Рішення

від 28.11.2017 по справі 280/950/17

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/950/17

Провадження № 2/280/662/17

РІШЕННЯ

Іменем України

28 листопада 2017 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Щербаченко І. В.,

за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського районного центру зайнятості про повернення безпідставно сплачених коштів,

встановив:

До суду звернувся позивач з вказаним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача повернути йому грошові кошти в сумі 8739 гривень як такі, що сплачені безпідставно. В обґрунтування позову вказує, що з 16.11.2015 по 30.09.2016 він перебував на обліку в Коростишівському районному центрі зайнятості, був зареєстрований як безробітний та отримував допомогу по безробіттю. 03.10.2016 ним було отримано повідомлення від відповідача про те, що кошти в сумі 24982 гривні 83 копійки отримані ним як допомога по безробіттю в період його реєстрації в центрі зайнятості, як безробітного нараховані та виплачені незаконно. Станом на дату подання позовної заяви на виконання вказаної вимоги позивачем сплачено коштів в сумі 8739 гривень, а також комісії у зв'язку з оплатою на суму 87,39 гривень. У вищевказаному повідомленні відповідача зазначається, що рішення про повернення ним цих коштів оформлене наказом та прийняте на підставі акту перевірки від 03.10.2016 №84, яким встановлено, що між ним та ТОВ Євроброкер Україна була укладена угода про співпрацю від 26.08.2009 №504-101046, яка є угодою цивільно-правового характеру, що діяла у період перебування позивача у статусі безробітного. Вищевказаний акт став підставою для прийняття відповідачем наказу №88 від 03.10.2016 Про повернення зайво виплачених коштів , у відповідності до якого з нього було стягнуто вищевказані кошти. Позивач вказує, що ним неодноразово було наголошено працівниками відповідача, що ним не виконувалася робота за договором з березня 2014 року, тому підстави для повернення коштів є для нього незрозумілими. Під час проведення відповідачем перевірки законності отримання ним допомоги по безробіттю не враховано те, що станом на момент подачі ним заяви про надання статусу безробітного він не перебував у числі зайнятого населення та мав право на отримання статусу безробітного з відповідним правом на отримання виплат тощо. Як встановлено відповідачем до моменту подачі позивачем заяви про надання статусу безробітного між ним та ТОВ Євроброкер Україна було укладено договір, за умовами якого він здійснював діяльність за комісійну винагороду, що пов'язана з укладенням договорів накопичувального страхування життя між клієнтом та страховими компаніями, з якими співпрацює фірма. Відповідно до п. 4.2.3 вказаного Договору сторони підтверджують свою двосторонню згоду в тому, що угода негайно припиняється з ініціативи Фірми з причин відсутності результатів роботи консультанта протягом шести місяців. У цьому випадку розірвання не потребує письмової фіксації. Не погоджуючись з вимогами про повернення коштів у квітні 2017 року позивач звернувся до ТОВ Євроброкер Україна із проханням надати роз'яснення з цього приводу. У відповідь листом від 31.05.2017 №28 ТОВ Євроброкер Україна повідомили про те, що його дані були помилково внесені до наказу №53-к від 30.04.2016, про що зроблені відповідні зміни до цього наказу, а Договір від 26.08.2009 №504-101046 припинено з 01.10.2014.

