Постанова

від 01.12.2017 по справі 815/3818/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3818/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» до Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006521409 від 11.04.2017 р., за яким ТОВ Альянс зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 8399 (вісім тисяч триста дев'яносто дев'ять),00 грн.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006511409 від 11.04.2017 р., за яким зменшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на суму 763084 (сімсот шістдесят три тисячі вісімдесят чотири),00грн., з них 610467 (шістсот десять тисяч чотириста шістдесят сім),00 грн. за основним платежем, 152617 (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот сімнадцять),00 грн. за штрафними санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019252200 від 13.07.2017 р., за яким ТОВ Альянс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1000813 (один мільйон вісімсот тринадцять тисяч),00грн., з них 961797 (дев'ятсот шістдесят одна тисяча сімсот дев'яносто сім),00 грн., за основним платежем, 39016 (триста дев'яносто тисяч шістнадцять),00 грн. за штрафними санкціями.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0012101301 від 11.04.2017 р., за яким ТОВ Альянс визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 12018 (дванадцять тисяч вісімнадцять),00 грн., з них за податковим зобов'язанням 6996 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) ,00 грн., за штрафними санкціями - 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) ,00 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0012091301 від 11.04.2017 р., яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 (п'ятсот десять),00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління ДФС в Одеській області провело планову виїзну перевірку ТОВ Альянс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. За результатами якої складено акт №237/15-72-14-09/21023005 від 28.03.2017 р.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0006521409, №0006511409, №0006491409, №0012101301, №0012091301 від 11.04.2017 р.

Не погоджуюсь з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня - Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийняла рішення №13329/6/99-99-11-01-01-25 від 21.06.2017 р., за яким скаргу ТОВ Альянс та задовольнила частково, скасувавши податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС в Одеській області №0006491409 в частині завищення витрат на загальну суму 1161834 грн. (у т.ч. за 2015 р. - 496690 грн., за 2016 р. - 665144 грн.) та у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та зазначені податкові повідомлення рішення від 11.04.2017 р. залишила без змін з урахуванням часткового задоволення скарги в щодо скасування податкового повідомлення рішення №0006491409 від 13.07.2017 р. в частині висновків податкового органу щодо завищення витрат, ГУ ДФС в Одеській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0019252200 від 13.07.2017 р. в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 961797 грн. за основним платежем та 39016 грн. - за штрафними санкціями.

Представник позивача вважає, що висновки ДФС України з питань розгляду скарги ТОВ Альянс зроблено не було, які не вивчались та не спростовувались жодними документами та фактами, у зв'язку з чим є необхідність захисту прав ТОВ Альянс в судовому порядку.

ТОВ Альянс не погоджується з висновками акту перевірки ГУДФС в Одеській області та з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями вважає їх необґрунтованими та такими , що є протиправними та належать до скасування.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження. Також в заяві зазначив, що позов підтримує у повному обсязі (т.5 а.с.52).

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволені позову просив відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с.153-155).

Підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були матеріали планової документальної виїзної перевірки ТОВ Альянс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. про, що ГУ ДФС в Одеській області складено акт.

Перевіркою зокрема встановлено порушення ТОВ Альянс пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податку на прибуток на 1170927 грн., п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 610467 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у сумі 8399 грн.

В акті перевірки зазначено, що за даними бухгалтерського обліку за 2015 р. на позабалансовому рахунку 023 Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні обліковуються товари на відповідальному зберіганні від ТОВ Др.Оеткер на складах ТОВ Альянс залишок не повернутих товарів станом на 01.01.2015 р. складав 722096 грн., приход товарів на відповідальне зберігання - в сумі 792633 грн., вартість повернутих товарів з відповідального зберігання складає 1514728 грн., залишок товарів станом на 31.12.2015 - 0 грн. тобто, за даними бухгалтерського обліку ТОВ Альянс по рахунку 023 протягом 2015 р. товар, що знаходиться на відповідальному зберіганні станом на 31.12.2015 р., відсутній та відсутня заборгованість перед ТОВ Др.Оеткер .

Також перевіркою встановлено, що позивач завищив при декларуванні витрати на збут у розмірі 1161834 грн. , у зв'язку з чим відповідно донараховано суму податку на додану вартість з контрагентами: ТОВ Лутоц , ТОВ Таврія-В , ВКФ Юна-Сервіс у вигляді ТОВ МПП Віртус , ТОВ Київське , ПП Ідеал , ПП Таврія Плюс , ТОВ Експансія , ТОВ Фоззі-Фуд , ПП Таврія-І , ТОВ Горяц-Т , ПП Екстра-Південь , ПП Екстра-Північ , ТОВ ТД Копійка , ТОВ Копійка-Р , ТОВ Копійка-Трейд , ТОВ Копійка-Р , ТОВ Копійка-Центр , ТОВ Модерн-Трейд .

Згідно з висновками акта перевірки ТОВ Альянс завищено показники витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування у рядку 2050 Звіту Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) , на загальну суму 1085275 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивач нарахував, але не сплатив податок на доходи фізичних осіб. Крім того, ТОВ Альянс подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 р. з недостовірними відомостями.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Альянс зареєстровано 04.04.1995 р. Виконавчим комітетом Приморської районної ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрацію від 04.04.1995 р. №345.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.03.1998 р. за №3565, станом на день підписання акту перевірки позивач перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний вид діяльності); 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Співробітниками ГУ ДФС в Одеській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Альянс з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 28.03.2017 року № 237/15-72-14-09/21023005 (т.1 а.с.9-66) згідно з висновками якого позивач порушив вимоги ПК України а саме:

-пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5 П(С) БО 15 Дохід , п.2, ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податку на прибуток всього у сумі 1170927 грн.;

-п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податку на додану вартість, що належить сплаті в бюджет всього на суму 610467 грн. Та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у сумі 8399 грн.;

-п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 ПК України та порядку заповнення Розділу І Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за І квартал 2015 р. надавалися з помилками;

-пп.14.1.54, пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.127.1 ст.127, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163 пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України, нараховано, але не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся в сумі 6996,00 грн.

На підставі акту перевірки та розгляду скарги ДФС Україні податковими органами винесені наступні податкові повідомлення рішення :

-№0006521409 від 11.04.2017 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8399 грн. (т.1 а.с.67);

-№0006511409 від 11.04.2017 р. за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт послуг) на загальну суму 763084,00 грн. (т.1 а.с.68);

-№0012101301 від 11.04.2017 р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розміру 12018 грн. (т.1 а.с.70);

-№0012091301 від 11.04.2017 р. за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн. (а.с.71);

-№0019252200 від 13.07.2017 р. за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1000813,00 грн. (а.с.72).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг;

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Згідно з ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування

оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства установи та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Відповідно до пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Так, зокрема, у висновку відповідач зазначає, що позивач до складу чистого доходу від реалізації продукції (товарів, послуг) не було віднесено вартість безоплатно переданих товарів невстановленим особам отриманих від ТОВ Др. Оеткер в сумі 1118994 грн.

Однак суд не погоджується з таким твердженням відповідача оскільки суд встановив, що вказані товари у власність позивача не передавались та знаходились на відповідальному зберіганні відповідно до умов договору №19/0813 від 19.08.2013 р. Про надання комплексу логістичних послуг укладеного між ТОВ Альянс та замовником послуг ТОВ Др. Оеткер (т.1 а.с.93-94).

Товари, що знаходились на відповідальному зберіганні, не були активами позивача та відображені на позабалансовому рахунку 023 Матеріальні цінності відповідальному зберіганні , не брали участі у фінансовій, податковій, статистичній звітності ТОВ Альянс не призвели до будь-якого фінансового результату підприємства.

Суд встановив, що між позивачем та ТОВ Др. Оеткер складені акти про списання повернення товарів, копії зазначених актів наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.95-132).

Також ТОВ Др. Оеткер не пред'являв жодних претензій до позивача.

Таким чином, доводи відповідача спростовуються, оскільки не встановлено будь-якої господарської діяльності позивача з передачі товарів, які знаходились у нього на відповідальному зберіганні за договором №19/0813 від 19.08.2013 р., з іншими підприємствами, у т.ч. з невстановленими особами, відповідні первинні бухгалтерські документи відсутні, а тому неможливо робити висновок, що це є активом підприємства, який є безоплатною передачею товару відповідно до положень п.п. 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України, що належить оподаткуванню та приведе до отримання економічних вигід у майбутньому.

Відповідач в акті зазначив, що позивачем до складу чистого доходу від реалізації продукції (товарів, послуг) не було віднесено вартість безоплатно отриманих товарів від невстановлених осіб у сумі 1000000 грн.

