Ухвала

від 01.08.2017 по справі 607/5260/16-к

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

01.08.2017 Справа №607/5260/16-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання представника власника майна ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4 від 18.07.2017р. про скасування арешту з майна,

за участю: представника власника майна ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду звернувся представник власника майна ОСОБА_3 захисник ОСОБА_4 із клопотанням від 18.07.2017р., в якому просить скасувати арешт, який накладений ухвалами слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2016 року у справі №607/5260/16-к (1-кс/607/5674/2016) та від 07 грудня 2016 року у справі №607/5260/16-к (1-кс/607/5677/2016) в рамках кримінального провадження №12016210010000181 від 18.01.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, а саме із автомобіля марки «LEXUS LX 450», 2015 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , а також із автомобіля марки «RANGE ROVER» чорного кольору, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , в часині заборони на відчуження та розпорядження вказаними автомобілями.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання про скасування арешту підтримує, посилаючись на ті обставини, що арешт ухвалами слідчого судді був накладений неправомірно та необґрунтовано, а саме арешт накладався, що вбачається із змісту ухвал, з метою конфіскації майна як виду покарання підозрюваного ОСОБА_5 . Однак, власник майна ОСОБА_3 в межах кримінального провадження не перебуває в статусі підозрюваної, а тому до неї не може бути заснована конфіскація належного їй на праві власності майна. ОСОБА_5 хоч і являється підозрюваним в кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 209 КК України, санкція по яких передбачає конфіскацію майна, проте вона чітко розмежовує майно, яке може бути конфісковане, а саме лише у підозрюваного, яким є ОСОБА_5 .

Зазначає, що як в матеріалах кримінального провадження, зокрема в пред`явленій ОСОБА_5 підозрі від 02.12.2016р., так і в клопотанні старшого слідчого в ОВС У УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_6 , за розглядом яких були винесені ухвали слідчого судді про накладення арешту, не було посилань та доказів, які б свідчили причетність ОСОБА_5 до інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, а саме легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечно протиправного діяння, що передувало легілазації (відмивання) доходів, шляхом придбання транспортних засобів марки «LEXUS LX 450», 2015 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 та «RANGE ROVER» чорного кольору, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 та їх реєстрації на ОСОБА_3 .

А тому, матеріалами клопотання станом на дату його внесення слідчим до слідчого судді не було жодними доказами підтверджено, що вказані автомобілі є доказами злочину, з метою забезпечення яких необхідно було накладати арешт, чи вони підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб, або забезпечення цивільного позову, чи з метою конфіскації майна як виду покарання підозрюваного, при умові доведеності належності їх на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , або ж придбання ОСОБА_5 вказаних автомобілів, внаслідок вчинення незаконних дій, визначених у підозрі та їх реєстрації за ОСОБА_3 . Таким чином, арешт ухвалами слідчого судді був накладений не обґрунтовано, чим порушуються права та інтереси його власника, і підлягає скасуванню.

Прокурор і слідчий в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання. В судовому засіданні 31.07.2017р. проти задоволення клопотання заперечують, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинення особливо тяжких злочинів, зокрема, легалізація незаконно отриманих коштів (доходів) шляхом придбання транспортних засобів та нерухомого майна, в рамках кримінального провадження заявленні ряд цивільних позовів потерпілих від злочину, автомобілі визнанні речовими доказами, оскільки були придбанні ОСОБА_5 шляхом легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, хоча зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3 , санкція статті кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 передбачає конфіскацію майна підозрюваного, а тому мета накладення арешту на автомобілі «LEXUS LX 450», 2015 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 та «RANGE ROVER» чорного кольору, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , які зареєстровані на праві власності за матір`ю ОСОБА_5 ОСОБА_3 повністю відповідала завданням арешту, а саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, про що було вказано у клопотанні старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 при зверненні до слідчого судді із відповідними клопотаннями.

Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_4 , прокурора та слідчого в судовому засіданні, встановлено наступні обставини.

Як встановлено під час розгляду клопотання, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12016210010000181 від 18.01.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

02 грудня 2016 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 209 КК України із викладом їх обставин.

Ухвалю слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07.12.2016р. №607/5260/16-к (1-кс/607/5674/2016) та від 07.12.2016р. №607/5260/16-к (1-кс/607/5677/2016) за наслідками розгляду клопотань старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12016210010000181 від 18.01.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 209 КК України були накладенні арешти на автомобіль марки «LEXUS LX 450», 2015 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , а також на автомобіль марки «RANGE ROVER» чорного кольору, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , шляхом заборони на відчуження та розпорядження ним.

Із змісту ухвал слідчого судді від 07.12.2016р. вбачається, що арешт був накладений з метою конфіскації майна як виду покарання у відповідності до ч. 5 ст. 170 КПК України, згідно якого у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті Кодексу арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо яких здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Однак, оглянувши матеріали клопотання і додані до нього документи, заслухавши пояснення захисника, приходжу до висновку, що арешт ухвалами слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07.12.2016р. №607/5260/16-к (1-кс/607/5674/2016) та від 07.12.2016р. №607/5260/16-к (1-кс/607/5677/2016) за наслідками розгляду клопотань старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12016210010000181 від 18.01.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 209 КК України був накладений необґрунтовано, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

У відповідності до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті Кодексу арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо яких здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, є особливо тяжкими, санкція за які передбачає, зокрема, позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

При цьому, згідно ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Тому, санкція статей Кримінального кодексу України, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_5 , передбачають конфіскацію майна саме підозрюваного, обвинуваченого, а не третіх осіб ОСОБА_3 , у власності яких знаходиться майно, яке вважається набуте ОСОБА_3 правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Підстав стверджувати, що ОСОБА_3 набула вказані автомобілі в супереч законодавства або ж доведення того, на що посилається орган досудового розслідування станом на дату розгляду клопотання немає.

Як вбачається із змісту повідомлення про підозру у вчиненні злочину, яка вручена ОСОБА_5 02.12.2016р., ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, а також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, тобто легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що перебувало легалізації (відмивання) доходів, вчиненні за попередньою змовою групою осіб.

Станом на дату розгляду клопотання про скасування арешту повідомлення про підозру є чинне, із викладом попередніх обставин інкримінованих злочинів, без змін, нова підозра ОСОБА_5 не пред`являлася.

У повідомленні про підозру від 02.12.2016р. про вчинення ОСОБА_5 злочинів, зокрема по ч. 2 ст. 209 КК України, відсутні будь-які посилання та встановленні обставини, або ж наявність сукупність підстав вважати те, що ОСОБА_5 незаконно заволодів грошовими коштами, які легалізував шляхом купівлі транспортних засобів саме марки «LEXUS LX 450» 2015 року випуску і «RANGE ROVER» 2015 року випуску, які в подальшому зареєстрував на свою матір ОСОБА_3 .

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області від 07.12.2016р. як речовими доказами у кримінальному провадженні №12016210010000181 від 18.01.2016р., серед інших, були визнанні автомобілі LEXUS LX 450» 2015 року випуску і «RANGE ROVER» 2015 року випуску.

Приймаючи до уваги вищенаведене вважаю, що на час звернення до слідчого судді із клопотаннями про накладення арешту, так і при винесенні слідчим суддею 07 грудня 2016 року ухвал за наслідками розгляду клопотань слідчого ОСОБА_6 про накладення арешту на автомобілі «LEXUS LX 450» 2015 року випуску і «RANGE ROVER» 2015 року випуску, без відповідних на те посилань в ухвалах слідчого судді від 07.12.2016р., органом досудового розслідування не було подано доказів того, або ж сукупність достатніх підстав вважати і підозрювати, що зазначене арештоване майно, яке належить на праві власності третій особі, має значення речових доказів, не доведено належність рухомого майна підозрюваному ОСОБА_5 і причетність ОСОБА_5 , який є підозрюваним, до вчинення ним дій по легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння шляхом придбання транспортних засобів, а саме «LEXUS LX 450» 2015 року випуску і «RANGE ROVER» 2015 року випуску, і які в подальшому зареєстровані на третю особу, і що не було відображено у пред`явленій ОСОБА_5 підозрі від 02.12.2016р. про вчинення ним злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 і ч. 2 ст. 209 КК України.

Тому, на час винесення 07.12.2016р. ухвал слідчим суддею, що також не було відображено в тексті ухвал, не обґрунтовано тих обставин, що майно, на яке накладено арешти, є власністю ОСОБА_5 , придбане ОСОБА_5 за кошти, одержанні злочинним шляхом, вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння шляхом придбання транспортних засобів «LEXUS LX 450» 2015 року випуску і «RANGE ROVER» 2015 року випуску, а відтак не доведено необхідності застосування арешту, як вказано в ухвалах від 07.12.2016р. саме з метою у подальшому забезпечити виконання покарання в частині конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_5 .

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, під час судового розгляду було встановлено, що слідчий суддя, накладаючи ухвалами від 07 грудня 2016 року арешти на автомобілі марки «LEXUS LX 450», 2015 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , а також із автомобіля марки «RANGE ROVER» чорного кольору, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , в частині заборони на відчуження та розпорядження вказаними автомобілями, якими користується ОСОБА_3 без участі власника даного майна, дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для прийняття такого рішення.

А тому, вказані арешти були накладені ухвалами слідчого судді від 07.12.2016р. необґрунтовано, оскільки на момент звернення до слідчого судді з наведеним клопотанням в органу досудового розслідування, зважаючи на досліджені під час судового розгляду документи, подані сторонами, не було доказів того і наявності підстав вважати або ж підозрювати, що автомобілі належать підозрюваному ОСОБА_5 , придбанні ним за кошти, одержані злочинним шляхом, вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння шляхом придбання транспортних засобів «LEXUS LX 450» 2015 року випуску і «RANGE ROVER» 2015 року випуску, і необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту і саме з метою конфіскації майна як виду покарання.

Щодо ОСОБА_3 , яка є власником зазначеного вище рухомого майна, не здійснюється кримінальне провадження, в рамках якого ставилося питання про накладення арешту на майно, ОСОБА_3 не є особою, яка несе цивільну відповідальність за дії підозрюваного ОСОБА_5 в рамках цього кримінального провадження. Право власності ОСОБА_3 було обмежено не виправдано, яке підлягає відновленню та захисту шляхом скасування накладних арештів.

При цьому, орган досудового розслідування не позбавлений права на звернення із клопотанням про арешт автомобілів в порядку, визначному КПК України із поданням всіх необхідних доказів в підтвердження обґрунтованості його заявлення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4 від 18.07.2017р. про скасування арешту з майна задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений ухвалами слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2016 року у справі №607/5260/16-к (1-кс/607/5674/2016) та від 07 грудня 2016 року у справі №607/5260/16-к (1-кс/607/5677/2016) в рамках кримінального провадження №12016210010000181 від 18.01.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, а саме із автомобіля марки «LEXUS LX 450», 2015 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , а також із автомобіля марки «RANGE ROVER» чорного кольору, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 ,

Копію ухвали направити слідчому СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , прокурору прокуратури Тернопільської області ОСОБА_8 , захиснику ОСОБА_4 та власнику майна ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1