Рішення

від 16.11.2017 по справі 923/641/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року Справа № 923/641/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Південного офісу Держаудитслужби, м. Одеса

до Каланчацького управління водного господарства, Херсонська область, смт. Каланчак

про стягнення 62993 грн. 94 коп.

позивач - ОСОБА_1, представник, дов. № 40 від 25.05.2017р.;

відповідач - ОСОБА_2, керівник, витяг з довідки ЄДРПОУ № 31-07/942 від 29.12.2016р.; ОСОБА_3, представник, дов. № 05-11/3-162 від 05.04.2017р.

Сутність справи: Позивач (Південний офіс Держаудитслужби, м. Одеса, код ЄДРПОУ 40477150) звернувся з позовом в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (Каланчацьке управління водного господарства, смт. Каланчак, код ЄДРПОУ 01034642) 62993 грн. 94 коп. грошових коштів, донарахованих за наслідками проведених ревізій фінансово-господарської діяльності управління за період з 01.08.2010р. по 01.01.2013р. згідно акту ревізії від 28.05.2013р. № 46-27/08 (34581 грн. 30 коп.) та за період фінансово-господарської діяльності за період 2014-2016р.р. згідно акту ревізії від 09.02.2017р. № 15-21-07-30/01. (28412 грн. 64 коп.).

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на встановлення факту отримання відповідачем від контрагентів за господарськими угодами пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості послуг, пов'язаних з подачею води для поливу сільськогосподарських культур, яку відповідно до п. 23 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, управління, будучи бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету, було зобов'язано перерахувати до доходів загального фонду Державного бюджету України.

В порушення наведеної правової норми, відповідач отриману пеню в сумі 62995 грн. 14 коп. до загального фонду Державного бюджету не перерахував.

У зв'язку із допущеним бюджетним правопорушенням та не здійсненням заходів щодо його усунення, позивачем на адресу відповідача скеровано лист-вимогу від 20.03.2017р. № 15-21-07-21-14/1236 щодо усунення виявлених порушень у строк до 19.04.2017р., яку залишено без виконання, що стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.

Відповідач позов не визнає, вважає його безпідставним.

Не заперечуючи факту одержання перерахованої суб'єктами господарської діяльності пені в сумі 62995 грн. 14 коп. зазначає, що нарахування пені за несвоєчасну оплату наданих послуг є обов'язковою умовою типових договорів про надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур, а також є доходом, отриманим в якості плати з послуги, який зараховується на рахунок 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги" і є власним доходом управління.

Крім того, за результатами ревізії, оформленої актом № 46-27/08 від 28.05.2013р. управлінню не направлялась вимога про усунення виявлених порушень, а також для стягнення донарахованих коштів сплинула встановлена ст. 257 ЦК України загальна позовна давність, про застосування якої заявлено відповідачем.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до п. 3.4.5.1 плану роботи Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на IV квартал 2016р., ревізійною групою на підставі направлень на проведення ревізії, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Каланчацького управління водного господарства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Каланчацького управління водного господарства від 09.02.2017р. № 15-21-07-30/01.

За результатами проведеної управлінням Південного офісу Держаудитслужби ревізії встановлено, що відповідно до умов типових договорів, укладених відповідачем з юридичними та фізичними особами щодо надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур, водокористувачами за несвоєчасну оплату одержаних послуг сплачується пеня на рахунок управління водного господарства в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати послуг.

Під час ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.08.2010р. по 01.01.2013р., працівниками Скадовської міжрайонної державної фінансової інспекції встановлено факт нарахування та перерахування Управлінню водного господарства суб'єктами господарювання - ТОВ "Українські рисові системи"; ФГ "Агроспектр", ФГ "Урожай", ПП "Хандусенко" пені на загальну суму 34581 грн. 30 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості послуг, пов'язаних з подачею води для поливу сільськогосподарських культур та не зарахування одержаної пені до доходів загального фонду Державного бюджету України, про що був складений акт ревізії від 28.05.2013р. № 46-27/08.

27.06.2013р. Скадовською міжрайонною держаною фінансовою інспекцією управлінню особисто під розпис представника вручено лист-вимогу за вих. № 46-13/745 від 26.06.2013р. про усунення виявлених проведеною ревізією, оформленою актом від 28.05.2013р. № 46-27/08 правопорушень. (а.с. 99-100).

Відповідно до п. 3.4.5.1 плану роботи Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на IV квартал 2016р. ревізійною групою на підставі направлень на проведення ревізії від 27.12.2016р. № 216 державним аудитором п. Луташевою П.А. проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2013р. по 31.12.2016р., оформлену актом ревізії від 09.02.2017р. № 15-21-07-30/01. (а.с. 52-58).

Проведеною ревізією встановлено, що у відповідності до умов укладених відповідачем з контрагентами господарських договорів про надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 230 ГПК України, окремими водокористувачами самостійно сплачено Управлінню водного господарства пеню за несвоєчасну оплату послуг з подачі води на суму 28412 грн. 64 коп.

Факт перерахування відповідачу контрагентами за період з 01.01.2013р. по 31.12.2016р. пені на загальну суму 62993 грн. 94 коп. (28412,64+34581,30) підтверджується реєстром додатку 60 до акту ревізії від 09.02.2017р. (а.с. 58).

Відповідно до п. 23 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України пеня, отримана бюджетними установами, що фінансуються з державного бюджету, повинна зараховуватися до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Кошти від санкцій (штрафи, пеня), що застосовуються відповідно до закону, не відносяться до переліку власних надходжень бюджетних установ, встановленим ст. 13 Бюджетного кодексу, який є вичерпним, отже не є власними коштами відповідача, і у випадку їх надходження на рахунок бюджетної установи, остання мала обов'язок їх перерахувати до доходу того бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання установи, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші доходи".

Залишення одержаної пені в сумі 62993 грн. 14 коп. у розпорядженні відповідача та її неперерахування до доходів загального фонду Державного бюджету України позивачем кваліфіковано як бюджетне правопорушення, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013" від 06.12.2012р. № 5515-IV, ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014р." від 16.01.2014р. № 719-VII; ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015р." від 28.12.2014р. № 80-VIII; ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016р." від 25.12.2015р. № 928-VIII та п. 23 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету належать надходження, визначені ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України.

20 березня 2017р. позивач скерував відповідачу лист за вих. № 15-21-07-21-14/236 з вимогою усунути встановлені ревізією порушення у строк до 19.04.2017р., надавши письмові докази з копіями первинних документів. (а.с. 72-74).

Натомість відповідач виявлені порушення не усунув, що стало підставою для звернення з позовом, вирішення якого є предметом даного розгляду.

Судом встановлено, що здійснення Державною аудиторською службою державного фінансового контролю з використання бюджетних коштів, врегульовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ), а також Положенням про Державну аудиторську службу в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43 (далі - Положення № 43).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з Положенням № 43 Державна аудиторська служба України (далі -Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходи щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).

Відповідно до пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Також, Положенням № 43 установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держаудитслужба має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХП, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону № 2939-ХІІ законні вимоги службових осіб державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З урахуванням викладеного, до повноважень Держаудитслужби віднесено фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевого бюджетів, та, у разі виявлення порушень законодавства, право на пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення таких порушень. Відшкодування збитків, виявлених під час здійснення фінансового контролю, може бути зазначено у вимозі, проте їх відшкодування (стягнення) відбувається в судовому порядку за позовом органу фінансового контролю.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного суду України у справі №21-40а14 від 15.04.2014, № 21-63а14 від 15.04.2014.

У зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до господарського суду з позовом про стягнення збитків, оскільки перевірена позивачем установа не усунула виявлені в ході перевірки та зазначені у вимозі порушення.

Вирішуючи питання підсудності справи господарському суду, слід мати на увазі наступне.

Враховуючи правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21 -41а16 за позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису, в якій зазначено, що спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, внаслідок чого колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК, внаслідок чого провадження у адміністративній справі закрито.

