Постанова

від 04.12.2017 по справі 815/4642/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4642/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

За участю представників сторін:

Від позивача : представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" Боголюбська Анна-Марія Олександрівна - за довіренністю від 08.09.2017р. б/н.

Від відповідача : представник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Яківець М.В. - за довіреністю від 23.10.2017р. б/н.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги від 03.07.2017р. №4387-17,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпастех" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 03.07.2017р. №4387-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що граничним днем погашення ТОВ Віпастех податкової заборгованості за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 01.03.2016р. №0000112204, є 10.03.2017р., у зв'язку з чим першим днем нарахування пені є 11.03.2017р., після закінчення процедури судового розгляду (тобто через 10 днів після набрання Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017р. у справі №815/2708/16 законної сили). Таким чином, на думку позивача, податковий орган протиправно намагається стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" додаткові 200878,77грн. Крім того, позивач наголошує, що спірна податкова вимога Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 03.07.2017р. №4387-17 є похідною від податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 01.03.2016р. №0000112204, з яким ТОВ "Віпастех" не погоджується, та оскаржує його до Вищого адміністративного суду України.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 10.10.2017р. б/н), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваної податкової вимоги від 03.07.2017р. №4387-17, оскільки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпастех" рахується заборгованість у сумі 676537,52грн., котра виникла у зв'язку з несплатою Товариством позивача узгодженої суми податкового зобов язання по податку на прибуток приватних підприємств, що зумовило виставлення контролюючим органом спірної податкової вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наявністю станом на 02.07.2017р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" узгодженої суми податкової заборгованості, 03.07.2017р. Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області винесено Податкову вимогу №4387-17 щодо визначення суми узгодженого грошового зобов'язання у загальному розмірі 676537,52грн., з яких 356144,46грн. - основний платіж, 97188грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 223205,06грн. - пеня.

Не погодившись з нарахованою сумою пені у розмірі 223205,06грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпастех" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 03.07.2017р. №4387-17.

Так, на думку суду, оскаржувана позивачем податкова вимога від 03.07.2017р. №4387-17, винесена податковим органом правомірно, та з урахуванням положень чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017р. у справі №815/2708/16 задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПАСТЕХ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПАСТЕХ" відмовлено.

Судом з'ясовано, що в межах розгляду вищеозначеної адміністративної справи судом апеляційної інстанції встановлено правомірність винесення Головним управлінням ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 01.03.2016р. №0000112204 щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІПАСТЕХ" суми грошового зобов'язання у розмірі 485941грн.

Вищеозначене рішення суду набрало законної сили 28.02.2017р.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Таким чином, наведені приписи Податкового кодексу України дають підстави для висновку, що, у даному випадку, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом на суму такого заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Зокрема, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпастех" узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 485941грн, визначеної податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 01.03.2016р. №0000112204.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпастех" до суду не надано доказів па підтвердження сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 485941грн, визначеної податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 01.03.2016р. №0000112204, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах нарахування платнику податку пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом на суму такого заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпастех" повинно сплатити пеню розраховану контролюючим органом з дня настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом на суму такого заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Між тим, нарахування пені здійснюється за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлює, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області правомірно винесено податкову вимогу від 03.07.2017р. №4387-17, оскільки станом на 02.07.2017р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпастех" рахувалась узгоджена сума податкової заборгованості.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання повноважного представника позивача - ТОВ "Віпастех" на те, що граничним днем погашення ТОВ Віпастех податкової заборгованості за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 01.03.2016р. №0000112204, є 10.03.2017р., у зв'язку з чим першим днем нарахування пені є 11.03.2017р., а відтак пеня повинна становити 22326,29грн., оскільки як встановлено судом, та зазначено вище, у спірних правовідносинах нарахування платнику податку пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом на суму такого заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), та в жодному разі не після закінчення процедури судового розгляду (тобто через 10 днів після набрання Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017р. у справі №815/2708/16 законної сили).

Не заслуговують на увагу суду також твердження ТОВ "Віпастех" відносно того, що спірна податкова вимога Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 03.07.2017р. №4387-17 є похідною від податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 01.03.2016р. №0000112204, з яким ТОВ "Віпастех" не погоджується, та наразі оскаржує його до Вищого адміністративного суду України, оскільки відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як встановлено судом, та зазначено вище, Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017р. у справі №815/2708/16 набрала законної сили 28.02.2017р., а відтак, визначена податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 01.03.2016р. №0000112204 сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги від 03.07.2017р. №4387-17, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги від 03.07.2017р. №4387-17, відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 04 грудня 2017р.

Суддя Харченко Ю.В.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги від 03.07.2017р. №4387-17, відмовити.

04 грудня 2017 року.