Вирок

від 04.12.2017 по справі 759/7094/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/7094/17 пр. № 1-кп/759/468/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ;

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (внесене до ЄДРДР за № 32016100080000070 від 28 листопада 2016 року) за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українець, гр-н України, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, освіта вища, працює, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судимий, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України,

сторони провадження: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» (Linkmix Holding Limited) (Кіпр) місцезнаходженя: Арч. Макаріу ІІІ, 195, Неоклеус Хаус, Пі. Сі. 330, Лімасол, Кіпр (далі ТОВ «Лінкмікс») відповідно до законодавства України є нерезидентом, здійснює фінансово-господарську діяльність на території України та отримує прибуток з джерелом походження в Україні.

Відповідно до законодавства України, а саме: п. 133.3 ст. 133 Податкового Кодексу України (далі ПК України), Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності, затвердженої Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 18.01.96 №30, нерезидент проводить свою господарську діяльність через постійні представництва, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Керуючись вказаними правилами, на виконання рішення ТОВ «Лінкмікс» в особі його директорів від 28.03.2011, апостильованого Окружним чиновником в м. Нікосія 08.04.2011 за №106598/11, Мінекономіки України 02.06.2011 зареєструвало Постійне представництво «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» (далі Представництво ТОВ), яке стало на податковий облік, код за ЄДРОПУ 26612060, керівник ОСОБА_8 . Представництво ТОВ засновано для цілей представництва ТОВ «Лінкмікс» в Україні, отримання платежів, які здійснюються українськими контрагентами на користь ТОВ «Лінкмікс» та інших представницьких цілей.

Окрім того, ОСОБА_6 був також уповноваженою особою ТОВ «Лінкмікс» за довіреністю від 09.02.2012, апостильованою Окружним чиновником в м. Нікосія 10.02.2012 за №49747/12.

Згідно Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр «Про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи», ратифікованої 04.07.2013, термін «Постійне представництво» означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства.

Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПК України постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з ПК України або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим ПК України.

Відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПК України визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Так, ОСОБА_6 , як керівник Представництва ТОВ, був наділений такими повноваженнями:

1) здійснювати будь-які і всі дії та правочини, необхідні для діяльності Представництва;

2) здійснювати, керувати та проводити поточну діяльність Представництва. З цією метою керівник Представництва має право використовувати на території України печатку з назвою ТОВ «Лінкмікс», вчиняти та здійснювати будь-які дії, правочини, необхідні для функціонування та діяльності Представництва;

3) здійснювати будь-які юридичні дії щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: Україна, м. Київ, проспект Академіка Палладіна 46/2, кадастровий № 8000000000:75:041:0079, яка орендується ТОВ «Лінкмікс» на підставі договору оренди земельної ділянки, нотаріально посвідченого 04.12.2012 (реєстр за № 8080) та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) (запис від 10 грудня 2012 р. за №75-6-00564);

4) здійснювати будь-які юридичні дії щодо будівництва на земельній ділянці нерухомого майна.

Для належного функціонування Представництва ТОВ, а також для цілей, зазначених в пунктах 1-4 вище, керівник Представництва ТОВ уповноважений здійснювати та вчиняти всі та будь-які дії, правочини, документи, тощо, включаючи, але не обмежуючись наступним, зокрема:

- вступати в листування, підписувати листи та здійснювати листування з українськими органами влади або з будь-якими фізичними та юридичними особами, що вимагається чи є необхідним для цілей здійснення діяльності Представництва в Україні;

- відкривати, вести, управляти та підтримувати будь-які рахунки Представництва (включаючи інвестиційні рахунки) в українській або іноземних валютах в будь-яких банківських установах в Україні, розпоряджатися коштами на таких рахунках, та для цієї мети будь-яким чином складати, погоджувати та підписувати будь-які документи, в тому числі чеки, платіжні доручення та листи від імені Представництва та/або ТОВ «Лінкмікс»;

- ухвалювати та підписувати будь-які внутрішні документи та нормативи (положення тощо) Представництва;

- представляти і діяти від імені і в інтересах ТОВ «Лінкмікс» та/або Представництва у державних установах, органах влади, судах, публічних та приватних установах, перед юридичними особами, корпораціями, організаціями та фізичними особами з питань діяльності Представництва;

- здійснювати будь-які інші дії, пов`язані з діяльністю Представництва.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_6 , будучи керівником Представництва ТОВ, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки суб`єкта господарської діяльності Представництва ТОВ, відтак згідно з п. 1 прим. до ст. 364 ККУкраїни, являвся службовою особою Представництва ТОВ.

Будучи службовою особою керівником Представництва ТОВ, відповідно до вимог ст. 67 Конституції України, п. п. 3 та 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 966-XIV від 16.07.1999, вимог інших законодавчих актів, що регулюють питання оподаткування, ОСОБА_6 несе відповідальність за правильне ведення бухгалтерської та податкової звітності Представництва ТОВ та результатів його роботи, повне відображення в обліку за звітний період доходів і витрат підприємства, а також за своєчасне нарахування та сплату в повному обсязі податків та обов`язкових зборів до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2703/10 від 28.10.2014 ОСОБА_6 має право на зайняття адвокатською діяльністю.

Однак, ОСОБА_6 , як вважає сторона обвинувачення, ігноруючи як нормативні акти, що визначають порядок ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності, так і свої обов`язки службової особи Представництва ТОВ, із корисливих спонукань, маючи умисел, спрямований на ухилення від сплати податків в значних розмірах, діючи умисно, вчинив злочини за таких обставин.

Так, ТОВ «Лінкмікс» є власником адміністративно-лабораторної будівлі за адресою: м.Київ, проспект Академіка Палладіна, будинок 46/2. Земельна ділянка за адресою: м.Київ, проспект Академіка Палладіна, 46/2, відноситься до земельних ділянок державної і комунальної власності.

Між Київською міською радою та ТОВ «Лінкмікс» в особі ДЗІС С.А, що діяв на підставі довіреності, 04.12.2012 укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований 10.12.2012 №75-6-00564) за адресою: м.Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, кадастровий №8000000000:75:041:0079, площею 5763 кв. м. (далі Договір оренди), строк дії - 15 років, цільове призначення для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих та господарських будівель.

Згідно із пп. 288.2 ст. 288 ПК України, ТОВ «Лінкмікс», яке діє через Представництво ТОВ, є платником орендної плати.

Пункт 1.1 статті 1 ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю.

Правила п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10, п.п. 14.1.73 та 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269 ПК України покладають обов`язок на орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень ст. 285-287 ПК України, при цьому базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України (п.п. 271.1.1. п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, для визначення орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 288.1 ст. 288, п. 289.1. ст. 289 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 286.2 ст.286 ПК Україна платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з п.п. 4.2. та 4.7. Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. У випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата встановлюється у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, що припадає на орендовані площі будівель споруд або їх частини. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.

Пункт 8.4 Договору оренди визначає обов`язки орендаря, в тому числі: обов`язок своєчасно вносити орендну плату; у строки встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами району за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати; при зміні функціонального використанні об`єкта нерухомості, що розташований на земельній ділянці, у десятиденний термінів письмовій формі замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) витяг з технічної документації про нову грошову оцінку земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін та після одержання цього витягу передати його до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 13 та 23 ЗУ «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (далі - Рішення), яке введене в дію з 01.07.2015 року, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва в т.ч. у складі: схем економіко-планувального зонування міста Києва; нормативної грошової оцінки земель міста Києва; схем впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві; нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва.

Відповідно до таблиці 6.2 до Рішення грошова оцінка земель різного функціонального використання в розрізі економіко-планувальних зон встановлюється зокрема для земель комерційного використання - 2,50, для земель громадського призначення - 0,70.

Відповідно до п. 1.5 Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві, що затверджений Рішенням Київської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» від 26.07.2007 р. № 43/1877 (далі - Порядок) нормативну грошову оцінку земельних ділянок (їх частин) здійснюють Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), державні та інші суб`єкти оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт з землеустрою.

Згідно з п. 1.7. та 1.8. Порядку нормативна грошова оцінка земельних ділянок або їх частин здійснюється на підставі заяви до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) згідно зі зразком (додаток 5.1 до Порядку) та документів, необхідних для здійснення нормативної грошової оцінки, зазначених в зразку. При зміні частин в будівлі (споруді) або їх функціонального використання юридичні та фізичні особи (у тому числі нерезиденти України) зобов`язані у десятиденний термін в письмовій формі (за заявою згідно зі зразком) повідомити Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про необхідність здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін.

Отже, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється на підставі відомостей, вказаних в заяві платника, у якій останній просить здійснити нормативну грошову оцінку земельної ділянки та повідомляє дані, необхідні для розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в т. ч. відомості про всіх орендарів, бланк якої є додатком 5.1 до Порядку.

Відповідно до п. 2.1 Порядку для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки використовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (коефіцієнт на функціональне використання).

Окрім того, п. 2.2. та п. 2.3 Порядку визначає, що при змішаному використанні земельної ділянки її нормативна грошова оцінка визначається як сума нормативних грошових оцінок частин земельної ділянки, що припадає на певне функціональне використання цих частин. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, на яких розміщені будівлі і споруди, які повністю або частково передаються в оренду, обчислюється пропорційно площам цих будівель і споруд (їх частин), що надаються в оренду, із застосуванням коефіцієнта на функціональне використання, що дорівнює 2,5 (землі комерційного використання) незалежно від виробничо-економічної діяльності орендаря будівель або їх частин.

Згідно поданих до ДПІ декларацій Представництва ТОВ по орендній платі за землю за період з 01.07.2015 - 01.06.2016 роки платник розподіляє площі земельної ділянки на власні та інші та застосовує ставку 3% та 10% виходячи з того, що ТОВ «Лінкмікс» надає частину площі в оренду, тобто здійснює їх комерційне використання.

Як вважає сторона обвинувачення, маючи прямий умисел на ухилення від сплати податків, керівник Представництва ТОВ ДЗІС С.А., реалізував злочинний план штучного заниження податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю перед місцевим бюджетом м. Києва, який полягав в умисному внесенні неправдивих відомостей до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та поданні такої заяви до Держгеокадастру України з метою визначення нижчої за дійсну бази оподаткування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в свою чергу, надавало можливість ОСОБА_6 , як керівнику Представництва ТОВ розраховувати та здійснювати сплату орендної плати за землю не в повному обсязі.

В подальшому, маючи прямий умисел на заниження бази оподаткування нормативної грошової оцінки земельної ділянки ДЗІС С.А. 29.10.2015 заповнив заяву про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, в яку вніс завідомо неправдиві дані про відсутність орендарів будівель (споруд) або їх часток, бланк якої є додатком 5.1 до Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві, що затверджений Рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 43/1877 (у відповідності до примітки особа, що заповнює бланк несе відповідальність за повноту та достовірність внесеної ним інформації).

Однак, відповідно до договору найму нежилих приміщень від 30.12.2014, нежитлові приміщення загальною площею 4378,6 кв.м., розташовані на земельній ділянці за адресою: м.Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, здаються ТОВ «Лінкмікс» в оренду орендарю ТО«ѳнево Україна» (код за ЄДРПОУ 34709124) строком на 35 місяців з 01.01.2015 по 01.12.2017 (далі Договір найму).

Тобто, ОСОБА_6 заздалегідь усвідомлюючи, що до офіційних документів, а саме: до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 від 29.10.2015, внесені завідомо неправдиві відомості про відсутність орендарів будівель (споруд) або їх часток, підписав вказану заяву у графі керівник та поставив печатку Представництва ТОВ, засвідчивши таким чином завідомо неправдиві дані та надавши даній заяві статус офіційного документа. В подальшому ОСОБА_6 видав та направив заяву про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, від 29.10.2015 за своїм підписом до ГУ Держгеокадастру в м.Києві, де її було прийнято та зареєстровано як офіційний документ №32-387/29-15 від 02.11.2015.

Згідно п. 4, п. 36 ст. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, що Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розробляє нормативно-технічні документи з питань геодезії, картографії, геоінформаційних систем; видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки за формою (додаток 5.2 до Порядку).

На підставі неправдивих відомостей, внесених до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, від 29.10.2015, ГУ Держгеокадастру м. Києві здійснило розрахунок нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 0,70, що застосовується для земель громадського призначення, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015.

Однак, відповідно до Договору найму нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, здаються в оренду ТО«ѳнево Україна». ТОВ «Лінкмікс» відповідно до даного договору на земельній ділянці провадить комерційну господарську діяльність з метою одержання прибутку - орендної плати від ТОВ «Сінево Україна». Окрім того, відповідно до ст. 2 договору найму нежилих приміщень від 30.12.2014 «Приміщення надаються наймачу для здійснення господарської діяльності Наймача, а саме діяльності у сфері охорони здоров`я». Отже, земельна ділянка за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 використовується за комерційним призначенням, а саме: надається в оренду господарському товариству, тому для частини земельної ділянки, що здається в оренду, повинен бути застосований коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки 2,50, що застосовується до земель комерційного використання, відповідно до Рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» та Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві, що затверджений Рішенням Київської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» від 26.07.2007 р. № 43/1877.

ДЗІС С.А. усвідомлюючи, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015, визначена на підставі внесених завідомо неправдивих відомостей до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 від 29.10.2015, 03.12.2015 направив витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015 до ДПІ у Святошинському р-ні ГУ ДФС у м.Києві.

Таким чином, ОСОБА_6 , в період з 01.07.2015 по 01.06.2016 років, будучи службовою особою керівником Представництва ТОВ та відповідальним за правильне ведення бухгалтерської та податкової звітності даного платника, за своєчасне нарахування та сплату в повному обсязі податків та зборів до Місцевого бюджету м. Києва, в денний період доби відповідного звітного періоду, точний час, дата та місце досудовим розслідування не встановлено, заздалегідь усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилення від сплати податків у значних розмірах, здійснював обчислення та відображення в податковій звітності орендної плати за землю з земельної ділянки за адресою: м.Київ, пр-тАкадеміка Паладіна, 46/2, використовуючи для частини площі земельної ділянки, що здається в оренду (використовується за комерційним призначенням) занижену базу оподаткування, визначену на підставі внесених ним до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 від 29.10.2015 завідомо неправдивих відомостей.

Після цього, усвідомлюючи протиправність вчинених дій, в порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5, ст. 288 ПК України ОСОБА_6 , у відповідні звітні періоди 2015-2016 років, точний час, дата та місце досудовим розслідуванням не встановлені, маючи злочинний умисел, спрямований на ухилення від сплати орендної плати за землю з Земельної ділянки в значних розмірах, склав документи податкової звітності та, скориставшись персональним електронним цифровим підписом, особисто їх підписав, а саме:

-уточнюючу податкову декларацію з урахуванням уточнень з 01.07.2015 за 2015 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 02.12.2015 №9244957976;

-податкову декларацію за 2016 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.01.2016 №9002156716.

В подальшому, ОСОБА_6 у відповідні звітні періоди 2015-2016 років подавав виготовлені електронні декларації за 2015-2016 роки до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, які були отримані та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно декларацій, поданих ОСОБА_9 , як керівником Представництва ТОВ по орендній платі за землю за період з 01.07.2015 по 01.06.2016 розподіляє площі земельної ділянки:

1) на власні, площею 481,79 кв. м. та відповідно до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 04.12.2012, зареєстрованому 10.12.2012 №75-6-00564, застосовує ставку 3% від бази оподаткування - нормативної грошової оцінки земельної ділянки (правомірно використовуючи коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки 0,70);

2) на ті, на яких розташовані будівлі, споруди або їх частини, що здаються в оренду іншим суб`єктам площею 5281,21 кв. м. та відповідно до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 04.12.2012, зареєстрованому 10.12.2012 №75-6-00564, застосовує ставку 10% від заниженої бази оподаткування - нормативної грошової оцінки земельної ділянки (застосований коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки 0,70 замість 2,50), що визначена на підставі внесених ОСОБА_10 до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 від 29.10.2015 завідомо неправдивих відомостей.

При цьому, ОСОБА_6 розумів, що при здійсненні розрахунку орендної плати за частину площі земельної ділянки, на яку припадають будівлі, споруди або їх частини, що здаються в оренду іншим суб`єктам, необхідно застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки із врахуванням коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки у розмірі 2,50, що застосовується до земель комерційного використання.

Розроблена ОСОБА_6 схема зменшення сум податкових зобов`язань з орендної плати на землю Представництва ТОВ перед бюджетом полягала у зменшенні бази оподаткування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, шляхом внесення до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 (на підставі якої здійснюється розрахунок бази оподаткування) завідомо неправдивих відомостей.

Дії керівника Представництва ТОВ ДЗІСС.А., що полягали в порушенні: ст. 67 Конституції України; ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; ст. 269-289 Податкового кодексу України, призвели до фактичного ненадходження до місцевого бюджету м. Києва коштів за період з 01.07.2015 по 01.06.2016 у вигляді орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб на суму 1151869,93 грн., що більш ніж в тисячу разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є значним розміром.

