Рішення

від 28.11.2017 по справі 911/3106/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р. Справа № 911/3106/17

Господарський суд Київської області у складі судді Грєхова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля",

до товариства з обмеженою відповідальністю "Украгробуд БЦ",

про стягнення 55 275, 00 грн

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.10.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Украгробуд БЦ" (надалі - відповідач) про стягнення 55 275, 00 грн, з яких: 55 000,00 грн основного боргу (передоплати сплаченої за договором підряду №01/02/2016 від 01.02.2016) та 275,00 грн штрафу з покладенням на відповідача судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2017 порушено провадження у справі №911/3106/17 та призначено справу до розгляду на 07.11.2017.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 07.11.2017 та 21.11.2017 розгляд даної справи неодноразово відкладався на 21.11.2017 та 28.11.2017 відповідно.

28.11.2017 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

В судове засідання 28.11.2017 сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду даної справи були повідомленні належним чином.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля" (надалі - позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Украгробуд БЦ" (надалі - відповідач, виконавець) укладено договір №01/02/2016 на виконання робіт (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по встановленню електронних автомобільних ваг.

Згідно з п. 1.2. Договору, термін виконання робіт протягом 15 днів від дня одержання авансу на розрахунковий рахунок виконавця, для придбання необхідного обладнання та доставки його по місцю проведення робіт.

Пунктами 2.1., 2.2. та 2.3. Договору передбачено, що за виконані роботи замовник перераховує (або видає готівкою) виконавцеві у відповідності з договірною ціною 55 000,00 грн. До початку робіт замовник перераховує авансовий платіж на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі від договірної ціни. Розрахунки за виконанні роботи проводяться згідно з підписаними актами.

Передача замовнику оформленої в установленому порядку документації на виконанні роботи здійснюється згідно акта виконаних робіт, після повного розрахунку замовником вартості роботи за виконані роботи по встановленню електронних автомобільних ваг (п. 3.1. Договору).

Замовник протягом 5 днів від дня одержання акта виконаних робіт зобов'язаний передати виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку мотивованої відмови замовника в прийманні виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термін їх виконання. У разі прийняття рішення про припинення роботи складається двосторонній акт, і замовник оплачує фактично виконану роботу. Прийняття рішення про припинення роботи може бути здійснене не пізніше, як 10 днів після підписання даного Договору (п.п. 3.2., 3.3., 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язання по вказаному Договору, виконавець і замовник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Виконавець несе відповідальність за строки виконання і якість робіт. За несвоєчасне виконання умов Договору виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних робіт (п. 4.4. Договору).

Виконавець приступає до виконання робіт після оформлення Договору, одержання матеріалів, дозволу на виконання робіт та перерахованої суми авансового платежу (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору, термін дії договору 1 рік.

На виконання умов Договору, 11.02.2016 позивачем було сплачено відповідачу 55 000, 00 грн у якості авансового платежу, що підтверджується банківською випискою АТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" № 26009133556 з 11.02.2016 до 11.02.2016, наявною в матеріалах справи.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання в частині своєчасного виконання передбачених Договором та попередньо оплачених позивачем робіт належним чином не виконав, у строк передбачений п. 1.2. Договору.

Посилаючись на те, що відповідач попередньо оплачені за Договором роботи не виконав та отриманий за Договором аванс не повернув, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 55 000,00 грн сплаченого за Договором авансу з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснює розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 317 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд дійшов висновку, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов:

- збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого);

- відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Вищого господарського суду України від 12.03.2012р. у справі №9/112.

Пунктом 7 ст. 180 ГК України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Дана норма кореспондує зі ст. 631 ЦК України.

Згідно п. 5.4 Договору, останній діє до 01.02.2017.

За таких обставин, враховуючи припинення договірних зобов'язань сторін у зв'язку з закінченням 01.02.2017 строку дії Договору, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, яка набула майно, а саме невикористаний за Договором аванс у сумі 55 000,00 грн, на підставі, яка згодом відпала у розумінні ст. 1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов'язана повернути потерпілому (позивачу) це майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2013р. у справі №35/5005/2157/2012.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також характер правовідносин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 55 000, 00 грн сплаченого за Договором авансу з підстав ст. 1212 ЦК України підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Також у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору позивачем нарахований штраф у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних робіт відповідно до п.4.4. Договору (0,5 % від 55 000, 00 грн = 275, 00 грн).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Як зазначено в статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, оскільки відповідач свої Договірні зобов'язання в частині своєчасного виконання погодженого сторонами об'єму робіт не виконав, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем штрафу в порядку п. 4.4. Договору.

Оскільки розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 275,00 грн штрафу підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст 549, 611, 612, 625, 627, 629, 837, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 230, 231, 317 Господарського кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Украгробуд БЦ" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шевченка, 87, ідентифікаційний код 38285990) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" (47371, Тернопільська обл., Збаразький район, с. Стриївка, ідентифікаційний код: 30891374) 55 000, 00 грн (п'ятдесят п'ять тисяч гривень, 00 коп.) основного боргу, 275, 00 грн (двісті сімдесят п'ять гивень 00 коп.) штрафу та 1600, 00 грн (одна тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено - 04.12.2017.

Суддя А.С. Грєхов