Рішення

від 28.11.2017 по справі 917/741/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017р. Справа № 917/741/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальта" (вул. Козацька, буд. 116, офіс 304, м. Київ, 03118)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (вул. Європейська, буд.57, м. Полтава, 36039)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 6000,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Лісіченко О. В.

від третьої особи: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 6000,00 грн. - збитків, завданих пошкодженням вантажу.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно п.2 ст. 917 ЦК України відправник повинен пред"явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці. Вантаж було прийнято за кількістю та вагою без перевірки вмісту відправлення на цілісність та відповідність упаковки особливостям вантажу. Актом приймання-передачі та фотознімками документально зафіксовано неналежне пакування вантажу, а саме відсутність повітряно-пухирчастої плівки та стрейч-плівки. Відправник обмежився лише незначними фрагментами картону примотаними до коліс клейкою стрічкою. Замовник відповідає за всі негативні наслідки (розбиття відправлення, поломку, деформацію та ін.) у разі використання неналежної упаковки відправлення. Автомобільний диск, виходячи з оголошеної вартості коштує 1500 грн. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість. Позивач має право вимагати стягнення лише розміру суми на яку знизилась вартість частково пошкодженої речі, а не оголошену вартість всієї речі визначену на власний розсуд (а.с.58-61).

Відповідач не визнає та вважає явно завищеними і неспіврозмірними заявлені витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 15 840,34 грн, які більш ніж вдвічі перевищують розмір основних позовних вимог.

Третя особа письмових пояснень суду не надала.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.08.2017р. по справі № 917/741/15 призначено судову автотоварознавчу експертизу по справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі (а.с.150-152)

В зв'язку з надходженням висновку судової експертизи, за ухвалою від 18.09.2017 провадження у справі поновлено (а.с.159-160).

Позивачем подано клопотання від 23.11.2017 про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибути на судове засідання (а.с.190).

Підставою для відкладення є не відсутність представника сторони, а саме, неможливість вирішити спір у судовому засіданні, тобто відкладення справи є правом, а не обов'язком суду. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, сторони надали суду письмові пояснення по суті спору та виклали свої правові позиції, надані сторонами докази є достатніми для вирішення спору, підстави для відкладення розгляду справи згідно ст. 77 ГПК України відсутні.

Отже, клопотання позивача судом відхиляється.

В судовому засіданні 28.11.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (відповідачем) та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з організації перевезння відправлень № 107924 від 24.03.2016р. (а.с.62-92).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (відповідач) за експрес-накладною № 20400018961297 від 01.10.2016р. прийняло до перевезення вантаж від ОСОБА_1 у відділенні № 1 ТОВ "Нова Пошта" в м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальта" в особі представника ОСОБА_3, місце доставки: відділення №6 в м. Київ по вул. Миколи Василенка 2, (а.с.8).

В експрес-накладній № 20400018961297 від 01.10.2016р. було зазначено наступне: в графі "Повний опис відправлення" - шини та диски, в графі "Оголошена вартість" - 12000грн.; місць - 4, вартість доставки - 139,08 грн. (а.с.8).

Позивач у позові та додаткових поясненнях посилається на те, що вказаний вантаж (автомобільні шини та дики) був придбаний ним у ФОП ОСОБА_1 за рахунком №885 від 29.09.2016р. де зазначив товар, ціну, кількість: диск колісний 25-172-20733, 1диск- 4981,67 (без ПДВ), 4 шт - вартістю 19926,67грн.; всього сума із ПДВ 23912,00 грн., видатковою накладною № 496 від 30.09.2016р. (а.с.101-102).

Факт оплати товару позивачем вантажу підтверджується платіжним дорученням № 1914 від 30.09.2016р. про сплату 23912,00 грн.( а.с.103).

06 жовтня 2016 року при отриманні цього товару у відділенні відповідача у м. Києві позивачем було виявлено, що упаковка була розірвана, вантаж був пошкоджений під час транспортування, було виявлено глибокі царапини на двох титанових дисках, що було зафіксовано в акті приймання-передачі від 06 жовтня 2016 року, складеного позивачем та відповідачем (а.с.9). В підтвердження виду пошкодження позивачем надано суду фототаблицю (а.с.93-95).

06.10.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією про компенсацію вартості відправлення у розмірі 6000,00 грн. за два пошкоджені диски (а.с.10).

Позивач у позові зазначає, що відповідач компенсацію частини оголошеної вартості відправленого вантажу не здійснив, вартість пошкодженого товару не відшкодував.

Позивач посилаючись на приписи ст. ст. 924 ЦК України просить суд стягнути з відповідача вартість пошкодженого вантажу в сумі 6000,00грн. (а.с.3).

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Положеннями ст. 314 ГК України визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість ; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

За ч. 1 ст. 925 ЦК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із ч.2 ст. 925 ЦК України позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

Як було встановлено вище судом, направлений на адресу позивача був пошкоджений під час перевезення, позивач як одержувач спірного товару звернувся до відповідача з претензією про відшкодування його вартості, відповідач визнає факт пошкодження товару, але відшкодування вартості товару не провів.

Отже, з огляду на положення ст. 925 ЦК України позивач правомірно звернувся до відповідача з даним позовом.

Заперечення відповідача проти позову з тих мотивів, що відповідальність за стан вантажу повністю покладається на відправника, так як вантаж, який підлягав перевезенню, не був в належній упаковці, судом відхиляються з наступного.

Відповідно до статті 924 цього Кодексу перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Пошкодження вантажу це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.

Стаття 924 ЦК зберігає раніше прийняті в цивільному праві України принципи майнової відповідальності перевізника: він відповідає при наявності його вини (частина перша статті 924 ЦК) і в межах вартості перевезеного вантажу і багажу (частина друга статті 924 ЦК). Понад вартість вантажу і багажу перевізник повертає клієнту відповідну провізну плату.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками:

1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов'язку усунення зазначених обставин;

2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Тобто перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Пунктами 6.2.6 Договору передбачено, що якщо під час видачі відправлення сторонами буде виявлено пошкоджене відправлення або відправлення, якого не вистачає в цілій (неушкодженій) упаковці, відповідальність за будь-які пошкодження, нестачу або відчутність вмісту відправлення всередині упаковки покладається на відправника.

Зазначені умови Публічної оферти є умовами договору, проте обов'язок доведення вини міститься тільки у нормах статті 924 ЦК України.

Переважному застосуванню підлягають саме норми статі 924 ЦК України, в частині обов'язку доведення вини, оскільки зазначена стаття передбачає підстави звільнення перевізника від відповідальності.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

При цьому господарським судом було враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові 23 березня 2016 року у справі № 6-2086цс16, згідно якої перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Отже, обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу, лежить саме на перевізнику.

Враховуючи, що відповідач заперечував щодо заявленої у позові суми збитків, а також, що за ст. 314 ГК України у разі пошкодження вантажу перевізник відповідає в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість, та неможливість встановлення цієї суми розрахунковим шляхом, ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.08.2017р. було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

На вирішення експерта було поставлено питання: визначити суму, на яку зменшилася вартість 2 (двох) автомобільних дисків, внаслідок пошкодження під час перевезення, які були доставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Вальта" за експрес-накладною № 20 4000 1896 1297 від 01.10.2016р. (а.с.150-152). Проведення експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз

У висновку судової експертизи №14104/17-54 від 06.10.2017р експертом встановлено, що вартість двох автомобільних дисків, внасліок пошкодження під час перевезення, які були доставлені ТОВ Вальта за експрес-накладною № 20 4000 1896 1297 від 01.10.2016р. зменшились на 2805,69 грн. (а.с.167-171).

Отже, сума понесених позивачем збитків внаслідок пошкодження майна становить 2805,69 грн.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними доказами факту відсутності його вини у незбереженні вантажу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 2805,69 грн. збитків, завданих пошкодженням вантажу.

В іншій частині - у позові слід відмовити в зв"язку з недоведеністю вимог.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі, а саме витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 15840,34 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надано договір про надання правової допомоги № 110117/1 від 11.01.2017р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжні доручення № 2556 від 28.03.2017р. на суму 7100,00грн. про надання правової допомоги по договору № 11022017/1 від 11.01.2017р., № 2211 від 13.12.2016р. на суму 8740,34 грн. про надання правової допомоги по договору № 11012016 /1 від 11.01.2016р. (а.с.37-43).

Як встановлено судом, оплата позивачем послуг адвоката за договором про надання правової допомоги №110117/1 від 11.01.2017р. підтверджена платіжним дорученням № 2556 від 28.03.2017р. на суму 7100,00 грн., з призначенням платежу: оплата згідно договору про надання правової допомоги по договору № 11022017 /1 від 11.01.2017р. (а.с.42).

Надане платіжне доручення № 2211 від 13.12.2016р. на суму 8740,34 грн. складене на оплату послуг по договору № 11012016 /1 від 11.01. 2016р. (а.с.43). Тобто, даний платіж був проведений до порушення провадження у цій справі та по іншому договору, ніж той, що заявлений у цій справі як доказ надання послуг адвоката.

Таким чином, платіжне доручення № 2211 від 13.12.2016р. на суму 8740,34 грн. не може бути прийнято судом як належний доказ понесення витрат на послуги адвоката у цій справі.

З огляду на викладене, позивачем підтверджено понесення витрат на адвоката лише на суму 7100,00 грн.

Дана сума на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1600,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 2285 від 29.12.2017р. на суму 1378,00 грн. та банківською квитанцією № 1ВFZ57478 від 05.04.2017р. на суму 222,00 грн. (а.с.6, 7).

Дана сума на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За ухвалою суду від 31.08.2017р. призначено судову експертизу по справі та зобов"язано позивача - ТОВ "Вальта" оплатити вартість експертизи по даній справі (а.с.150-152).

Згідно листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17104/17-54 від 06.10.2017р., ТОВ "Вальта" оплатило вартість судової автотоварознавчої експертизи № 17104/17-54 від 06.10.2017р. на суму 2476,00 грн. (а.с. 165-166). Дана сума на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (вул. Європейська, буд.57, м. Полтава, Полтавська область, 36039; ідентифікаційний код 31316718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальта" (вул. Козацька, буд. 116, офіс 304, м. Київ, 03118; ідентифікаційний код 38941013) 2805грн. 69коп . збитків внаслідок пошкодження вантажу, 752грн. 00 коп . витрат з оплати судового збору, 3337грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 1163 грн. 72 коп. витрат на оплату судової експертизи.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 04.12.2017р.

Суддя Т. М. Безрук