З урахуванням викладеного, вказані дії ОСОБА_6 , що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, які призвели до фактичного ненадходження до місцевого бюджету м. Києва коштів в значних розмірах, сторона обвинувачення кваліфікувала за ч. 1 ст.212 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується й у тому, що, займаючи посаду керівника Представництва ТОВ та будучи службовою особою керівником Представництва ТОВ, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки суб`єкта господарської діяльності, в тому числі, по здійсненню керівництва фінансово-господарською діяльністю представництва, 29.10.2015, знаходячись у м. Києві, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, з метою ухилення від сплати податків в значних розмірах, заповнив заяву про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м.Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 (бланк якої є додатком 5.1 до Порядку), в якій в пункт 6 «Орендарями будівель (споруд) або їх часток (за наявності вказати орендарів)» вніс завідомо неправдиві відомості про відсутність орендарів будівель, розуміючи при цьому, що фактично будівлі, розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Київ, пр-тАкадеміка Паладіна, 46/2 здаються в оренду на підставі договору найму нежилих приміщень від 30.12.2014, нежитлові приміщення загальною площею 4378,6 кв. м., розташовані на земельній ділянці за адресою: м.Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, здаються ТОВ «Лінкмікс» в оренду орендарю ТО«ѳнево Україна» строком на 35 місяців з 01.01.2015 по 01.12.2017 (далі Договір найму).

При цьому, на викання вже згаданих вище Рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (далі - Рішення), яке введене в дію з 01.07.2015 року, таблиці 6.2 до вказаного Рішення, ст. 13 ЗУ «Про оцінку земель» від 11.12.2003, п. п. 1.1 1.3, 1.5, 2.1 2.3 Порядку розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється на підставі відомостей, вказаних в заяві платника, у якій останній просить здійснити нормативну грошову оцінку земельної ділянки та повідомляє дані, необхідні для розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в т. ч. відомості про всіх орендарів, бланк якої є додатком 5.1 до Порядку.

Також, згідно з п. 1.7. та 1.8. Порядку нормативна грошова оцінка земельних ділянок або їх частин здійснюється на підставі заяви до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) згідно зі зразком (додаток 5.1 до Порядку) та документів, необхідних для здійснення нормативної грошової оцінки, зазначених в зразку. При зміні частин в будівлі (споруді) або їх функціонального використання юридичні та фізичні особи (у тому числі нерезиденти України) зобов`язані у десятиденний термін в письмовій формі (за заявою згідно зі зразком) повідомити Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про необхідність здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін.

Натомість, ОСОБА_6 , заздалегідь усвідомлюючи, що до офіційних документів, а саме: до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 від 29.10.2015, внесені завідомо неправдиві відомості про відсутність орендарів будівель (споруд) або їх часток, підписав вказану заяву у графі керівник та поставив печатку Представництва ТОВ, засвідчивши, таким чином, завідомо неправдиві відомості та надавши даній заяві статус офіційного документа. В подальшому ОСОБА_6 видав та направив заяву про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 від 29.10.2015 за своїм підписом до ГУ Держгеокадастру в м.Києві, де її було прийнято та зареєстровано як офіційний документ №32-387/29-15 від 02.11.2015.

На підставі внесених ОСОБА_6 до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 29.10.2015 завідомо неправдивих відомостей, ГУ Держгеокадастром в м. Києві здійснено розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки та видано ТОВ «Лінкмікс» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015 із застосуванням коефіцієнта на функціональне використання 0,70.

Однак, відповідно до Договору найму, частина земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 використовується за комерційним призначенням, а саме, надається в оренду господарському товариству, тому для цієї частини земельної ділянки застосовується коефіцієнт на функціональне використання землі 2,5 як до земель комерційного використання.

Пункт 8.4 Договору оренди, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Лінкмікс» в особі ДЗІС С.А., визначає обов`язки орендаря, в тому числі: обов`язок своєчасно вносити орендну плату у строки встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами району за місцем розташування Земельної ділянки про сплату орендної плати; при зміні функціонального використанні об`єкта нерухомості, що розташований на земельній ділянці, у десятиденний термінів письмовій формі замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) витяг з технічної документації про нову грошову оцінку земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін та після одержання цього витягу передати його до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки.

ДЗІС С.А. усвідомлюючи, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 зазначена у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015, визначена на підставі внесених завідомо неправдивих відомостей до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 від 29.10.2015, 03.12.2015 направив витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015 до ДПІ у Святошинському р-ні ГУ ДФС у м.Києві за місцем розташування земельної ділянки (м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2).

У подальшому, використовуючи нормативну грошову оцінку, визначену на підставі внесених ОСОБА_6 завідомо неправдивих відомостей до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2 від 29.10.2015, ігноруючи власні обов`язки як службової особи Представництва ТОВ, на виконання своєї злочинної мети щодо внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вніс у відповідні звітні періоди до податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) завідомо неправдиві відомості щодо розміру нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, що здається в оренду, з метою ухилення від сплати податків, а саме:

-до уточнюючої податкової декларації з урахуванням уточнень з 01.07.2015 за 2015 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9244957976 від 02.12.2015 до рядку 2.1.47 «Земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами)» графи 4 «нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки або одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації» занижену суму 773,14 грн. за кв. м. внаслідок чого в період з 01.07.2015 по 31.12.2015 занижено розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 524969,24 грн.;

-до податкової декларації за 2016 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.01.2016 №9002156716 до рядку 1.210 розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» графи 9 «нормативна грошова оцінка земельної ділянки» занижену суму 1107,91 грн. за кв. м. В наслідок чого в період з 01.01.2016 по 01.06.2016 занижено розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 626900,69 грн.

При цьому, керівник Представництва ТОВ ДЗІС С.А., точний час, дата та місце в ході досудового розслідування не встановлені, заздалегідь усвідомлюючи, що до офіційних документів, зокрема: до податкових декларацій, уточнюючих декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за 2015-2016 внесені завідомо неправдиві відомості, а саме: занижено базу оподаткування (нормативну грошову оцінку земельної ділянки), що визначена на підставі внесених ОСОБА_6 завідомо неправдивих відомостей до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, маючи прямий умисел на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей з метою ухилення від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в значних розмірах, використовуючи своє службове становище скориставшись персональним електронним цифровим підписом, особисто підписав офіційні документи податкової звітності, що містили завідомо неправдиві відомості, уточнюючу податкову декларацію з 01.07.2015 за 2015 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податкову декларацію за 2016 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) після чого вказані документи податкової звітності з підписом ДЗІСС.А. в графі «керівник» були видані - направлені до контролюючого органу в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, де їх було прийнято та зареєстровано як офіційні документи податкової звітності.

Ці умисні дії ОСОБА_6 , що виразились у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видачі завідомо неправдивих офіційних документів, сторона обвинувачення кваліфікувала за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , не оспорюючи того, що він був керівником Представництва ТОВ і подавав заяву про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вказану вище податкову звітність ТОВ «Лінкмікс» за 2015 та 2016 роки, а також не оспорюючи обставин існування правовідносин між Київською міськрадою, ТОВ «Лінкмікс» та ТО«ѳнево Україна» з приводу оренди земельної ділянки та її частини за адресою: м.Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, своєї винуватості за всім висунутим обвинуваченням не визнав і показав таке. Він одночасно був і керівником Представництва ТОВ і представником ТОВ «Лінкмікс». ПК України не покладав обов`язків на Представництво ТОВ подавати податкову декларацію з плати на землю від імені ТОВ «Лінкмікс», а тому, подаючи таку звітність, він діяв не як платник податку, яким був і залишається орендар, а лише як його представник - на підставі окремої довіреності орендаря, яким залишався ТОВ «Лінкмікс». Отже, він, обвинувачений, не був при цьому службовою особою, відтак і суб`єктом вказаних вище злочинів. Розмір сплаченого податку за землю від ТОВ «Лінкмікс», повнота якого поставлена під сумнів стороною обвинувачення, був визначений з дотриманням вимог п. п. 284.4 та 284.5 ст. 288 ПК України, тобто згідно з умовами договору оренди з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, до проведення якої він відношення не мав і яка на час розгляду справи в суді не змінена. Згідно з витягами з технічної документації від 18 жовтня 2012 року та 04 листопада 2015 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка є предметом судового розгляду, складала відповідно 3632830, 02 грн. та 4455589, 66 грн., що власне і бралося ним до уваги. Більш того, при розрахунку податку на землю бралася до уваги спеціальна індивідуальна податкова консультація з вказаного питання, яка не була відкликана чи скасована.

Також, як показав ОСОБА_6 , ТОВ «Сінево Україна», як і Представництво ТОВ здійснювали однакову діяльність у сфері охорони здоров`я, а тому під час заповнення заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 29.10.2015, він керувався консультацією уповноваженого працівника органу, який приймав цю заяву, про відсутність необхідності внесення даних про оренду частини цієї ділянки орендарем, вид діяльності якого співпадає з орендодавцем.

