Постанова

від 28.11.2017 по справі 910/3703/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року Справа № 910/3703/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач, суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. у справі№910/3703/17 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" до відповідачів: 1.Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Афінаж" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" провизнання незаконними та скасування рішень та зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Афінаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом: Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" простягнення коштів в розмірі 14999930,94грн. за участю представників

позивача - не з'явились;

відповідачів: 1. не з'явились;

2. не з'явились;

третьої особи - не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1) Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Афінаж" про визнання незаконними та скасування рішень.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач-2 подав зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" коштів в розмірі 14999930,94 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. у справі

№ 910/3703/17 первісні позовні та зустрічні позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням в частині задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Афінаж", позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 р. у справі № 910/3703/17 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Афінаж" до Товариства з обмеженою відповідальності "ОНВІ" про стягнення заборгованості у розмірі 14999930,94 грн. відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Чорної Л.В., Майданевича А.Г.) у справі №910/3703/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм Закону України "Про судовий збір", та як результат, норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. у справі №910/3703/17 скасувати.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. № 1402-VIII закріплена законодавча гарантія кожній особі на захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. При цьому, у ч.3 цієї статті визначено, що доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до ч.2 ст.9 цього ж Закону суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції встановлено, що за подання первісного позову станом на 07.03.2017р. сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 9 600 грн. та зустрічного позову станом на 03.04.2017р. сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 224 999 грн.

Встановивши, що до матеріалів апеляційної скарги апелянтом подано квитанцію №1491 від 17.07.2017р. на суму 247 499 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що останнім сплачено судовий збір у розмірі, меншому, ніж встановлено п.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", а відтак, винесено оскаржувану у даній справі ухвалу про повернення апеляційної скарги позивача за первісним позовом.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, здійсненими в оскаржуваному судовому акті, з огляду на їх помилковість зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

У разі якщо в апеляційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Сплата судових витрат (судового збору) не повинна перешкоджати доступу до суду та ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існуватиме розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" в апеляційному порядку оскаржувалося рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. лише в частині вирішення зустрічних позовних вимог, а вимога закону про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення суду в цілому чи його частина, стосується кожного окремого позову, в цьому випадку - зустрічного, то позивач за первісним позовом відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" правомірно сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 247 499 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі №911/1106/16 від 31.05.2017р., тоді як висновок Верховного суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, висновок апеляційного суду про відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі суперечить фактичним обставинам справи, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" в силу норм Закону України "Про судовий збір" подало доказ сплати судового збору у належному розмірі. За таких обставин, оскаржувану ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. у даній справі не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 -111 10 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. у справі №910/3703/17 скасувати.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

С.Р. Шевчук