Відповідач як на порушення з боку позивача зазначає, що є розбіжності сум залишків товарів (Дт. сальдо рах.281 Товари на 01.01.2015 р. за даними головної книги, відомостей руху товарів фактичним даним обліку Руху товарів в розрізі номенклатури товарів (Рах.281 Товари ) в сумі 1000000 грн. Однак, вказані розбіжності (неточності) є припущенням та нічим не підтверджується.

Основу висловлених припущень відповідач визначив лише в розбіжностях між головною книгою, оборотно-сальдовою відомістю з даними оборотно-сальдової відомості по обліку. Руху товарів в розрізі номенклатури товарів. Але ці дані не можуть бути підтвердженням того, що позивач отримав безоплатно від невстановлених осіб товари на суму 1000000 грн. на підставі наступного.

Згідно з п.п. 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладання таких договорів, тобто в обов'язковому порядку між сторонами повинен бути укладений цивільно-правовий договір з зазначенням найменування сторін угоди , а навіть якщо такий договір не укладався, є необхідним також встановлення цих осіб (сторін).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач встановлював ці особи та проводив заходи з їх пошуку. Отже така бездіяльність відповідача, підтверджує неконкретність висновків щодо наявності у позивача податкових зобов'язань.

Суд встановив, що позивач всі господарські операції відобразив в бухгалтерській документації, але є в наявності неточності (розбіжності) лише в розрізі Руху номенклатури товарів та це не є підставою для фінансової відповідальності підприємства у бік збільшення зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідач в акті як на порушення вказує на завищення позивачем показників витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування у рядку 2050 Звіту Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 1085275 грн.

Однак суд встановив, що позивач витрати не завищив, а зміна ціни відбулася у бік підвищення у зв'язку з тим, що товар повернуто постачальнику, що обумовлює витрати його транспортування (первісна вартість запасів включає в себе транспортування товару як один із різновидів витрат, що придбані за плату та не суперечить п.8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказу Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246).

Такі витрати пов'язуються з тим, що ТОВ Альянс торгівельними мережами повертався товар, який не був ними реалізовано, у зв'язку з чим позивачем проведено перерахунок ціни товару в зв'язку зі зміною суми компенсації вартості товарів, пов'язаної з їх поверненням відповідно до укладених договорів, у т.ч. урахуванням зміни ціни на товар на момент його повернення. У даному випадку була змінена ціна товару без урахування його кількості.

Разом з тим, після перерахунку вартості цього товару на суму 1085275 грн. були збільшені інші операційні доходи підприємства (рядок 2120 Звіту про фінансові результати (Форма 2)) - зміна суми компенсації вартості проданих товарів у випадках його повернення покупцями , збільшено оподаткований прибуток та сплачено податок на прибуток до бюджету. Більш того, на сторінці 13 акту перевірки з приводу отриманих доходів ТОВ Альянс відповідач не встановив заниження або завищення задекларованих позивачем показників Інші операційні доходи , тобто цим фактично підтверджено відсутність порушень з боку ТОВ Альянс , однак наявні суперечливі висновки контролюючого органу щодо завищення витрат підприємства.

Також є безпідставними висновки відповідача щодо завищення задекларованих позивачем показників у рядку Адміністративні витрати на загальну суму 206550 грн. (сторінки акту перевірки 17-18). В акті зазначено, що підприємством порушено п.п.7,18 Положення (стандарт бухгалтерського обліку 16 Витрати ,затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 р., яким неправомірно віднесено до адміністративних витрат операції Операційна курсова різниця ).

Однак відповідно до п. 20 Положення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 р зазначено, що до інших операційних витрат відносяться втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства). Незважаючи на те, що позивач не здійснює операції в жодній з іноземних валют, цей документ передбачає можливість втрат від операційної курсової різниці, пов'язаної з операційною діяльністю підприємства.

Більш того, виходячи зі змісту цих витрат, слід вважати, що позивач помилково відніс ці витрати до адміністративних витрат, правильним було б віднести їх до інших операційних витрат. Однак навіть при таких обставинах немає підстав застосовувати до підприємства фінансові санкції у вигляді збільшення податкових зобов'язань. Вказані недоліки могли бути усунуті у процесі перевірки про, що позивач повідомляв особам, які здійснювали перевірку, та при здійсненні бухгалтерського обліку можуть бути лише підставою для іншого виду відповідальності.

Також суть порушень, за висновком податкового органу, полягала в тому, що позивач завищив декларовані ним витрати на збут у розмірі 1161834 грн. у зв'язку з чим відповідно донараховану суму податку на додану вартість з наступними контрагентами: ТОВ Лутоц , ТОВ Таврія-В , ВКФ Юна-Сервіс у вигляді ТОВ МПП Віртус , ТОВ Київське , ПП Ідеал , ПП Таврія Плюс , ТОВ Експансія , ТОВ Фоззі-Фуд , ПП Таврія-І , ТОВ Горяц-Т , ПП Екстра-Південь , ПП Екстра-Північ , ТОВ ТД Копійка , ТОВ Копійка-Р , ТОВ Копійка-Трейд , ТОВ Копійка-Р , ТОВ Копійка-Центр , ТОВ Модерн-Трейд у розмірі 610467 грн. разом зі штрафними санкціями - 763084 грн.

Проте суд з такими висновками не погоджується з огляду на наступне.

Позивач уклав з зазначеними контрагентами договори на придбання послуг з передпродажної підготовки товарів, послуги з позиціювання продукції, послуги, логістики, мерчандайзингові послуги, які є витратами підприємства на збут продукції, а саме: з ТОВ Таврія-І договори про надання послуг №420 від 01.01.2015 р., №236 від 01.04.2015 р., №730 від 01.10.2014 р., № 211 від 01.01.2016 р. (т.1 а.с.86-90, т.2 34-36, 22-31), з ПП Екстра-Північ договір про надання послуг від 01.01.2016 р. (т.1 а.с.178-180), з ПП Таврія Плюс договори про надання послуг №395 від 01.01.2016 р., №1286 від 01.10.2015 р., №516 від 01.04.2015 р., №1332 від 01.01.2015 р., №1159 від 01.10.2014 р. (т.1 а.с.181-205), з ТОВ Таврія-В договори про надання послуг №320 від 01.04.2015р., №630 від 01.10.2015 р. , №369 від 01.01.2016 р., №653 від 01.01.2015 р. №806 від 01.10.2014 р.№89-14 від 01.11.2015 р. (т.1 а.с.206-230), з ТОВ Модерн-Трейд договір поставки № 89-14 від 01.11.2015 р. (т.1 а.с.231-238), з ТОВ Лутоц договір про надання послуг №185 від 03.01.2015 р. (т.1 а.с.242-250), з ПП Ідеал договір поставки 2106 від 02.06.2014 р. (т.2 а.с.81-86), ТОВ Київське договір поставки №137-к від 01.10.2011 р.(т.2 а.с.70-75), ТОВ Копійка-Р договір поставки №200103 від 01.06.2011 р. (т.2 а.с.58-69), ТОВ Фоззі-Фуд договір про надання маркетингових послуг №316/1 від 01.01.2013 р. (т.2 а.с.20-21),ПП Екстра-Південь про надання послуг №ЮМОО395 від 01.01.2016 р. (т.2 а.с.16-18), з ТОВ Копійка-Р додаткові угода до договору поставки від 01.11.2015 р., 01.10.2015 р. (т.2 а.с.4-6), з ТОВ Копійка-Трейд до договору поставки від 01.07.2013 р., 01.10.2015 р., 01.10.2014 р. (т.2 а.с.7-10), з ВКФ Юна-Сервіс у вигляді ТОВ МПП Віртус про надання маркетингових послуг №86/07 від 01.01.2008 р., додаткові угоди від 01.08.2014 р., 30.10.2013 р., 22.05.2014 р., 01.08.2008 р., 01.11.2015 р. (т.2 а.с.47-52) , з ТОВ Горяц-Т договір № 86/07 від 01.01.2008 р. додаткові угоди від 30.10.2013 р., 22.05.2014 р. 01.11.2015 р., 01.08.2014 р. (т.2 а.с.53-57), з ТОВ Копійка-Центр договір поставки №517211 від 01.06.2011 р. , додаткові угоди №30104 від 01.10.2014 р., № 16104 від 01.10.2015 р., №18113 від 01.11.2015 р. (т.1 а.с.247-250).

В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт (надання послуг), акти прийняття робіт, акти здачі прийняття робіт, банківські виписки про рух коштів по рахунку позивача з рахунками контрагентів, що підтверджують виконання позивачем з зазначеними контрагентами умов вказаних договорів (т.2 а.с.87-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-32, а.с.44-49).

Зазначені акти виконаних робіт про надання послуг з перепродажної підготовки товарів, підписані та затверджені з обох сторін та отримані повністю, претензії були відсутні. Надання цих послуг є невід'ємною частиною договорів поставки товарів, необхідною умовою для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а однією з суттєвих умов всіх договорів та додатків до них є те, що постачальник товару сплачує за перепродажну підготовку товарів кожної марки продукції 5% від суми відвантаженого товару з розрахунком повернення товару за кожний місяць.

При чому, такі висновки зроблені лише на підставі того, що послуги з просування товарів до продажу , на думку відповідача надавались у відношенні товарів широкого асортименту, які не належали позивачу, право власності на які перейшло до оптових покупців на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних, як це передбачено відповідними положеннями договорів купівлі-продажу. Однак цей висновок не відповідає об'єктивним чинникам, які обумовлюють взагалі можливість здійснення торгівлі через відповідні торгівельні мережі.

Крім того всі цивільно-правові угоди позивача, що є наявності в матеріалах справи відображають відповідні господарські операції з іншими контрагентами та повністю відповідають балансу підприємства, даним головної книги та оборотно-сальдовій відомості. Будь-які інші договори на отримання товарів від інших осіб позивач не укладав, господарські операції з іншими особами не проводив, а розбіжність по обліку Руху товарів в розрізі номенклатури товарів викликана лише технічними причинами руху товарів на складі.

Зазначені договори укладені між позивачем та контрагентами є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме актами , які надавались відповідачу для перевірки.

Суд встановив, що зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в обов'язковому порядку впливає та пов'язане з податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, яке контролюючим органом не змінено та не зменшено.

Також є передчасними висновки відповідача щодо несплати податку з доходів фізичних осіб оскільки відповідні зобов'язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб виконано, що підтверджується сплатою на розрахунковий рахунок 31113063700008 УК в м. Одесі/Приморський район/; КБК 11010400 за період з 04.06.2015 по 01.03.2017 р. на загальну суму 7728 грн. Причиною нарахування податкових зобов'язань є те, що ці кошти помилково сплачено не на той рахунок. У зв'язку з чим ТОВ Альянс 07.04.2017 р. направило до ДПІ у Приморському районі м. Одеси лист про перенесення цих платежів на інший розрахунковий рахунок 33111342700008 УК в м. Одесі/Приморський район/; КБК - 11010400 (т.1 а.с.91-92).

Основним видом діяльності позивача є дистриб'юторська торгівля широкого асортименту.

Тобто вбачається, що укладені договори з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається ТОВ Альянс .

Відповідач продовж судового розгляду справи не надавав доказів та не довів суду правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства без з'ясування фактичних обставин справи та без об'єктивного дослідження первинних документів позивача в супереч норм права.

З урахуванням встановлених фактів, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення шляхом скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, №0006511409, №0012101301, №0012091301 від 11.04.2017 р., №0019252200 від 13.07.2017 р.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З урахування того, що позивач сплатив лише 1600 грн. судового збору та позивачу ухвалою суду відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі у розмірі 25172,36 грн., суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс судовий збір у розмірі 25172,36 грн.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, ПК України ст. ст. 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити .

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006521409 від 11.04.2017 р., за яким ТОВ Альянс зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 8399 (вісім тисяч триста дев'яносто дев'ять),00 грн.

3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006511409 від 11.04.2017 р., за яким зменшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на суму 763084 (сімсот шістдесят три тисячі вісімдесят чотири),00грн., з них 610467 (шістсот десять тисяч чотириста шістдесят сім),00 грн. за основним платежем, 152617 (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот сімнадцять),00 грн. за штрафними санкціями.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019252200 від 13.07.2017 р., за яким ТОВ Альянс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1000813 (один мільйон вісімсот тринадцять тисяч),00грн., з них 961797 (дев'ятсот шістдесят одна тисяча сімсот дев'яносто сім),00 грн., за основним платежем, 39016 (триста дев'яносто тисяч шістнадцять),00 грн. за штрафними санкціями.

5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0012101301 від 11.04.2017 р., за яким ТОВ Альянс визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 12018 (дванадцять тисяч вісімнадцять),00 грн., з них за податковим зобов'язанням 6996 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) ,00 грн., за штрафними санкціями - 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) ,00 грн.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0012091301 від 11.04.2017 р., яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 (п'ятсот десять),00 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс (код ЄДРПОУ 21023005) на користь Державного бюджету (отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача 38016923; р/р 31212206784005) судовий збір у розмірі 25172 (двадцять п'ять тисяч сто сімдесят дві),36 грн .

8. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс (код ЄДРПОУ 21023005) судовий збір у розмірі 26772 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят дві),36 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.Я. Бойко