Сторона захисту наполягала на тому, що суду під час судового розгляду не надано допустимих доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні поставлених йому у провину діянь. Вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях та неправильній оцінці фактів. Більш того, обвинувачення висунуто у період часу, коли строки сплати податку не закінчилися, а саме рішення повідомлення податкового органу про необхідність їх сплати чинності не набрало. Враховуючи викладене, сторона захисту просила ухвалити виправдувальний вирок.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України, сторона обвинувачення посилалася на докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а саме на дані, які містять:

- надані листом ДПІ у Святошинському р-ні ГУ ДФС у м. Києві № 1438/26-57-11-03-40 від 23.05.16 на виконання запиту, а також одержані під час тимчасового доступу на підставі ухвал слідчого судді: - договір оренди земельної ділянки (зареєстрований 10.12.2012 №75-6-00564) за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, кадастровий №8000000000:75:041:0079, акт приймання-передачі цієї земельної ділянки від 10.12.2012; - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015, супровідний лист до нього керівника Представництво ТОВ ДЗІС С.А. від 01.12.2015 на адресу ДПІ, протокол огляду цих документів, які дійсно підтверджують обставини подій, що викладені в обвинувальному акті, з фактичного боку (т. 3 а. 87, 110-122, 125-145);

- лист Департаменту земельних ресурсів КМДА №05707-4520 від 14.03.2017 (т. 2 а. 56), згідно з яким земельна ділянка за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2 відноситься до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва;

- одержані під час тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді та згідно з листом Міністерства економічного розвитку та торгівлі на запит «щодо представництва» №4233-05/19069-06 від 24.06.2016 засновницькі документи Представництва ТОВ як клієнта в банку ПАТ «Банк «Український Капітал», документи, що посвідчують службовий статус та повноваження ОСОБА_6 (рішення про заснування Представництва ТОВ в Україні від 28.03.2011, апостильоване Окружним чиновником в м. Нікосія 08.04.2011 за №106598/11 від 28.03.2011, довіреність ТОВ «Лінкмікс» від 12.03.2014, апостильована Окружним чиновником в м. Нікосія 02.04.2014 за №29079/14, Свідоцтво про реєстрацію Представництва ТОВ від 02.06.2011, довідка АА №375000 з ЄДРПОУ Представництва ТОВ), документи про рух коштів Представництва ТОВ по рахунках вказаного банку, в тому числі по сплаті орендної плати, протоколи огляду цих документів (т. 2 а. 58-250; т. 3 а. 1-60, 79-84);

- одержаний під час тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді договір найму нежилих приміщень (загальна площа 4378,6 кв. м.) від 30.12.2014, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, в якому сторонами виступають ТОВ «Лінкмікс» та ТОВ «Сінево Україна», протокол його огляду, які дійсно підтверджують обставини подій, що викладені в обвинувальному акті, з фактичного боку (т. 3 а. 63-76);

- протоколи огляду від 11.04.2017 та 15.12.2017 відповідно веб сайту ТОВ «Сінево Україна» та інформаційної бази даних «Податковий Блок», а саме податкової звітності ТОВ «Сінево Україна» з додатками (т. 3 а. 156-179), з якого випливає, що вказане ТОВ отримує прибуток,

- лист Представництва «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» від 07.07.2016, за яким ОСОБА_6 направляв договори оренди земельної ділянки з ТОВ «Сінево Україна»;

- рішення Київської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» від 26.07.2007 р. № 43/1877 та від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», якими регламентувався порядок нормативної грошової оцінки земель міста Києва (т. 3 а. 181-216; т. 4 а. 1-97);

- одержані під час тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді заява про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, від 29.10.2015, подана ОСОБА_6 , та витяг з технічної документації про її нормативну грошову оцінку № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015, яка становила 4455589, 66 грн. і розраховувалася із застосуванням коефіцієнту 0,7, протоколи огляду цих документів (т. 3 а. 125-133, 142-145);

- висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1416/тдд від 25.11.2016 (т. 2 а. 32-37), за яким підпис в заяві про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (її частини) від 25.10.2015 в графі «керівник» виконаний ОСОБА_6 ;

- надані листом ДПІ у Святошинському р-ні ГУ ДФС у м. Києві № 1438/26-57-11-03-40 від 23.05.16 на виконання запиту: - уточнююча податкова декларація з урахуванням уточнень з 01.07.2015 за 2015 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9244957976 від 02.12.2015, за якою розмір фактично сплаченого податку за землю розраховувався за однакової нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням різних відсотків (3% та 10 %); - податкова декларація за 2016 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.01.2016 №9002156716, за якою розмір фактично сплаченого податку за землю розраховувався за однакової нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням різних відсотків (3% та 10 %), як власне і за попередні 2013 та 2014 роки (т. 3 а. 87-109, 120-122);

- лист від 03.12.2015 керівника Представництва ТОВ ДЗІС С.А. про надання до ДПІ витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015 (т. 3 а. 117);

- лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі на запит «щодо представництва» №4233-05/19069-06 від 24.06.2016 (т. 3 а. 79), за яким керівником Представництва ТОВ є ДЗІС С.А., реєстрація Представництва ТОВ є безстроковою;

- Акт № 286/1-26-15-14-03-04 від 15.08.2016 про результати проведеної податковим органом на підставі ухвали слідчого судді від 16.06.2016 документальної позапланової перевірки Представництва ТОВ з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку (м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 46/2), яка орендується нерезидентом ТОВ «Лінкмікс», за період з 01.01.2013 по 01.06.2016, за яким встановлено використання під час розрахунків орендної плати в порушення п. 288.4 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 ПК України коефіцієнту на функціональне використання 0,7 як за землі громадського призначення, хоча частина цієї ділянки була передана в оренду ТОВ «Сінево Україна», а тому, на думку перевіряючи осіб, мав бути коефіцієнт 2,5 як за землі комерційного використання, внаслідок чого відбулося заниження орендної плати за землю та фактичне ненадходження до місцевого бюджету м. Києва коштів за період з 01.07.2015 по 01.06.2016 у вигляді орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності з ТОВ «Лінкмікс» на загальну суму 1151871,63 грн. (за період з 01.07. по 31.12.2015 в сумі 524969,98 грн., а з 01.01. по 01.06.2016 в сумі 626901,65 грн.). Як зазначено в Акті, згідно з вивченими деклараціями Представництво ТОВ у період часу з 01.01.2013 по 01.06.2016 само розподіляло площі орендованої землі на власні та інші (передані в оренду) та застосовувало ставки відповідно 3 % та 10 % (т. 2 а. 18-25);

- податкове повідомлення рішення від 08.09.2016 № 1020140304 (т. 2 а. 27), за яким Представництву ТОВ виставлено рахунок про обов`язок сплатити орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 1151871,63 грн. та 287967,90 грн. штрафних санкцій;

- постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні адмінпозову ТОВ «Лінкмікс» в особі Представництва ТОВ до ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2016 № 1020140304 (т. 4 а. 123-126);

- висновок судово-економічної експертизи № 12/7 від 09.12.2017 (т. 2 а. 42-55), яким встановлено, що Акт документальної позапланової перевірки Представництва ТОВ з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2013 по 01.06.2016 від 15.08.2016 за № 286/1-26-15-14-03-04 щодо розміру заниження орендної плати за земельну ділянку нормативно та документально підтверджується у розмірі лише на 1151869,93 грн.;

- показання допитаного під час судового розгляду експерта ОСОБА_11 , який підтвердив свій висновок № 12/7 від 09.12.2017;

- показання допитаного обвинуваченого ОСОБА_6 , який не оспорював свого службового статусу та факту подачі як заяви 25.10.2015 про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, від 29.10.2015, яку склав, підписав та видав особисто, так і податкової звітності у 2015 2016 роках за ТОВ «Лінкмікс», усвідомлював свій обов`язок керуватися законодавством, що регулює діяльність суб`єктів господарювання та податковий облік. Він подавав до податкового органу декларації зі сплати за землю, які підписав своїм особистим електронним ключем, розпоряджався та використовував у господарській діяльності підприємства Договір найму нежитлових приміщень з ТОВ «Сінево Україна».

Крім того, сторони провадження посилалися на документи, які за своєю правовою природою та змістом очевидно не є доказами винуватості обвинуваченого, а саме: документи, які стали приводом для відкриття кримінального провадження (рапорт, службова записка т. 2 а. 1-8); документи, що характеризують особу обвинуваченого та його майновий стан (т. 1 а. 80-89; т. 3 а. 148-155; т. 4 а. 106-108); процесуальні документи, якими призначалося проведення експертиз (т. 2 а. 28-29, 38-40), вирішувалися питання заходів забезпечення в межах даного кримінального провадження (застава, арешт, тимчасові доступи т. 1 а. 79, 109 та 117; т. 2 а. 58; т. 3 а. 63-64, 125-128; т. 4 а. 98-105), його руху, складу слідчих та прокурорів (т. 2 а. 9-17), дані в яких не оспорювалися сторонами провадження та які лише доводять наявність належних процесуальних приводів для проведення тих чи інших процесуальних дій; документи, які містять дані щодо розміру судових витрат (т. 2 а. 31, 55), долі речових доказів (т. 3 а. 61-62, 77-78, 85-86, 123-124, 146-147).