Тобто три судові палати (адміністративна, господарська, цивільна) вищої ланки судової системи України вважають, що в такого роду спорах позивачем в інтересах держави заявлені збитки, а не оскарження дій в галузі адміністративно-управлінських функції органу владних повноважень, а отже такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, треба врахувати, що згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Під поняттям публічно-правових відносин слід розуміти відносини, які складаються в процесі реалізації владних повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту З мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року N22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень між загальними і спеціалізованими судами підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

З урахування того, що відшкодування завданих державі збитків, виявлених ревізією, неможливе шляхом вимоги, позивач, як суб'єкт владних повноважень, правомірно звернувся до господарського суду з позовом про стягнення таких збитків з відповідача в рахунок держави для покриття завданої державі шкоди.

Предмет спору - відшкодування (стягнення) збитків, що за своєю природою характеризує спір як господарсько - правовий та такий, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відносини, що виникають між державою та суб'єктом господарювання з приводу відшкодування збитків, носять приватно - правовий характер, та у разі наявності спору мають бути розглянуті в порядку господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача щодо того, що цей спір не підлягає вирішенню в господарському суді є безпідставними і до уваги не приймаються.

Що стосується встановленого позивачем складу бюджетного правопорушення.

Притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків можливо лише при наявності передбачених чинним законодавством умов.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Суд, в процесі розгляду справи дослідив складові встановленого в ході ревізії правопорушення, з яким пов'язано притягнення відповідача до відповідальності.

За твердженням позивача, правопорушення полягає у завданні шкоди, пов'язаної з протиправною поведінкою відповідача, а саме: у незарахуванні до доходів загального фонду Державного бюджету України одержаної від контрагентів за господарськими договорами пені в сумі 62993 грн. 14 коп. за несвоєчасне виконання ними грошових зобов'язань по оплаті наданих відповідачем за період з 01.08.2010р. по 31.12.2016р. послуг, пов'язаних з подачею води для поливу сільськогосподарських культур, сплата якої передбачена умовами укладених відповідачем з суб'єктами господарювання договорів, чим порушив п. 23 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України.

Згідно умов типових договорів за несвоєчасну оплату наданих водокористувачам послуг з водопостачання, останні сплачують управлінню водного господарства пеню в розмірі подвійної облікової ставки України від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 23 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів визначених пунктами 11, 12 і 13 частини першої статті 69 цього Кодексу).

Відповідно до частин 1 та 2, 6, 7 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Відповідач згідно Положення про Каланчацьке управління водного господарства (у новій редакції), затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 30.11.2016р. № 154 є бюджетною неприбутковою організацією, яка підпорядковується Херсонському обласному управлінню водних ресурсів та належить до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України.

За результатами проведеної позивачем ревізії відповідача, оформленої актом ревізії від 09.02.2017р. № 15-21-07-30/01, встановлено, що відповідно до умов типових договорів, укладених останнім з суб'єктами господарювання та фізичними особами щодо надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур, водокористувачами за несвоєчасну оплату наданих їм послуг сплачується пеня на рахунок управління водного господарства в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати послуг.

Зокрема, під час попередньої ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.082010р. по 01.01.2013р., оформленої актом Скадовської міжрайонної державної фінансової інспекції від 28.05.2013р. № 46-27/08 встановлено факт перерахування відповідачу суб'єктами господарювання (ТОВ "Українські рисові системи", ФГ "Агроспектр", ФГ "Урожай", ПП "Хандусенко") за прострочку оплати послуг з подачі води пені за період з 29.03.2013р. по 21.05.2013р. в сумі 34581 грн. 30 коп.

Крім того, відповідно до умов укладених господарських договорів про надання послуг, пов'язаних з подачею води, за прострочку оплати послуг окремими водокористувачами протягом 2014-2016 років управлінню самостійно сплачено пеню на загальну суму 28412 грн. 64 коп. Факт перерахування управлінню від контрагентів пені на загальну суму 62995 грн. 14 коп. (з урахуванням попереднього періоду - 34581,30+28412,64) підтверджується реєстром додатку 60 до складеного акту ревізії від 09.02.2017р. № 15-21-07-30/01. (а.с. 52-58).

Про усунення встановленого ревізією, оформленого актом ревізії від 28.05.2013р. № 46-27/08 бюджетного правопорушення відповідачу було скеровано лист-вимогу від 26.06.13 № 46-13/745 , яка відповідачем була особисто отримана 27.06.2013р. вх. № 55. (а.с. 99).

Про усунення встановленого ревізією, оформленого актом ревізії від 09.02.2017р. № 15-21-07-30/9 бюджетного правопорушення відповідачу було скеровано лист-вимогу від 20.03.2017р. № 15-21-07-21-14/236. (а.с. 72-74).

Зазначені вимоги відповідачем залишено без виконання, бюджетне правопорушення не усунуто, кошти до бюджету не повернуто.

Факт одержання і не перерахування до Державного бюджету одержаної відповідачем пені, позивачем правомірно кваліфіковано як бюджетне правопорушення, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012р. № 5515-VI; ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р. № 719-VII; ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014р." № 80-VIII; ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016р." від 25.12.2015р. № 928-VIII; п. 23 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, одержана сума пені підлягала перерахуванню до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Неперерахуванням до Державного бюджету України суми одержаної пені в сумі 62995 грн. 14 коп. Державному бюджету завдано збитки, зважаючи на що позовні вимоги суд визнав обґрунтованими.

Поряд з цим, положеннями ст.ст. 256 та 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст. 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, що його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Лист-вимогу від 26.06.13р. № 46-13/745 про усунення бюджетного правопорушення, відображеного в акті ревізії від 28.05.13р. № 46-27/08 щодо перерахування до доходів загального фонду Державного бюджету пені в сумі 34581 грн. 30 коп. відповідачем одержано 27.06.13р., інформація про вжиті заходи згідно зазначеної вимоги (абз. 4 п. 5) мала бути наданою у строк до 23 липня 2013р.

Відтак про порушене право контролюючий орган довідався 24.07.2013р., позовна давність у межах якої особа може звернутись за захистом порушеного права, про застосування якої заявлено відповідачем, щодо стягнення донарахованої за вищенаведеним актом ревізії пені в сумі 34581 грн. 30 коп., сплинула 24.07.2016р., позов подано 11.07.2017р., тобто з пропуском позовної давності, у зв'язку з чим в позові в частині стягнення зазначеної суми відмовляється.

Щодо решти позову, яка складає 28412 грн. 64 коп. пені, нарахованої згідно акту ревізії від 09.02.2017р. № 15-21-07-30/01, з урахуванням викладених обставин, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору в сумі 721 грн. 66 коп. пропорційно задоволеним вимогам покладаються на відповідача.

Доводи відповідача повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами справи, наведеними правовими нормами і до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Каланчацького управління водного господарства, 75800, Херсонська область, смт. Каланчак, пров. Спортивний, буд. 10, код ЄДРПОУ 01034642, р. рахунки не відомі в доход загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження" на розрахунковий рахунок 31119115700186, відкритий у Каланчацькому районі, код ЄДРПОУ 37686257, МФО 852010 грошові кошти в сумі 28412 (двадцять вісім тисяч чотириста дванадцять) грн. 64 коп.

Стягувач: Південний офіс Держаудитслужби, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150.

3. Стягнути з Каланчацького управління водного господарства, 75800, Херсонська область, смт. Каланчак, пров. Спортивний, буд. 10, код ЄДРПОУ 01034642, р. рахунки не відомі на користь Південного офісу Держаудитслужби, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, р. рахунок 35212042095427 в ДКСУ м. Київ, МФО 850172, код ЄДРПОУ 40477150 721 (сімсот двадцять один) грн. 66 коп. витрат по оплаті судового збору.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

Повне рішення складено 01.12.2017р.

Суддя Н.О. Задорожна