Рішення

від 30.11.2017 по справі 920/1009/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2017 Справа № 920/1009/17 Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1009/17

за позовом: Першого заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури, м. Охтирка, Сумська область, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, м. Суми,

до відповідачів: 1) Білківська сільська рада, с. Білка, Тростянецький район, Сумська область,

2) ПрАТ Райз-Максимко , с. Білка, Тростянецький район, Сумська область,

про визнання незаконним та скасування рішення сесії Білківської сільської ради та визнання недійсним договору оренди землі,

представники сторін:

Прокурор: Дубова О.В.

від позивача: Рудік А.А. (довіреність № 0-18-0.6-8270/2-17 від 30.06.2017),

від 1-го відповідача: не з'явився,

від 2-го відповідача: Скрипка А.В. (довіреність № 215 від 30.12.2016).

Суть спору: прокурор подав позовну заяву, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії 7 скликання Білківської сільської ради від 23.12.2016 Про надання дозволу на передачу земельної ділянки державної власності (землі запасу) в оренду Романівській філії ПрАТ Райз-Максимко ; визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 02.01.2016 відповідно до якого передано земельну ділянку площею 8.5 га, нормативною грошовою оцінкою 250126.61 грн. ПрАТ Райз-Максимко ; стягнути судовий збір на рахунок прокуратури Сумської області.

До суду надійшов відзив б/н, б/д Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на позовну заяву, в якому підтримує позовні вимоги першого заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури в повному обсязі, зазначивши про те, що рішення Білківської сільської ради від 23.12.2016 прийняте з порушенням вимог ст. ст. 12, 122, 134 Земельного кодексу України, є незаконним та підлягає скасуванню, а договір оренди землі укладений на його підставі та з порушенням вимог чинного законодавства.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача підтримала позовні вимоги та позицію прокурора по справі та подала клопотання про долучення до матеріалів справи Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.11.2016 № 308.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, проте подав заяву від 21.11.2017 про розгляд справи без участі його представника та зазначив, що з позовними вимогами згоден повністю.

Представник 2-го відповідача письмовий відзив на позовну заяву суду не подав, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що за помилку Білківської сільської ради, яка не мала права передавати в оренду земельну ділянку, відповідальності не несе, оскільки вважає себе добросовісним орендарем та сплачує орендну плату.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та 2-го відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає зі посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням 13 сесії 7 скликання Білківської сільської ради від 23.12.2016 Про надання дозволу на передачу земельної ділянки земель державної власності (землі запасу) в оренду Романівській філії ПрАТ Райз-Максимко , вирішено надати земельну ділянку орієнтовною площею 8.5 га, в оренду на 1 рік з розміром орендної плати 8% розрахунку середньої вартості 1 га ріллі по Сумській області, а сільському голові доручено в установленому порядку укласти та зареєструвати договір оренди землі.

02.01.2017 між орендодавцем - Білківською сільською радою та ПрАТ Райз Максимко укладено договір оренди землі №б/н, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 8,5 га та нормативною грошовою оцінкою 250126,61 грн., яка знаходиться на території Білківської сільської ради.

Відповідно до п. 8 договір укладено на 365 днів.

Вказаний договір зареєстровано в Білківській сільській раді 11.01.2017 за № 5.

Прокурор вважає, що вищезгадане розпорядження рішення Білківської сільської ради від 23.12.2016 прийняте з порушенням вимог ст. ст. 12, 122, 134 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим є незаконним та підлягає скасуванню, а договір оренди землі укладений на його підставі та з порушенням вимог ст. 203 ЦК України має бути визнаний недійсним.

Прокурор в обгрунтування своїх позовних вимог посилається, зокрема на те, що сільська рада не наділена повноваженнями щодо передачі в оренду земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів. Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад та їх виконавчих органів в галузі земельних відносин не входить передача в оренду земельних ділянок державної власності.

Згідно частини першої, четвертої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради мають право передавати земельні ділянки у власність або у користування тільки із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Виключно центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи має право передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з інформацією відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області 8,5 га земель державної власності (землі запасу) знаходяться за межами населених пунктів.

Відповідно листа № 25/02-24 від 20.06.2017 Білківської сільської ради вказана земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів Білківської сільської ради і є землями державної власності (а.с. 36).

Пунктами 1, 7 положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Тобто, Закон передбачає, що набуттю права на оренду земель державної власності, передує прийняття уповноваженим органом, в даному випадку Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області, рішення про передачу в оренду такої категорії земель.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно листа відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області земельна ділянка не була включена до переліку земельних ділянок право на які може визначитися шляхом проведення земельних торгів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частина 2, 3 статті 134 Земельного кодексу України не передбачає передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в користування юридичним особам без продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Отже Закон передбачає, що набуттю права на оренду земельної ділянки державної власності передує проведення земельних торгів, за результатами яких приймається рішення уповноваженим органом, чи укладається договір купівлі- продажу права оренди з наступним укладенням договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене Білківська сільська рада під час видачі рішення від 23.12.2016 та під час укладення договору оренди землі від 02.01.2016 не мала повноважень розпоряджатися земельною ділянкою загальною площею 8,5 га із категорії земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Білківської сільської ради, оскільки сільська рада не наділена повноваженнями щодо передачі в оренду земель державної власності.

Враховуючи, що земельна ділянка передана в оренду з порушенням вимог статей 122 , 124 Земельного кодексу України , тобто незаконно, рішення 13 сесії 7 скликання Білківської сільської ради від 23.12.2016 є незаконними, то договір оренди землі від 02.01.2016 підлягає визнанню недійсним, оскільки згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Пунктом 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків, зокрема наслідків у вигляді незаконного використання земельної ділянки суб'єктом господарювання.

Цим же пунктом вищевказаної Постанови визначено, що до господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на: незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України).

Відповідачі (у тому числі і 2-й відповідач) не спростували вищенаведених правових обґрунтувань прокурора, а відтак позовні вимоги прокурора є обґрунтованими.

Отже, наведене підтверджує незаконність оскаржуваного рішення Білківської сільської ради.

Враховуючи вищевикладене, договір оренди землі, укладений між Білківською сільською радою та ПрАТ Райз-Максимко від 02.01.2017 підлягає визнанню недійсним, оскільки його укладено сільською радою за відсутності у неї повноважень щодо розпорядження землями вказаної категорії.

Положенням п. 4. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013 визначено, що, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на їх неправильні дії, що призвели до виникнення спору та змусили прокурора звернутися до суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії 7 скликання Білківської сільської ради від 23.12.2016 Про надання дозволу на передачу земельної ділянки державної власності (землі запасу) в оренду Романівській філії ПрАТ Райз-Максимко .

3. Визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 02.01.2017 відповідно до якого передано земельну ділянку площею 8,5 га нормативною грошовою оцінкою 250126,61 грн. ПрАТ Райз-Максимко .

4. Стягнути з ПрАТ Райз-Максимко (42630, с. Білка, Тростянецький район, Сумська область, вул. Соборна, 6, код 30382533) на користь прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондрат'єва, 33, код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в розмірі 1600 грн. 00 коп.

5. Стягнути з Білківської сільської ради (42630, с. Білка, Тростянецький район, Сумська область, вул. Соборна, 11, код 04391687) на користь прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондрат'єва, 33, код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в розмірі 1600 грн. 00 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Н.О. СПИРИДОНОВА