/10

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26

Справа №2-3465/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Бабка Г.Г.

за участю представника позивачів - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - П'ята дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого зазначили, що згідно свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Всі співвласники користувалися вказаною квартирою спільно, будь-яких домовленостей стосовно збільшення часток не було.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті спадкоємцями на 1/5 частину квартири залишились: його дружина ОСОБА_8, донька ОСОБА_9 та син ОСОБА_5, які по закону отримали по 1/15 частині кожен. Ніхто із спадкоємців заяву про відмову від спадщини на користь іншого до відповідної нотаріальної контори не подавав. ОСОБА_8 подала заяву у відповідну нотаріальну контору за останнім місцем реєстрації спадкодавця про прийняття спадщини у вигляді 1/15 частини квартири АДРЕСА_1, фактично прийняла спадщину, але не встигла оформити своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_8 ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Після смерті батька ОСОБА_6, а також мати ОСОБА_8, ОСОБА_5 із заявами до відповідних державних нотаріальних контор за останнім місцем проживання померлих не звертався. Спадщину прийняв фактично з сумісним проживанням з померлим, але після закінчення 6 місячного строку після смерті батька, свідоцтва не одержував.

На теперішній час ОСОБА_5 належить: 1/5 частина квартири АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право власності на житло; 1/15 частина квартири - частка, яку він фактично успадкував після смерті батька ОСОБА_6; 1/45 частина квартири, що залишилися йому в спадщину після смерті його мати ОСОБА_8 Разом ОСОБА_5 належить 13/45 частин квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 06.12.1985 року остання одружилась з ОСОБА_10 та змінила прізвище ОСОБА_8 на прізвище ОСОБА_8. 09.04.1991 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було розірвано, однак вона залишилася на прізвище ОСОБА_10. 11.05.1991 року ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_12 та змінила прізвище ОСОБА_12 на прізвище ОСОБА_12.

Після смерті ОСОБА_6, його донька ОСОБА_7 прийняла спадщину у вигляді 1/15 частини квартири АДРЕСА_1 після свого батька фактично, сумісним проживанням разом із померлим, але не встигла оформити своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 померла. Після смерті ОСОБА_7 залишилось дві її доньки - ОСОБА_3 від першого шлюбу та ОСОБА_4 від другого шлюбу.

ОСОБА_7 володіла 1/5 часткою квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло та 1/15 квартири, яку вона фактично успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 Разом частки, що належали ОСОБА_7 складали 4/15.

Згідно ст.1261 ЦК України доньки ОСОБА_7 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7

Тобто, на теперішній час ОСОБА_3 належить: 1/5 частина квартири АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право власності на житло; 2/15 частина квартири, що залишилися їй в спадщину після смерті ОСОБА_7; 1/45 частина квартири, що залишилися їй в спадщину після смерті її бабусі ОСОБА_8

Разом ОСОБА_3 належить 16/45 частин квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 належить: 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло; 2/15 частина квартири, що залишилися їй в спадщину після смерті ОСОБА_7; 1/45 частина квартири, що залишилися їй в спадщину після смерті її бабусі ОСОБА_8

Разом ОСОБА_4 належить 16/45 частин квартири АДРЕСА_1.

На підставі вищезазначеного позивачі просили припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1; визначити, що частки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними, тобто кожному з співвласників належить по 1/5 частки вказаної квартири; визнати за ОСОБА_3 право власності на 16/45 частин вказаної квартири; за ОСОБА_4 право власності на 16/45 частин квартири; за ОСОБА_5 право власності на 13/45 частин квартири.

В судовому засіданні представник позивачів в повному обсязі підтримав позовну заяву та, посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. В наданій до суду заяві просили справу розглянути за відсутності представника нотаріальної контори.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, приходить до висновку проте, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 18.01.1999 року, виданого виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м.Дніпропетровську, власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.9).

Як пояснили представники сторін в судовому засіданні всі співвласники користувались квартирою спільно, будь-яких домовленостей стосовно збільшення часток не було.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації смерті в м.Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції від 11.03.2003 року, про що зроблено актовий запис за №1982 (а.с.12).

Відповідно до ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) , при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Після смерті ОСОБА_6, спадкоємцями на його 1/5 частину квартири залишились: його дружина ОСОБА_8, донька ОСОБА_7 та син ОСОБА_5, які по закону отримали по 1/15 частині кожен. Ніхто із спадкоємців заяву про відмову від спадщини на користь іншого до відповідної нотаріальної контори не подавав.

ОСОБА_8 подала заяву у відповідну нотаріальну контору, за останнім місцем реєстрації спадкодавця, про прийняття спадщини у вигляді 1/15 частини квартири АДРЕСА_1, фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації смерті в м.Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції від 22.10.2009 року, про що зроблено актовий запис за №7998 (а.с.10).

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданого Калуженським відділом РАЦС Верхньодніпровського району Дніпропетровської області 15.12.1976 року (а.с.20).

Після смерті батька ОСОБА_6, а також мати ОСОБА_8, ОСОБА_5 із заявами до відповідних державних нотаріальних контор за останнім місцем проживання померлих не звертався. Спадщину прийняв фактично з сумісним проживанням з померлим, але після закінчення 6-місячного строку після смерті батька, свідоцтва не одержував.

Таким чином, на теперішній час ОСОБА_5 належить: 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло; 1/15 частина квартири - частка, яку він фактично успадкував після смерті батька ОСОБА_6; 1/45 частина квартири, що залишилися йому в спадщину після смерті його мати ОСОБА_8 Разом ОСОБА_5 належить 13/45 частин квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданого Ленінським РАЦС м.Дніпропетровська 19.10.1963 року (а.с.15).

06.12.1985 року ОСОБА_7 одружилась з ОСОБА_10, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища НОМЕР_6, виданого Жовтневим відділом РАЦС 30.11.2010 року та змінила прізвище ОСОБА_8 на прізвище ОСОБА_8 (а.с.24).

09.04.1991 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було розірвано (номер актового запису про розірвання шлюбу 147, що підтверджується вказаним вище витягом), однак вона залишилася на прізвище ОСОБА_10.

11.05.1991 року ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_12, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 виданого відділом РАЦС м.Дніпропетровська 11.05.1991 року та змінила прізвище ОСОБА_11 на прізвище ОСОБА_11 (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_6, його донька ОСОБА_7 прийняла спадщину у вигляді 1/15 частини квартири АДРЕСА_1 після свого батька фактично, сумісним проживанням разом із померлим, але не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 виданого відділом реєстрації смерті в м.Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції від 18.07.2003 року, про що зроблено актовий запис за №5682 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_7 залишилося дві її доньки - ОСОБА_3 від першого шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9, виданого відділом РАЦС Жовтневого району м. Дніпропетровська 22.11.1986 року та ОСОБА_4 від другого шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10, виданого Кіровським відділом РАЦС м. Дніпропетровська 02.10.1991року (а.с.13).

ОСОБА_7 володіла 1/5 часткою квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло та 1/15, яку вона фактично успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 Разом частки, що належали ОСОБА_7 складали 4/15.

Згідно ст.1261 ЦК України доньки ОСОБА_7 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7

Тобто, фактично на теперішній час ОСОБА_3 належить: 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло; 2/15 частина квартири, що залишилися їй в спадщину після смерті ОСОБА_7; 1/45 частина квартири, що залишилися їй в спадщину після смерті її бабусі ОСОБА_8 Разом ОСОБА_3 належить 16/45 частин квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 на теперішній час фактично належить: 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло; 2/15 частина квартири, що залишилися їй в спадщину після смерті ОСОБА_7; 1/45 частина квартири, що залишилися їй в спадщину після смерті її бабусі ОСОБА_8 Разом ОСОБА_4 належить 16/45 частин квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

За вимогами ст.1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст.31, ч.1 ст.174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши заяву.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для

того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення закону, визнання позову відповідачем, а також той факт, що сторони звернулись до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, але оформити право на спадщину сторони не мають можливості через не визначення часток кожного у спільному майні, на час відкриття спадщини постійно проживали зі спадкодавцями та фактично прийняли спадщину, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі та слід визнати за ОСОБА_3 право власності на 16/45 частин квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 право власності на 16/45 частин вказаної квартири та за ОСОБА_5 право власності на 13/45 частин квартири.

Право спільної сумісної власності на зазначену квартиру у відповідності до ст.372 ЦК України необхідно припинити.

На підставі викладеного та керуючись ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.370,372,1261,1268 ЦК України, ст.ст.10,11,27,31,36,58-62,88,174,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_13 до ОСОБА_5, третя особа - П'ята дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 16/45 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 16/45 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 13/45 частин квартири АДРЕСА_1.

Право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 припинити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак