Постанова

від 22.11.2017 по справі 808/2133/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року (об 11 год. 20 хв.) Справа № 808/2133/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства ОСОБА_2. Металоторгівля

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ОСОБА_2. Металоторгівля (далі - ПП ОСОБА_2. Металоторгівля , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.06.2017 №0007681412 в сумі 53 726 грн. 43 коп.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та надали також усні пояснення. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що підприємством на протязі 2014-2015 років було заявлено до оформлення ряд митних декларацій та товаросупровідних документах до них на відвантаження товару - феросиліцію МФС-10, виробництва ПАТ Запорізький абразивний комбінат , код товару було визначено 7202 29 90 00. Зазначені декларації були оформлені та товар за ними було експортовано, жодних претензій з боку митних органів або отримувача товару до цього часу не було. Вказують, що наразі відповідачем зроблено висновок, що начебто позивачем невірно визначено код товару. Код товару 7202 99 80 00 замість коду 7202 29 90 00, зазначеного у митних деклараціях. Посилається на приписи Закону України Про митний тариф України та пояснює, що до основних різновидів феросплавів відноситься феросиліцій низькокремністий марки МФС-10. Вважає, що за всіма визначеними законом ознаками товар відноситься саме до МФС-10, а не будь-чого іншого, що повністю підтверджується сертифікатом якості (підтвердження хімічного складу), технічними умовами виробника - ПАТ Запорізький абразивний комбінат (ТУУ 3.02-00222226-017-97), які пройшли всі передбачені чинним законодавством погодження та затвердження, про що свідчить той факт, що вони були чинними на час відвантаження позивачем товару та є чинними на сьогодні, а також повністю підтверджується ДСТУ 1415-93 (ISO 5445-80). Зазначає також, що сама позиція ДФС озвучена у наказі від 09.06.2015 №401, що код товару 7202 29 90 00 і код товару 7202 99 80 00 це виключно різні види феросплавів (навіть по назвах зрозуміло, що вищевказані феросплави повинні мати складову з їх назви, а у МФС-10 такі складові відсутні як такі) і ототожнення їх є порушеннями як Закону, так і Додаткових пояснень до товарних категорій: 7202 21 00 - 7202 29 90 УКТЗЕД, затверджених ДФС. З урахуванням наведеного, вважає, що можна чітко класифікувати відвантажений підприємством впродовж 2014-2015 років товар як феросиліцій, віднесений до коду який і є єдино вірним кодом для вказаного товару, про що свідчать також надані митниці документи (контракти, ТУ, сертифікати виробника тощо), і жодним чином не суперечить поясненням ДФС, а тому просить адміністративний позов задовольнити та скасувати спірне рішення відповідача.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 21.11.2017 №2355/08-01-10-02 (вх. №32311). Зокрема, зазначають, що відповідно до Додаткових пояснень до товарних категорій: 7202 21 00- 7202 29 90 УКТ ЗЕД, які затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 (до 09.06.2015 наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 №1561), та які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи 2007 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури ЄС, феросиліцій має блискучий сірий злам і відзначається крихкістю. Постачаються різні види феросиліцію, які містять за масою від 10 до майже 96% кремнію з низьким вмістом вуглецю (0,1 - 0,2%). Він використовується або для поліпшення якості сталі, або для виробництва сталей, які містять кремній (зокрема, електротехнічних листів та плит , або замість більш дорогого кремнію як розкиснювач (у силіко-термальному процесі) в інших металургійних процесах. Враховуючи вміст кремнію від 11,3 - 11,4%, вуглецю - 1,2 - 1,3% та фізичні властивості, вважають, що товар з комерційною назвою Феросплави: Феросіліцій кусковий низькокремністий відноситься до феросплаву в розумінні Примітки 1 (с) до групи 72 УКТ ЗЕД, але не відповідає додатковим поясненням до товарних категорій: 7202 21 00 - 7202 29 90 УКТ ЗЕД стосовно вимог до хімічного складу феросиліцію. Вважають висновки акту перевірки обґрунтованими, прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПП ОСОБА_2. Металоторгівля (ідентифікаційний код 30293543) є юридичною особою, яка зареєстрована 09.03.1998 відділом реєстрації та єдиного реєстру Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, про що свідчить Статут ПП ОСОБА_2. Металоторгівля (друга редакція), зареєстрований Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 25.09.2009 за номером 1 103 105 0009 012818.

Посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу від 21.04.2017 №1029 Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у період з 27.04.2017 по 22.05.2017 була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару за окремими митними деклараціями, за результатами якої складений відповідний акт від 29.05.2017 №300/08-01-14-12/30293543.

Згідно із висновками Акту перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів №№ 1 та 6, Приміток до Групи 72 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про митний тариф України від 19.09.2013 №584-VІІ, Пояснень до товарної позиції 7202 УКТ ЗЕД, Додаткових пояснень до товарних категорій: 7202 21 00 - 7202 29 90, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 (до 09.06.2015 наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 №1561 (чинного на час митного оформлення), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті вивізного (експортного) мита за МД від 10.07.2014 №110090000/2014/004817, від 09.07.2015 №110090000/2015/004823 та від 09.07.2015 №110090000/2015/004824 на суму 42 981,14 грн.

Із матеріалів справи вбачається та сторонами підтверджено, що підставою для даного висновку контролюючого органу слугувало, що при перевірці правильності класифікації товарів відповідно до УКТ ЗЕД встановлено, що за митними деклараціями (перелік наведено на сторінці 6 Акту) підприємством ПП ОСОБА_2. Металоторгівля оформлювався товар Феросплави: Феросиліцій кусковий низькокремнистий марки Ferro Silicon... ТУ У 3.02-00222226-017-97 виробництва ПАТ Запорізький абразивний комбінат , в митному режимі експорт за кодом згідно УКТЗЕД 7202 29 90 00 (вивізне (експортне) мито відсутнє), якому відповідає опис -феросплави:--феросиліцій:---інший:----інший .

Для підтвердження коду та опису товару декларантом надавались сертифікати якості, які зазначені в графі 44 вище перелічених МД.

Відповідно до вищевказаних сертифікатів якості, вміст кремнію (Si) в товарі складає 11,3 - 11,4 %, вміст титану (Ti) - 2,4 - 2,5%, вміст алюмінію (Al) - 1,8 -2,0%, вміст вуглецю (С) - 1,2 - 1,3%, вміст йоду (І) від 0,18 до 0,20%.

Відповідно до ТУ У 3.02-00222226-017-97, хімічний склад феросиліцію такий: Si 8,0 - 12,5%; Ti 1,6 - 3,5%; Al 0,5 - 2,0%.

Додаткові показники хімічного складу феросиліцію наведені в додатку А до ТУ У 3.02-00222226-017-97, а саме: Fe: 75,0 - 88,0%, С: 1,0 - 2,0%, Cr: 0,25 - 0,35%, Mn: 0,15 - 0,40%, P: 0,15 - 0,20%, S: 0,08 - 0,25%.

Отже, враховуючи вміст кремнію від 11,3 % до 11,4%, вуглецю - від 1,2% до 1,3% та фізичні властивості, товар з назвою Феросплави: Феросиліцій кусковий низькокремнистий відноситься до феросплаву у розумінні Примітки 1 (с) до групи 72 УКТ ЗЕД, але не відповідає Додатковим поясненням до товарних категорій 7202 21 00 - 7202 29 90 УКТ ЗЕД стосовно вимог до хімічного складу феросиліцію.

Таким чином, феросплав з комерційною назвою Феросиліцій кусковий низькокремнистий , який оформлений за митними деклараціями, зазначеними в Додатку №1 до цього Акту , повинен класифікуватися за кодом згідно з УКТ ЗЕД 7202 99 80 00 як Феросплави:-інший:-інші:-інший .

На вказаний код товару відповідно до Закону України Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням від 13.12.2006 № 441-V (iз змінами і доповненнями) встановлено вивізне мито.

Вищевикладене стало підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов'язання.

На підставі Акту та вказаного порушення відповідачем 09.06.2017 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що вивозяться суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 53 726,43 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 42 981,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10 745,29 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся із даним позовом до суду. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено пунктами, 23 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 3 Митного кодексу України визначено порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Відповідно до частини п'ятої статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно зі статтею 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

При цьому, суд зауважує, що ні наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 21.04.2017 №1029, ні акт 29.05.2017 №300/08-01-14-12/30293543, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають.

В акті перевірки відповідач посилається на невідповідність хімічного складу феросиліцію МФС-10 Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме додатковим поясненням до товарних категорій 7202 21 00-7202 29 90.

Взявши до уваги інформацію (наведений хімічний склад), зазначену у 31 графі митних декларацій позивача за 2014 - 2015 роки, товар, на думку контролюючого органу, мав бути віднесений при митному оформленні до товарної позиції 7202 і класифікуватись за кодом 7202 99 80 00.

Вищевикладене стало підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов'язання.

Суд не погоджується з позицією контролюючого органу з наступних підстав.

Відповідно до Примітки 1 (с) Групи 72 УКТЗЕД розділу ХV Закону України Про Митний тариф України (у редакції чинній на час митного оформлення) феросплави - сплави у формі чушок, болванок, кусків або інших первинних форм, одержані внаслідок безперервного лиття, а також у гранулах чи порошках, агломерованих або неагломерованих, що використовуються як добавки у виробництві інших сплавів або як розкислювачі, десульфуранти чи для аналогічних цілей у чорній металургії і, як правило, не придатні для кування, з масовою часткою заліза 4 % або більше та масовою часткою одного чи кількох елементів у таких пропорціях: хрому понад 10 %; марганцю понад 30 %; фосфору понад 3 %; кремнію понад 8 %; з масовою часткою інших елементів у цілому, за винятком вуглецю, понад 10 %, при цьому вміст міді не повинен перевищувати 10 %.

Примітка 2 до товарних підпозицій групи 72 Розділу ХV Закону України Про Митний тариф України визначає, що під час класифікації феросплавів у товарній позиції 7202 слід додержуватися такого правила: феросплав розглядається як бінарний сплав і включається до відповідної підкатегорії (коли вона існує), якщо тільки вміст за масою одного з легуючих елементів сплаву перевищує мінімальний вміст за масою, зазначений у примітці 1 (c) до цієї групи; аналогічно він вважається відповідно потрійним або четвертним, якщо вміст за масою двох або трьох легованих елементів сплаву більше ніж мінімальний вміст за масою, зазначений у згаданій вище примітці. У разі застосування цього правила до інших елементів , зазначених у примітці 1(c), вміст за масою кожного елемента повинен перевищувати 10 %.

Аналогічні норми містяться і в Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Національного стандарту України - ДСТУ 4127:2002 (ISO 5445:1980, NEQ) визначено загальні технічні умови до феросиліцію ( утому числі і до ФМС-10), а саме: Si - 8,00-14,00; C - 2,0; S - 0,02; P - 0,15; Al - 0,2; Mn - 3,0; Cr - 0,8.

Стандарти поширюються на феросиліцій, який використовують в металургійній промисловості для розкислення і легування сталі, сплавів, модифікування чавуну та у силікотермічних процесах одержання феросплавів як відновлювача, а також в інших галузях промисловості.

Аналогічні вимоги до товару МФС-10 містяться і у ДСТУ інших країн (учасників всесвітньої гармонізованої системи) - ДСТУ 1415-93 (ІСО 5445-80).

Відповідно до акту перевірки, хімічний склад товару наступний: кремній (Si) - від 11,3 до 11,4%, титан (Ti) - від 2,4 до 2,5%, алюміній (Al) - від 1,8 до 2,0%, вуглець (С) - від 1,2 до 1,3%, йод (І) від 0,18 до 0,20%.

Також судом встановлено, що для підтвердження коду та опису товару позивачем надавалися сертифікати якості виробника №159 від 21.05.2014, №204 від 11.06.2014 та №203 від 11.06.2014, згідно із якими вміст кремнію в товарі коливається від 11,3 до 11,4%, титану від 2,4 до 2,5%, алюмінію від 1,8 до 2,0%, вуглецю від 1,2 до 1,3%, йоду від 0,18 до 0,20%.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність характеристик товару, що оформлювався позивачем, характеристикам, встановленим Державними стандартами України. Підвищений вміст вуглецю не може бути безумовною та єдиною підставою для того, щоб цей товар не відносити до категорії феросиліцій.

Крім того, в Додаткових поясненнях до товарної категорії 7202 99 80 визначено, що ця товарна категорія включає феросилікокальцій, феромарганотитан, феросиліконікель, феросилікоалюмінокальцій, фероалюміній, феросилікоалюміній і феросилікомарганоалюміній, що вже виключає віднесення феросиліцію до товарної категорії 7202 99 80.

Суд також враховує правову позицію Верховного суду України в якій зазначено, що за змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення (за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України та на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує).

Однак, зважаючи на обставини справи, суд, враховуючи зазначені вище норми законодавства, дійшов висновку про те, що якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товарів (постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2012 року у справі № 21-203а12, від 6 листопада 2012 року у справі № 21-330а12).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем митного законодавства, зроблений відповідачем в Акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частиною першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що вивозяться суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем, то відповідно і сума штрафних санкцій є необґрунтованою.

Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.06.2017 №0007681412 в сумі 53 726,43 грн.

Присудити на користь Приватного підприємства ОСОБА_2. Металоторгівля суму судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривен) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак