Постанова

від 28.11.2017 по справі 803/1564/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року Справа № 803/1564/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Масюк Г.С.,

за участю представників позивача Бляхарчук М.О., Гаталюк О.М.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Волинська обласна друкарня корпоративного підприємства ДАК Укрвидавполіграфія до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Волинська обласна друкарня корпоративного підприємства ДАК Укрвидавполіграфія (ПРАТ Волинська обласна друкарня , позивач, товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (ГУ ДФС у Волинській області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 листопада 2017 року №0010851404 та №0010861404.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого при декларуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2015 року, в частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ Прем'єр Папір про що складено акт від 17.10.2017 за № 11385/03-20-14-04/2465973. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст.185. п. 198.1., п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України. Не погодившись з висновками акту перевірки ПРАТ Волинська обласна друкарня 20.10.2017 подала на нього свої заперечення. Рішенням від 31.10.2017 № 10480/10/03-20-14-04 контролюючий орган повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення вимог викладених в запереченні. В подальшому на підставі вказаного акту перевірки відповідачем 02.11.2017 були прийняті податкові повідомлення-рішення №0010851404 та №0010861404, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів/послуг на загальну суму 3565,00 грн. (за основним платежем 2852,00 грн., за штрафними санкціями 713,00 грн.) та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2567,00 грн.

Товариство не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з тих підстав, що господарська операція між ТОВ Прем'єр Папір мала реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства, що зумовлює хибність висновків податкового органу щодо порушення вимог Податкового кодексу України.

Також, позивач зазначає, що відсутність договору купівлі-продажу, сертифіката відповідності та якості, а також товарно-транспортних накладних не мають вирішального значення для встановлення фактичного руху активів, а господарська операція є реальною, навіть якщо вона здійсненна без укладення договору.

Отже, зважаючи на вищевикладене позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідач безпідставно визначив господарську операцію щодо придбання паперу газетного у ТОВ Прем'єр Папір нереальною, а відтак винесені контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати.

Представник відповідача позов не визнав, в наданих суду усних та письмових запереченнях з огляду на те, що перевіркою встановлено, що в липні 2015 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ Прем'єр Папір на загальну суму 17 113,00 грн. в т.ч. ПДВ 2852,17 грн., щодо придбання паперу газетного Квітзин ф-т 84/45 у кількості 1,09 т. Згідно даних додатку №5 Розшифровка податкових зобов'язань по податковому кредиту в розрізі контрагентів товариство у липні 2015 року задекларовано податковий кредит в сумі 2852,17 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Прем'єр Папір . В бухгалтерському обліку дана операція відображена Розрахунки з постачальниками .

В ході проведення перевірки надано пояснення щодо факту здійснення господарської операції - купівлі газетного паперу. Згідно накладних ТМЦ товар отримала за довіреністю ОСОБА_1 - заступник голови правління з питань виробництва та постачання. В коло посадових обов'язків якої входить контроль якості паперу, формування замовлень на папір, отримання паперу від продавців на підставі документів і довіреностей, перевірка якості сировини та контроль процесу виробництва готової продукції. Відвантаження товару відбулося на території ПРАТ Волинська обласна друкарня . Доставка паперу здійснювалась ТОВ Прем'єр Папір та водій документів щодо транспортування товару не надав.

Також, під час проведення перевірки товариством не були надані такі документи: договір купівлі-продажу товару, сертифікати відповідності та якості товару, товарно-транспортні накладні по перевезенню паперу газетного, акти прийому-передачі. Таким чином, за відсутності вищевказаних документів неможливо підтвердити транспортування товару від постачальника до покупця, з'ясувати походження придбаного товару та якість продукції, що свідчить про нереальність фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, посилається на те, що ТОВ Прем'єр Папір знаходиться на обліку в ГУ ДФС у Запорізькій області, вид діяльності - 47.51 роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, стан платника - припинено, свідоцтво платника ПДВ №100067018 від 28.08.2017 анульовано, стан платника на 03.10.2017 - ліквідація банкрута.

Враховуючи вищевикладене, в ході перевірки, не можливо підтвердити факт здійснення господарських операції між ПРАТ Волинська обласна друкарня та ТОВ Прем'єр Папір на загальну суму 17113,00 грн. в т.ч. ПДВ 2852,17 грн., а відтак позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у липні 2015 року в сумі 2852,17 грн. у зв'язку з чим контролюючим органом 03.11.2017 правомірно винесено податкові повідомлення-рішення №0010851404 та №0010861404. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав та мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ПРАТ Волинська обласна друкарня .

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПРАТ Волинська обласна друкарня 17.11.2004 зареєстрована як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням якого значиться: 43010, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 27, код ЄДРПОУ 02465973, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.11.2017 за №1003255141 (а.с.20-23). Позивач взятий на податковий облік 17.11.2004 за №191, та станом на день подачі даної позовної заяви перебуває на обліку в ГУ ДФС у Волинській області, що також підтверджується витягом.

В період з 03.10.2017 по 09.10.2017 працівниками ГУ ДФС у Волинській області на підставі ст.75, п.п. 78.1.4 п. 78 ст.78 Податкового кодексу України, та відповідно до наказу №2073 від 07.08.2017 та направлень №2956 та №2957 від 02.10.2017 проведена позапланова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого при декларуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2015 року, в частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ Прем'єр Папір . В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення ПРАТ Волинська обласна друкарня п. 185.1 ст.185. п. 198.1., п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в тому числі за липень 2015 року на загальну сумі 2852,00 грн. та порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в тому числі за 2015 рік на загальну суму 2567,00 грн. За наслідками перевірки складено акт від 17.10.2017 №11385/03-20-14-04/2465973 (а.с.11-16).

Позивач, не погодившись з висновками вищевказаного акту перевірки 20.10.2017 подав на нього свої заперечення (а.с.36-40). Проте, рішенням від 31.10.2017 № 10480/10/03-20-14-04 контролюючий орган повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення вимог викладених в запереченні (а.с.17).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області 02.11.2017 прийняті податкове повідомлення-рішення №0010851404 якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів/послуг на загальну суму 3565,00 грн. (за основним платежем 2852,00 грн., за штрафними санкціями 713,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0010861404 якими товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2567,00 грн. (а.с.10-11).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі №742/11/13-11 від 02.06.2011, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ПРАТ Волинська обласна друкарня та ТОВ Прем'єр Папір обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема,чи були платниками податку на додану вартість).

Що стосується взаємовідносин ПРАТ Волинська обласна друкарня та ТОВ Прем'єр Папір , то суд зазначає наступне.

Як слідує з пояснень представника позивача Бляхарчук М.О., наданих в судовому засіданні, між товариством та ТОВ Прем'єр Папір було укладено договір купівлі-продажу в усній формі в телефонному режимі.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ Прем'єр Папір на адресу ПРАТ Волинська обласна друкарня виписано рахунок-фактуру №ЛВ-0000273 від 15.07.2015 та видаткову накладну №ЛВ-0000811 від 15.07.2015 на суму 17 113,00 гри., в т.ч. ПДВ 2 852,17 гри. (папір газетний Квітзин ф-т 84/45 у кількості 1,09 т.) (а.с.41,46).

Перевезення товару здійснювалося ТОВ Прем'єр Папір .

Прийом товару здійснювала заступник голови правління з питань виробництва та постачання - ОСОБА_1 на підставі доручення №228 від 15.07.2015 (а.с.43,44).

Судом також встановлено, що придбаний товар (папір газетний Квідзин ф-т 84/45) був використаний в господарській діяльності товариства, що підтверджується накладними на передачу готової продукції №2478 від 20.07.2015, №1574 від 24.07.2015, №2515 від 21.07.2015, №1685 від 22.07.2015, №2516 від 21.07.2015, №1627 від 22.07.2015, звітами про дебетові та кредитові операції по рахунках, рахунками про оплату №1711 від 24.07.2015, №1875 та №1876 від 22.07.2015, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 15.07.2017 - 31.07.2017, виписками з банку, відомостями по товарах на складах, які є наявні у матеріалах справи (а.с.58-58,73-97).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

В силу положень п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно із п.201.6 цієї ж статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХIV), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, відповідачем під час проведеної перевірки не було виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презумпції економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Так, у разі, якщо дії платника податків свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції, не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

На правильність наведеного вказує і правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 27 березня 2012 року в справі №21-737во10 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Фактична сплата сум ПДВ, визначених у податкових накладних за липень 2015 року, які включені до складу податкового кредиту за ці місяця є підтвердженою та не заперечується відповідачем. Більше того, вказані податкові накладні зареєстровані продавцями у Єдиному реєстрі податкових накладних та отримані товариством тих же місяців.

Чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Так, на підставі доказів, що містяться у справі, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, що дає змогу суду зробити висновок про підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентам. Рух товарно-матеріальних цінностей також підтверджується матеріалами справи.

Суд критично ставиться до доводів представника відповідача про те, що для надання юридичної сили та доказовості, первинні документи, а саме договір купівлі-продажу, повинен бути складений у відповідності до вимог чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Тому договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до наведеного вище визначення, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Також не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання господарської операції, якщо вона здійснюється без укладення договору, оскільки зміст господарської операції може встановлюватися, як з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, так і мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Дана правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.09.2016 у справі №К/800/14757/15та від 27.09.2016 у праві №К/800/7991/16.

Щодо посилань податкового органу в акті перевірки на встановлені обставини невиконання контрагентами позивача податкових зобов'язань та неможливості здійснення вказаними контрагентами господарської діяльності як на доказ відсутності реального характеру у даних господарських операцій, а саме: відсутність сертифікатів відповідності та/або походження вищезгаданих у податкових та видаткових накладних товар, придбаний у ТОВ Прем'єр Папір а також відсутність документів, що підтверджують транспортування товару від постачальника на адресу ПРАТ Волинська обласна друкарня , суд зазначає наступне.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також суд не бере до уваги посилання представника відповідача про те, що видом діяльності контрагента є роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, свідоцтво платника ПДВ №100067018 від 28.08.2017 анульовано та стан платника на 03.10.2017 - ліквідація банкрута, з огляду на таке.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.11.2017 за №1003302456 до видів діяльності ТОВ Прем'єр Папір відносяться 17.11 - виробництво паперової маси, 17.12 - виробництво паперу та картону, 17.21 - виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари, 17.22 - виробництво паперових виробів господарсько-побутової та санітарно-гігієнічного призначення, що в свою чергу спростовує твердження представника відповідача. Також, згідно даного витягу ТОВ Прем'єр Папір припинило свою діяльність 04.09.2017 у зв'язку із визнання банкрутом за рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.08.2017 у справі №908/700/17, проте правовідносини контрагента з позивачем мали місце у липні 2015 року (а.с.27-30).

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2017 №0010851404 та №0010861404.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області на користь ПРАТ Волинська обласна друкарня слід стягнути судовий збір в сумі 1600,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 121379562 від 13 листопада 2017 року (а.с.2).

Керуючись статтями 2,11,17,71,94,158,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 02 листопада 2017 року №0010851404 та №0010861404.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859 на користь Приватного акціонерного товариства Волинська обласна друкарня корпоративного підприємства ДАК Укрвидавполіграфія (43010, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 27, код ЄДРПОУ 02465973) судовий збір в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 04 грудня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський