Постанова

від 01.12.2017 по справі 815/4493/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4493/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року

09 год.15 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуд Трест до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Трест» , в якій позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18.08.2017 року №0026761405 та №0026781405.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства ТОВ Укрбуд Трест при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ ВКФ Техногруп код ЄДРПОУ 38297105 за листопад-грудень 2016 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №924/15-32- 14-05/40105514 від 27.07.2017 року. 09.08.2017 року на адресу Головного управління ДФС в Одеській області було надіслано заперечення на акт перевірки № 924/15-32-14-05/40105514 від 27.07.2017 року у зв'язку з тим, що ТОВ Укрбуд Трест не погоджується з висновками, що зазначені в акті перевірки. 23.08.2017 року від ГУ ДФС в Одеській області надійшла відповідь, відповідно до якої ГУ ДФС в Одеській області не були враховані доводи платника податків щодо неправомірності висновків акту перевірки № 924/15-32-14-05/40105514 від 27.07.2017 року. 23.08.2017 року на адресу ТОВ Укрбуд Трест від Головного управління ДФС в Одеській області надійшло податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2017 рейсу № НОМЕР_1 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму за податковими зобов'язаннями + 315 885 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 78 971 грн., що в сукупності становить триста дев'яносто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн., 00 кой., а також податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2017 року № НОМЕР_2 про визначення грошового зобов'язання на прибуток приватних підприємств на суму за податковим зобов'язанням + 284 296 грн. та на суму за штрафними (фінансовими) санкціями 71 074 грн., що в сукупності становить триста п'ятдесят п'ять тисяч триста сімдесят грн. 00 коп.

На думку представника позивача, висновки викладені в акті перевірки , є хибними в результаті неврахування всіх об'єктивних даних і первинних документів як доказів здійснення належної господарської діяльності та такими, що прийняті внаслідок невірного тлумачення норм права та всупереч законодавству України. Враховуючи зазначене, податкові повідомлення-рішення №0026761405 та №0026781405 від 18.08.2017 року є протиправними та незаконними.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення проти адміністративного позову, зміст яких є ідентичним акту перевірки. Обгрунтовуючи свою позицію, представник контролюючого органу зазначив, що проведеним аналізом діяльності ТОВ Укрбуд Трест з ТОВ ВКФ Техногруп код ЄДРПОУ 38297105, , а також відповідно до податкової інформації отриманої від ГУ ДФС у Чернівецькій області, у зазначеного контрагента позивача встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, у зв'язку із відсутністю фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів. Що в свою чергу свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій, а лише документальне оформлення придбаних послуг, без фактичної їх поставки та виконання. Таким чином, ТОВ Укрбуд Трест порушено абзац пп. а п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України по операціям, що не є господарською діяльністю платника податку та по яким було сформовано податковий кредит. За результатами перевірки податковий орган дійшов висновків щодо заниження ТОВ Укрбуд Трест податку на додану вартість на загальну суму 315884,5 грн., а також встановив заниження податку на прибуток в сумі 284296 грн. На думку представника відповідача, сформовані за висновками Акту ГУ ДФС в Одеській області №924/15-32- 14-05/40105514 від 27.07.2017 року податкові повідомлення-рішення №0026761405 та №0026781405 від 18.08.2017 року відповідають вимогам Податкового кодексу України, є правомірними та не підлягають скасуванню.

В судове засідання 14.11.2017 представник позивача не з'явився. До суду надійшло клопотання (вх. №31066/17) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні письмові заперечення підтримав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України , якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи наведене, у зв'язку із надходженням клопотання представника позивача, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбуд Трест знаходиться на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області як платник податків від 06.11.2015 року.

Відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.11.2015 року №43-Л ТОВ Укрбуд Трест здійснює господарську діяльність з будівництва об'єктів IV i V категорії складності.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №2715 від 12.07.2017р., фахівцями податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуд Трест з питань фінансово господарських взаємовідносин з ТОВом ВКФ Техногруп (код ЄДРПОУ 38297105), за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року, з 14.07.2017 року, тривалістю 5 робочих днів.

За результатами зазначеної перевірки фахівцями контролюючого органу складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання податкового законодавства ТОВ Укрбуд Трест код за ЄДРПОУ 4015514 при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ ВКФ Техногруп код ЄДРПОУ 38297105 за листопад-грудень 2016 року.

У вказаному Акті перевірки встановлено, що ТОВ Укрбуд Трест у листопаді-грудні 2016 року здійснювало господарські операції (придбання послуг) з ТОВ ВКФ Техногруп на загальну суму 1895306,73 грн. ( з урахуванням ПДВ -315884,47 грн.)

Як зазначено в акті перевірки та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, між зазначеним підприємством та позивачем укладались договори, відповідно до умов яких, Замовник (ТОВ Укрбуд Трест ) доручає Підрядчику (ТОВ ВКФ Техногруп здійснити наступні ремонтно-будівельні роботи: капітальний ремонт внутрішньоквартального проїзду за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 305, 305-а; капітальний ремонт внутрішньоквартального проїзду за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 305, 305-а (ДК 021:2015-45233000-9, будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе,доріг); капітальний ремонт прибудинкової території внутрідворового проїзду житлового будинку за адресою: м. Херсон, просп. 200 років Херсону, 43.

А також між ТОВ Укрбуд Трест та ТОВ ВКФ Техногруп укладались договори, предметом яких є надання виконавцем (ТОВ ВКФ Техногруп) послуг технікою (машинами та механізмами) за завданням замовника. Відповідно до яких, виконавець виконує роботи своєю технікою з використанням необхідних для виконання робіт матеріалів, власними силами укомплектовує техніку власним екіпажем та відповідає перед замовником за їх якість.

В акті перевірки податківці посилаються на лист ГУ ДФС у Чернівецькій області, в якому зазначено, що оперативним управлінням ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено ряд заходів по відпрацюванню ТОВ ВКФ Техногруп , за результатами яких місцезнаходження даного суб'єкта господарської діяльності за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 20 - не встановлено.

Як зазначається в акті перевірки, згідно первинних документів, що надані до перевірки, даних ЄРПН, ТОВ Укрбуд Трест здійснено лише документальне оформлення придбаних послуг, без фактичної їх поставки та виконання. Перевіркою встановлено відсутність на балансі та в оренді автомобілів, якими згідно вищезазначених документів здійснювалось виконання робіт; відсутність відомостей використаних ресурсів; відсутність відповідних дозволів на здійснення вказаних робіт.

Керуючись наявною податковою інформацією стосовно ТОВ Укрбуд Трест та інформацією щодо ТОВ ВКФ Техногруп , ГУ ДФС в Одеській області дійшло висновків щодо фіктивності вищезазначених взаємовідносин, що відобразилось у висновках акту, а саме встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 315884,5 грн. у тому числі: за листопад 2016 року - 17394,8 грн., за грудень 2016 року - 298489,7 грн.; п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, ст.1, п.2 ст.3., ст.4, п.6. ст.8, ст.9 Закону №996-XIV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , із змінами та доповненнями, п.2.1, п.2.4, п.2.14, п.2.15 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704 в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 284296,0 грн., в т.ч.:у 2016 році в сумі 284296,0 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, позивач 09.08.2017 року надав до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки, в якому зазначив, що перевіряючими було поверхнево досліджено надані під час перевірки первинні документи, що призвело до хибних та необґрунтованих висновків. З цих підстав просив розглянути вказане заперечення та детально дослідити господарські взаємовідносини між ТОВ Укрбуд Трест та ТОВ ВКФ Техногруп .

Відповідно до листа ГУ ДФС в Одеській області від 16.08.2017 року №7923/10/15-32-14-05-07, висновки акту перевірки від 27.07.2017 року №924/15-32-14-05/40105514 є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства України. В обґрунтування своїх висновків, податківці зазначили, що позивачем неправомірно перенесено інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них до Декларацій з ПДВ, оскільки, на думку фахівців контролюючого органу, створені первинні документи не відповідають приписам п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України та п.1.2 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0026761405 від 18.08.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 315885грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 78971грн. та №0026781405 від 18.08.2017 року. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 284296грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 71074грн.

Позивач вважає висновки контролюючого органу необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ТОВ Укрбуд Трест у перевіряємий період листопад-грудень 2016 року перебувало в господарських взаємовідносинах з ТОВ ВКФ Техногруп , де виступало замовником при укладенні договорів на здійснення ремонтно-будівельних робіт та договорів надання послуг технікою.

На підтвердження здійснення вищезазначених господарських операцій позивачем надано наступні документи: договори на виконання будівельних робіт № 26/10/16 від 26.10.2016 року та № 186/ТГ від 02.11.2016 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року; договір надання послуг технікою від 04.10.2016 року №04/10/16; акт виконання робіт (надання послуг ) №02 від 30.112016 року; акт виконання робіт (надання послуг) 03 від 23 грудня 2016 року; договір на надання послуг технікою від 24.10.2016 року №24/10/16; акт виконання робіт (надання послуг) №01 від 15.11.2016 року.

Як встановлено судом та підтверджується наявними доказами у матеріалах справи, виконання вищезазначених договорів підтверджується карткою бухгалтерського обліку ТОВ Укрбуд Трест (631) та наступними платіжними дорученнями: №86 від 10.11.2016 року; №87 від 14.11.2016 року; №88 від 24.11.2016 року; №93 від 28.11.2016 року; №96 від 29.11.2016 року; №97 від 05.12.2016 року; №98 від 08.12.2016 року; №99 від 05.12.2016 року; №99 від 14.12.2016 року; №100 від 09.12.2016 року; №102 від 15.12.2016 року; №105 від 21.12.2016 року; №113 від 22.12.2016 року; №114 від 23.12.2016 року.

В матеріалах справи наявний договір від 19.10.2016 року №1024 відповідно до якого ТОВ Укрбуд Трест - підрядник бере на себе зобов'язання у 2016 році своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи Капітальний ремонт внутрішньо-квартального проїзду за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 305, 305 (будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) , а замовник - Управління дорожнього господарства Одеської міської ради зобов'язаний прийняти і оплатити такі роботи в межах виділених бюджетних призначень. На підставі зазначеного договору складено акт договірної ціни на виконання визначених робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року від 19.12.2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №1/1024 від 19.12.2016 року, а також сплачено кошти за платіжним дорученням №304 від 22.12.2016 року з відповідним призначенням.

Відповідно до договору №186 від 25.10.2016 року укладеного між Управлінням транспортної, дорожньої інфраструктури і зв'язку Херсонської міської ради - Замовник, а ТОВ Укрбуд Трест - Виконавець зобов'язується на свій ризик власними (власними і залученими) силами і засобами виконати роботи з капітального ремонту прибудинкової території внутрішньо дворового проїзду житлового будинку №43 по просп. 200-річчя Херсона. До договору додаються: акт договірної ціни, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року від 15.12.2016 року, акт прийому виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2016 року, а також а також сплачено кошти за платіжним дорученням №1133 від 16.12.2016 року з відповідним призначенням.

Згідно акту перевірки від 27.07.2017 року №924/15-32-14-05/40105514, податківці дійшли висновків, що ТОВ ВКФ Техногруп не мало можливості фактично здійснювати будь-які господарські операції, у зв'язку із чим укладені угоди не спричиняють реального настання правових наслідків, а надані до перевірки документи не є достатніми для підтвердження реального виконання зазначених угод,а отже не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці документи не мають статусу юридично значимих.

Перевіряючі обґрунтували свої висновки лише з наявної податкової інформації щодо контрагента (ТОВ ВКФ Техногруп ), відповідно до якої останній не має трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничої потужності для здійснення будь-якого виду діяльності.

Суд вважає такі висновки не обґрунтованими, а встановлені в ході перевірки порушення податкового законодавства ТОВ Укрбуд Трест такими, що не знайшли підтвердження, враховуючи наявність первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій платника податків, які в ході перевірки були досліджені поверхнево або взагалі не взяті до уваги.

Згідно з п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п.5 цього ж Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного положення перевіряючими в акті перевірки викладені порушення без посилання на відсутність первинних документі або встановлення в них розбіжностей. А тим більше при проведенні перевірки, фахівцями контролюючого органу зазначено наявність таких документів, які підтверджують реальність вказаних господарських операцій, проте відсутні будь-які обґрунтовані та належні доводи щодо їх невідповідності та фіктивності.

На переконання суду, вищезазначені висновки є необ'єктивними та зроблені без урахування всіх визначальних факторів, оскільки перевіряючими безпідставно не надано належної оцінки первинним документам, що підтверджують реальність господарських операцій, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Натомість констатовано, що ці документи не доводять реальності операції. Такі твердження перевіряючих аргументовано можна назвати оціночними судженнями та припущеннями, які, в свою чергу, не містять фактичних даних і не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. У зв'язку із цим оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, і в будь-кому разі не можуть слугувати підставою для невизнання наслідків господарських операцій платника податків.

При цьому суд зауважує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Отже суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та дослідивши докази підтвердження реальності проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, дійшов висновку про обґрунтованість формування позивачем показників податкової звітності.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про нереальний характер укладених ТОВ Укрбуд Трест правочинів ґрунтуються на припущеннях, без дослідження всіх первинних документів.

Суд враховує висновок Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладений у постанові № 21-511а14 від 9 грудня 2014 р., про те, що висновки, викладені у акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Присутні в акті перевірки висновки побудовані на припущеннях співробітників податкового органу. Сумніви перевіряючих, які безпідставно ігнорують надані платником первинні документи, самі по собі не можуть бути покладені в основу заперечення реальності господарських операцій, адже судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника, яка в даному спорі нічим не спростовується.

Суд також вважає за потрібне наголосити на можливості дотримуватися позиції, вказаній у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищий адміністративний суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В свою чергу, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку;

Відповідно до п.44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Поряд із тим, з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки договори виконані сторонами в повному обсязі.

Згідно з п. 44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 27 березня 2012 року № 21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Проте, такої інформації перевіряючими не було зазначено в акті перевірки № 924/15-32-14-05/40105514 від 27.07.2017 року .

Суд вважає, що в Акті перевірки немає жодних обґрунтованих мотивів неврахування первинних документів. При цьому в ході перевірки не було встановлено, що відомості у документах є неповними, недостовірними або суперечливими, що в свою чергу могло б свідчити про безтоварний характер задокументованих господарських операцій.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб'єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, отже не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Суд не може погодитися з висновками відповідача, про те, що ТОВ Укрбуд Трест здійснювало фіктивну господарську діяльність з зазначеним контрагентом лише з тих підстав, що на його думку за податковою інформацією контрагент не мав змоги здійснювати будь-яку господарську діяльність через відсутність відповідних фондів (ресурсів) та виробничих потужностей. Зазначене спростовується наявністю в матеріалах справи доказів в підтвердження реальності господарських операцій позивача.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що застосування одних лише інформаційних баз даних податкового органу, відомості яких не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, та в подальшому можуть спростовані, не можуть бути використані в якості належних та єдиних доказів порушень вимог податкового законодавства платником податків, діяльність якого перевіряється.

Так, в силу приписів пп.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, сама по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача може свідчити лише про можливі порушення ними норм Податкового кодексу України, цивільного та/чи господарського законодавства, однак спростовувати реальність господарських операцій з ТОВ УКРБУД ТРЕСТ не спроможна.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10.

Необґрунтованість податкової вигоди настає у разі використання платником штучних форм господарської діяльності, які не відповідають дійсному економічному змісту господарської операції, з метою одержання податкової економії без відповідних економічних підстав.

Використання платником нелегальних способів ухилення від оподаткування податковою перевіркою не виявлено. Доказів на підтвердження домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою, що притаманна даному виду господарських операцій, відповідачем не надано.

На підставі доказів, що містяться у справі, оцінка яким надана згідно положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доведеність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. На противагу цього висновку відповідачем не надано будь-яких доказів.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Позивачем як до перевірки, так і до суду надано первинні документи у розумінні ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, на підтвердження фактичного отримання робіт та товарів від контрагентів.

Вирішуючи спір, суд враховує, що первинна документація містить достовірну і несуперечливу інформацію. Натомість позиція відповідача щодо фіктивності правочинів спростовується дослідженими первинними документами, які підтверджують фактичне придбання товарів (робіт) та дійсність яких нічим наразі не спростовується.

Крім податкової інформації про контрагента позивача,ревізори-інспектори ГУ ДФС в Одеській області в обґрунтуваннях своїх висновків акту перевірки не використовують жодне інше джерело, що суперечить вимогам ст.83 Податкового кодексу України, за змістом якої податкова інформація не може бути основною та єдиною підставою для висновків під час проведення перевірки.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 69 та ч.1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не довів суду законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які ґрунтуються на непідтверджених в ході судового розгляду висновках Акту перевірки № 924/15-32-14-05/40105514 від 27.07.2017 року.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуд Трест підлягають задоволенню, а оскаржені податкові повідомлення-рішення скасуванню як протиправні.

Беручи до уваги, що позовні вимоги ТОВ Укрбуд Трест задоволені, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подання даного адміністративного позову у розмірі 11253,39 грн.

Керуючись ст.94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуд Трест - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0026761405 від 18.08.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0026781405 від 18.08.2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуд Трест судовий збір в розмірі 11253,39 грн. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят три)грн. 39коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян