Постанова

від 14.09.2017 по справі 804/8314/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 р. Справа № 804/8314/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засідання:Воробйовій П.В. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Чікіньов Д.М. Філіппова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Українсько-Російського акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями "СИСТЕМИ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції У Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000421402 від 14.07.2016р., -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2016р. Українсько-російське акціонерне товариство закритого типу з іноземними інвестиціями СИСТЕМИ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ - УКРАЇНА звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (яка є правонаступником ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області) та просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000421402 від 14.07.2016р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69309,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 46206,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23103,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Брокер Хаус за період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. за результатами якої було 29.06.2016р. складено акт за №1988/04-62-14-02/35826331 за висновками якого було встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за вказаними взаємовідносинами у сумі 46206,00 грн. на підставі якого податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000421402 від 14.07.2016р. про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 69309,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 46206,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23103,00 грн. Як свідчить акт перевірки підставою для прийнятті вказаного оспорюваного податкового повідомлення-рішення були висновки посадової особи відповідача про те, що документи, які оформлені у зв'язку із виконанням правочину та його контрагентом - ТОВ Брокер Хаус не мають статусу первинних, а тому не можуть братися в якості підтвердження податкового кредиту позивача через те, що у звітах про потенційних покупців зазначено лише найменування підприємств без зазначення ймовірного придбання зазначеними підприємствами конкретного асортименту товару та його кількості; відсутня інформація та документальне підтвердження щодо бажання придбання готової продукції зазначеними підприємствами;послуги з пошуку потенційних покупців не призвели до збільшення обсягів реалізації та розширення ринку та, в свою чергу, не призвели до отримання максимального прибутку замовника, як передбачено п.1.2 укладеного договору; документи, які надані позивачем не можуть бути достатнім підтвердженням того, що у процесі надання вказаних послуг, ці послуги були дійсно надані. Позивач вважає вказані висновки відповідача помилковими, оскільки господарські операції позивача з придбання послуг у ТОВ Брокер Хаус підтверджено документально, первинні бухгалтерські та розрахункові документи містять всі обов'язкові реквізити та відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , всі документи були наявні під час перевірки та досліджені податковим органом, придбані послуги використані позивачем у своїй господарській діяльності, що спричинило реальні зміни майнового стану позивача, що виразилося у реалізації товарів і послуг з прибутком, як позивач, так і його контрагент звітували перед податковими органами, сплачували ПДВ, що спростовує висновки податкового органу про те, що всі правочини укладалися з метою штучного одержання податкового кредиту, діяльність позивача була спрямована на одержання прибутку та ця мета була досягнута про що свідчать декларації позивача, а приріст реалізації продукції збільшився у 1,8 разів, а сплата до бюджету ПДВ збільшилася у 2,88 разів. Окрім того, позивач посилається і на те, що вказані взаємовідносини позивача із ТОВ Брокер Хаус за спірним договором за період з початку його дії по грудень 2015р. було предметом спору у адміністративній справі №804/4399/16 за результатами розгляду якої позовні вимоги позивача були задоволені та за постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016р., яка набрала законної сили, підтверджуються обставини укладення, фактичного виконання та документального оформлення господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом. За наведеного, позивач вважає вищевказане оспорюване податкове-повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Додатково позивачем у додаткових поясненнях від 03.07.2017р. та від 11.09.2017р. вказує на те, що обставини, встановлені судовим рішенням не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть ті ж самі сторони згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях просив у задоволенні позову позивачеві відмовити повністю посилаючись на те, що відповідно до наданих до перевірки актів приймання-передачі наданих послуг, податкових накладних, звітів про обсяг реалізації товару, договору про надання послуг з пошуку покупців №3108-01НП від 31.08.2015р. відображено у податковому та бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ Брокер Хаус з придбання послуг на загальну суму 277236,47 грн., у тому числі ПДВ 46206,08 грн. з пошуку потенційних покупців на продукцію (шкафи та конструктиви RITTAL, засоби автоматизації DELTA ELECTRONICS, промислові комп'ютери, вбудовані системи та засоби автоматизації Advantech). За вказаними взаємовідносинами позивачем суми податкового кредиту були включено до складу податкового кредиту за декларацією з ПДВ за лютий 2016р. У наданих до перевірки звітах про потенційних покупців зазначено лише найменування підприємств (перелік з 56 потенційних покупців товарів по 39 з яких у позивача відбувались господарські взаємовідносини до укладення договору з ТОВ Брокер Хаус про що свідчить дані податкової звітності позивача у період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р.) без зазначення конкретного асортименту товару та його кількості, а також відсутня інформація та документальне підтвердження щодо бажання придбання готової продукції підприємствами у позивача (заявок на придбання продукції, письмових пропозицій тощо), що ставить під сумнів реальне виконання ТОВ Брокер Хаус послуг з пошуку реальних покупців на товар, що продається Замовником, аналізу порядку взаємодії з покупцями, а також методів продажу; вивчення інших питань, що мають значення для успішної реалізації товарів Замовника на українському ринку. Також у зазначених звітах, не вказано номерів розрахункових рахунків та посадових осіб потенційних споживачів товару, що передбачено умовами договору №3108-01НП від 31.08.2015р. Отже, на думку податкового органу, отримання позивачем у ТОВ Брокер Хаус послуг з пошуку потенційних покупців (у вигляді переліку рекомендованих потенційних покупців), не призвели до збільшення обсягів реалізації та розширення ринку збуту та в свою чергу не призвело до отримання максимального прибутку Замовника. Тобто, надані позивачем документи на підставі яких до складу податкового кредиту ним включено послуги, отримані від ТОВ Брокер Хаус не можуть бути достатнім підтвердженням того, що в процесі надання вказаних послуг, підприємствами проведена певна робота і одержані результати замовник може використати в господарській діяльності для отримання доходу та не доведено доцільність придбання даних послуг з веденням господарської діяльності. Також було встановлено, що ТОВ Брокер Хаус зареєстровано у ДПІ Оболонського району м. Києва, основним видом діяльності є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, податкову декларацію на прибуток за 2015р. не надано, податковий розрахунок форми 1-ДФ за 4 квартал 2015р. та 1 квартал 2016р. не подано, що свідчить про відсутність на підприємстві працюючих осіб, що ставить під сумнів виконання послуг з пошуку потенційних покупців для позивача, тобто, вважає, що вказане підприємство-контрагент позивача створено з метою мінімізації сплати податків іншим підприємствам. Таким чином операції із придбання послуг у ТОВ Брокер Хаус , відображені у податковій звітності позивача, не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту. Також на вимогу податкового органу позивачем надано докази про приріст реалізації продукції підприємства у 1,8 разів, проте з наведеного слідує, що відбувся лише приріст реалізації, а не появу нових покупців у позивача. При цьому, аналізом Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено, що у січні 2016р. позивачем було реалізовано - перетворювачі частоти, сервоприводи, гальмівні блоки та резистори, базові блоки контролера, модулі розширення дискретних виходів, пульти керування, програмовані логічні контролери та інші вмонтовані системи, при цьому, фактів реалізації шкафів і конструктивів засобів автоматизації DELTA ELECTRONICS, промислових комп'ютерів, вбудованих систем та засобів автоматизації Advantech не встановлено, що ставить під сумнів реальне здійснення ТОВ Брокер Хаус послуг з пошуку потенційних покупців. Окрім того, представник відповідача зазначив, що ТОВ "Брокер Хаус зареєстровані були податкові накладні з придбання овочів, фруктів, цигарок, що свідчить про відсутність придбання послуг, що реалізуються на адресу позивача. Все зазначене, на думку відповідача, свідчить про здійснення позивачем взаємовідносин з ТОВ Брокер Хаус , які не спрямовані на реальне настання наслідків, що призвело до неправомірного формування показників у бухгалтерському і податковому обліку (податок на додану вартість) за вказаними взаємовідносинами та, відповідно, до заниження ПДВ на загальну суму 46206,00 грн.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

Українсько-російське акціонерне товариство закритого типу з іноземними інвестиціями СИСТЕМИ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ-УКРАЇНА 08.05.1997р. зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 59, перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та обов'язкових платежів до бюджету, є платником ПДВ, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ від 12.12.2014р. та відомостями, наведеними в акті перевірки від 29.06.2016р. (а.с. 15 том 1).

У період з 13.06.2016р. по 17.06.2016р. податковою інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Брокер Хаус у період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. за результатами якої був складений акт №1988/04-62-14-02/39826331 від 29.06.2016р. за висновками якого було встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 46206 грн., у тому числі за лютий 2016р. у вказаній сумі (а.с.14-27 том 1).

На підставі вищевказаного акту перевірки, податковою інспекцією 14.07.2016р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0000421402 за яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 69309,00 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 46206,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -23103 грн. (а.с.13 том 1).

Позивач оспорює вищевказане податкове повідомлення-рішення, просить його скасувати посилаючись на те, що висновки відповідача про те, що позивачем занижено ПДВ на 46206 грн. за лютий 2016р. внаслідок включення до складу податкового кредиту сплаченого позивачем у зв'язку з придбанням послуг з пошуку покупців під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Брокер Хаус за період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. за договором про надання послуг з пошуку покупців №3108-01ПН від 31.08.2015р. без фактичного здійснення господарських операцій, є помилковими та спростовуються наданими до перевірки первинними бухгалтерськими документами, які оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які підтверджують придбання вказаних послуг, їх використання у господарській діяльності позивача, рух активів та отримання прибутку внаслідок виконання цих господарських операцій у вказаний період, що відповідає вимогам податкового законодавства, а отже, вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону №996-ХІУ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу - п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій , зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного вище Кодексу, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4, 201.6 статті 201 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З аналізу наведених норм видно, що датою виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, при цьому, передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду справи не встановлено відсутності у позивача податкових накладних по взаємовідносинах позивача з його контрагентом - ТОВ Брокер Хаус за період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. при здійсненні фінансово-господарських операцій за договором про надання послуг з пошуку покупців №3108-01ПН від 31.08.2015р.

Таким чином, отримання позивачем податкової накладної від ТОВ Брокер Хаус є підставою для включення її до податкового кредиту з податку на додану вартість протягом звітного періоду згідно до вимог ст.198 ПК України.

Так, як встановлено судом із наданих документів, 31.08.2015р. між ТОВ Брокер Хаус (Виконавцем) та Українсько-російським акціонерним товариством закритого типу Системи реального часу-Україна з іноземними інвестиціями (Замовником) було укладено договір про надання послуг з пошуку покупців №3108-01НП за умовами якого Виконавець зобов'язувався відповідно замовлення Замовника, надати за плату послуги з пошуку покупців на українському ринку товарів, що реалізовуються Замовником, а Замовник зобов'язується оплатити надані Виконавцем послуги.

Згідно п.1.2 вказаного договору,послуги, обумовлені договором, і інші дії сторін, передбачені договором, надаються в цілях сприяння збільшення Замовником об'ємів продажів і розширення ринку збуту, здобути Замовником максимального прибутку, поліпшити імідж Замовника.

За умовами розділу 2 вищевказаного договору визначено, що Виконавець зобов'язувався досліджувати ринок товарів, що цікавить Замовника; знайти реальних покупців на товар, що продається Замовником; проаналізувати порядок взаємодії з покупцями, а також методи продажу; вивчивши інші питання, що мають значення для успішної реалізації товарів Замовника на українському ринку в цілях здобуття максимального прибутку.

За результатами проведених пошуків складати Замовникові звіти про реальних споживачів товару, що продається Замовником, з вказівкою їх повної юридичної адреси, номерів розрахункових рахунків, посадових осіб, контактних телефонів.

У відповідності до розділів 4 та 5 договору передбачалося, що приймання наданих послуг і їх результатів сторони оформлюють Актом прийому-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін щомісячно. Оплата послуг по даному договору здійснюється на підставі затверджених сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг.

Вказані вище послуги були надані позивачеві ТОВ Брокер Хаус у період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. про що свідчать копії звітів про обсяги продажу продукції на рекомендованих покупців від 18.01.2016р., від 29.01.2016р. та підписані сторонами копії актів надання послуг №75 від 18.01.2016р., №143 від 29.01.2016р. (а.с.37-40 том 1).

Також, факти реальності вчинених господарських операціях за вищевказаним договором підтверджується також і копією пояснень директора ТОВ Брокер Хаус від 21.07.2016р. Попова Р.О., завірених нотаріально, який надавав пояснення про те, що завдання від Замовника надходило на електронну пошту, а Виконавець після виконання завдання направляв відповідні звіти про потенційних покупців, у яких зазначалося найменування юридичної особи потенційного покупця, юридична адреса, посада та телефон контактної особи. По закінченню кожного місяця Замовником направлявся звіт про обсяг продажу продукції на рекомендованих ТОВ Брокер Хаус покупців та розрахунок вартості послуг ТОВ Брокер Хаус . На підставі розрахунків вартості послуг, які містилися в звітах про обсяги продажу, між позивачем та ТОВ Брокер Хаус щомісяця підписувалися акти приймання-здачі виконаних робіт та ТОВ Брокер Хаус виписувалися податкові накладні щомісячно, а позивачем податкові зобов'язання з ПДВ включалися до податкових декларацій з ПДВ у відповідних періодах. Вказані послуги надавалися з вересня 2015р. по січень 2016р. включно, первинні бухгалтерські документи підписувалися ним особисто, документообіг здійснювався за допомогою поштового та електронного зв'зку та у вказаному періоді ТОВ Брокер Хаус обліковувалось в податкових органах як платник податків та платник податку на додану вартість (а.с.41-42 том 1).

Також, додатково позивачем у ході судового розгляду справи були надані на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вищевказаним контрагентом копії журналів, в яких була розміщена відповідна реклама позивача за період з 2013-2015 роки; копії технічних завдань, які надавалися ТОВ Брокер Хаус , які також були надані і перевіряючим у ході перевірки та які спростовують висновки акту перевірки про невідповідність номенклатури товарів, зазначених у технічних завданнях; позивачем продавались ТМЦ, які були зазначені в технічних завданнях, що надавались ТОВ Брокер Хаус для виконання договору, підтверджується рахунками на оплату, які були виставлені покупцям та узагальнюючою таблицею; при оформленні господарських операцій по наданні послуг за вказаним вище договором з пошуку покупців були оформлені первинними бухгалтерськими та податковими документами; факт оплати за надані послуги позивачем було оплачено платіжними дорученнями; на підтвердження руху ТМЦ покупцям товарів, які були знайдені ТОВ Брокер Хаус підтверджується копіями наказу про забезпечення транспортування ТМЦ від 09.02.2015р., договору на надання транспортно-експедиційних послуг №14344 від 16.08.2011р. укладений із ТОВ Нова Пошта , актами приймання-здачі робіт за період січень-лютий 2016р., первинними бухгалтерськими документами з постачання товарів покупцям (товарні накладні, довіреності на отримання ТМЦ тощо), експрес-накладними (квитанції) ТОВ Нова пошта про відправлення ТМЦ покупцям, рахунками на оплату ТМЦ, платіжними дорученнями, що підтверджують оплату покупцями отриманих ТМЦ (а.с.115-250 том 1, а.с.1-250 том 2, а.с.1-250 том 3).

Окрім того, факти збільшення обсягів продажу, які пов'язані саме із залученням торгових агентів (зокрема, ТОВ Брокер Хаус ) підтверджуються копіями оборотно-сальдових відомостей по рахунку 70 Доходи від основної діяльності за період з 01.09.2014р. по 31.01.2015р. та за період з 01.09.2015р. по 31.01.2016р., при цьому, при порівнянні аналогічних періодів, в якому агентом позивача було ТОВ Брокер Хаус обсяги реалізації ТМЦ збільшились майже в 2 рази ( з 7,86 млн. грн.. до 14,5 млн. грн.).

Отримання доходів позивачем, у тому числі і за вказаними господарськими операціями підтверджується копіями журналами-ордерами з розшифровкою отриманих доходів по цих періодах та копіями декларації з податку на прибуток, які підтверджують отримані позивачем доходи у перевіряємому періоді (а.с.1-131 том 4).

Слід також зазначити, що вказані взаємовідносини позивача із ТОВ Брокер Хаус у періоді з вересня по грудень 2015р. були предметом судового розгляду у адміністративній справі №804/4399/16 між тими ж сторонами та за результатами їх розгляду було прийнято постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016р. про часткове задоволення позову, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017р. залишено без змін та вказані судові рішення набрали законної сили 16.02.2017р., при цьому, за змістом вказаних судових рішень встановлено реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Брокер Хаус за договором №3108-01НП від 31.08.2015р. (а.с.73 том 1).

