Рішення

від 30.11.2017 по справі 331/5173/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3038/17 Головуючий у 1-й інстанції: Антоненко М.В.

Є.У.№ 331/5173/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Гончар М.С.,

ОСОБА_2,

секретар: Ващенко З.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_6, голова обслуговуючого садово-городнього кооперативу Сонячне-Нове ОСОБА_7, про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом , який в ході розгляду справи доповнював і уточнював. Зазначав, що є власником земельної ділянки №160, розташованої на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області в межах обслуговуючого садово-городнього кооперативу Сонячне-нове . Наказом Головного управління Держземагентства у Запорізькій області №8-510/15-15-СГ від 12.03.2015 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_4 суміжну земельну ділянку №281 загальною площею 0,1135 га для ведення садівництва. В подальшому 15.04.2015 р. ОСОБА_4 подарувала вказану земельну ділянку ОСОБА_5 Посилаючись на те, що наказ Держземагентства не відповідає вимогам ст.116 Земельного кодексу України, оскільки ОСОБА_4 не була членом ОСГК і не була землекористувачем, передана їй у власність земельна ділянка є ділянкою загального користування - дорогою і зеленою зоною, він як суміжний землекористувач фактично позбавлений доступу до своєї земельної ділянки, що встановлено судовими рішеннями, які набули законної сили, просив суд:

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 12 березня 2015 р. № 8-510/15-15-СГ про затвердження документації із землеустрою, розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,1135 (кадастровий номер 2322188800:09:001:1256) для ведення садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області ( в межах ОСГК Сонячне-Нове , ділянка № 281 ) за межами населеного пункту;

скасувати нову державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку № 281, площею 0,1135 га, кадастровий номер 23221188800:09:001:1256, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна, обслуговуючий садово-городній кооператив Сонячне-Нове , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 60028912321, номер запису про право власності 9383508.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_3 посилається 6на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову з огляду на такі обставини.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Встановлено, що ОСОБА_4 є землекористувачем спірної земельної ділянки з 2008 року. Рішенням правління ОСГК Сонячне-Нове від 02.11.2012 р., затвердженим загальними зборами 06.04.2013 р., ОСОБА_4 прийнято в члени кооперативу і виділено їй земельну ділянку №281, площе. 0,1143 га (том1:а.с.209-213).

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області. До клопотання було додано схему розміщення земельної ділянки та довідку кооперативу про те, що ОСОБА_4 користується земельною ділянкою 0,12 га.

До клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_4 додала довідку за підписом голови ОСГК Сонячне-Нове ОСОБА_7, яка підтверджує, що ОСОБА_4 є членом ОСГК Сонячне-Нове з 2008 року, та в її користуванні перебуває земельна ділянка № 281, площею 0,1143 га. (том1: а.с.157,179).

За наслідками розгляду клопотання, наказом Головного управління від 04.11.2014 р. ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, що розташована в ОСГК Сонячне - Нове ділянка № 281 (том1: а.с.158).

Наказом Головного управління від 12.03.2015 технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки затверджена та ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,1135 га кадастровий номер 2322188800:09:001:1256 (том1: а.с.77).

19.03.2015 р. ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку, а 15.04.2015 р. - подарувала її ОСОБА_5

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 є членом садово-городнього кооперативу з 2008 року, із зазначеного часу вона користується земельною ділянкою в тих межах і в тому розмірі, що і була передана їй у власність у березні 2015 року. Суд зазначив, що ОСОБА_4 надала до Держгеокадастру вичерпний перелік документів, які підтверджують факт правомірного користування нею спірною земельною ділянкою з 2008 року.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитися з огляду на такі обставини.

Згідно даних Головного управління статистики у Запорізькій області Садівниче Товариство Сонячне-2 було зареєстровано як юридична особа Запорізькою РДА Запорізької області 23.12.1996р. № запису 812 з ідентифікаційним кодом 20529234.

Відповідно до рішення Запорізької районної ради народних депутатів від 04.04.1997р. № 6 Садівничому Товаристві Сонячне-2 для ведення колективного садівництва в постійне користування було виділено 30,18 га землі та видано Державного акта на право постійного користування землею № 687.

Водночас Запорізькою філією інституту УкрЗемПроект було розроблено план інвентаризації земельних ділянок СТ Сонячне-2 , який узгоджено із архітектором Запорізького району, Директором дослідницької станції, головою Сонячної сільської ради. На підставі цього плану складено генеральний план земельної ділянки, яка передана у постійне користування СТ Сонячне-2 . У відповідності до норм земельного законодавства, відомості про зазначений об'єкт, а саме картографічні матеріали 65-96-03-ДР-113, було внесено до Державного земельного кадастру.

На час утворення СТ Сонячне-2 з 13.05.1991р. були чинні ВСН 43-85** Будинки і споруди. Забудова територій колективних садів, будівлі та споруди. Норми проектування, які затверджено наказом Державного комітету по цивільному будівництву та архітектури при Держбуду СРСР від 11.12.1985р. № 404. Зазначений норматив містить інформацію щодо обов'язковості визначення меж земельних ділянок та земель загального користування, порядок забудови садивних ділянок, введення споруд інженерного обладнання та забезпечення лінією електромереж. Підставою для розробки проектної документації є затверджена схема розміщення колективних садів, Державний акт на право користування землею, з додатком до нього схемі організації території колективного саду. При цьому проект організації та забудови території колективного саду повинен буди узгоджений із відповідними органами.

Враховуючи те, що план інвентаризації земельних ділянок СТ Сонячне-2 чітко передбачає схему організації території колективного саду, як додаток до Державного акту, останній узгоджено із відповідними органами, як того передбачає вище зазначений норматив, цей генеральний план є складовою частиною проекту організації та забудови території СТ Сонячне-2 .

Саме за схемою генерального плану між членами садівничого кооперативу було розподілено земельні ділянки, визначено їх розмір та надано номери. При цьому виділено та залишено землі загального користування, до яких у відповідності до ч.4 ст.35 та ч.2 ст.52 ЗК України, належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, лініями електропередач,будівлями і спорудами загального користування.

За даними зазначених картографічних матеріалів дорога довжиною 33 м та шириною, з одного боку: 3,5м - дорога та 4,12м.-зелена зона, з іншого боку: 3,5м.- дорога та 3,1м.- зелена зона, яка є прилеглою до земельної ділянки № 281 відноситься до земель загального користування, та слугує єдиним проходом до земельної ділянки № 160, власником якої є позивач.

19 червня 2008р. Садівниче Товариство Сонячне-2 було перереєстровано в Обслуговуючий Садово-Огородній кооператив Сонячне-Нове , із тим же ідентифікаційним кодом. При цьому згідно до загальних положень Статуту кооперативу від 14.03.2008р. на момент створення останній використовує землі, право користування якими затверджено Державним актом на право постійного користування землею № 687, виданого Садівничому Товариству Сонячне-2 . Під час перереєстрації СТ Сонячне-2 на Кооператив Сонячне-Нове жодних змін щодо плану розташування земельних ділянок, розміру земель загального користування не вносилося.

Згідно Державному акту на право власності на землю 1-ЗП №0210155, виданого 28.05.21998 року Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області, позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки №160, площею 0,12 га, кадастровий номер 2322188800:09:001:0002, розташованої за адресою Запорізька область, Запорізький район, сільська рада Сонячна, обслуговуючий садово-городній кооператив Сонячне-Нове . Цільове призначення ділянки - ведення садівництва (том 1:а.с.12).

Суміжною земельною ділянкою є ділянка №281, площею 0,1153 га, яка належала ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право власності на землю 1-ЗП №024175 від 17.08.1998 р. За договором купівлі-продажу від 22.08.2007 року останній передав вказану земельну ділянку ОСОБА_4 (том 1: а.с.81).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2013 року, визнано протиправним та скасовано рішення Сонячної сільської ради від 13 серпня 1998 року про передачу ОСОБА_8 у власність земельної ділянки №281, скасовано Державний акт на земельну ділянку, площею 0,1153 га, виданий на ім'я ОСОБА_8 (том 1: а.с.14-18, том2: а.с. 126-138).

Крім того, рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 31 січня 2013 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2014 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №281, площею 0,1153 га, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_9 у користуванні земельними ділянками загального користування, якими виступають дорога довжиною 33 м та шириною 4 м з одного боку: 5,5 м - дорога та 4,12 м- зелена зона, з іншого боку: 4,5 м - дорога та 3,1 м - зелена зона (том2: а.с. 126-138).

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що садівничим товариством Сонячне-2 , правонаступником якого є ОСГК Сонячне-Нове у користування ОСОБА_8 була виділена земельна ділянка площею 0,06 га. Збільшення розміру земельної ділянки ОСОБА_8 відбулося через приєднання до неї земель загального користування - дороги та зеленої зони, які приватизації не підлягали. Передана у власність ОСОБА_8 дорога була єдиним доступом до земельної ділянки позивача.

Судовими рішеннями відновлено право ОСОБА_8 на земельну ділянку № 281 в садівничому кооперативі, розміром 0,06 га, оскільки рішення сільської ради про збільшення земельної ділянки до 0,1153 га за рахунок земель загального користування і договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, за яким ОСОБА_4 набула право власності на 0,1153 га, визнані недійсними.

В силу положень ст.61 ч.3 ЦПК України обставини справи встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Визнаючи правомірність набуття ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції зазначив, що саме такий розмір земельної ділянки був переданий у користування останній протоколом №13 засідання правління ОСГК Сонячне-Нове від 02.11.2012 року та протоколом №8 загальних зборів від 06.04.2013р.

Проте суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в силу ст.129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що рішення загальних зборів ОСГК про виділення ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,12 га, в тому числі за рахунок земель загального користування, суперечать вищевказаним судовим рішенням, які є обов'язковими для виконання і загальними зборами садівничого кооперативу.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що за Статутом ОСГК Сонячне-Нове ні його правління, ні його загальні збори не наділені повноваженнями щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, розпорядження землями загального користування (дорогами і зеленими зонами), що знаходяться на території ОСГК, відноситься до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області.

Приймаючи за основу рішення органу управління ОСГК про виділення ОСОБА_4 земельної ділянки №281 у розмірі 12 соток, яку збільшено за рахунок земель загального користування, суд не врахував відсутність права власності у ОСГК Сонячне-Нове на ці земельні ділянки, відсутність права розпоряджатися ними, відсутність будь-яких дозволів держави на зміну цільового призначення земель загального користування та можливість приєднання їх до земельної ділянки фізичної особи.

Згідно до положень ст.14 Конституції України та ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Норма ст.15-1 ЗК України встановлює, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, в тому числі, і розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК, до яких приписи ст.35 ЗК України відносять і землі загального користування.

Вказані вимоги закону не були враховані ні рішенням загальних зборів членів ОСГК Сонячне-Нове , яким у користування ОСОБА_4 була передана частка земель загального користування, ні судом першої інстанції.

В своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що на момент передачі у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки існувала нова схема-план земельних ділянок кооперативу, яка і була передана до Держгеокадастру на отримання дозволу на оформлення технічної документації.

Проте, зазначена схема розроблена всупереч нормам матеріального права та не відповідає процедурі її узгодження. Як вбачається із матеріалів справи, схему узгоджено тільки з головою кооперативу, без отримання належного дозволу на зміну цільового призначення земель загального користування, без урахування вищевказаних судових рішень.

Поза увагою суду залишилися і приписи статті 198 ЗК України, які встановлюють, що виконання кадастрової зйомки, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, включає обов'язковість, в тому числі і на погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, шляхом складення відповідного акту. Зазначене погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт, а при відмові - надати можливість зазначити її причину, оскільки орган, уповноважений вирішувати питання про передачу у власність (приватизацію) земельної ділянки по суті, повинен виходити із мотивів відмови суміжником підписання погоджувального акту.

На порушення вимог ст.198 ЗК України з позивачем ОСОБА_3 як із суміжними землекористувачем межі переданої у власність ОСОБА_4 земельної ділянки не погоджувалися . Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 25.11.2014р. (том1: а.с.172) не містить переліку власників суміжних ділянок,не має жодного їх підпису, що підтверджує відсутність їх згоди щодо встановлених меж, що є грубим порушенням їх права.

Висновки суду про те, що позивна вимога не може бути задоволена, оскільки рішення державного органу вичерпало свою дію шляхом виконання, також не ґрунтуються на законі.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009р. по справі № 7-рп/2009 було надано офіційне тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

За змістом зазначеного рішення і виходячи з конституційних положень у системному зв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

У Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді, рішень органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному (частина третя статті 8, частина друга статті 55).

Між тим, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Тобто зазначена заборона розповсюджена на ненормативні акти та стосується виключно можливості скасувати чи змінити ці акти самим органом управління, до якого не відносяться органи виконавчої влади.

Нормами статей 2 та 3 Закону України Про Державний земельний кадастр (в редакції від 06.12.2016р.) визначена мета та принципи Державного земельного кадастру, основними із яких є регулювання земельних відносин та обов'язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти.

Згідно із частиною другою статті 6 Закону України Про Державний земельний кадастр держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Крім того , з 01.01.2013р. компетенція по розпорядженню неприватизованих земель належить Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області, що закріплено нормами Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012р. № 5245-YI.

Постановою KM України від 14.01.2015р. № 15 було затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , норми якого встановлюють, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована на реалізацію державної політику у сфері земельних відносин.

Судом не були враховані висновки зазначеного рішення Касаційного Суду України, та не проаналізовано норми матеріального права, яким визнано статус Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадатр), як органу виконавчої влади. А зазначена у рішенні КС України заборона розповсюджена виключно на ненормативні акти, та застосовується виключно до органів управління, до якого не відносяться органи виконавчої влади.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанцій на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову, а саме: визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 12 березня 2015 р. № 8-510/15-15-СГ про затвердження документації із землеустрою, розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,1135 (кадастровий номер 2322188800:09:001:1256) для ведення садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області ( в межах ОСГК Сонячне-Нове , ділянка № 281 ) за межами населеного пункту.

Вимоги ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку №281 за ОСОБА_5 задоволенню не підлягають, оскільки у передбаченому законом порядку підстави набуття останньою права власності на землю позивачем не оспорені, договір дарування вказаної земельної ділянки недійсним не визнано.

Керуючись ст. ст.307,309,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2017 року по цій справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 12 березня 2015 р. № 8-510/15-15-СГ про затвердження документації із землеустрою, розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,1135 (кадастровий номер 2322188800:09:001:1256) для ведення садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області ( в межах ОСГК Сонячне-Нове , ділянка № 281 ) за межами населеного пункту.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: