Постанова

від 30.11.2017 по справі 814/2356/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

30.11.2017 р. справа № 814/2356/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. Володарського, 1, м. Миколаїв, 54003

доМиколаївської загальноосвітньої школи I-III cтупенів № 12 Миколаївської міської ради Миколаївської області, вул. 1 Екіпажна, 2, м. Миколаїв, 54039

прозастосування заходів реагування у сфері державного нагляду В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Миколаївської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 12 Миколаївської міської ради Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить суд застосувати до відповідача захід реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення роботи об'єктів, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. 1 Екіпажна (Урицького), 2, до повного усунення порушень, а також зобов'язати відповідача повністю зупинити роботу цих об'єктів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав на те, що перевіркою відповідача встановлені порушення правил пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людини, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів відповідача.

Відповідач позов не визнав, в своїх запереченнях просив в його задоволенні відмовити з тих підстав, що він не є суб'єктом господарювання, до якого можуть застосовуватись заходи реагування, а крім того їх застосування обмежить право осіб на освіту (а. с. 33).

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а. с. 40-41) і відповідно до ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа розглядається в письмовому провадженні.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

26 вересня 2017 р. позивач видав наказ № 491 "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", відповідно до якого заплановано проведення позапланових перевірок додержання (виконання) законодавства з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту підприємств, установ та організацій відповідно до додатку (а. с. 8). У додатку під № 31 заплановано проведення перевірки відповідача (а. с. 9).

У період з 26 до 27 жовтня 2017 р. посадовими особами позивача здійснено перевірку відповідача, про що складено акт від 27 жовтня 2017 р. № 56 (далі - акт перевірки) (а. с. 11-19).

В Акті перевірки зафіксовано 18 порушень правил пожежної і техногенної безпеки з боку відповідача, зокрема:

1) не розроблена і не затверджена інструкція до схематичного плану евакуації, що визначає дії персоналу щодо забезпечення швидкої і безпечної евакуації людей при пожежі;

2) для працівників охорони не розроблена інструкція, яка визначає обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дій в разі виникнення пожежі;

3) територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не в достатній кількості забезпечені відповідними знаками безпеки;

4) електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів і не вказано значення номінального струму апарату захисту;

5) на евакуаційних входах не встановлені світлові покажчики зеленого кольору з написом "Вихід" білого кольору;

6) будівля об'єкта не забезпечена адресними вказівками;

7) дерев'яні конструкції будівлі не піддані вогнезахисному оброблянню;

8) допускається влаштування перепаду висот порогу, що має висоту більше ніж 0,05 м на шляху евакуації перед головним виходом з будівлі та актовому залі;

9) не влаштовано протипожежні двері в приміщенні електрощитової, а також не влаштований протипожежний люк для виходу на покрівлю будинку;

10) протипожежний люк для виходу на покрівлю будинку розмірами менше 0,6х0,8 м;

11) на шляхах евакуації коридору 2 поверху на стелі допускається застосування матеріалів з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки;

12) допускається експлуатація грат на вікнах першого поверху, які не розкриваються, не розсуваються та не знімаються;

13) приміщення об'єкту не обладнані системою протипожежного захисту;

14) приміщення об'єкту не забезпечено системою оповіщення людей про пожежу;

15) не виконано монтаж пристроїв від прямих попадань блискавки та її вторинних проявів;

16) приміщення об'єкту не в достатній кількості забезпечені первинними засобами пожежогасіння;

17) об'єкт не забезпечено протипожежним водопостачанням від пожежних гідрантів або протипожежного резервуару;

18) працівників не забезпечено придатними до застосування засобами індивідуального захисту органів дихання.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які б підтверджували усунення вищеперелічених порушень відповідач суду не надав.

Як визначено ст. 68 ч. 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 70 ч. 1 п. 1 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до ст. 70 ч. 2 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Що стосується зауважень відповідача про те, що він не є суб'єктом господарювання, оскільки основним видом його діяльності є освіта, то в даному випадку це не має юридичного значення, так як вимоги нормативних актів щодо забезпечення пожежної і техногенної безпеки в рівній мірі розповсюджуються і на нього.

Так само не можуть бути взяті до уваги заперечення відповідача про те, що застосування до нього заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта обмежить конституційне право осіб на освіту, оскільки реалізація такого права не може суперечити іншим конституційним принципам та вимогам законодавства.

Так, стаття 3 ч. 1 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В той же час, експлуатація відповідачем об'єктів із порушенням правил пожежної і техногенної безпеки створює пряму загрозу життю і здоров'ю людини.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За правилами ст. 256 ч. 1 п. 10 КАС України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного. За правилами Закону України "Про судовий збір" позивач не звільнений від його сплати, а загальним правилом КАС України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої постановлено судове рішення.

Стаття 94 ч. 4 КАС України містить застереження про те, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому в даному випадку судовий збір в сумі 1600,0 грн., який сплачений позивачем згідно платіжного доручення № 1502 від 8 листопада 2017 р. (а. с. 28), повинен бути повернутий позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 183 2 , 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Застосувати до Миколаївської загальноосвітньої школи I-III cтупенів № 12 Миколаївської міської ради Миколаївської області захід реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи об'єктів, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. 1 Екіпажна (Урицького), 2. 3. Зобов'язати Миколаївську загальноосвітню школу I-III cтупенів № 12 Миколаївської міської ради Миколаївської області повністю зупинити роботу обєктів, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. 1 Екіпажна (Урицького), 2. 4. Постанова виконується негайно. 5. Повернути Головному управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1600,0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. О. Мороз