Ухвала

від 31.10.2017 по справі 757/64634/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64634/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на грошові кошти.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що Генеральною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №32017000000000189 від 09.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

У засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючи на вимоги ст.98, ч.2 ст.170 КПК України, просив накласти арешт на вказані грошові кошти, як на предмет кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч.2 ст.131 КК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальна конфіскація; 3)конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1ч.2ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, у тому числі на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, а також на видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частиною другої статі 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення грошових коштів та забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт грошових коштів, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки є достатні підстави вважати, що грошові кошти, на які просить накласти арешт прокурор, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеними у ст. 98 КПК України, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98,131,132,170-174,309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Південь Інвест Трейд» (код ЄДРПОУ 41274182), що обліковуються на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) та арешт на видаткові операції по цих рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) ТОВ «Південь Інвест Трейд» (код ЄДРПОУ 41274182).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя: ОСОБА_1