Факти: а) існування та дії Договору оренди земельної ділянки (зареєстрований 10.12.2012 №75-6-00564) за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, кадастровий №8000000000:75:041:0079, яка відноситься до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, за яким сторонами були «орендар» - ТОВ «Лінкмікс», а «орендодавець» Київська міська влада; б) існування та дії Договору найму нежилих приміщень від 30.12.2014, що розташовані на вказаній земельній ділянці, в якому сторонами виступають «орендар» - ТОВ «Сінево Україна», а «орендодавець» ТОВ «Лінкмікс»; в) руху коштів по рахунках Представництва ТОВ, пов`язані з одержанням від ТОВ «Сінево Україна» та сплатою орендною платою за вказану земельну діяльну; г) отримання ТОВ «Сінево Україна» прибутку за результатами своєї господарської діяльності, яке фактично виступало стороною суборенди частини вказаної земельної ділянки; ґ) службовий статус ДЗІС С.А. як представника ТОВ «Лінкмікс» та керівника, а відтак і службової особи, Представництва ТОВ, складання та подання ним заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, від 29.10.2015, складання та подання ним до податкового органу разом з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015 уточнюючої податкової декларації з 01.07.2015 за 2015 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9244957976 від 02.12.2015 та податкової декларації за 2016 рік плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9002156716 від 19.01.2016, суд дійсно вважає доведеними належними, допустимими і достовірними доказами, які не оспорювалися сторонами та якими визнає дані, які містять згадані вище в контексті поданих прокурором доказів обвинувачення:

- договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, акт приймання-передачі цієї земельної ділянки від 10.12.2012;

- лист Департаменту земельних ресурсів КМДА №05707-4520 від 14.03.2017;

- відповідь Міністерства економічного розвитку та торгівлі на запит «щодо представництва» №4233-05/19069-06 від 24.06.2016;

- документи, що посвідчують службовий статус та повноваження ОСОБА_6 (рішення про заснування Представництва ТОВ в Україні, довіреність ТОВ «Лінкмікс», свідоцтво про реєстрацію Представництва ТОВ, довідка ЄДРПОУ);

- засновницькі документи Представництва ТОВ, документи про рух його коштів;

- договір найму нежилих приміщень від 30.12.2014, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2;

- протоколи огляду веб сайту ТОВ «Сінево Україна» та його податкової звітності;

- лист Представництва ТОВ від 07.07.2016;

- заява про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 46/2, від 29.10.2015 та витяг з технічної документації про таку її оцінку № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015;

- протоколи огляду окремих з цих документів;

- висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1416/тдд від 25.11.2016;

- уточнююча податкова декларація з 01.07.2015 плати за землю № 9244957976;

- податкова декларація за 2016 рік плати за землю №9002156716;

- лист від 03.12.2015 керівника Представництва ТОВ ДЗІС С.А. про надання до ДПІ витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.11.2015.

Отже, вказані, а також аналогічні за змістом дані, які містять в цій частині інші подані сторонами докази суд визнає достовірними та належними, які кладе в основу свого вироку.

Разом з тим, ці факти, як власне і наведені вище показання обвинуваченого та досліджені судом документи про його особу, самі по собі, а також у своїй сукупності та взаємозв`язку не доводять того, що ОСОБА_6 вчинив службове підроблення та умисно ухилився від сплати земельного податку.

Дійсно, на підставі поданого стороною обвинувачення як доказ винуватості Акта № 286/1-26-15-14-03-04 від 15.08.2016 про результати проведеної податковим органом на підставі ухвали слідчого судді від 16.06.2016 документальної позапланової перевірки Представництва ТОВ з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку (м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 46/2), яка орендується нерезидентом ТОВ «Лінкмікс», за період з 01.01.2013 по 01.06.2016, на адресу Представництва ТОВ скеровано податкове повідомлення рішення від 08.09.2016 № 1020140304 на загальну суму 1439839,53 грн., з яких 1151871,63 грн. за податковим зобов`язанням по сплаті орендної плати за земельну ділянку за період з 01.07.2015 по 01.06.2016, а 287967,90 грн. штрафні санкції (т. 2 а. 27).

Разом з тим, суд з підстав, визначених ст. 86 КПК України, та у порядку ч. 1 ст. 89 КПК України визнає вказаний Акт № 286/1-26-15-14-03-04 від 15.08.2016 про результати проведеної документальної позапланової перевірки Представництва ТОВ недопустимим доказом, вважаючи клопотання сторони захисту з цього приводу обґрунтованим, виходячи з такого.

Діючий КПК Українине передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки. Звернення з таким клопотанням до суду не охоплюється повноваженнями сторони обвинувачення,які мають реалізовуватися в спосіб, виключно передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до гласних чи негласних слідчих (розшукових) дій.Більше того, в КПК України відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань. Відповідно доправової позиції, викладеної в Рішенні ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» від 10.12.2009 (п. 25) зазначається, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного закону і потребує, аби він був доступний відповідній особі, яка, крімтого, повиннапередбачати його наслідки для себе, а також цей закон повинен відповідати принципу Верховенства права.Ті ж самі обґрунтування випливають із положень ч. 2ст. 93 КПК України. Дана норма передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказівшляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій,витребування та отримання документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальнихдій, передбачених КПК України,і не містить окремого права прокурора, слідчого звертатися до слідчого судді з клопотаннями про призначення (проведення) податкової перевірки.

Приймає до уваги суд з цього приводу і сформовану судову практику (див: напр., ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року, що набрала законної сили, справа 757/11320/17-к).

Той факт, що вказаний Акт № 286/1-26-15-14-03-04 був складений за результатами перевірки, проведеної на підставі ухвали слідчого судді, не впливає на його оцінку в контексті допустимості використання як доказу обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, оскільки сторона обвинувачення, збираючи докази у даному випадку, діяла у спосіб, який не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд визнає недопустимими докази і досліджені під час судового розгляду протилежні за своїм змістом висновки судово-економічних експертиз № 12/7 від 09.12.2017 (т. 2 а. 42-55), та № 04/05-17 від 04.05.2017 (т. 4 а. 131-137), в основу яких покладені дані вказаного вище Акта та які стосуються його оцінки на предмет нормативної та документальної обґрунтованості.

Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кожний окремо, підтвердили висновки своїх експертиз відповідно № 12/7 від 09.12.2017 та № 04/05-17 від 04.05.2017, не виходячи за їх положення.

Разом з тим, визнання судом недопустимими докази обвинувачення не позбавляє суд можливості посилатися на встановлені ними факти на користь сторони захисту, адже будь-які сумніви мають тлумачитися на користь останньої сторона обвинувачення такого права позбавлена.

Як видно з дослідженої під час судового розгляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року (т. 4 а. 123-126), останньою скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року про задоволення адміністративного позову ТОВ «Лінкмікс» в особі Представництва ТОВ до ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2016 № 1020140304 та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні вказаного позову відмовлено.

За таких обставин, вказане судове рішення суду апеляційної інстанції суд оцінює в порядку ст. ст. 85, 86, 94 та 99 КПК України як джерело доказів в межах пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення через призму визначених Конституцією України основних засад судочинства (ст. 124, п. 9 ст. 129), серед яких самостійне місце посідає обов`язковість рішень суду, які набрали законної сили. Відтак, з фактичного боку - податкове повідомлення-рішення від 08.09.2016 № 1020140304 є чинним.

Водночас, суд для оцінки факту несплати Представництвом ТОВ орендної плати за земельну ділянку не може обмежитися дослідженням лише податкового повідомлення рішення від 08.09.2016 № 1020140304, оскільки воно на час оголошення підозри та надходження обвинувального акту до суду (12.05.2017) було оскаржено в судовому порядку платником податків. Згідно з вимогами п. п. 56.18 та 56.22 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, як це має місце у даній справі (т. 4 а. 123-126), грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Як вказано в самому податковому повідомленні рішенні, сума нарахованого зобов`язання з урахуванням проведеного судового оскарження підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження, у даному випадку по 25 травня 2017 року включно.

Отже, суд може визнати висунене обвинувачення ОСОБА_6 в ухиленні від сплати податків обґрунтованим, якщо воно буде базуватися не тільки на оскаржуваному рішенні-повідомленні, а й буде доведеним на підставі додатково зібраних доказів.