Відповідно до письмових заперечень на вказаний позов представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити з огляду на таке. У заяві від 12.11.2015 позивачем власноручно підписано заяву про надання статусу безробітного, в якій вказано про відсутність обставин, які перешкоджають постановленню на облік, всі його дані відповідають дійсності, а про всі зміни, які входитимуть у протиріччя з даними картки він зобов'язується негайно інформувати центр зайнятості. Інформаційним обміном даними з Державною податковою адміністрацією, Пенсійним фондом України від 07.07.2016 було встановлено, що позивач на момент реєстрації його як безробітного надавав послуги за договором цивільно-правового характеру з ТОВ Євроброкер Україна згідно безстрокової угоди про співпрацю від 26.08.2009 №504-101046 та зафіксовано дату розірвання такої Угоди - 01.05.2016. На офіційний запит до ТОВ Євроброкер Україна від 12.07.2016 №275 останнім було надіслано належним чином завірену копію угоди про співпрацю від 26.08.2009 №504-101046, наказ №53-к від 30.04.2016, яким прийнято рішення про розірвання угоди 01.05.2006, відомості про яку внесено до звітності ДПІ. На основі отриманих даних відповідачем складено акт розслідування страхових випадків від 03.10.2016 №84, в якому підтверджено перебування ОСОБА_1 у цивільно-правових відносинах на основі даних ДПІ та даних ТОВ Євроброкер Україна . Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення позивач був зайнятою особою. На підставі акту розслідування страхових випадків Коростишівським РЦЗ видано наказ від 03.10.2016 №88 про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення. Наказом ТОВ Євроброкер Україна від 30.04.2016 №53-к підтверджено ініціативу фірми у розірванні договору з 01.05.2016, тобто факт негайного припинення (розірвання) угоди з причин шестимісячної неактивності відповідача спростовується та свідчить про відсутність ініціативи фірми розірвати договір після спливу шести місяців, оскільки угодою не передбачено, що консультант має працювати щомісячно і з певними обсягами виконання робіт, робота, навпаки передбачається у вільному режимі. Представник відповідача стверджує, що можливість розірвання такої угоди на підставі п. 4.2.3 передбачена лише з ініціативи фірми, якою вона не скористалася, що є її правом, а не обов'язком, та не передбачено з ініціативи відповідача. Станом на час складання акту розслідування та видачу наказу про повернення допомоги наказ ТОВ Євроброкер Україна не був оскаржений позивачем, був юридично чинним, а тому він потягнув за собою юридичні наслідки. Позивач погодився з фактом наявності цивільно-правових відносин у момент перебування на обліку як безробітного та відповідно необхідності повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, про що свідчить його власноручно написана заява від 11.10.2016 на ім'я директора Коростишівського РЦЗ, в якій він просить дозволити оплату заборгованості по допомозі по безробіттю виплачувати щомісячно до повного погашення боргу /а.с.31-33/.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом від 16.11.2015 №НТ151116 з 12.11.2015 ОСОБА_1 було надано статус безробітного, наказом від 19.11.2015 №НТ151119 призначено допомогу по безробіттю, розпочато виплату допомоги по безробіттю /а.с.7-8 /.

Актом розслідування страхових випадків №84 від 03.10.2016 було встановлено перебування ОСОБА_1 у цивільно-правових відносинах на підставі угоди про співпрацю від 26.08.2009 №504-101046, укладеної між ним та ТОВ Євроброкер Україна /а.с.12-16/.

03.10.2016 відповідачем було винесено наказ №88 Про відшкодування зайво виплачених коштів , яким стягнуто з ОСОБА_1 незаконно виплачену допомогу по безробіттю за період з 19.11.2015 по 29.09.2016 в сумі 24982 гривні 83 копійки /а.с.17/.

Відповідно до листа-повідомлення Коростишівського РЦЗ ОСОБА_1 було нараховано 24982 гривні 83 копійки допомоги по безробіттю, яку слід повернути як нараховану незаконно /а.с.8/. ОСОБА_1 було частково повернуто заборгованість в сумі 8739 гривень /а.с.9-11/.

При зверненні до суду позивач посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзац 2 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Згідно матеріалів справи позивач добровільно сплатив кошти, рахункова помилка відсутня, а також позивач не довів факт недобросовісності щодо отримання спірних коштів з боку відповідача. Більше того, наказ №88 від 03.10.2016 Про відшкодування зайво виплачених коштів , на підставі якого здійснювалося стягнення та добровільна сплата позивачем коштів, не оскаржувався та є чинним.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 158, 174, 209, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Коростишівського районного центру зайнятості про повернення безпідставно сплачених коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Щербаченко