Рішення

від 01.12.2017 по справі 127/11414/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/11414/17 Провадження № 22-ц/772/2790/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 53 Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Медвецького С.К.,

суддів: Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,

з участю секретаря Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу командитного товариства Радіо-ТС на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до командитного товариства Радіо-ТС про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановила:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 9 березня 2011 року працював у відповідача на посаді інженера-електрика, а 27 березня 2017 року був звільнений із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України.

У день звільнення з роботи йому не виплачена заробітна плата за період з 1 лютого до 27 березня 2017 року в сумі 10 000 грн та компенсація за невикористані відпустки в 2016 і 2017 роках унаслідок відсутності грошових коштів.

30 червня 2017 року відповідач виплатив йому заборгованість по заробітній платі, а також компенсацію за невикористані відпустки.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив стягнути з командитного товариства Радіо-ТС на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 17 451 грн, а саме з 27 березня по 30 червня 2017 року, а також 5 000 грн. за надання правової допомоги.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з командитного товариства Радіо-ТС на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 17 451 грн та 5 000 грн за надання правової допомоги.

Стягнуто з командитного товариства Радіо-ТС на користь держави 640 грн судового збору.

В апеляційній скарзі директор товариства ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином судове рішення не мотивував, не дослідив наявності вини командитного товариства Радіо-ТС у своєчасній невиплаті заробітної плати, не навів розрахунок стягнутої суми та не навів правового обґрунтування щодо задоволення вимоги про стягнення витрат за надання правової допомоги в розмірі визначеному позивачем.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Статтею ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку та витрат на правову допомогу, не відповідає.

Судом установлено, що з 9 березня 2011 року ОСОБА_2 працював у відповідача на посаді інженера-електрика.

27 березня 2017 року ОСОБА_2 був звільнений із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України.

У день звільнення з роботи позивачу не була виплачена заробітна плата за період з 1 лютого до 27 березня 2017 року в сумі 10 000 грн та компенсація за невикористані відпустки в 2016 і 2017 роках.

30 червня 2017 року відповідач виплатив ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі, а також компенсацію за невикористані відпустки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що затримка у виплаті заробітної плати допущена з вини відповідача, а тому згідно зі статтею 117 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Керуючись інформацією Міністерства фінансів України, суд визначив середньомісячну зарплату по Вінницькій області в квітні - червні 2017 року. Також суд стягнув з відповідача на користь позивача 5 000 грн за надання правової допомоги.

Проте повністю погодитися з висновками суду не можна.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року.

Ураховуючи, що звільнення ОСОБА_2 відбулося 27 березня 2017 року, то середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, що передували звільненню, а саме за січень - лютий 2017 року.

Відповідно до довідки командитного товариства Радіо-ТС від 26 червня 2017 року заробітна плата ОСОБА_2 за січень - лютий 2017 року склала 5 000 + 5 000 = 10 000 грн, тому середньоденна заробітна плата складає: 10 000 грн / 40 робочих днів = 250 грн за один день (а.с.32).

При цьому кількість робочих днів в січні 2017 року становить 20 днів, а в лютому 2017 року - 20 робочих днів.

Час затримки розрахунку при звільненні з 27 березня по 30 червня 2017 року складає 62 робочих дні.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 27 березня по 30 червня 2017 року складає 15 500 грн (62 роб. дні х 250 грн).

У справі, яка є предметом перегляду, суд першої інстанції при нарахуванні загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислив її виходячи з інформації Міністерства фінансів України щодо середньомісячної заробітної плати по Вінницькій області в квітні - червні 2017 року, що суперечить змісту зазначених вище норм права та практиці їх застосування.

З наведених підстав оскаржуване судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим.

Право на правову допомогу гарантовано ст. ст. 8 , 59 Конституції України , офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року Про безоплатну правову допомогу , положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 1 січня 2015 року.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору (ст. ст. 12 , 42 , 56 ЦПК ).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах затверджено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом справ.

Так, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 600 грн.

Отже, граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи фахівця у галузі права, тобто 640 грн.

Склад та розміри витрат, пов'язаних оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження оплати витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 гривень позивачем надано: ордер серії ВН № 036201, який виданий на підставі витягу з угоди про надання правової допомоги № 11/04-2 (а.с.20 - 22), квитанцію № 000272 від 11 квітня 2017 року про оплату адвокатських послуг (а.с.28) розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу (а.с.49).

Так, з розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу слідує, що адвокатом ОСОБА_5 були надані такі правові послуги: ознайомлення з матеріалами, підготовка процесуальних документів - 2 години; підготовка та подача позовної заяви до суду - 1 година; участь в судовому засіданні - 1 година; підготовка заяви про зменшення позовних вимог, участь в судовому засіданні - 1 година.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із зазначеним розрахунком в частині участі адвоката в судовому засіданні, оскільки як слідує із журнала судового засідання, адвокат ОСОБА_5 приймав участь у судовому засіданні 6 липня 2017 року лише 6 хвилин.

Отже, документально підтверджено, що витрати на правову допомогу складають 2 560 грн (640 х 4 год.).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та витрат на правову допомогу підлягає скасуванню, з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила :

Апеляційну скаргу командитного товариства Радіо-ТС задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та витрат на правову допомогу скасувати й у цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з командитного товариства Радіо-ТС на користь ОСОБА_2 15 500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн середнього заробітку за час затримки розрахунку, з утриманням при виплаті означеної суми, передбачених законом податків та обов'язкових платежів, а також 2 560 грн витрат на правову допомогу.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2017 року в частині стягнення судового збору залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Підпис С. К. Медвецький

Судді: Підпис С. Г. Копаничук

ОСОБА_6 Оніщук

Згідно з оригіналом

Головуючий С. К. Медвецький