Постанова

від 07.08.2018 по справі 808/2133/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №808/2133/17

адміністративне провадження №К/9901/36140/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2017 (головуючий суддя - Батрак І.В.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 (головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Баранник Н.П., Малиш Н.І.)

у справі 808/2133/17

за позовом Приватного підприємства С. Сидько. Металоторгівля

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Приватне підприємство С. Сидько. Металоторгівля (далі - Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2017 № 0007681412.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відвантажений Підприємством товар впродовж 2014-2015 років можна чітко класифікувати як феросиліцій, віднесений до коду який і є єдино вірним кодом для вказаного товару, про що свідчать також надані митниці документи (контракти, технічні умови, сертифікати виробника тощо), а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 22.11.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018, позов задовольнив повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач вірно визначив код товару на підтвердження чого під час митного оформлення надав усі необхідні документи. Підвищений вміст вуглецю не може бути безумовною та єдиною підставою для того, щоб цей товар не відносити до категорії феросиліцій. Також суди зазначили, що якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень у зв'язку з виявленням помилки в класифікації товарів.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Запорізькій області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що посадові особи ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу від 21.04.2017 №1029 у період з 27.04.2017 по 22.05.2017 провели документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару за окремими митними деклараціями, за результатами якої склали акт від 29.05.2017 №300/08-01-14-12/30293543.

Згідно з висновками акта перевіркою встановлено порушення Підприємством вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів №№ 1 та 6, Приміток до Групи 72 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про митний тариф України від 19.09.2013 №584-VІІ, Пояснень до товарної позиції 7202 УКТ ЗЕД, Додаткових пояснень до товарних категорій: 7202 21 00 - 7202 29 90, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 (до 09.06.2015 наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 №1561 (чинного на час митного оформлення), в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати вивізного (експортного) мита за митними деклараціями від 10.07.2014 №110090000/2014/004817, від 09.07.2015 №110090000/2015/004823 та від 09.07.2015 №110090000/2015/004824 на суму 42 981,14 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для такого висновку контролюючого органу слугувало те, що при перевірці правильності класифікації товарів відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) встановлено, що за митними деклараціями Підприємством оформлювався товар Феросплави: Феросиліцій кусковий низькокремнистий марки Ferro Silicon... ТУ У 3.02-00222226-017-97 виробництва ПАТ Запорізький абразивний комбінат в митному режимі експорт за кодом згідно з УКТЗЕД 7202 29 90 00 (вивізне (експортне) мито відсутнє), якому відповідає опис -феросплави:--феросиліцій:---інший:----інший .

Між тим в акті перевірки зазначено, що враховуючи вміст кремнію від 11,3 % до 11,4%, вуглецю - від 1,2% до 1,3% та фізичні властивості, товар з назвою Феросплави: Феросиліцій кусковий низькокремнистий відноситься до феросплаву у розумінні Примітки 1 (с) до групи 72 УКТ ЗЕД, але не відповідає Додатковим поясненням до товарних категорій 7202 21 00 - 7202 29 90 УКТ ЗЕД стосовно вимог до хімічного складу феросиліцію.

Таким чином, на думку відповідача, феросплав з комерційною назвою Феросиліцій кусковий низькокремнистий , який оформлений за митними деклараціями від 10.07.2014 №110090000/2014/004817, від 09.07.2015 №110090000/2015/004823 та від 09.07.2015 №110090000/2015/004824 повинен класифікуватися за кодом згідно з УКТЗЕД 7202 99 80 00 як Феросплави: інший: інші: інший .

На вказаний код товару відповідно до Закону України Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням від 13.12.2006 № 441-V (iз змінами і доповненнями) встановлено вивізне мито.

За таких обставин, ГУ ДФС у Запорізькій області дійшло висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання зі сплати вивізного (експортного) мита та 09.06.2017 прийняло податкове повідомлення-рішення форми, яким збільшило Підприємству суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що вивозяться суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 53 726,43 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 42 981,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10 745,29 грн.

Правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду цієї справи.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України (далі - МК України) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 МК України).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК України).

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина п'ята статті 69 МК України).

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно зі статтею 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

У частині другій статті 351 МК України визначено дві підстави, за наявності яких може бути проведена документальна невиїзна перевірка.

Зокрема, відповідно до пункту 1 частини другої статті 351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Аналіз змісту вищенаведених норм МК України дає підстави для висновку, що наказ про призначення документальної невиїзної перевірки обов'язково має містити визначені частиною другою статті 351 МК України підстави для її проведення, які зі змісту такого наказу можливо було чітко ідентифікувати.

Між тим, суди попередніх інстанцій встановили, що ні наказ Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 21.04.2017 № 1029, ні акт від 29.05.2017 №300/08-01-14-12/30293543, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних фактів про виявлення контролюючим органом ознак, що свідчать про можливе порушення позивачем законодавства України з питань державної митної справи та в чому саме вони полягають. Також у вказаних документах відсутні відомості про отримання інформації про такі порушення Підприємства від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів або ж із висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

При цьому посилання в наказі від 21.04.2017 № 1029 лише на пункт 1 частини другої статті 351 МК України не дає можливості ідентифікувати визначену вказаною нормою фактичну підставу для призначення документальної невиїзної перевірки позивача, що суперечить положенням МК України.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на висновки акта перевірки, вказує на невідповідність хімічного складу феросиліцію МФС-10 Поясненням до УКТЗЕД, а саме додатковим поясненням до товарних категорій 7202 21 00-7202 29 90. На думку контролюючого органу, товар мав бути віднесений при митному оформленні до товарної позиції 7202 і класифікуватись за кодом 7202 99 80 00.

Однак колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що такі висновки ГУ ДФС у Запорізькій області є помилковими, оскільки товар, що оформлювався позивачем, відповідає характеристикам, встановленим Державними стандартами України, а підвищений вміст вуглецю не може бути безумовною та єдиною підставою для того, щоб цей товар не відносити до категорії феросиліцій.

Натомість відповідач не довів правомірності своїх дій щодо самостійного визначення коду товару. При цьому доводи касаційної скарги ГУ ДФС у Запорізькій області не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, а зводяться лише до переоцінки проаналізованих судами доказів.

Верховний Суд за результатами розгляду справи дійшов правового висновку, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження контролюючого органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №П/811/849/17 (К/9901/11284/18).

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 09.06.2017 № 0007681412 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, Суд вважає помилковим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 18.09.2012 у справі № 21-203а12, від 06.11.2012 у справі №21-330а12, згідно з якою, якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товарів, оскільки вказаний правовий висновок був висловлений на підставі положень МК України від 11.07.2002 № 92-IV (стаття 69), які втратили чинність, проте це не вплинуло на правильність прийнятих судових рішень у даній справі.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова