Ухвала

від 30.11.2017 по справі 696/323/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2084/17

Головуючий по 1 інстанції

Категорія :

ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого

ОСОБА_2

суддів

ОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретарі

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром», третя особа:, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання договору оренди землі розірваним,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки за кадастровим номером 7121886500:02:000:0434, площею 3,03 га, що розташована в адміністративних межах Телепинської сільської ради Кам’янського району Черкаської області.

03 вересня 2009 року між позивачем та ТОВ «Інвестагропром» було укладено на 10 років договір оренди цієї земельної ділянки, згідно умов якого відповідач зобов’язався виплачувати позивачу оренду плату не пізніше 15 грудня кожного поточного року. Однак відповідач не в повній мірі сплачував орендну плату, а в 2016 році взагалі не сплатив жодних коштів, мотивуючи тим, що земельною ділянкою з їх дозволу користується ТОВ «Олімп», а тому, якщо позивач бажає отримувати орендну плату, вона повинна укласти договір оренди землі з вказаним товариством. ТОВ «Інвестагропром» не укладало з ТОВ «Олімп» договору суборенди, який підлягав державній реєстрації.

З врахуванням того, що земельна ділянка на момент розірвання договору оренди не була засіяна і позивачем орендар був попереджений про заборону її засівати сільськогосподарським посівним матеріалом, після розірвання договору оренди і попередження про заборону відповідач зобов’язаний був повернути позивачу отриману земельну ділянку, але від вказаного ухиляється.

На підставі викладеного позивач просила суд визнати розірваним договір оренди землі укладений 3 вересня 2009 року між нею та ТОВ «Інвестагропром» на земельну ділянку за кадастровим номером 7121886500:02:000:0434, з поверненням у користування позивача, внаслідок допущення порушення вимог укладеного договору оренди землі зі сторони ТОВ «Інвестагропром».

Ухвалою Кам’янського районного суду Черкаської області від 23 травня 2017 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до справи залучено Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Рішенням Кам‘янського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги у справі задовольнити.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що позивач обрав спосіб захисту порушеного права який не передбачений ні законом, ні договором.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером. 7121886500:02:000:0434, площею 3,03 га, що розташована в адміністративних межах Телепинської сільської ради Кам’янського району Черкаської області.

03 вересня 2009 року між позивачем та ТОВ «Інвестагропром» було укладено на строк 10 років договір оренди вказаної земельної ділянки, згідно умов якого відповідач зобов’язався виплачувати позивачу оренду плату ( а.с. 5-8).

В березні 2017 року позивач подала відповідачу заяву про розірвання цього договору ( а.с. 12).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Частинами 3,4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

З вказаних норм права слідує, що належним способом захисту порушеного права є вимога про розірвання договору, а не визнання договору розірваним, як того просила позивач.

Аналогічний стан і з такою вимогою як повернення у користування позивача, оскільки така вимоги не містить зобов’язання конкретної особи виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вказана норма забороняє суду виходити за межі позовних вимог, до яких в тому числі, відноситься спосіб захисту порушеного права.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.

Рішення Кам‘янського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання договору оренди землі розірваним - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :