Рішення

від 30.11.2017 по справі 161/9917/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/9917/17

Провадження № 2/161/3189/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гринь О.М.,

при секретарі Муригіній А.І.,

за участю: представника третьої особи Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області, публічне акціонерне товариство ОТП Банк , про звільнення майна з арешту, суд -

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ ОТП Факторинг Україна звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Перший ВДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинської області, ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області, ПАТ ОТП Банк , про звільнення майна з арешту.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22 квітня 2008 року між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №МL А02/066/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит на загальну суму 44 500,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_2 22 квітня 2008 року укладено договір іпотеки №РМL А02/066/2008, згідно якого відповідач передав в іпотекунерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,2451 га, кадастровий номер 0722880700040011340, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Рованці. 29 червня 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТзОВ ОТП Факторинг Україна укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, а 07 липня 2010 року - договір відступлення прав за Договором іпотеки. Згідно з вищевказаними договорами ПАТ ОТП Банк відступило, а ТзОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитним договором №МL А02/066/2008 від 22 квітня 2008 року та договором іпотеки РМL А02/066/2008 від 22 квітня 2008 року. ТзОВ ОТП Факторинг Україна , як іпотекодержатель, разом з іпотекодавцем, дійшли згоди щодо реалізації заставного майна і погашення заборгованості за кредитним договором, однак на вищевказане майно перебуває в іпотеці ТОВ ОТП Факторинг Україна , а ДВС на нього накладено арешт.

Зазначено, що ТзОВ ОТП Факторинг Україна , як правонаступник ПАТ ОТП Банк і іпотекодержатель нерухомого майна, має першочергове право на реалізацію предмету іпотеки в разі порушення основного зобов'язання, відповідно до умов договору іпотеки на вибір іпотекодержателя провести реалізацію чи перевести право власності на даний предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитним зобов'язанням.

З огляду на наведене, просить звільнити з арешту нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,2451 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:1340, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Рованці та належить ОСОБА_2

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Представник третьої особи Першого ВДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинської області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В матеріалах справи містяться письмові заперечення старшого державного виконавця Першого ВДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинської області ОСОБА_4, які обґрунтовано тим, що належне майно боржнику, на яке накладено арешт, має бути реалізоване в порядку та спосіб, визначених ЗУ про виконавче провадження та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Мінюсту України №2831/5 від 29 вересня 2016 року.

Представник третьої особи ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинської області ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову заперечував, суду пояснив, що реалізація майна має відбуватися на торгах. Просив в позові відмовити.

Представник третьої особи ПАТ ОТП Банк в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника третьої особи ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинської області, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 22 квітня 2008 року між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №МL А02/066/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит на загальну суму 44 500,00 доларів США (а.с.7-11).

З метою забезпечення виконання зобов`язань по вищезазначеному кредитному договору між між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_2 22 квітня 2008 року укладено договір іпотеки №РМL А02/066/2008, згідно якого відповідач передав в іпотекунерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,2451 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:1340, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Рованці (а.с.12-15).

29 червня 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТзОВ ОТП Факторинг Україна у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля (а.с.16-22)

07 липня 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТзОВ ОТП Факторинг Україна укладено договір відступлення прав за Договором іпотеки (а.с.30-37).

Згідно з вищевказаними договорами ПАТ ОТП Банк відступило, а ТзОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитним договором №МL А02/066/2008 від 22 квітня 2008 року та договором іпотеки РМL А02/066/2008 від 22 квітня 2008 року.

Таким чином, до позивача ТОВ ОТП Факторинг Україна в установленому законом порядку перейшли всі права кредитора за вищевказаними кредитним договором та договором іпотеки, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_2

Встановлено, що постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Кедою М.В. від 09 квітня 2014 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 в межах суми звернення стягнення у виконавчому провадженні №32447184, стягувач ПАТ ОТП Банк .

Крім того, на майно боржника ОСОБА_2 накладено арешт старшим державним виконавцем Першого ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_5 постановою про арешт майна боржника від 13 жовтня 2016 року, стягувач АТ ОТП Банк .

На підставі цих постанов відомості про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 5 ч.3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 02 березня 2014 року, державний виконавець у процесі виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно п. 5 ч.3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 12 червня 2016 року державний виконавець у процесі виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що за положеннями ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку , за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності у боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

За змістом ч. 6 ст. 3 Закону України Про іпотеку у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації.

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки. Тобто законом встановлено спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , статей 328, 335, 376, 392 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу, позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Пунктом 6.4.1. укладеного між сторонами договору іпотеки РМL А02/066/2008 від 22 квітня 2008 року передбачено, що іпотекодержателю належить право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому законодавством України.

Отже в іпотечному договорі міститься застереження про позасудовий спосіб захисту інтересів іпотекодержателя шляхом надання йому права продажу предмета іпотеки. Сторони дійшли згоди щодо реалізації заставного майна у згаданий спосіб та погашення заборгованості за кредитним договором. Однак наявність арешту на спірне майно перешкоджає позивачу реалізувати своє право, оскільки обтяжене майно не підлягає відчуженню.

В інший спосіб, крім пред'явлення до суду вимоги про звільнення майна з-під арешту, позивач не може захистити своє право на продаж спірного майна.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності та диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

За таких обставин вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна про звільнення з-під арешту спірного майна є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 130, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Звільнити з - під арешту нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,2451 га., кадастровий номер 0722880700:04:001:1340, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Рованці та належить на ОСОБА_2 (код НОМЕР_1).

Стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна судові витрати в сумі 1 600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь