Постанова

від 28.11.2017 по справі 910/897/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року Справа № 910/897/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В., суддіДанилова М.В., Поляк О.I., розглянувши матеріали касаційних скаргКиївської міської ради та Заступника прокурора міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі№ 910/897/15-г Господарського судуміста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України, 2. Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору та повернення земельної ділянки в засіданні взяли участь представники :

- позивача:Безносик А.О. - відповідача:Тинна Д.С. - ГПУКросножон О.М. - 3-тя особа 1:не з'явився - 3-тя особа 2:не з'явився ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі - КМР) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" (надалі - ТОВ "Монарх") про розірвання договору та повернення земельної ділянки, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди земельної ділянки від 08.04.2005.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 (суддя Чинчин О.В.) позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" про розірвання договору та повернення земельної ділянки - задоволено повністю:

- розірвано Договір оренди земельної ділянки по вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою (01044, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, Ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх" (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМИРОВА, будинок №1,"ЛІТ. А", Ідентифікаційний код юридичної особи 22900661), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2005 року за №72-6-00265;

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Монарх" (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМИРОВА, будинок №1,"ЛІТ. А", Ідентифікаційний код юридичної особи 22900661) повернути Київській міській раді (01044, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, Ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) земельну ділянку площею 1,8757 га, вартістю 8632903 грн. 82 коп., кадастровий номер 8000000000:72:005:0021, яка розташована на вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання;

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 (судді: Станік С.Р., Скрипка І.М., Тарасенко К.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 скасовано повністю.

Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки площею 1,8757 га, вартістю 8632903 грн. 82 коп., кадастровий номер 8000000000:72:005:0021, яка розташована на вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання - відмовлено повністю.

Покуратура міста Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Прокурор доводить, що в порушення умов договору орендар не вчинив дій, спрямованих на забудову земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору (тобто до 11.04.2008).

Київська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду залишити в силі

Скаржник доводить, що орендодавець не використовує земельну ділянку відповідно до умов договору, не вжив заходів щодо належного виконання обов'язку з будівництва навчально-виховного закладу та завершення забудови у встановлений строк у зв'язку з чим вважає, що договір оренди землі підлягає розірванню, а земельна ділянка поверненню міській раді.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монарх" доводи скарг заперечу, вважає оскаржувану постанову апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою, доводить, що підставою для розірвання договору оренди землі є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а не відсутність початку будівельних робіт, просить у задоволенні скарг відмовити, постанову апеляційної інстанції залишити без зміни.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., Бакуліна С.В., Данилова М.В. касаційні скарги Київської міської ради та Заступника прокурора міста Києва прийняті до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 09.11.2017.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2017, у зв'язку з призначення Бакуліної С.В. суддею Верховного Суду, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Яценко О.В. - головуючий, Данилова М.В., Поляк О.I..

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2017 строк розгляду справи продовжено та розгляд відкладено на 28.11.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради №238-2/1448-1 від 29.04.2004 затверджено проект відведення земельної ділянки та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Монарх", за умови виконання п.2.1 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 2,09 га для будівництва, експлуатації та обслуговування навчально - виховного закладу на вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва.

08.04.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх" (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим №267 та зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2005 за №72-6-00265 у книзі записів державної реєстрації договорів, відповідно до умов якого орендодавець на підставі п.2 рішення Київської міської ради №238-2/1448-1 від 29.04.2004, за Актом приймання - передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Згідно з п.2.1 Договору оренди, об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування -вул. Уманська, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва; розмір - 1,8757 (одна цілих і всім тисяч сімсот п'ятдесят сім десятитисячних) га; цільове призначення -для будівництва, експлуатації та обслуговування навчально - виховного закладу; кадастровий номер 8 000 000 00:72:005:0021.

Договір оренди укладено на 25 років (п.3.1 Договору).

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди, орендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Пунктом 11.4 Договору оренди передбачено, що Договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом двох місяців поспіль), порушення строків завершення забудови Земельної ділянки, встановлених п.8.4 Договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору. (п.11.5 Договору).

Згідно з п.11.8 Договору оренди у разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки.

11.05.2005 Договір оренди зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.07.2007 р. за № 75-6-00265 у книзі записів державної реєстрації договорів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що всупереч умовам Договору Відповідач не здійснив забудову земельної ділянки, що свідчить про істотне порушення умов Договору відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України; зважаючи на порушення інтересів держави просить розірвати оренди земельної ділянки по вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2005 року за №72-6-00265; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Монарх" повернути Київській міській раді земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ним отримано ряд дозвільних документів для здійснення будівництва по вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі міста Києва, орендарем належним чином виконувались умови договору, земельна ділянка не використовувалась за наявності об'єктивних обставин, що цьому перешкоджали.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем погоджено забудову із Головним державним санітарним лікарем м. Києва у листі № 6895 від 19.09.2003, КІТ "Київзеленбуд" у листі № 1196 від 22.09.2003, Головою Солом'янської районної в місті Києві державною адміністрацією в листі № 6715/01 від 02.10.2003, Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві в листі № 10-10-12/9234 від 17.12.2003, Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації в листі № 1-3/11-67 від 22.12.2003, Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в листі № 03-16/521-В від 29.12.2003, і які хоча і входять до складу проекту відведення земельної ділянки, проте, жодним чином не спростовують факту отримання відповідних погоджень для здійснення відповідної забудови, для чого і отримувалась земельна ділянка в оренду.

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 12.09.2003 №19-2055 щодо умов використання земельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обтяжень для відведення земельної ділянки, відповідно до якого Головне управління не заперечувало проти розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації навчально-виховного центру по вул.. Уманська, 8-12 у Солом'янському районі м.Києва, замовник - ТОВ "Монарх".

Як встановлено при розгляді справи, відповідачем, в порядку підготовки до будівництва отримано Архітектурно-планувальне завдання № 07-0066 від 05.03.2007, яке затверджено Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації щодо будівництва, експлуатації та обслуговування навчально-виховного закладу по вулиці Уманській, 8-12 у Солом'янському районі міста Києва

Крім того, відповідачем отримано: проектні пропозиції, розроблені ТОВ Гросс", ТОВ "Арбелон", витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2013 № 2971, виданий Головним управлінням Держземагенства у м.Києві, висновок КО "Інститут Генерального плану м.Києва " № 15-2325 від 22.12.2015, декларацію про початок виконання підготовчих робіт від 28.09.2015 № КВ 03152710491, контрольну картку та тимчасове порушення благоустрію та його відновлення в зв'язку з встановленням тимчасової огорожі для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані від 07.09.2016; предпроектні пропозиції, розроблені ТОВ "УПК" у 2016 році; містобудівний розрахунок будівництва, експлуатації та обслуговування навчально-виховного комплексу на вул.. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м.Києва у 2016 році.

При цьому, суд апеляційної інстанції також врахував обставини скасування наказом Департаменту від 28.10.2016 № 1 реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт "Будівництво навчально-виховного закладу за адресою: м.Київ, Солом'янський район, вул. Уманська, 8-12" від 28.09.2015 № КВ 030152710491, вказавши, що таке скасування не спростовує факту отримання відповідачем такої декларації та виконання на її підставі підготовчих робіт.

Апеляційний господарський суд також врахував, що в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 09.10.2008 за № А1509/21, акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві від 08.09.2009 № 1769/37, встановлено неправомірне використання земельної ділянки по вулиці Уманській 8-12 фізичними особами-підприємцями Корнійчук JI.B., Ахмадіані О.І., Проніною С.А., Комунальним підприємством "Соломинка-автопарк-сервіс", які надавали платні послуги автомобільної стоянки та ПП "Бренд" і ПП "Титан Груп", що розташувало АЗС "Талісман" та здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктів, при цьому, документів, які б підтверджували факт надання земельної ділянки в оренду по вул. Уманська 8 - 12 у зазначених осіб не встановлено.

Відповідно до п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта.

В цьому контексті суд касаційної інстанції звертав увагу на те, що відсутність у орендаря, який діє добросовісно та розумно, як цього вимагає ст. 3 ЦК України, по закінченню встановленого у договір трирічного строку з моменту державної реєстрації договору, проектної документації може бути викликано як його суб'єктивною поведінкою (бездіяльністю), так і зумовлюватися обставинами, що не можуть конролюватися орендарем, чи бути наслідком поведінки (бездіяльності) орендодавця, а також уповноважених публічних органів чи їх посадових осіб.

Таким чином, застосування наслідків розірвання договору оренди землі через невиконання орендарем обов'язків має відповідати принципам справедливості та співмірності, оскільки, якщо невиконання зобов'язання з забудови земельної ділянки зумовлене обставинами, які не залежали від орендаря, позбавлення його прав на земельну ділянку порушуватиме баланс захисту прав та законних інтересів сторін договору, так як дозволятиме одній стороні договору - орендодавцю отримати необгрунтовану перевагу у відносинах з іншою стороною договору - орендарем.

В рамках зазначених принципів та гарантій захисту прав учасників спірних правовідносин суд при розгляді спору не має обмежуватися з'ясуванням формальних умов для застосування норм права, а має враховувати обставини, які свідчать про причини невиконання договірних зобов'язань, оскільки в іншому випадку не буде дотримано справедливого балансу інтересів сторін договору оренди землі.

Суд апеляційної інстанції встановив наявність обставин, які впливали на можливість здійснення будівництва на спірній земельній ділянці, дійшовши висновку, що вина відповідача у незабудові орендованої земельної ділянки - відсутня; встановлені обставини неможливості здійснювати використання за призначенням земельної ділянки відповідачем для досягнення мети оренди (забудови).

Суд враховує, що за договором від 08.04.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх" (орендар) об'єктом оренди є земельна ділянка комунальної власності, повноваження щодо якої здійснює міська рада.

Власник в особі комунального утворення при надання землі в оренду з метою здійснення будівництва конкретно визначеного об'єкту нерухомого майна об'єктивно зацікавлений у задоволенні певного суспільного інтересу, а не виконання зобов'язання, зокрема з будівництва не забезпечує потребу ефективного використання земельної ділянки, яка надавалася для визначеної мети.

Разом з тим, розірвання договору в розглядуваному випадку як втручання у майнове право особи-орендаря, який заперечує проти такого розірвання, підлягає оцінці на предмет обґрунтованості здійснюваного втручання для мети дотримання справедливого балансу інтересів сторін договору оренди землі, про що вказано касаційною інстанцією при спрямуванні справи на новий розгляд.

В процесі реалізації вказаної позиції стосовно даного спору суд звертає увагу на положення норм статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод згідно з якою: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (див. рішення від 23 вересня 1982 р. в справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції , рішення від 21 лютого 1986 р. в справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ) положення ст. 1 Першого протоколу містить три окремі правила :

- перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном;

- друге правило стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним;

- третє правило визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані також три головні критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме:

- чи є такий захід законним;

- чи переслідує втручання в право власності суспільний інтерес ;

- чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Суд відзначає, що вимога розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, що знаходиться у відповідача згідно такого договору ґрунтується на нормах законодавства та умовах договору оренди.

В цьому контексті таке втручання у право оренди має законні підстави, а відтак, відповідає кваліфікаційними вимогами законності .

Далі, суд покликаний визначити чи позбавлення особи права (в розглядуваному випадку - оренда земельної ділянки) узгоджується з вимогами щодо переслідування загальносуспільного інтересу.

В цьому контексті суд зазначає, що мета надання земельної ділянки в оренду для здійснення будівництва визначеного договором об'єкту нерухомого майна - навчально-виховного закладу є такою, що слугує загальносуспільному інтересу.

Суд враховує, що будь-яке втручання у право власності (охоплює спірне право оренди) повинно в доповнення до оцінки його за критеріями законності та відповідності загальносуспільному інтересу також відповідати вимогам пропорційності, а саме дотримання справедливого балансу між метою загальносуспільного інтересу та вимогами захисту індивідуального права.

Як вказано вище та вбачається з оцінених судом апеляційної інстанції доказів, зокрема акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 09.10.2008 Солом'янська районна державна адміністрація у м. Києві розпорядженням від 11.08.2007 № 8 створила умови для використанням земельної ділянки, яка надана в оренду відповідачу. Згадане розпорядження було скасовано 16.07.2008 (розпорядження № 1205), що вказує на обставини вчинення офіційними органами дій, які заважали орендарю користуватися земельною ділянкою.

Розглядуване втручання у права орендаря може розцінюватися відповідним критерію пропорційності в тому випадку, якщо б орендар мав можливість ефективно усунути ті обставини, які заважали йому реалізувати договірні зобов'язання.

В цьому контексті суд звертається до принципу належного урядування , який за загальним правилом, означає, що ризик, що виникає з будь-якої помилки, зробленої органом державної влади, повинна нести сама держава, а помилки не повинні бути виправлені за рахунок зацікавлених осіб.

Враховуючи встановлені обставини, суд не має переконливих підстав вважати, що орендар не був в достатній мірі старанним для усунення зазначених обставин, що пов'язаних із перешкодами у володінні орендованою земельною ділянкою, зокрема, що він повинен був вживати активних заходів проти компетентних державних органів, аніж звичайно очікувати від таких органів, щоб вони вжили необхідних заходів для виправлення допущених помилок.

Беручи до уваги всі ті обставини, які встановлені судом апеляційної інстанції як такі, що впливали на можливість орендаря здійснювати будівництво, суд вважає, що, орендар в контексті оцінки пропорційності заходу втручання зазнає особистого та надмірного тягаря .

Таким чином, справедливий баланс, який має бути досягнутий між захистом індивідуального права та вимогами загального інтересу не буде дотриманий.

Враховуючи наведені мотиви, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що апеляційним господарським судом не порушені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а висновки апеляційного господарського суду відповідають встановленим обставинам.

Доводи касаційних скарг суд відхиляє, оскільки за встановлених обставин поведінки органів, уповноважених на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, зокрема, що стосується вищевказаних дій Солом'янської районної державної адміністрації у м. Києві, суд вважає, що покладення негативних наслідків на відповідача не відповідатиме принципу пропорційності, тобто відповідності характеру мети - раціональне використання земельної ділянки, який переслідується орендодавцем- органом публічної влади та діями, які вживаються для досягнення такої мети - розірвання договору оренди землі.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведені мотиви, суд відмовляє у задоволенні скарг, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишає без зміни.

Керуючись ст.ст. 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Київської міської ради та Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 910/897/15-г Господарського суду міста Києва залишити без зміни.

Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіМ.В. Данилова О.I. Поляк