Постанова

від 27.11.2017 по справі 924/322/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Справа № 924/322/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: прокурор Кондратюк А.В.;

відповідача 1: представник не з'явився;

відповідача 2: представник ОСОБА_1;

третьої особи: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" від 04.08.2017р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.07.17р. у справі №924/322/17 (головуючий суддя Субботіна Л.О., судді - Гладій С.В., Димбовський В.В.)

за позовом Заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави

до відповідачів: 1) Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про визнання недійсним розпорядження Білогірської районної державної адміністрації №16/2015-р від 26.01.2015р., визнання недійсними договорів оренди №1/2015, №2/2015, №3/2015, №4/2015, №5/2015 та №6/2015 від 26.01.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.07.2017р. у справі №924/322/17 задоволено позов заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави до Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" про визнання недійсним розпорядження Білогірської районної державної адміністрації №16/2015-р від 26.01.2015р. та визнання недійсними договорів оренди; визнано недійсним розпорядження Білогірської районної державної адміністрації від 26.01.2015р. №16/2015-р "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що посвідчують право користування на масиви не витребуваних земельних часток (паїв)"; визнано недійсними договори оренди земельної ділянки від 26.01.2015р. №1/2015, від 26.01.2015р. №2/2015, від 26.01.2015р. №3/2015, від 26.01.2015р. №4/2015, 26.01.2015р. №5/2015, від 26.01.2015р. №6/2015, укладені між Білогірською районною державною адміністрацією Хмельницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля", із припиненням зобов'язань за ними на майбутнє; стягнуто з Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області на користь прокуратури Хмельницької області 6400,00грн. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ТОВ "Нива Поділля" на користь прокуратури Хмельницької області 4800,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що земельні ділянки, які передані в оренду Білогірською РДА згідно спірних договорів, знаходяться за межами земель колективної власності, тому не підлягали паюванню. Відповідно відсутні підстави стверджувати, що спірні земельні ділянки є невитребуваними земельними частками (паями). Разом з тим, у спірному розпорядженні райдержадміністрації та у п. 8 договорів оренди від 26.01.2015р. вказано, що договір укладено до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки. Однак, до спірного розпорядження та договорів не додано списку власників земельних часток (паїв), чиї землі є нерозподіленими (невитребуваними) та відповідно передані в управління райдержадміністрації. Білогірська РДА, приймаючи розпорядження від 26.01.2015р. №16/2015-р, перевищила свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, ст.13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розпорядилася земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які не були віднесені до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. Враховуючи норми Цивільного кодексу України та роз'яснення щодо спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів, розпорядження Білогірської РДА №16/2015-р від 26.01.2015р. підлягає визнанню недійсним. Враховуючи, що остання не мала повноважень виступати орендодавцем спірних земельних ділянок та укладати спірні договори оренди, то договори оренди земельної ділянки №1/2015, №2/2015, №3/2015, №4/2015, №5/2015 та №6/2015 від 26.01.2015р. були укладені з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, ст.203 ЦК України, ст.13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, тому підлягають визнанню недійсним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" звернулось до суду з апеляційною скаргою від 04.08.2017р. в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 27.07.2017р. у справі №924/322/17 та постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення судом прийнято до уваги наявну в матеріалах справи технічну документацію по паюванню земель колективної власності спілки селян "Полісся", яка була виготовлена в 1997році; проект організації території земельних часток (паїв) в межах Йосиповецької сільської ради (картографічні матеріали земель колективної власності та земельних ділянок, переданих в оренду єдиним масивом ТОВ "Нива Поділля"); лист відділу у Білогірському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №196/103-17 від 26.07.2017р. та відповідно зроблено висновок, що Білогірська РДА приймаючи розпорядження від 26.01.2015р. №16/2015-р, перевищила свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, статті 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розпорядилася земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які не були віднесені до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. Отже, таке розпорядження підлягає визнанню недійсним. Однак, на думку апелянта розпорядженням Білогірської РДА правомірно передані ТОВ "Нива Поділля" земельні ділянки із нерозподілених (не витребуваних) земель, які підлягали розподілу між власниками земельних часток (паїв) для ведення товарного с/г виробництва за межами населеного пункту на території Йосиповської сільської ради загальною площею 253,5503га, в тому числі 253,5503га рілля на термін до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше 10 років, з орендною платою в розмірі не менше 4% від нормативної грошової оцінки земель. Земельним ділянкам присвоєно кадастровий номери. Між Білогірською РДА та ТОВ "Нива Поділля" укладено договори оренди зазначених земельних ділянок на термін до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, які зареєстровані у встановленому порядку. А тому, висновок суду про те, що зазначені земельні ділянки не є нерозподіленими (невитребуваними) з тих підстав, що неможливо встановити фактичне місцезнаходженні нерозподілених земельних ділянок, а також по причині відсутності схеми розташування земель, які підлягали паюванню і в подальшому були розпайовані між членами КСП "Полісся" є помилковим і не змінюють призначення земельних ділянок в принципі. На підтвердження чого, апелянт долучив до скарги копії шести технічних документацій. Наступним доказом для прийняття неправомірного рішення, суд вважає, лист відділу у Білогірському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №196/103-17 від 26.07.2017р., в якому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим, номером 6820384000:04:001:0100 належить до державної форми власності землі запасу, земельна ділянка з кадастровим номером 6820384000:06:002:1005 в частині належить до державної форми власності землі резерву, та відповідно робить висновок, що вказані земельні ділянки знаходяться за межами земель колективної власності, тому не підлягали паюванню. Цей висновок суду, також скаржник вважає помилковим, оскільки в матеріалах справи знаходяться також інші відповіді, відділу Держгеокадастру у Білогірському районі від 15.01.2016р., в якому зазначено, що вищевказані земельні ділянки відносяться до категорії - землі с/г призначення, які передані у колективну власність СС "Полісся" та підлягають паюванню. А, згідно листа № 10-28-99.1-572/15-16 від 14.03.2016р. земельні ділянки з кадастровими номерами 6820384000:04:003:0001, 6820384000:06:002:1005, 6820384000:04:001:0101, 6820384000:04:001:0100, 6820384000:04:003:0164, 6820384000:04:003:0163 відносяться до переліку земель переданих у колективну власність спілки селян "Полісся", які підлягали паюванню. У відповідності до листа відділу Держгеокадастру у Білогірському районі, який був направлений на виконання ухвали суду від 04.05.2017р., станом 15.05.2017р. відповідно до державного акту на право колективної власності на землю бувшої спілки селян "Полісся" кількість громадян, які мали право на земельну частку (пай) 421, з них набули право - 397. Станом на 01.05.2017р. залишились у відділ 24 - неодержаних земельних сертифікати. Земельних сертифікатів не замінених на державні та свідоцтва - 78. Зі всіх земель, що були передані в колективну власність, не розпайовано 210 га земель. Із земельних ділянок в період з 26.01.2015р. було витребувано громадянами 22 земельні частки (паї) на площі 135,9 га. Також відділом надані схеми спірних земельних ділянок із зазначенням меж та площі земельних ділянок, що залишились в оренді станом на 01.05.2017р. Отже, зазначені (спірні) земельні ділянки, аж ніяк не могли належати до державної форми власності - земель запасу, а належали до категорії розпайованих, невитребуваних земель, а відповідно відсутні порушені інтереси держави.