Крім того, за змістом ст. 212 КК України відповідальність за ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв`язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки в повному обсязі чи певну їх частину. Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, тобто за фінансове (податкове) правопорушення (п. п. 3 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08.10.2004 « Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів»). На ці положення орієнтується практика правозастосування ст. 212 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 366 КК України, взагалі характеризується прямим умислом: особа достовірно знає, переконана в тому, що вносить до офіційного документу неправдиві відомості чи видає такий документ. Посилання в обвинувальному акті на «неправдивість відомостей» у поєднанні з вказівкою на «завідомість» такого їх характеру підкреслює цілеспрямований характер злочинних дій, свідоме прагнення особи та бажання так діяти всупереч відомим достовірним фактичним обставинам.

Враховуючи викладене, суд у зв`язку з наведеними вище та дослідженими під час судового засідання доказами, керуючись висновками постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, звертає увагу на такі обставини, які самостійну оцінку у вказаному судовому рішенні не отримали, залишилися поза межами судового регулювання в порядку КАС України, проте є для завдань даного кримінального провадження (ст. 2 КПК України) значимими.

Так, як вбачається із згаданого вище податкового повідомлення рішення від 08.09.2016 № 1020140304 Представництво ТОВ під час розрахунку орендної плати за частину землі, переданої в оренду іншій особі - ТОВ «Сінево Україна», із коефіцієнтом на її функціональне використання 0,7 порушило вимоги п. 288.4 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 ПК України.

Ця обставина ґрунтується на висновках Акта № 286/1-26-15-14-03-04 від 15.08.2016 та підтверджена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року.

Натомість, у п. 288.4 ст. 288 ПК України вказано лише те, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а у п. 289.1 ст. 289 ПК України зазначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у сфері якої здійснює управління центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Звертає на себе увагу той очевидний факт, що вказані норми не регулюють порядок розрахунку орендної плати за землю із застосуванням коефіцієнту на її функціональне використання, більш того, делегують повноваження здійснювати управління у сфері оцінки земель виключно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до яких ДФС України не віднесено. Крім того, вказані норми протягом 2015 та 2016 років буд-яких змін не зазнавали.

Як з цього приводу звернули увагу захист та суд апеляційної інстанції під час перевірки результатів розгляду адміністративної скарги, згідно з діючим на час поставлених ОСОБА_6 у провину діянь Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему, Мінагрополітики тощо від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, втратив чинність 17 лютого 2017 року (на далі Порядок про грошову оцінку землі), коефіцієнт на цільове використання землі застосовувався виключно спеціально уповноваженими особами, які проводили нормативну грошову оцінку земельних ділянок (п. 1.7), і це узгоджується з вимогам ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», ст. 26 Закону України «Про землеустрій» щодо особливого статусу розробників документації із землеустрою. Ці норми протягом 2015 та 2016 років також буд-яких змін не зазнавали. Суд апеляційної інстанції, аналізуючи спеціальне законодавство, дійшов висновку, що безпосередньо платник орендної плати та контролюючий орган не наділені повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових).

У зв`язку з прийняттям 03.07.2014 Київської міської ради Рішення №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» не зазнав змін і Порядок нормативної грошової оцінки земель міста Києва, який був затверджений рішенням Київської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» від 26.07.2007 № 43/1877 (згадується по тексту вироку як Порядок) (т. 3 а. 215-216). Відповідно до п. п. 1.5 та 2.1 Порядку нормативну грошову оцінку земельних ділянок (їх частин) здійснюють Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), державні та інші суб`єкти оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт з землеустрою. Для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки використовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (коефіцієнт на функціональне використання).

В межах даного кримінального провадження суду не надано належних і допустимих доказів того, що уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або, принаймні, сертифікованим судовим експертом у сфері оцінки земель, яким не є експерти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (кваліфікація за спеціальностями 11.1, 11.2, 11.3 та 12.1), поставлено під сумнів обґрунтованість проведеної нормативної грошової оцінки всієї земельної ділянки, яку орендував ТОВ «Лінкмікс», згідно з витягом з технічної документації про таку оцінку № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015.

Більш того, як вбачається з дослідженого судом за клопотання сторони захисту податкового роз`яснення від 15.03.2013 № 233117/13-5-05 ДПС у м. Києві (т. 4 а. 141-142), розглянувши звернення Представництва ТОВ від 28.03.2013, тобто коли вже існували договірні відносин з ТОВ «Сінево Україна», щодо порядку сплати орендної плати за земельну ділянку, податковий орган, посилаючись саме на правила п. 288.4 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 ПК України та інші норми цього кодексу, зауважив, що при розрахунку орендної плати Представництво повинно керуватися виключно умовами укладеного договору оренди земельної ділянки (3 % та 10 %) та наявною нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, як це власне і було зроблено платником податку. ПК України не передбачає використання коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки при розрахунку орендної плати за земельну ділянку.

Оцінюючи значення цього документу, суд приймає до уваги те, що згідно з правилами п. 14.1.172. ст. 14 та п. 53.1 ст. 53 ПК України (в редакції Закону до 21.12.2016, тобто на час поставленого у провину діяння) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган; не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої в письмовому вигляді.

Як видно з дослідженого судом Акта № 286/1-26-15-14-03-04 від 15.08.2016, за деклараціями Представництво ТОВ у період часу з 01.01.2013 по 01.06.2016 самостійно розподіляло площі орендованої землі на власні та інші (передані в оренду) із застосуванням ставки відповідно 3 % та 10 %. Разом з тим, 2013, 2014 роки та перше півріччя 2015 року виключено з періоду порушення Представництвом ТОВ повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку з підстав ст. 53 ПК України, оскільки платник земельного податку керувався письмовою податковою консультацією ДПС у м. Києві від 15.03.2013 № 233117/13-5-05, яка не була відкликана чи скасована.

Зміна (збільшення, зменшення) вартості земельної ділянки, як власне і зміна курсу валют, зміна інших вартісних показників, вочевидь не впливає на практичне використання конкретної норми закону з питань нарахування та сплати податку.

Зважаючи на те, що податкова консультація та перевірка проводилася одним і тим самим органом, відтак допущене неоднозначне тлумачення обов`язків платника податку, в силу п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України має бути застосована презумпція правомірності рішень платника податку, як основна засада податкового законодавства, оскільки виникла можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Якщо навіть і вважати Акт № 286/1-26-15-14-03-04 фактичним відкликанням згаданої податкової консультації, то і в такому випадку остання втрачала б свою чинність лише з 15.08.2016 (дата складання Акта), а відтак діяла на період з 01.07.2015 по 01.06.2016 (період порушення податкового законодавства).

Таким чином, не вдаючись в оцінку діючого на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року податкового повідомлення рішення від 08.09.2016 № 1020140304, суд вважає наявними правові підстави для звільнення на підставі п. 53.1 ст. 53 ПК України (в редакції Закону до 21.12.2016) Представництва ТОВ від відповідальності за виявлене фінансове (податкове) правопорушення за період з 01.07.2015 по 01.06.2016, оскільки цей платник податків у зазначений період діяв відповідно до податкової консультації ДПС у м. Києві стосовно практичного використання конкретної норми закону з питань нарахування та сплати податку, контроль за справлянням якого дійсно покладено на такий контролюючий орган. При цьому суд бере до уваги, що питання правозастосування п. 53.1 ст. 53 ПК України (в редакції Закону до 21.12.2016) висновками Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року не охоплювалося і взагалі не було предметом дослідження.

Наявність правових підстав для звільнення платника податку Представництва ТОВ від відповідальності за виявлене фінансове (податкове) правопорушення за період з 01.07.2015 по 01.06.2016, повністю усуває правову можливість притягнення за цим фактом службових осіб Представництва ТОВ, в тому числі ОСОБА_6 , до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України нібито за умисне ухилення від сплати податків у зазначений період в значних розмірах на суму 1151869,93 грн., тобто в межах висунутого обвинувачення.

Що ж стосується змісту заяви ОСОБА_6 про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 29.10.2015, як первинного по відношенню до податкових декларацій документу, то суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

ОСОБА_6 не мав жодного стосунку до укладення із ТОВ «Сінево Україна» договору найму нежилих приміщень від 30.12.2014, що розташовані на частині вказаної земельної ділянки.

Як видно з дослідженої під час судового засідання його заяви від 29.10.2015 про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, 46/2 (т. 3 а. 133), останній як керівник Представництва ТОВ, будучи попередженим про відповідальність за повноту та достовірність наданої інформації, просив здійснити таку оцінку і повідомляв необхідні для цього дані, зокрема, про діяльність ТОВ «Лінкмікс» по КВЕД 86.90, однак, не вказавши в заяві про орендаря, хоча договір найму із ТОВ «Сінево Україна» вже діяв. Відтак, складаючи та подаючи цю заяву, ДЗІС С.А. діяв як службова особа керівник Представництва ТОВ, що засвідчено особистим підписом та печаткою суб`єкта, сумніви з цього приводу захисту є надуманими. При цьому заява дійсно не містить інформації про наявність орендаря ТОВ «Сінево Україна».

Разом з тим, питання про те, чи такого ж змісту заява про здійснення нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки подавалась і раніше в частині, що стосується орендарів, органом досудового розслідування не з`ясовано. Однак факт наявності і раніше за часом того самого орендаря ТОВ «Сінево Україна» безспірно підтверджений дослідженими судом: а) деклараціями на земельний податок Представництва ТОВ за 2013, 2104 роки; б) довідкою про рух коштів Представництва ТОВ на рахунках банку зі сплати орендної плати (напр., 16.01.2013 (прийом від ТОВ «Сінево Україна») та 17.01.2013 (оплата за грудень 2012 року); 12.02.2013 (прийом) та 22.02.2013 (оплата за січень 2013 року); 11.03.2013 (прийом) та 11.03.2013 (оплата за лютий 2013 року) (т. 2 а. 67-75; т. 3 а. 87-109).

Обвинувачений ОСОБА_6 стверджував, що Представництво ТОВ тривалий час керувалося при цьому індивідуальним податковим роз`ясненням від 15.03.2013 № 233117/13-5-05. Ці його показання не спростовані, навпаки, знайшли своє повне підтвердження.

Як видно з Договору оренди земельної ділянки (зареєстрований 10.12.2012 №75-6-00564) за адресою: АДРЕСА_3 , її цільове призначення експлуатація та обслуговування адміністративно-виробничих та господарських будівель.

У відповідності до п.п. 4.2. та 4.7. Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, у випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата встановлюється у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, що припадає на орендовані площі будівель споруд або їх частини. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України. Крім того, у відповідності до п.п. 8.3. та 8.4. вказаного договору орендар має право самостійно господарювати на землі, проте, зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, а при зміні функціонального використанні об`єкта нерухомості, що розташований на земельній ділянці, у десятиденний термінів письмовій формі замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) витяг з технічної документації про нову грошову оцінку земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін та після одержання цього витягу передати його до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки (т. 3 а. 110-113).

Отже, за умовами вказаного Договору оренди: - цільовим призначенням земельної ділянки, за яким орендар повинен її використовувати, є експлуатація та обслуговування адміністративно-виробничих та господарських будівель; - річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 % або 10 % від її нормативної грошової оцінки, залежно від того, чи здаються розташовані на земельній ділянці будівлі або їх частини в оренду іншим суб`єктам; - обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням вказаного вище цільового призначення і тільки при зміні функціонального використанні об`єкта нерухомості, що розташований на земельній ділянці, а не її самої, орендар зобов`язаний у десятиденний термін замовити витяг з технічної документації про нову грошову оцінку земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін та після одержання цього витягу передати його до податкового органу.

Таким чином, суд вважає, що всупереч доводам сторони обвинувачення, сам лише факт передачі в суборенду частини орендованої земельної ділянки без зміни функціонального використання об`єкта нерухомості, що розташований на ній, не тягнув за собою за умовами вказаного договору обов`язку для орендаря замовляти витяг з технічної документації про нову грошову оцінку земельної ділянки або її частини з урахуванням появи такого орендаря.

Ця правова позиція, яка ґрунтується на змісті аналізованого договору, повністю узгоджується з показаннями обвинуваченого під час судового розгляду про характер отриманої ним усної консультації під час подання 29.10.2015 заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки «немає необхідності внесення даних про оренду частини земельної ділянки, якщо вид діяльності орендаря співпадає з орендодавцем». Ці показання обвинуваченого не спростовані.

Крім того, як небезпідставно звернув увагу захист, згідно з діючим на час поставлених ОСОБА_6 у провину діянь п. п. 3.3 та 3.5 згаданого вище Порядку про грошову оцінку землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначалася за формулою, складовою частиною якої був коефіцієнт, який характеризував функціональне використання земельної ділянки та враховував відносну прибутковість видів економічної діяльності (житлова та громадська забудова, промисловість, транспорт тощо), віднесення земель до певних категорії провадиться згідно з Інструкцією із заповнення статистичної звітності з кількісного обліку земель відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Ці положення Порядку про грошову оцінку землі повністю узгоджуються з діючим і на даний час Розділом ІІІ Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою на виконання вимог ст. 12 Закону України «Про оцінку земель» постановою КМУ від 23.03.1995 № 213.

Згідно з дослідженими судом за клопотанням сторони захисту довідкою органів статистики та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб як Представництво ТОВ, так і орендар - ТОВ «Сінево Україна», обидва, здійснюють діяльність у сфері охорони здоров`я (код КВЕД 86.90), тобто види їх діяльності дійсно співпадають (т. 4 а. 143, 147об.). ТОВ «Сінево Україна» має ліцензію на медичну практику (т. 4 а. 145), використовує приміщення для розміщення діагностичного центру, що підтверджено акредитаційним сертифікатом (т. 4 а. 146). Відповідно до п. 1.2 діючого Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України № 385 від 28 жовтня 2002 року, діагностичні центри (різного профілю) є амбулаторно-поліклінічними закладами охорони здоров`я.

На ці обставини звернув увагу у своєму рішенні й Київській апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 15.05.2017.

Відповідно до Додатку № 1 до Порядку про грошову оцінку землі до земель громадського призначення, до яких застосовується коефіцієнт функціонального використання 0,7, належать землі охорони здоров`я, що узгоджується із визначенням земель громадської забудови, яке надається у чинній і на сьогодні Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Деркомзем № 548 від 23 липня 2010 року це землі, які використовуються, в тому числі, для обслуговування будівель закладів охорони здоров`я (03.03).

Землі комерційного використання чітко визначені Додатком № 1 до Порядку про грошову оцінку землі та Класифікацією видів цільового призначення земель, і до таких землі для обслуговування будівель закладів охорони здоров`я, зокрема, і амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров`я не віднесені. Вказане підтверджується і положеннями рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яким не був скасований Порядок нормативної грошової оцінки земель міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» від 26.07.2007 № 43/1877 (т. 3 а. 215-216; т. 4 а. 67).

Таким чином, має місце внутрішня суперечність між положеннями п. 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему, Мінагрополітики тощо від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (згадується по тексту вироку як Порядок про грошову оцінку землі), за яким на час інкримінованих діянь нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначалася виключно за формулою із застосуванням коефіцієнту, який характеризував функціональне використання земельної ділянки та враховував відносну прибутковість видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики, і не було передбачено автоматичне віднесення суборендованих земель до земель комерційного використання незалежно від виду економічної діяльності орендаря будівель або їх частин, та п. 2.3 Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві, що затверджений Рішенням Київської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» від 26.07.2007 р. № 43/1877 (згадується по тексту вироку як Порядок), за яким нормативна грошова оцінка земельних ділянок, на яких розміщені будівлі і споруди, які повністю або частково передаються в оренду, завжди обчислюється із застосуванням коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки (її частини), що дорівнює 2,5 (землі комерційного використання) незалежно від виробничо-економічної діяльності орендаря будівель або їх частин.

За таких обставин, не можна визнати вочевидь надуманою позицію ОСОБА_6 , який, за його твердженням, свідомо не вказав у заяві про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки про наявність орендаря, з появою якого не змінювалось функціональне використання об`єкта нерухомості, що розташований на цій земельній ділянці.

За версією сторони обвинувачення, ознака «завідомо» неправдивих відомостей, що нібито були внесені обвинуваченим до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а фактично не внесення ним даних про орендаря - ТОВ «Сінево Україна», пов`язується із метою таких дій ухилення від сплати податків у значних розмірах.

Крім наведених вище висновків про те, що ДЗІС, формуючи базу оподаткування за земельним податком мав права вважати, що діяв правомірно, суд звертає увагу і на те, що власне сам ОСОБА_6 , про що є посилання в багатьох документах, відкрито і не приховано розподіляв площі земельної ділянки на власні та передані в оренду, застосовуючи ставки 3 % та 10 %, при цьому розраховував орендну плату за землю, використовуючи єдиний коефіцієнт 0,7 як для земель громадського призначення, враховую функціональне використання об`єкта нерухомості, що розташований на цій земельній ділянці.

Системність, послідовність та відкритість такої позиції обвинуваченого, яку вважав доведеною і прокурор, якраз таки, навпаки, свідчіть про відсутність наміру в ОСОБА_6 приховувати факт оренди, адже саме застосовані ним різні ставки без зміни коефіцієнту на функціональне використання земельної ділянки стали підставою для виявлення, як вважали податкові органи, невідповідностей (службова записка - т. 2 а. 3). Обвинувачення особи, яка сама надає контролюючому органу інформацію про наявність орендаря, у приховуванні такої інформації перед ним є абсурдним.

До того ж, спірність даної ситуації, яка власне і становить предмет оцінки, виникла виключно у площині застосування методики обчислення нормативної грошової оцінки земельної ділянки через коефіцієнт її функціонального використання, вирішити яку через уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, сторона, яка висуває претензії, не намагалась. Розв`язання такого спору перебуває і поза межами юрисдикційної компетенції суду, що розглядає дане кримінальне провадження і повинен винести судове рішення виключно на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 КПК України.

Очевидна спірність питання застосування у даному конкретному випадку методики обчислення нормативної грошової оцінки земельної ділянки через коефіцієнт її функціонального використання доведена не тільки внутрішніми суперечностями в законодавстві, а різними з цього приводу правовими оцінками компетентних органів, що вочевидь не можна ставити у провину обвинуваченому. Так, згідно з податковим роз`ясненням від 15.03.2013 № 233117/13-5-05, преюдиція якого визнана податківцями, рішенням адміністративного суду першої інстанції, висновком експерта № 04/05-17, складеним за результатами судово-економічної експертизи від 04.05.2017 це одна правова позиція, яка до того ж не порушує загальнодержавний Порядок про грошову оцінку землі та узгоджується із практикою попередніх звітних періодів - відсутністю претензій до ОСОБА_6 з боку податкових органів за попередні роки та під час подання спірних податкових декларацій плати за землю, хоча з них вбачається очевидним використання платником податку різних ставок (3 % та 10 %) без зміни грошової оцінки земельної ділянки через коефіцієнт її функціонального використання, що власне і складає суть порушення за версією обвинувачення. Рішення податкового органу, адміністративного суду апеляційної інстанції це протилежна правова позиція, яка ґрунтується на місцевому Порядку і вперше була доведена платнику податку після 15 серпня 2016 року, хоча стосувалася попереднього періоду в часі його діяльності.

Судовий спір між Представництвом ТОВ та ГУ ДФС в м. Києві з приводу скасування податкового повідомлення рішення від 08.09.2016 № 1020140304 триває (т. 4 а. 151-161).

Враховуючи викладене, суд вважає, що свідоме невнесення з боку ОСОБА_6 до заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки даних про орендаря ТОВ «Сінево Україна», виключає відповідальність з його боку за службове підроблення, оскільки ґрунтувалося не на бажанні приховати ці дані, а на власних переконаннях щодо правозастосування, які не суперечили законодавству, були сформовані тривалою існуючою практикою та офіційними роз`ясненнями компетентних органів, які платник мав право тлумачити на свою користь. Більш того, за змістом ст. 366 КК України помилка при складанні офіційного документа щодо правозастосування окремих положень законодавства, а так само помилка щодо оцінки фактів, арифметична помилка тощо не мають ознак умисного підроблення офіційного документу, оскільки прямий умисел як конститутивна ознака суб`єктивної сторони юридичного складу даного злочину відсутня.

За таких обставин, оскільки складені та подані ОСОБА_6 до податкових органів уточнююча податкова декларація за 2015 рік плати за землю № 9244957976 від 02.12.2015 та податкова декларація за 2016 рік плати за землю №9002156716 від 19.01.2016 складені уповноваженою собою в межах її компетенції, не містять будь-яких викривлених даних і ґрунтуються на відомостях з інших офіційних документів (договір оренди земельної ділянки (зареєстрований 10.12.2012 №75-6-00564) за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, б. 46/2, акт приймання-передачі цієї земельної ділянки від 10.12.2012, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки № 7777-26-7777.5-396/30-15 від 04.11.2015, податкове роз`яснення від 15.03.2013 № 233117/13-5-05 та інше), тому також відсутні підстави їх визнавати такими, що містять ознаки службового підроблення.

Відтак, під час судового розгляду не було доведеним поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами те, що ОСОБА_6 вчинив службове підроблення за фактами складання та видачі заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, уточнюючої податкової декларація за 2015 рік плати за землю № 9244957976 від 02.12.2015, податкової декларації за 2016 рік плати за землю №9002156716 від 19.01.2016, досліджений висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1416/тдд від 25.11.2016 на ці висновки суду не впливає.

Проведені слідчим огляди речових доказів документації, результати яких зафіксовані протоколах таких слідчих, не містять інших ніж наведені вище даних.

Проведений стороною обвинувачення в обвинувальному акті аналіз повноважень ОСОБА_6 як керівника Представництва ТОВ та представника ТОВ «Лінкмікс» за довіреністю, положень законодавства, а саме приписів, правил, вимог та визначень, які містять Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр «Про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи», ст. 67 Конституції України, ст. ст. 13 та 23 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV, п. п. 3 та 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 966-XIV від 16.07.1999, п. 1.1 ст. 1, п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10, п.п. 14.1.73, 14.1.136, 14.1.147, 14.1.193 п. 14.1 ст. 14, п. 15.1 ст. 15, п. 47.1 ст. 47, п. 133.3 ст. 133, п. 265.1 ст. 265, п. 269.1 ст. 269, п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, ст. ст. 285-287, п. п. 288.1 та 288.2, п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 ПК України, підвідомчих нормативно-правових актів не спростовує наведених вище висновків суду.

Іншихдостатніхта допустимих доказів винуватості ОСОБА_6 у вчинені вказаних вище злочинів стороною обвинувачення надано не було.

Правова позиція, за якої прокурор вимагав доказів від сторони захисту в підтвердження показань ОСОБА_6 про характер усних роз`яснень під час заповнення заяви про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а за відсутності таких доказів вважав винуватість останнього доведеною, не ґрунтується на приписах ст. 62 Конституції України. У цьому аспекті суд, навпаки, визнає ключовим те, що показання обвинуваченого в суді, в тому числі і щодо вказаних фактичних обставин, стороною обвинувачення не спростовані.

Вказівка в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_6 діяв, звертаючись із завою про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також подаючи податкову звітність, із корисливих спонукань, не підтверджена жодним наданим доказом, а відтак ґрунтується на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу вироку суду.

Підсумовуючи все наведене, суд вважає, що сформульоване обвинувачення ОСОБА_6 не знайшло свого безспірного підтвердження у судовому засіданні для того, щоб вважати доведеним пред`явлене йому обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України. Крім того, встановлені під час судового розгляду фактичні обставини за обвинуваченням ОСОБА_6 не містять даних про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. ст. 212 КК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них ч. 2 ст. 9 КПК України покладає обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено ів ст. 17 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено: - що в діях ОСОБА_6 , які покладені в основу обвинувачення в межах даного кримінального провадження в умисному ухиленні від сплати податку у виді орендної плати за земельну ділянку за період з 01.07.2015 по 01.06.2016, що нібито призвело до фактичного ненадходження до бюджету за звітний період коштів на суму 1151869,93 грн., тобто у значних розмірах, є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_6 належить виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України; - що ОСОБА_6 за викладених в обвинувальному акті обставин вчинив службове підроблення - вніс будучи службовою особою до офіційних документів (заява про здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, уточнююча податкова декларація за 2015 рік, податкова декларація за 2016 рік) завідомо неправдиві відомості, а також видав ці документи, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, належить виправдати та також ухвалити щодо нього виправдувальний вирок, але з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено злочин, у якому він обвинувачується.

Враховуючи викладене, заявлений до обвинуваченого ОСОБА_6 прокурором в інтересах держави цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином, на суму 1151869,93 грн. належить в силу вимог ч. 3 ст.129 КПК України залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 100, 126, 129, 368, 370, 371, п. 1 та 3 ч. 1, ч. 3 ст. 373, 374-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що в його діянні є склад злочину.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що вчинено злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_14 .

Заявлений до обвинуваченого ОСОБА_6 прокурором в інтересах держави цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином, на суму 1151869,93 грн. залишити без розгляду.

Обраний в межах даного провадження стосовно ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2017 року запобіжний захід ЗАСТАВА - скасувати. Безспірно повернути ЗАСТАВУ в розмірі 1155000 (один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч) грн. заставодавцю Представництво «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» (код 26612060), шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий АТ «УкрСиббанк», МФО банку 351005.

Обрані в межах даного провадження на підставі ухвал слідчих суддів Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року інші заходи забезпечення: - арешт, накладений на банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІАЛ», МФО банку 320371; - арешт, накладений на банківські рахунки № № НОМЕР_3 (грн.), НОМЕР_1 (євро, грн., долар США), відкриті в АТ «УкрСиббанк», МФО банку 351005; - арешт, накладений на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:79:364:0272, площа 0,0802 га за адресою: м. Київ, вул. Успішна, які належать ОСОБА_6 на праві власності - скасувати.

Судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, віднести на рахунок держави.

Речові докази після набрання вироком законної сили (т. 3 а. 61-62, 77-78, 85-86, 123-124, 146-147) зберігати при матеріалах провадження, оригінали документів за клопотанням їх належних володільців повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ ОСОБА_15