Постанова

від 23.11.2017 по справі 815/152/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/152/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участі секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - ОСОБА_1;

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Юридичної компанії Юніком-Південь дочірнє підприємство на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Юридичної компанії Юніком-Південь дочірнє підприємство до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Юридична компанія Юніком-Південь дочірнє підприємство (далі - ДП ЮК Юніком-Південь ) звернулась до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2016 року, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість:

- № НОМЕР_1 - за основним платежем - 125 191,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 298,00 грн.;

- № НОМЕР_2 - за основним платежем - 0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 82 912,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено про порушення контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки вимог ст. 75 Податкового кодексу України, яка встановлює особливості її проведення, а саме встановлює, що предметом перевірки є податкова звітність, що досліджується суцільним порядком.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП ЮК Юніком-Південь зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Представник ДПІ у Київському районі м. Одеси в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що є підстави для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період з 20 жовтня 2016 року по 18 листопада 2016 року посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена камеральна перевірка правомірності бюджетного відшкодування ДП ЮК Юніком-Південь податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 18 листопада 2016 року № 3660/12-03/20969275 (а.с.10-14).

Відповідно до висновків акту встановлено порушення позивачем п. 54.1 ст. 54, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України.

Суть зазначених порушень складалася в наступному:

- завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.2) за вересень 2016 року у сумі 90 000,00 грн.;

- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) за період березень 2014 року - вересень 2016 року на загальну суму 914 100,00 грн.;

- невідображення у рядку 16.3 податкової Декларації з ПДВ, відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, залишку від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу за квітень 2016 року на суму ПДВ 914 100,00 грн.;

- завищення суми позитивного ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по Декларації з ПДВ за червень 2015 року на загальну суму 832 100,00 грн. за рахунок від'ємного значення ПДВ за березень 2014 року;

- заниження податкових зобов'язань за період травень 2014 року-вересень 2016 року на загальну суму ПДВ 125 200,00 грн.

- 01 грудня 2016 року, на підставі встановлених порушень, ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняла щодо позивача наступні податкові повідомлення-рішення за формою Р :

- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 156 489,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі - 125 191,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 298,00 грн.;

- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 82 912,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 82 912,00 грн. (а.с.15-16).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що платником податків не заперечуються обставини заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ та завищення суми бюджетного відшкодування.

А за таких умов, як вважав суд першої інстанції, контролюючий орган зобов'язаний відповідно до п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, винести рішення про визначення суми грошових зобов'язань, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість, яке приймається у вигляді податкового повідомлення-рішення.

Аналіз доводів апеляційної скарги та мотивів суду, з яких він виходив, відмовляючи ДП ЮК Юніком-Південь у задоволенні позову, не дає підстав для висновку про законність та обґрунтованість судового рішення.

Така правова позиція суду апеляційної інстанції базується на наступному.

У своєму позові ДП ЮК Юніком-Південь наголошувало на тому, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком та звертало увагу на те, що контролюючий орган, в порушенні зазначених вимог, перевіряв не тільки податкові декларації, а й документи по визначенню складу податкових зобов'язань та повноту їх нарахування, починаючи з березня 2014 року.

Позивач вважає, що для перевірки вказаних обставин, контролюючий орган повинен був призначити документальну перевірку, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів.

Аналогічні доводи були зазначені позивачем в апеляції.

Колегія суддів погоджується з вказаними доводами, оскільки вони відповідають вимогам податкового законодавства.

Так, відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналізовані законодавчі приписи свідчать на користь висновку про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов'язаною особою податкової звітної документації, автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Як вбачається з акта перевірки дослідження документів відбувалося, як вибірковим порядком, так і суцільним. Окрім дослідження Декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків, посадові особи ДПІ у Київському районі м. Одеси, використали для висновків перевірки - акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 25 червня 2014 року, судові рішення та інші документи (а.с.10-10 об.).

Водночас, слід зазначити, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші.

Поряд з цим, якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача.

Викладене, знайшло своє відображення у рішенні Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будгарантінвест-55 до ДПІ у м. Южному Одеської області.

Суд першої інстанції на вказані доводи позивача не звернув уваги, зазначивши у рішенні, що відповідачем використовувалась інформація комп'ютерних та автоматизованих систем, що цілком відповідає положенням Податкового кодексу України.

Позивач в апеляційній скарзі не заперечує проти встановлених ДПІ у Київському районі м. Одеси порушень, але вважає, що в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частини 1 та 2 ст.8 КАС України встановлюють, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до Європейської конвенції про захист прав і свобод людини і громадянина основою права, передбаченого ст. 6 Конвенції є принцип верховенства права - визнання найвищою цінністю прав і свобод, законних інтересів людини і громадянина.

Принцип верховенства права вимагає дотримання вимог якості закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи.

Так, у Рішенні від 10 грудня 2009 року справі Михайлюк та Петров проти України Європейський Суд з прав людини зазначив: Суд нагадує, що вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Юридичної компанії Юніком-Південь дочірнє підприємство - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року - скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким адміністративний позов Юридичної компанії Юніком-Південь дочірнє підприємство до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 01 грудня 2016 року за № НОМЕР_1 про збільшення Юридичної компанії Юніком-Південь дочірнє підприємство суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 156 489,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі - 125 191,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 298,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 01 грудня 2016 року №0008121204 про збільшення Юридичної компанії Юніком-Південь дочірнє підприємство суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 82 912,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 82 912,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова