Постанова

від 04.08.2017 по справі 814/1544/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

          04.08.2017 р.                                                                                 Справа № 814/1544/17

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМА-С», пр-т Центральний, 67, м. Миколаїв, 54017

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС) звернулась до суду з поданням про підтвердженняобгрунтування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМА-С» (далі - відповідач, ТОВ «ЛАМА-С»).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не зважаючи на наявність наказу № 1275 від 27.07.2017 року та направлень на проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛАМА-С», відповідачем не було допущено перевіряючих до проведення перевірки, що є підставою для застосування адміністративного арешту майна відповідача.

Відповідач проти подання заперечував, зазначаючи, що звітність по РРО подає в автоматичному режимі по дротових або бездротових каналах зв'язку, звітність ніколи не подається з нудьовуми показниками, отже підстав для проведення перевірки у позивача не було. Крім того, перевіряючі прибули для проведення перевірки в неурочний час, отже співробітник ТОВ «ЛАМА-С» не міг прийняти рішення про допуск чи недопуск спеціалістів ГУ ДФС до перевірки.

Представники надали клопотання про розгляд справи без участі представника, в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На виконання Наказу в.о. начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області № 1275 від 27.07.2017 року про проведення фактичної перевірки «ЛАМА-С» (арк. спр. 13), на підставі Направлень на перевірку від 27.07.2017 року № 1564/14-29-03-43 та № 1563/14-29-03-43 (арк. спр. 4, 5) спеціалістами ГУ ДФС здійснено вихід на перевірку.

При виході перевіряючих за фактичною адресою суб'єкта господарювання, оператор АЗК, після ознайомлення з наказом на проведення перевірки та направлень на перевірку, відмовся від допуску посадових осіб позивача для проведення перевірки, про що було складено Акт відмови у допуску до проведення перевірки від 27.07.2017 року № 0120/14/29/14/39185387, який підписан фахівцями ГУ ДФС та оператором АЗК (арк. спр. 10).

Відповідно до абз. 1 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі – ПК України), посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно абз. 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України, відмова платника податків та/або посадових осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

Таким чином, з урахуванням зазначеної норми, у посадових осіб позивача були оформлені належним чином документи, які дають право на проведення документальної перевірки платника податків, та посадові особи були вправі приступити до проведення зазначеної перевірки.

Тобто, діюче законодавство надає платнику податків лише дві підстави для недопущення працівників податкової служби до перевірки: 1) непред'явлення належних документів (наказу, направлення та посвідчення), 2) оформлення цих документів з порушенням законодавства.

Підпунктом 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законі вимоги такої посадової особи; Допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (пп.16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Перевіркою наказів та направлень, судом встановлено, що вони складені у повній відповідності з вимогами п. 81.1 ст. 81 ПК України. За таких обставин, суд приходить висновку, що Направлення на перевірку та Наказ на проведення перевірки на день вручення їх уповноваженому представнику відповідача були оформлені належним чином.

Факт пред'явлення посадовими особами ГУ ДФС наказу та направлень на перевірку відповідачу підтверджується лише складеним актом, але доказів, які б ставили під сумнів даний факт відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно до п.п. 94.2.3. ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

На підставі вищезазначеної норми та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, в.о. начальник ГУ ДФС у Миколаївській області 28.07.2017 року прийнято рішення № 8 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ЛАМА-С» (арк. спр. 8).

Пунктом 94.10 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до ст. 94 п. 94.5 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання обґрунтоване, підтверджене матеріалами справи та його належить задовольнити повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 122, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Подання задовольнити в повному обсязі.

2. Підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМА-С» (код ЄДРПОУ 39185387), застосованого рішенням ГУ ДФС у Миколаївській області від 28.07.2017 року.

3. Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 1833, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови у випадках, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 В.С. Князєв