Рішення

від 30.11.2017 по справі 906/904/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" листопада 2017 р. Справа № 906/904/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №007-6-1016 від 26.10.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №6/4903 від 28.12.2016;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (м. Житомир) до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 41494,07 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області 41494,07грн., з яких: 28741,39грн. - основна заборгованість, 7193,39грн. - неустойка, 4982,89грн. - пеня, 576,40грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить стягнути з відповідача. 31.10.2017 на адресу суду від ТОВ "Житомиргаз збут" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 4628,55грн. - пені, 7193,39грн. - неустойки та 533,88грн. - 3% річних.

З врахуванням приписів ст.22 ГПК України дана заява прийнята судом до розгляду. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви від 31.10.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що на сьогоднішній день УДАІ УМВС України в Житомирській області знаходиться в процесі ліквідації, будь-які кошти на утримання УДАІ УМВС України в Житомирській області та ліквідаційної комісії УДАІ УМВС з Державного бюджету не виділяються, стягнення пені, неустойки та 3% річних може негативно вплинути на роботу ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Житомирській області, оскільки унеможливить процес повного припинення юридичної особи, що призведе до виділення додаткових коштів з Державного бюджету, які на сьогодні на утримання територіальних підрозділів УДАІ в Державному бюджеті відсутні. Разом з тим, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій в зв'язку із повною сплатою основної заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (постачальник/позивач) та Управлінням державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області (споживач/відповідач) було укладено договір №11410ОЕJLLАВ017 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (а.с.11-13), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку передбачених договором (п.1.1 договору).

За змістом п. 4.2 договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п.4.3 договору).

Підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 договору визначено обов'язок споживача оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2017 року до 28 лютого 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

Відповідно до п.2.9.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Пунктом 2.9.3 договору встановлено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 2.9.4 у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ, споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Пунктом 2.9.5 визначено, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Оскільки відповідач не повернув позивачу підписаний акт приймання-передачі за січень 2017, обсяг постачання (споживання) газу встановлено позивачем на підставі даних оператора ГРМ.

Відповідно до акту приймання-передачі розподіленого природного газу від 02.02.2017 кількість розподіленого природного газу відповідачу за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 становить 3214 куб.м. (а.с.22).

За даними позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за постачання природного газу за вказаний період складав 28741,39грн.

Разом з тим, з наданої позивачем заяви від 31.10.2017 про зменшення позовних вимог вбачається, що відповідач сплатив суму основного боргу до звернення з позовом до суду, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 4628,55грн. - пені, 7193,39грн. - неустойки та 533,88грн. - 3% річних.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.36), суд вважає його правильним і таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Крім того, позивач, посилаючись на п.6.2 договору, просить стягнути з відповідача 7193,39грн. неустойки та 4628,55грн. пені.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п. 6.2.1. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання газу за договором буде менший від підтвердженого обсягу газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за розрахунковий період (п.6.2.2 договору).

Згідно п.6.2.3 договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу - на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф завищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф - Vп) х Ц х К, де:

Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за договором,

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об'єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).

Перевіривши розрахунок пені та неустойки (а.с.5,35-36), суд встановив, що позивач правомірно нарахував пеню та неустойку, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 4628,55грн. та 7193,39 грн. відповідно, та підлягає до стягнення з відповідача.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення неустойки суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд при прийнятті рішення вправі у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 223 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром боргу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому, задовольняючи клопотання, суд враховує, у сукупності із об'єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, 100% сплату суми основного боргу, обставини, на які посилається відповідач у своєму клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, перебування відповідача в стадії припинення, суд зменшує суму нарахованої пені до 100,00грн. та суму нарахованої неустойки до 100,00грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 100,00грн. - пені, 100,00грн. неустойки та 533,88грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Зменшити розмір неустойки - до 100,00грн., розмір пені - до 100,00грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області (10031, м. Житомир, вул. Покровська, буд.96, код ЄДРПОУ 24523777)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 39577504):

- 100,00 грн. - неустойки;

- 100,00грн. - пені;

- 533,88грн. - 3% річних;

- 1600,00грн. - судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01 грудня 2017 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу