ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14459/17 16.11.17 р.
За позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт"
до Приватного акціонерного товариства"Український процесінговий центр"
про розірвання договору та стягнення 427 145,00 грн.,
та за зустрічним
позовом Приватного акціонерного товариства "Український процесінговий центр"
до Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт"
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 327 218,40 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін (за первісним позовом):
від позивача: Пацуля В.М. за довіреністю № 41 від 01.09.2017 р.;
від відповідача: Нестор В.Р. за довіреністю № б/н від 25.09.2017 р.;
Квотченко А.В. за довіреністю № б/н від 19.09.2017 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Український процесінговий центр" про розірвання договору та стягнення 427 145,00 грн.
Ухвалою суду від 04.09.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.09.2017 р.
19.09.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про укладення мирової угоди та відзив на позов.
22.09.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
25.09.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 25.09.2017 р. оголошувалась перерва до 12.10.2017 р.
11.10.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.10.2017 р. представники відповідача подали клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
Ухвалою суду від 12.10.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.
У судовому засіданні 12.10.2017 р. оголошувалась перерва до 30.10.2017 р .
24.10.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення до участі у судовому процесі представників позивача.
27.10.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.
Ухвалою суду від 30.10.2017 р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
30.10.2017 р. через відділ діловодства суду від ПАТ Банк "Контракт" надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 30.10.2017 р. оголошувалась перерва до 16.11.2017 р.
16.11.2017 р. через відділ діловодства суду від ПАТ Банк "Контракт" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
16.11.2017 р. через відділ діловодства суду від ПрАТ "Український процесінговий центр" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16.11.2017 р. представник ПАТ Банк "Контракт" первісні позовні вимоги підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представники ПрАТ "Український процесінговий центр" проти первісного позову заперечили, зустрічний позов підтримали.
У судовому засіданні 16.11.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються первісні й зустрічні позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.08.2014 р. між Публічним акціонерним товариством Банк "Контракт" (позивач за первісним позовом, Ліцензіат) та Приватним акціонерним товариством "Український процесінговий центр" (відповідач за первісним позовом, Ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № IS/Kontrakt/2014 "Про використання об'єкта інтелектуальної власності "Програмного комплексу системи емісії платіжних карток IS-CARD" та надання послуг технічної підтримки" (надалі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору Ліцензіар передає Ліцензіату невиключне право (невиключну ліцензію) на використання Програмного комплексу, а Ліцензіат приймає невиключне право (невиключна ліцензія) на використання Програмного комплексу. Пунктом 1.2. ст. 1 Ліцензійного договору передбачено, що Ліцензіар здійснює конфігурування, встановлення та налаштування Програмного комплексу, а Банк приймає роботи від Ліцензіара та сплачує їх вартість на умовах і згідно тарифів, передбачених Договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору фактом передачі Ліцензіату невиключного права (невиключної ліцензії) на використання Програмного комплексу є підписання Сторонами акту приймання-передачі невиключного права (невиключної ліцензії) на використання Програмного комплексу.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Ліцензіат здійснює першу частину ліцензійного платежу за право на використання Програмного комплексу (платіж роялті) тарифу, який зазначений у Таблиці № 1 Додатку № 1 до Ліцензійного договору, що складає 160 000,00 (сто шістдесят тисяч грн. 00 коп.) гривень, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання Ліцензійного договору на підставі рахунку, наданого Ліцензіаром. Ліцензіат здійснює другу частину ліцензійного платежу за право на використання Програмного комплексу (платіж роялті) тарифу, який зазначений у Таблиці № 1 Додатку № 1 до Ліцензійного договору, рівними частинами протягом 11 місяців з 01.09.2014 р. Сума щомісячного платежу складає 53 429,00 (п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 00 коп.) гривень. Ліцензіат сплачує рахунки протягом 10 (десяти) робочих днів з дати їх надання Ліцензіаром.
У період з 07.10.2014 р. по 04.02.2015 р. ПАТ Банк "Контракт" було сплачено на користь ПрАТ "Український процесінговий центр", на підставі виставлених останнім рахунків, грошові кошти на загальну суму 427 145,00 грн.
Первісні позовні вимоги ПАТ Банк "Контракт" про розірвання Договору та повернення сплачених грошових коштів у загальному розмірі 427 145,00 грн. обґрунтовані тим, що послуги/роботи відповідно до умов Договору з боку ПрАТ "Український процесінговий центр" не надані (не виконані), акту (актів) прийому-передачі робіт/послуг/невиключного права на використання Програмного комплексу не оформлено.
При цьому, ПрАТ "Український процесінговий центр" проти задоволення позову заперечує з підстав того, що ним Договір було виконано у повному обсязі, про що свідчать, зокрема, виставлені рахунки та сплата ПАТ Банк "Контракт" на їх підставі грошових коштів на загальну суму 427 145,00 грн. у період з 07.10.2014 р. по 04.02.2015 р.
Відсутність відповідних Актів надання послуг обумовлюється відмовою від їх підписання з боку ПАТ Банк "Контракт".
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Банк "Контракт" у період з 07.10.2014 р. по 04.02.2015 р. отримував від ПрАТ "Український процесінговий центр" рахунки на оплату наданих за Договором послуг та оплачував їх у порядку, встановленому Договором.
Будь-яких заперечень чи зауважень щодо ненадання чи неналежного надання послуг за Договором ПАТ Банк "Контракт" не направляв.
Як зазначає ПрАТ "Український процесінговий центр", ним було виконано Договір у повному обсязі.
Так, 24.11.2014 р., відповідно до п. 1.2. Договору, спеціалістами ПрАТ "Український процесінговий центр" було виконано роботи з базового конфігурування та встановлення "Програмного комплексу системи емісії платіжних карток IS-CARD" на комп'ютерному обладнанні Банку за адресою м. Київ, вул. Возвиженська, 58.
11.12.2014 р. для співробітників ПАТ Банк "Контракт" було проведено навчання по системному адмініструванню використання Програмного комплексу.
24.04.2015 р. на адресу ПАТ Банк "Контракт" через Державне підприємство спеціального зв'язку були направлені відповідні сертифікати про проходження навчання, про що свідчить реєстр відправлень №037 від 24.04.2015.
ПрАТ "Український процесінговий центр" також зазначає, що факт встановлення Програмного комплексу, а також процесу налаштування Програмного комплексу та навчання співробітників Банку був зафіксований представниками сторін в CRM-системі "UPC JIRA", яка відповідно до пункту 1.5. Додатку №3 Ліцензійного договору, являється офіційним інструментом взаємодії сторін в частині використання Програмного комплексу. Зокрема, коментарі до запиту банку SKON-1 Инсталляция и обучение IS-Card (vl.7.0.0) сформованого у системі "UPC JIRA", свідчать про деталі інсталяції та налаштування Програмного комплексу за участю відповідального співробітника ПАТ Банк "Контракт" - Тетяни Корнієнко.
Як наслідок встановлення Програмного комплексу, відповідно до пункту 1.3. Договору, Таблиць №1 та №2 Додатку №1 до Ліцензійного договору, уповноваженими представниками ПрАТ "Український процесінговий центр" були підписані, завірені печаткою та надіслані до ПАТ Банк "Контракт" Акт №1957 від 24.11.2014 р. про надання послуг з базового конфігурування та встановлення Програмного комплексу на загальну суму 6 644, 40 грн. та Акт № 1956 від 24.11.2014 р. про надання права на використання Програмного комплексу з вказаною ціною Ліцензії Програмного комплексу, яка становить 747 719, 00 грн.
ПрАТ "Український процесінговий центр" зазначає, що вказані Акти були неодноразово передані Банку як особисто 24.11.2014 р., так і в подальшому, повторно декілька разів відправлялись поштовими відправленнями та кур'єрською службою доставки кореспонденції.
Проте, від ПАТ Банк "Контракт" підписані примірники Актів чи жодні претензії щодо якості чи кількості отриманих робіт та послуг, до ПрАТ "Український процесінговий центр" не надходили.
Відповідно до п. 2.1.1.8. Договору, після завершення встановлення Програмного комплексу та завершення демонстрації працездатності Програмного комплексу Ліцензіар надає Керівнику робіт Ліцензіата 3 (три) екземпляри акту виконаних робіт по конфігуруванню та встановленню Програмного комплексу і рахунок на оплату таких робіт. Представник Ліцензіата спільно із Керівником робіт на Визначеній ділянці, зобов'язуються завізувати (підписати та засвідчити печаткою) один екземпляр такого акту, як факт того, що дійсно відбулося встановлення Програмного комплексу на обладнанні Ліцензіата, згідно функціонального опису (Додаток №4 до Договору)
За умовами п. 3.2. Договору, акти прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг Ліцензіат зобов'язується підписати протягом 10 (десяти) банківських днів з дати їхнього надання Ліцензіаром Ліцензіату. Якщо протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання Акту прийому-передачі наданих послуг/виконаних робіт з боку Ліцензіата не було пред'явлено претензій у письмовому вигляді, роботи та послуги по Договору вважаються виконаними і прийнятими Ліцензіатом.
Дослідивши забрані у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
До матеріалів справи надано докази направлення на адресу Банку актів надання послуг та сертифікатів (реєстри відправлень №№037, 034, 14 та квитанції №6149 від 24.04.2015 р., №5915 від 14.04.2015 р., №9495 від 17.07.2017 р. та відповідні описи вкладень), оригінали яких були оглянуті судом у засіданні 12.10.2017 р.
За результатом огляду оригіналів вказаних документів судом було встановлено відповідність наявних у матеріалах справи копій наданим оригіналам.
Таким чином, документально підтверджується, що ПрАТ "Український процесінговий центр" виконувало умови Договору належним чином, неодноразово направляло ПАТ Банк "Контракт" Акти наданих послуг, які не були підписані останнім.
Будь-яких доказів на підтвердження наявності у Банка зауважень щодо виконання Договору, якості чи обсягів наданих послуг до матеріалів справи не надано.
Натомість, матеріалами справи підтверджується, що Банк у період з 07.10.2014 р. по 04.02.2015 р. отримував від ПрАТ "Український процесінговий центр" рахунки на оплату наданих за Договором послуг та оплачував їх у порядку, встановленому Договором.
Таким чином, всі доводи ПАТ Банк "Контракт" щодо невиконання з боку ПрАТ "Український процесінговий центр умов Договору не відповідають фактичним обставинам даної справи та спростовуються наявними доказами.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що первісні вимоги про розірвання Договору та повернення сплачених Банком грошових коштів у розмірі 427 145,00 грн. являються безпідставними, необґрунтованими і недоведеними, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наданими ПрАТ "Український процесінговий центр" доказами. Відтак, суд відмовляє у задоволенні вимог первісного позову у повному обсязі.
Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Ліцензіат здійснює першу частину ліцензійного платежу за право на використання Програмного комплексу (платіж роялті) тарифу, який зазначений у Таблиці № 1 Додатку № 1 до Ліцензійного договору, що складає 160 000,00 (сто шістдесят тисяч грн. 00 коп.) гривень, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання Ліцензійного договору на підставі рахунку, наданого Ліцензіаром. Ліцензіат здійснює другу частину ліцензійного платежу за право на використання Програмного комплексу (платіж роялті) тарифу, який зазначений у Таблиці № 1 Додатку № 1 до Ліцензійного договору, рівними частинами протягом 11 місяців з 01.09.2014 р. Сума щомісячного платежу складає 53 429,00 (п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 00 коп.) гривень. Ліцензіат сплачує рахунки протягом 10 (десяти) робочих днів з дати їх надання Ліцензіаром.
Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ "Український процесінговий центр" були надані послуги Банку на загальну суму 754 363,40 грн.
У той же час, отримані послуги з боку ПАТ Банк "Контракт" були оплачені частково, на загальну суму 427 145,00 грн.
Таким чином, несплаченою залишається вартість наданих послуг у загальному розмірі 327 218,40 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази сплати ПАТ Банк "Контракт" залишку вартості отриманих за Договором послуг у розмірі 327 218,40 грн., як і докази невиконання чи неповного виконання Договору з боку ПрАТ "Український процесінговий центр", суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню.
При цьому, вимоги зустрічного позову про зобов'язання Банку підписати Акти наданих послуг за Договором не відповідають способам захисту прав, встановленим ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, та не підлягають задоволенню.
Заперечення Банку проти зустрічного позову до уваги судом не приймаються з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає первісні позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенню.
Зустрічні позовні вимоги про стягнення з ПАТ Банк "Контракт" заборгованості у розмірі 327 218,40 грн. являються обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволені решти вимог зустрічного позову суд відмовляє з підстав їх невідповідності вимогам чинного законодавства України.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на ПАТ Банк "Контракт".
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Відмовити у задоволенні первісного позову.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 58; код ЄДРПОУ 19361746) на користь Приватного акціонерного товариства "Український процесінговий центр" (04073, м. Київ, пр. Московський, будинок 9, корпус 5-А, А/С 65; код ЄДРПОУ: 24747867) 327 218 (триста двадцять сім тисяч двісті вісімнадцять) грн. 40 коп. коп. заборгованості та 4 808 (чотири тисячі вісімсот вісім) грн. 61 коп. судового збору.
4. Відмовити у задоволенні решти зустрічних позовних вимог.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 23.11.2017 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2017 |
Оприлюднено | 03.12.2017 |
Номер документу | 70653819 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Зеленіна Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні