Ухвала

від 25.10.2017 по справі 17/146

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року м. Київ К/800/41787/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Борисенко І.В.., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014

у справі № 17/146 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Приватного акціонерного товариства СП Партнер (Товариство)

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (ДПІ)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2013 скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ від 05.08.2008 № 0003092330/0 в частині застосування санкцій у розмірі: (1) 7599350,65 грн. - за проведення з 23.06.2008 по 22.07.2008 розрахункових операцій на загальну суму 1519870,13 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО); (2) 679952,55 грн. - за не роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, за період з 23.06.2008 по 22.07.2008 на загальну суму 135990,51 грн.; (3) 8438,05 грн. - за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Зобов'язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 91,80 грн. на користь ПАТ СП Партнер за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби або її правонаступника. В задоволенні позову про визнання протиправним і скасування рішення ДПІ від 05.08.2008 № 0003092330/0 в частині застосування санкцій у розмірі 5462,95 грн. за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з рішенням від 05.08.2008 № 0003092330/0, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.07.2008 за № 265704132330. Відповідно до висновків цього акту позивачем порушені норми пунктів 1 та 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Закон № 265/95-ВР), а саме: 1) не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на 2780,20 грн.; 2) здійснення розрахункових операцій у період з 23.06.2008 р. по 22.07.2008 р. без роздрукування відповідних документів: в розрахункових касових чеках не зазначено назву господарської одиниці, в якій проводились розрахункові операції, - офіс ; 3) проведення розрахункових операцій у період з 05.04.2008 року по 21.07.2008 року на загальну суму 1519870,13 грн. без застосування РРО (розрахункові операції проведено через РРО, реєстрацію яких в податковому органі скасовано).

Відповідно до пунктів 1, 2 та 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95 -ВР розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій. Статтею 8 цього Закону передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. На виконання приписів цієї норми наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 прийнято Положення про форму та зміст розрахункових документів та Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Положення № 614). Відповідно до пункту 2.1 Положення № 614 у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

З огляду на не доведення ДПІ правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 679952,55 грн. за не роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій за період з 23.06.2008 по 22.07.2008 на загальну суму 135990,51 грн., суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що відсутність в розрахунковому документі (касовому чеку) такого реквізиту, як назва господарської одиниці офіс не впливає на ідентифікацію особи, яка здійснює розрахунки та на факт проведення розрахункових операцій через РРО. Останнє ДПІ не оспорюється.

В судовому процесі встановлено, що 22.07.2008 під час проведення перевірки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 3782,79 грн., а в Х-звіті РРО зазначена сума 2780,20 грн. З огляду на це суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок, що за порушення норми пункту 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР до позивача може бути застосована штрафна санкція в розмірі 5462,95 грн. (1092,59 грн. (сума невідповідності)х5), а не 13901,00 грн., як було помилково визначено відповідачем.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.5 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 № 11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354), якщо в експлуатаційній документації строк служби ЕККА не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску.

Абзацами 2 та 3 пункту 2.12 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (Порядок № 614) визначено, що примусове скасування реєстрації РРО здійснюється у таких випадках: по закінченні терміну служби, установленого в технічній документації на РРО; по закінченні визначених чинним законодавством термінів виведення з експлуатації РРО.

Відповідно до пункту 2.13 цього Порядку у випадках, передбачених абзацами 2 і 3 пункту 2.12 Порядку, орган ДПС за місцем реєстрації РРО повинен попередити суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) за місяць до настання терміну про необхідність скасування реєстрації РРО. Якщо СПД не виконує дій, передбачених пунктом 2.11, або його немає за місцезнаходженням (місцем проживання), то через місяць після виникнення обставин, визначених пунктом 2.12, у Книзі реєстраторів розрахункових операцій здійснюється відповідний запис, після чого реєстрація РРО вважається скасованою.

За змістом цих норм скасування реєстрації РРО здійснюється двома способами: добровільним - коли СДП вчиняє передбачені пунктом 2.11 дії, та примусовим - у випадку невиконання цих дій СПД або відсутністю його за місцем знаходження. При цьому, скасування реєстрації РРО у примусовому порядку правова норма пов`язує з такою дією податкового органу, як здійснення запису про це у книзі реєстраторів розрахункових операцій (КРРО).

ДПІ не надано доказів щодо наявності у книзі РРО відповідних записів про скасування реєстрації РРО Товариства, строк експлуатації яких закінчився.

Судами попередніх інстанцій на підставі досліджених у справі доказів, оцінка яких відповідає вимогам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблено правильний висновок про недоведеність ДПІ, на яку в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок довести правомірність прийнятого рішення, обставин щодо здійснення запису у КРРО про скасування реєстрації РРО у зв'язку із закінченням строку експлуатації.

Доводи, наведені ДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220 , 220-1 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України , Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписІ.В. Борисенко підписІ.В. Приходько