Позивач - Заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави у запереченні на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Хмельницької області від 27.07.2017р. у справі №924/322/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Нива Поділля" від 04.08.2017р. - без задоволення, з підстав викладених у запереченнях.

Відповідач 1 - Білогірська районна державна адміністрація Хмельницької області у відзиві на апеляційну скаргу просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 27.07.2017р. у справі №924/322/17 та постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю, з підстав викладених у відзиві. Також відповідач 1 просив суд здійснювати розгляд даної справи без участі представника Білогірської РДА.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017р. залучено до участі у справі №924/322/17, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області правом подачі відзивів на апеляційну скаргу не скористалося. Разом з тим, у наданих суду апеляційної інстанції поясненнях по даній справі, при вирішенні даного спору, покладається виключно на розсуд суду.

Оскільки явка представників сторін та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони та третя особа належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача 1.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача 2 (апелянта) та третьої особи у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву та заперечень на апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 27.07.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.1993р. рішенням Йосипівецької сільської ради народних депутатів №7 "Про передачу земель колективній селянській спілці "Полісся" у колективну власність, довгострокове, короткострокове користування" сесія сільської ради народних депутатів вирішила: 1) затвердити середню земельну частку на кожного члена селянської спілки в розмірі 2,62га.; 2) передати у колективну власність селянській спілці "Полісся" землю загальною площею - 1284,4га (с/г угіддя, рілля, садок, сінокоси, пасовища, ліси, ставки, господарські двори, польові внутрішньогосподарські дороги); 3) передати у постійне користування селянській спілці "Полісся" землю площею - 431га (с/г угіддя (землі резервного фонду), рілля, ліси, чагарники, болото, торфорозробки, під водою, під дорогами, порушені землі); 4) передати селянській спілці "Полісся" в тимчасове користування землю загальною площею -82,13га (не роздані землі запасу, с/г угіддя: рілля, сади, чагарники); 5) замовити і видати державні акти на право колективної власності і користування землею (а.с. 29-30, т. І).

На підставі вказаного рішення Йосиповецької сільської ради народних депутатів, спілці селян "Полісся" с.Йосипівці Білогірського району Хмельницької області видано державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ009 від 22.12.1995р., згідно якого у колективну власність передано 1319,9 га землі в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 15, т.І). Додатком №1 до державного акту є список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (а.с. 18-28, т.І).

Згідно технічної документації по паюванню земель колективної власності спілки селян "Полісся" с.Йосипівці Білогірського району Хмельницької області, яка виготовлена в 1997 році, 15.02.1996 року відбулись загальні звітно-виробничі збори членів селянської спілки "Полісся" (витяг з протоколу № 1), на яких було прийнято рішення створити комісію по паюванню земель колективної власності в складі 7 чоловік (а.с. 141-166, т.І).

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.1997р. комісією по визначенню земельної частки паю членів КСП "Полісся" проведено визначення розміру земельної частки (паю), визначено, що загальна кількість членів КСП "Полісся" складає 391 чоловік, з них пенсіонерів 265 чоловік (протокол № 1 засідання комісії, список громадян-членів КСП "Полісся") (а.с. 145-156, т.І).

Розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації №544-р від 18.06.1997р. "Про затвердження розміру та вартості земельної частки (паю) в спілці селян "Полісся" було затверджено земельну частку /пай/ в розмірі 3,05 умовних кадастрових гектарів та вартість земельної частки /паю/ в розмірі 4999 грн. (а.с. 32, 163, т. І)

Рішенням 11-ї сесії Йосиповецької сільської ради №3 від 16.03.1998р. внесені зміни у список, що прикладається до державного акта на право колективної власності КСГП "Полісся", внісши до нього трьох громадян згідно додатку № 1, виділено земельні ділянки із земель резервного фонду на площі 9,15 га, поле № 2, контур - 2 (а.с. 164, т.І).

На засіданні загальних зборів членів селянської спілки "Полісся", яке відбулось 08.02.2000р. (витяг з протоколу №1), було ухвалено передати з колективної власності в землі запасу сільської ради загальною площею 262 га, в тому числі ріллі 73 га, сінокосу 189 га згідно відомості в розрізі полів і сівозмін; затвердити розмір і вартість земельного паю складеного комісією по розпаюванню в зв'язку із зміною площі сільськогосподарських угідь; просити адміністрацію затвердити уточнений розмір і вартість земельного паю (а.с. 31, т.І)

Розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації №14/2015-р від 23.01.2015р. надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальності "Нива Поділля" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчує право користування на масиви невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею - 260 га, в тому числі 260 га ріллі, на території Йосиповецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 36, т.І).

В подальшому, розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації №16/2015-р від 26.01.2015р. затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчує право оренди на масиви невитребуваних земельних часток (паїв). Передано в користування Товариству з обмеженою відповідальності "Нива Поділля" земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Йосиповецької сільської ради загальною площею 253,5503га, в тому числі рілля - 253,5503га: 36,3456га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:06:002:1005; 13,1633га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:001:0101; 7,4631га кадастровий номер земельної ділянки 680384000:04:003:0163; 20,0986 га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:003:0164; 155,1201га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:003:0001; 21,3596га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:001:0100 на термін до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше 10 років. Зобов'язано ТОВ "Нива Поділля" оформити договори оренди земельних ділянок (а.с. 37, т.І).

В матеріалах справи також містяться пояснювальні записки та паспорти до вищевказаних розпоряджень.