У відповідності до вимог ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що надані вище досліджені судом копії первинних бухгалтерських документів підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Брокер Хаус по взаємовідносинах позивача із ТОВ Брокер Хаус у періоді з 01.01.2016р. по 31.01.2016р., а тому висновки акту перевірки про нереальність вказаних господарських операцій не відповідають дійсності, спростовується вищевказаними доказами, які відповідачем не спростовані жодними належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим прийняте на підставі таких висновків оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийняття оспорюваного рішення з підстав виявлених у ході перевірки недоліків у звітах про потенційних покупців, оскільки жодними нормами чинного законодавства України не передбачено позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі відсутності певних недоліків у оформленні первинних бухгалтерських документів, зокрема, за наявності податкових накладних, що підтверджують отримання відповідних послуг.

При цьому, судом не може бути прийнято до уваги та покладено в основу даного судового рішення доводи представника відповідача стосовно того, що ТОВ Брокер Хаус не міг виконувати такий обсяг робіт по пошуку покупців для позивача з підстав того, що за податковим розрахунком 1-ДФ за 4 квартал 2015р. та І квартал 2016р. працював лише один директор, що свідчить про відсутність працюючих осіб на підприємстві, з огляду на те, що вказані обставини не можуть бути підставами для відповідальності позивача за вищевказаними господарськими операціями, так як юридична відповідальність носить індивідуальний характер та позивач не може нести таку відповідальність за дії свого контрагента згідно до вимог ст. 61 Конституції України.

Також слід зазначити, що висновки акту перевірки відповідача від 29.06.2016р. щодо нереальності господарських операцій по вищенаведених взаємовідносинах позивача та ТОВ Брокер Хаус з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. ґрунтуються на припущеннях посадової особи відповідача, що суперечить вимогам ст. 62 Конституції України.

Є безпідставними і посилання представника відповідача на аналіз податковим органом Єдиного державного реєстру податкових накладних за січень 2016р. за яким не встановлено реалізацію позивачем ТМЦ (шкафів і конструктивів засобів автоматизації DELTA ELECTRONICS, промислових комп'ютерів, вбудованих систем та засобів автоматизації Advantech), оскільки вказані обставини не свідчать про нереальність господарської операції, так як вказані товари можуть бути реалізовані не лише у даний період, а й пізніше та не реалізація вказаного товару позивачем саме у січні 2016р. не може бути визнано порушенням норм податкового законодавства позивачем згідно до вимог Податкового кодексу України.

Судом критично оцінюються твердження представника відповідача про те, що ТОВ Брокер Хаус не були зареєстровані податкові накладні по наданим позивачу послугам з огляду на те, що вказане не відповідає дійсності, не підтверджено жодними доказами та спростовується змістом акту перевірки, який містить посилання на наявність у позивача податкових накладних, виписаних ТОВ Брокер Хаус по взаємовідносинах позивача у січні 2016р.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту або відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документально підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у своїх ухвалах від 09.11.2011р. № К-1837/10, від 15.09.2011р. № К-24505/10, від 08.11.2011р. № К-46076/09, від 26.11.2012р. № К/9991/54239/12, а також в постанові від 14.11.2012р. №К/9991/50772/12.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009р.( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України ).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог ч.3 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки від 29.06.2016р. обставини, що слугували прийняттю оспорюваного рішення є неправомірними, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі вищевказаних висновків підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №2094 від 23.11.2016р. у розмірі 1379 грн. 00 коп. (а.с.3 том 1).

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Українсько-російського акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями СИСТЕМИ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ - УКРАЇНА до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000421402 від 14.07.2016р. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000421402 від 14.07.2016р.

Стягнути з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49061, м. Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, 25, код ЄДРПОУ 39734820) на користь Українсько-російського акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями СИСТЕМИ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ - УКРАЇНА (49600, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 59 код ЄДРПОУ 24608189) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. 00 коп. ( одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19.09.2017р.

Суддя С.О. Конєва