Відповідно, на підставі вказаного розпорядження№16/2015-р, 26.01.2015р. Білогірською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" (орендар) укладено договори оренди №1/2015, 2/2015, №3/2015, №4/2015,№5/2015 та №6/2015 (а.с. 39-50, т.І).

Згідно пунктів 1, 2 вказаних договорів орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із масивів невитребуваних земельних часток (паїв), яка знаходиться на території Йосиповецької сільської ради Білогірського району, зокрема, за договором №1/2015 - кадастровий номер 6820384000:04:003:0001, загальною площею - 155,1201га; за договором №2/2015 - кадастровий номер 6820384000:06:002:1005, загальною площею - 36,3456га; за договором №3/2015 - кадастровий номер 6820384000:04:001:0101, загальною площею - 13,1633га; за договором №4/2015 - кадастровий номер 6820384000:04:001:0100, загальною площею - 21,3596га; за договором №5/2015 - кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:003:0164, загальною площею 20,0986га; за договором №6/2015 - кадастровий номер 6820384000:04:003:0163, загальною площею 7,4631га.

Пунктом 8 договорів визначено, що договори оренди укладено до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше десяти років. Після закінчення строку договору орендар має преважне право на поновлення його на новий строк.

Земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт15 договорів).

Договори оренди підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками

Разом з тим, в матеріалах справи наявні схеми земельних ділянок, які передавались в оренду ТОВ "Нива Поділля".

Матеріалами справи встановлено, що Відділ Держгеокадастру у Білогірському районі листом від 15.01.2016р. на запит прокуратури, повідомив останню, що вищевказані земельні ділянки відносяться до категорії - землі сільськогосподарського призначення, які передані у колективну власність СС "Полісся" та підлягають паюванню. Вартість 1 га ріллі станом на 01.01.2016р. по Йосиповецькій сільській раді становить 16812 грн. (а.с. 34, т.І).

З листа відділу Держгеокадастру у Білогірському районі № 10-28-99.1-572/15-16 від 14.03.2016р. на запит Старокостянтинівської місцевої прокуратури, вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6820384000:04:003:0001, 6820384000:06:002:1005, 6820384000:04:001:0101, 6820384000:04:001:0100, 6820384000:04:003:0164, 6820384000:04:003:0163 відносяться до переліку земель переданих у колективну власність спілки селян "Полісся". Вказані землі підлягали паюванню (а.с. 51-52, т.І).

Крім того, відділ Держгеокадастру у Білогірському районі надав прокуратурі (супровідний лист №10-28-99.1-645/15-16 від 21.03.2016р.) викопіювання з Публічної кадастрової карти з нанесенням земельних ділянок з кадастровими номерами 6820384000:06:002:1005, 6820384000:04:001:0100, 6820384000:04:003:0164, 6820384000:04:003:0163. При цьому, відділом у листі вказано, що відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 6820384000:04:003:0001 та 6820384000:04:001:0101 в Публічній кадастровій карті відсутні по причині зміни площі земельних ділянок на підставі витребування частини земельних ділянок громадянами, власниками земельних часток (паїв) з подальшою передачею їм у власність (а.с. 52-55, т.І).

Разом з тим, відділ Держгеокадастру у Білогірському районі на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 04.05.2017р. у даній справі, листом від 22.05.2017р. повідомив, що станом на 15.05.2017р. відповідно до державного акту на право колективної власності на землю бувшої спілки селян "Полісся" кількість громадян, які мали право на земельну частку (пай) - 421, з них набули право - 397. Станом на 01.05.2017р. залишились у відділ 24 неодержаних земельних сертифікати. Земельних сертифікатів не замінених на державні акти та свідоцтва - 78. Зі всіх земель, що були передані в колективну власність, не розпайовано 210 га земель. Із земельних ділянок в період з 26.01.2015р. було витребувано громадянами 22 земельні частки (паї) на площі 135,9 га. Також відділом надані схеми спірних земельних ділянок із зазначенням меж та площі земельних ділянок, що залишились в оренді станом на 01.05.2017р. (а.с. 87-108, т.І).

З матеріалів справи також вбачається, що відділ у Білогірському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 26.07.2017р №196/103-17 повідомив прокуратуру, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820384000:04:001:0100 належить до державної форми власності землі запасу, 6820384000:06:002:1005 в частині належить до державної форми власності землі резерву (а.с. 205, т.І).

Білогірська районна державна адміністрація листом від 25.07.2017р. також повідомила прокуратуру, що спірні договори оренди на даний час є чинними (а.с. 207, т.І).

Крім того, матеріали справи містять перелік власників земельних ділянок, які витребували свої земельні ділянки із датою витребування та проект організації території земельних часток (паїв) в межах Йосиповецької сільської ради Білогірського району Хмельницької області (картографічні матеріали земель колективної власності та земельних ділянок, переданих в оренду єдиним масивом ТОВ "Нива Поділля").

За наведених обставин, Заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави, вважаючи, що Білогірська районна державна адміністрація перевищила повноваження під час прийняття розпорядження про надання в оренду спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту, в порядку статей 2, 29 ГПК України та статті 23 ЗУ "Про прокуратуру" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" про визнання недійсним розпорядження Білогірської районної державної адміністрації "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що посвідчують право користування на масиви не витребуваних земельних часток (паїв)" №16/2015-р від 26.01.2015р. та визнання недійсними договорів оренди №1/2015, №2/2015, №3/2015, №4/2015, №5/2015 та №6/2015 від 26.01.2015р. укладених між Білогірською районною державною адміністрацією Хмельницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" (а.с. 3-9, т.І).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України, стаття 1 Земельного кодексу України).

Згідно статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Частиною 1 статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

15 липня 2015 року набрав чинність розділ IV ОСОБА_3 України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, стаття 23 ОСОБА_3 встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді.

ОСОБА_3 було внесено також зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей 2 та 29.

Згідно абзацу 4 частини 1 статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Статтею 29 ГПК України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 23 ОСОБА_3 України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно чинної редакції статей 2, 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 ОСОБА_3 України "Про прокуратуру" (згідно внесених змін - стаття 23 ЗУ "Про прокуратуру").

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах 3, 4 статті 23 ОСОБА_3 України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктами 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012р. №7 (із змінами) роз'яснено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частинами 2, 3 статті 23 ОСОБА_3 України "Про прокуратуру".

Так, звертаючись до суду із даним позовом прокурор вказував, що звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільного інтересу у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі в користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведено з порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, оскільки земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, то незаконна передача у користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Звернення прокурора в даному випадку, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що відповідно до статті 13 Конституції України є об'єктом права власності Українського народу та перебуває під особливою охороною держави, оскільки остання була передана в користування відповідачу 2 з порушенням чинного законодавства. Дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес та безпосередньо належить до інтересів держави, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Враховуючи наведені обставини, звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави є правомірним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_3 України "Про місцеві державні адміністрації" визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій та статтею 13 встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 ОСОБА_3 України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини 3, 4 статті 122 зазначеного Кодексу, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Також статтею 13 ОСОБА_3 України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Судом першої та апеляційної інстанції, що згідно розпорядження Білогірської районної державної адміністрації №16/2015-р від 26.01.2015р. ТОВ "Нива Поділля" в користування передані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Йосиповецької сільської ради загальною площею 253,5503га, в тому числі рілля - 253,5503га: 36,3456га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:06:002:1005; 13,1633га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:001:0101; 7,4631га кадастровий номер земельної ділянки 680384000:04:003:0163; 20,0986 га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:003:0164; 155,1201га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:003:0001; 21,3596га кадастровий номер земельної ділянки 6820384000:04:001:0100 на термін до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше 10 років. Зобов'язано ТОВ "Нива Поділля" оформити договори оренди земельних ділянок.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.95р. №720/95 передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Пунктом 1 вказаного Указу визначено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією (пункти 4, 5 вказаного Указу).

ОСОБА_3 України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Згідно статті 2 вказаного ОСОБА_3 основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього ОСОБА_3, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Статтями 3, 5 вказаного ОСОБА_3 передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняті в межах їх повноважень.

Відповідно до частин 1, 3 статті 9 вказаного ОСОБА_3, розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Статтею 13 ОСОБА_3 визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Так, згідно пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" від 04.02.2004р. №122 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Враховуючи наведені норми закону, приписи частини 2 статті 19 Конституції України відповідач 1 - Білогірська районна державна адміністрація мала право передавати спірні земельні ділянки в користування відповідачу 2 лише за наявності достатніх доказів, які б підтверджували що вказані ділянки є нерозподіленими (невитребваними).

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, з наявної в матеріалах справи технічної документації по паюванню земель колективної власності спілки селян "Полісся", яка була виготовлена в 1997 році, неможливо встановити фактичне місцезнаходження нерозподілених земельних ділянок.

В матеріалах справи відсутня схема розташування земель, які підлягали паюванню і в подальшому були розпайовані між членами КСП "Полісся".

Під час розгляду даного спору, сторонами та третьою особою у справі, не надано господарським судам будь-яких інших доказів, які б свідчили про те, що спірні земельні ділянки є невитребуваними земельними частками (паями).

Разом з тим, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно проекту організації території земельних часток (паїв) в межах Йосиповецької сільської ради Білогірського району Хмельницької області (картографічні матеріали земель колективної власності та земельних ділянок, переданих в оренду єдиним масивом ТОВ "Нива Поділля") та листа відділу у Білогірському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №196/103-17 від 26.07.2017р. земельна ділянка з кадастровим номером 6820384000:04:001:0100 належить до державної форми власності землі запасу, земельна ділянка з кадастровим номером 6820384000:06:002:1005 в частині належить до державної форми власності землі резерву.

Наведені обставини підтверджуються також листами (повідомленнями) Відділу у Білогірському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.11.2017р. №10-22-0.19-359/103-17 та від 23.11.2017р. №10-22-0.19-372/103-17 (а.с. 4-5, т. ІІІ).

Тобто вказані земельні ділянки знаходяться за межами земель колективної власності, тому не підлягали паюванню.

Таким чином, у даному випадку відсутні підстави стверджувати, що спірні земельні ділянки є невитребуваними земельними частками (паями).

При цьому, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, саме по собі витребування власниками своїх земельних ділянок, в тому числі і на території орендованих позивачем ділянок, не може свідчити про те, що інші частини такої ділянки теж є невитребуваними паями. Відповідно, передача спірних земельних ділянок в оренду єдиним масивом виключає можливість часткового задоволення позовних вимог прокурора.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що у спірному розпорядженні райдержадміністрації та у пункті 8 договорів оренди від 26.01.2015р. вказано, що договір укладено до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки. Однак, до спірного розпорядження та договорів не додано списку власників земельних часток (паїв), чиї землі є нерозподіленими (невитребуваними) та відповідно передані в управління райдержадміністрації.

Наведені обставини додатково підтверджують правомірність доводів прокурора.

Відповідно до частини статті 43 ОСОБА_3 України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної ОСОБА_1 України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Згідно пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є право особи на звернення до суду з вимогою про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 21 ЦК України визначає загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно-правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси.

Реалізація указаної норми обмежена сукупністю двох обов'язкових умов, а саме: невідповідністю спірного акту актам цивільного законодавства і порушенням внаслідок прийняття такого акта цивільних прав або інтересів особи.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Так, розглядаючи спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством, а за наслідками прийняття рішення про задоволення позову повинно відбуватися реальне поновлення чи захист порушених прав позивача

Відповідно до частини 2 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (пункт 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Білогірська райдержадміністрація, приймаючи розпорядження від 26.01.2015р. №16/2015-р перевищила свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, статті 13 ОСОБА_3 України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розпорядилася земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які не були віднесені до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

Отже, розпорядження Білогірської районної державної адміністрації №16/2015-р від 26.01.2015р. "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що посвідчують право користування на масиви не витребуваних земельних часток (паїв)" підлягає визнанню недійсним.

Не заслуговує на увагу твердження представника апелянта, що на підтвердження права на землю надані витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (на момент укладення договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) (земельних ділянок) №1/2015, №2/2015, №3/2015, №4/2015, №5/2015 та №6/2015 від 26.01.2015р., а також на момент прийняття постанови судом апеляційної інстанції), з яких вбачається, що на вказані земельні ділянки перебували у приватній власності. Адже із Витягів (а.с.7-33, т.3) з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не вбачається, по-перше, що право користування кожною окремою земельною ділянкою виникло на підставі розпорядження Білогірської районної державної адміністрації №16/2015-р від 26.01.2015р. Зазначається у Витягах, що таке право виникло на підставі розпорядження Білогірської районної державної адміністрації №14/2015-р від 23.01.2015р. Однак таким розпорядженням надано лише дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчує право користування на масиви невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею - 260 га, в тому числі 260 га ріллі, на території Йосиповецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. І такі відомості зазначені щодо земельних ділянок із кадастровими номерами: 6820384000:04:003:0001; 6820384000:06:002:1005. По інших земельних ділянках із кадастровими номерами відомості щодо користування відсутні взагалі.

По-друге. Оспорюваним розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації №16/2015-р від 26.01.2015р. затверджується технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що посвідчує право оренди на масиви невитребуваних земельних часток (паїв). При цьому списків громадян, які не витребували земельні частки (паї), Білогірська районна державна адміністрація не розглядала. Разом з тим у кожному із масивів знаходилася не одна а декілька земельних часток (паїв) ділянок різних громадян, що у свою чергу не надавало підстав визначати право власності земельної ділянки (одним масивом) як приватна власність. Тим більше, як з'ясовано у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, громадяни витребовували земельні частки (паї), їх оформляли (переоформляли) на своє ім'я, внаслідок чого змінювався розмір таких земельних ділянок, їх кадастрові номери.

По-третє. Насторожує та поспішність, із якою виготовлялася технічна документація, затверджувалася, укладалися договори оренди та здійснювалася реєстрація права оренди. Відповідач - ТОВ "Нива Поділля" - 23 січня 2015 року (день тижня - п'ятниця) через свого директора звертається до Білогірської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельні ділянки; 23 січня 2015 року заява проходить уповноважені служби на погодження; 23 січня 2015 року Білогірська районна державна адміністрація виносить розпорядження №14/2015-р від 23.01.2015р. про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчує право користування на масиви невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею - 260 га, в тому числі 260 га ріллі, на території Йосиповецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 23 січня 2015 року ТОВ "Нива Поділля" укладає договір із ФОП ОСОБА_4 на виконання робіт по виготовленню технічної документації; ФОП ОСОБА_4 виконує такі роботи 23 січня 2015 року та передає для директора ТОВ "Нива Поділля" в цей же день межові знаки на зберігання. А вже 26 січня 2015 року (день тижня - понеділок) Білогірська районна державна адміністрація виносить розпорядження №16/2015-р від 26.01.2015р. При цьому поспіх у прийнятті розпорядження прослідковується навіть із паспорта розпорядження, у якому номер документа вказаний 16/2016-р, а не 16/2015-р.

Щодо позовних вимог заступника прокурора про визнання недійсними договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) (земельних ділянок) №1/2015, №2/2015, №3/2015, №4/2015, №5/2015 та №6/2015 від 26.01.2015р., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1-3, 5-6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. Необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду. Поряд із цим, слід з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори. (пункти 2.24, абзац 4 пункт 2.26 постанови пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Таким чином, враховуючи що Білогірська районна державна адміністрація не мала повноважень виступати орендодавцем спірних земельних ділянок та укладати зазначені вище договори оренди, відповідно спірні договори оренди земельної ділянки №1/2015, №2/2015, №3/2015, №4/2015, №5/2015 та №6/2015 від 26.01.2015р. були укладені з порушенням приписів статті 19 Конституції України, статті 203 ЦК України, статті 13 ОСОБА_3 України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статей 122, 124 Земельного кодексу України, а тому підлягають визнанню недійсним.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє (підпункт 2.29 пункту 2 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 р.).

Таким чином, спірні договори оренди земельних ділянок підлягають визнанню недійсним з припиненням зобов'язань за ними лише на майбутнє, що також відповідає пункту 2.7 постанови пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, наявні матеріали справи докази, господарський суд Хмельницької області правомірно прийняв рішення про задоволення позовних вимог Заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури м.Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави про визнання недійсним розпорядження Білогірської районної державної адміністрації №16/2015-р від 26.01.2015р. "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що посвідчують право користування на масиви не витребуваних земельних часток (паїв)" та визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки №1/2015, №2/2015, №3/2015, №4/2015, №5/2015 та №6/2015 від 26.01.2015р. укладених між Білогірською районною державною адміністрацією Хмельницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля", із припиненням зобов'язань за ним на майбутнє, оскільки позовні вимоги є законним, обґрунтованим, заявлені прокурором у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають до задоволення у повному обсязі.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем 2 в апеляційній скарзі є необґрунтованими, безпідставними, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" від 04.08.2017р. до задоволення не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Поділля" від 04.08.17р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 27 липня 2017 року у справі №924/322/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/322/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Павлюк І. Ю.