Рішення

від 21.11.2017 по справі 914/1315/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2017р. Справа № 914/1315/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК , м. Одеса

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ , м. Коростень, Житомирська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія АЖУР , м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, м. Київ

про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочину

Cуддя Мазовіта А.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник (довіреність №160317 від 16.03.2017);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_3, представник (довіреність №27-14343/17 від 11.07.2017);

від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК , м. Одеса звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ , м. Коростень, Житомирська область та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія АЖУР , м. Львів про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою суду від 19.05.2016 (суддя Щигельська О.І.) порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.06.2016, залучив до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ.

Ухвалою від 06.06.2016 суд залучив до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.07.2016 у справі №914/1315/16 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2017 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2016 у справі №914/1315/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 09.08.2017 постанову Вищого господарського суду України від 12.01.2017, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2016 у справі №914/1315/16 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 11.09.2017 судове засідання призначено на 27.09.2017. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 22.11.2017.

21.11.2017 представником відповідача-2 було подано через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження до вирішення Одеським окружним адміністративним судом справи №815/5368/17 за позовом ТзОВ Україна до Уповноваженої особи ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ІМЕКСБАНК про визнання незаконним та скасування рішення.

Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

В клопотанні про зупинення провадження у даній справі представник відповідача-2 не зазначив обґрунтованих причин неможливості розгляду даної справи до вирішення Одеським окружним адміністративним судом справи №815/5368/17, не вказав обставин, які не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Слід також зазначити, що в разі, якщо в подальшому рішення Уповноваженої особи ФГВФО буде визнано незаконним та скасовано, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія АЖУР не позбавлене права звернутися в господарський суд із заявою про перегляд рішення у справі №914/1315/16 за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, клопотання про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 18.02.2014 року між позивачем та відповідачем-2 було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії, на підставі якого останньому надано кредитні кошти із умовою їх повернення у визначений договором строк. Також, з метою забезпечення виконання відповідачем-2 взятих на себе за цим договором зобов'язань, 18.02.2014 року між позивачем та відповідачами та між позивачем і відповідачем-1 було укладено договори застави майнових прав та уступки права вимоги до договору застави майнових прав відповідно. В подальшому сторонами зазначені договори було розірвано на підставі договорів від 22.09.2014 року. В січні 2015 року ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ ІМЕКСБАНК . Уповноваженою особою ОСОБА_1 встановлено, що протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ ІМЕКСБАНК за короткий проміжок часу (в основному, протягом листопада-грудня 2014 року) відбулось вилучення ліквідних предметів застави та іпотеки шляхом укладення договорів про розірвання відповідних договорів застави та іпотеки. Відтак, 22.01.2016 Уповноваженою особою ОСОБА_1 на ліквідацію ПАТ ІМЕКСБАНК направлено відповідачам повідомлення про нікчемність правочину, а саме договорів від 22.09.2014 про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 та про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014. Вказані договори є нікчемними в силу норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки банк безоплатно відмовився від власних майнових вимог. Як зазначив позивач, розірвавши договір застави та договір про уступку права вимоги, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості боржника. Таким чином, позивач просив визнати вказані нікчемні договори недійсними, а також застосувати відповідні наслідки недійсності правочинів.

В судовому засіданні представник третьої особи на стороні позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених у поданих через канцелярію суду письмових поясненнях на позовну заяву.

Відповідачі в судове засідання явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, вимог ухвал суду не виконали, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Третя особа на стороні відповідача явку представника в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив наступне.

18.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія АЖУР (позичальник) було укладене кредитний договір про відкриття кредитної лінії №7/14.

За цим договором банк (позивач) зобов'язався надати позичальнику (відповідачу-2) кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1. договору).

Умовами договору, а саме п. 1.1.1 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №5 від 23.12.2014), визначено, що надання кредиту здійснюється окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених кредитним договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 139 488 208,00 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки 17,8% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 20.08.2015 року (включно) на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.2.10 договору передбачено, що у випадку непогашення кредиту та/або процентів кредитор має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та в інших випадках, встановлених цим договором або законодавством України. У разі прийняття застави, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договором наступної застави, якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 30 календарних днів, банк має право на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або його дострокове погашення за рахунок реалізації предмета застави.

На виконання умов договору №7/14 від 18.02.2014 позивач надав відповідачу-2 обумовлену суму грошових коштів.

Додатковими угодами від 30 квітня 2014 року № 1, від 27 травня 2014 року № 2, від 31 липня 2014 року № 3, від 15 вересня 2014 року № 4, від 23 грудня 2014 року № 5 до зазначеного договору було внесено зміни в частині умов забезпечення вимоги кредитора, зміни майнових поручителів, з якими укладається окремий договір забезпечення, максимального ліміту заборгованості, процентної ставки та строку повернення кредиту.

Також, 18.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК (заставодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ (заставодавець (майновий поручитель)) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія АЖУР (боржник) було укладено договір застави майнових прав.

За цим договором заставодавець (майновий поручитель) передав в заставу заставодержателю майнові права, що випливають з договору від 15.03.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ та Товариством з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС (п. 1.1. договору застави).

Зазначене майно заставодавець (майновий поручитель) передає в заставу заставодержателю з метою забезпечення своєчасного та повного виконання ТзОВ Торгова компанія АЖУР зобов'язань по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №7/14 від 18.02.2014, з усіма додатковими договорами/угодами до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.2. договору застави).

Згідно з п. 1.3. договору застави, заставлені майнові права оцінені сторонами в сумі 17 015 000,00 грн.

Згідно п. 1.5. договору застави, за рахунок заставлених майнових прав заставодержатель задовольняє свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних із пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на заставлені майнові права, сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, відшкодування збитків, завданих порушенням заставодавцем (майновим поручителем) забезпеченого зобов'язання або умов договору застави.

Відповідно до пункту 4.1 договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на заставлені майнові права, якщо на момент виконання забезпечених заставою зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, та/або при несплаті/частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум відсотків, комісій, неустойки (пені, штрафних санкцій).

Пунктом 4.3 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється: шляхом уступки заставодавцем (майновим поручителем) заставодержателю вимоги, що випливає із заставлених майнових прав; шляхом звернення заставодержателя до суду з вимогою переводу на нього заставлених майнових прав.

Згідно з пунктом 6.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

18.02.2014 року ПАТ ІМЕКСБАНК (заставодержатель) та ТзОВ Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ (заставодавець (майновий поручитель)) укладено договір про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, за яким заставодавець уступає, а заставодержатель приймає в повному обсязі право вимоги на всі майнові права за договором від 15.03.2013 року, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ та Товариством з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС , які є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №7/14 від 18.02.2014 з усіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Відомості щодо застави майнових прав внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 20 лютого 2014 року за реєстраційним № 14195378.

22.09.2014 року між ПАТ ІМЕКСБАНК , ТзОВ Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ та ТзОВ Торгова компанія АЖУР було укладено договір про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 року, за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати договір застави майнових прав від 18.02.2014 р. (п. 1) та домовились про те, що розриваючи договір, зазначений в п. 1 цього договору, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за вищезазначеним договором (п. 2).

Також, 22.09.2014 року між ПАТ ІМЕКСБАНК та ТзОВ Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ укладено договір про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, за яким сторони дійшли згоди розірвати договір про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014 (п. 1) та домовились про те, що розриваючи договір, зазначений в п. 1 цього договору, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за вищезазначеним договором (п. 2).

23 вересня 2014 року із Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис № 14195378 з контрольною сумою 54016927Д2 про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТзОВ СП АГРОТЕХ на підставі договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року.

У зв'язку з невиконанням ТзОВ ТК АЖУР своїх зобов'язань за кредитним договором від 18 лютого 2014 року № 7/14 рішенням Господарського суду Одеської області від 28 вересня 2015 року у справі № 916/1422/15-г стягнуто з ТзОВ ТК АЖУР на користь ПАТ ІМЕКСБАНК 139 488 208,00 грн. заборгованості за кредитом, 13 196 731,33 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та 3 415 737,34 грн. .пені. Це рішення набрало законної сили; наказ Господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2015 року стягувачем пред'явлено до виконання, а 23 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 49711266.

У зв'язку зі здійсненням ПАТ ІМЕКСБАНК ризикової діяльності, що призвела до втрати ліквідності, виникнення реальної загрози невиконання ним своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами, постановою Правління Національного банку України від 15 січня 2015 року № 16/БТ ПАТ ІМЕКСБАНК віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів і встановлено певні обмеження в його діяльності.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 №50 Про віднесення Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК до категорії неплатоспроможних , Виконавчою дирекцією ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 №16 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ ІМЕКСБАНК , згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ ІМЕКСБАНК ОСОБА_5.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 №330 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК , Виконавчою дирекцією ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 №105 Про початок процедури ліквідації АТ ІМЕКСБАНК та призначення уповноваженої особи ОСОБА_1 на ліквідацію банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ ІМЕКСБАНК та призначено уповноваженою особою ОСОБА_1 на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 строком на 1 рік з 27.05.2015 до 26.05.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_1 №189 від 19.10.2015 призначено уповноваженою особою ОСОБА_1 та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ ІМЕКСБАНК , визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6 з 20.10.2015.

Під час перевірки уповноваженою особою ОСОБА_1 встановлено, що протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Імексбанк , зокрема протягом листопада - грудня 2014 року, відбулося вилучення ліквідних предметів застави та іпотеки шляхом укладення договорів про розірвання відповідних договорів застави та іпотеки, у тому числі договорів у справі, яка розглядається.

На виконання приписів частини другої статті 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженою особою ОСОБА_1 ОСОБА_6 22.01.2016 року відповідачам направлено повідомлення про нікчемність правочинів про розірвання договору застави майнових прав та договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав з підстав, передбачених статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Крім того, відповідне оголошення опубліковано у газеті Голос України 30.03.2016 року № 57 (6311).

Як зазначив позивач, договори про розірвання є нікчемними в силу норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки банк безоплатно відмовився від власних майнових вимог. Розірвавши договір застави та договір про уступку права вимоги, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості боржника.

З огляду на наведене, ПАТ ІМЕКСБАНК звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору від 22.09.2014 про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014, укладеного між ПАТ ІМЕКСБАНК , ТзОВ Торгова компанія АЖУР та ТзОВ Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ ; визнання недійсним договору від 22.09.2014 про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, укладеного між ПАТ ІМЕКСБАНК та ТзОВ Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ ; застосування наслідків недійсності договору від 22.09.2014 про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014, повернувши сторін у первісний стан, шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису 14195378 з контрольною сумою 54016927Д2 про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТзОВ Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ на підставі договору застави майнових прав від 18.02.2014 з дати вилучення, а саме з 23.09.2014.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК).

Отже, нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини).

За змістом статей 572, 589, 590 ЦК, статей 1, 3, 4, 16 Закону України Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту тощо. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

З аналізу наведених норм вбачається, що застава є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання; заставодержатель (кредитор) набуває права майнової вимоги на підставі, зокрема, договору, що встановлює зобов'язальні відносини між особою, яка забезпечує виконання основного зобов'язання боржника, та кредитором боржника, з моменту укладення/нотаріального посвідчення цього договору. Реалізація кредитором (заставодержателем) права майнової вимоги у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається, зокрема, шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Відповідно до частини другої, пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на час запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ ІМЕКСБАНК ) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа ОСОБА_1 зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тих підстав, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Уповноважена особа ОСОБА_1 протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Судом встановлено, що кредитний договір №7/14 від 18.02.2014, виконання зобов'язань за яким забезпечувалося договорами застави майнових прав та уступки права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014, укладався на умовах, зокрема, забезпеченості. За цими договорами заставодавець (майновий поручитель) зобов'язався виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором. За оспорюваними договорами про розірвання договорів застави та уступки права вимоги, укладеними між сторонами, банк (кредитор) відмовився від майнових прав, переданих у заставу на забезпечення виконання зобов'язання боржника за кредитним договором, тобто відмовився від власних майнових вимог. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ ІМЕКСБАНК (договори про розірвання укладені 22.09.2014, тимчасова адміністрація запроваджена з 27.01.2015, тобто спірні договори були укладені за 4 місяці до запровадження тимчасової адміністрації).

Таким чином, недійсність правочинів неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, установлено законом, такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою ОСОБА_1, з огляду на те, що вони були вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа ОСОБА_1 вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації, у тому числі звертається до суду з відповідним позовом.

Підтвердженням факту нікчемності правочинів про розірвання договорів забезпечення з огляду на відмову банку від власних майнових вимог до заставодавця, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості боржника, є звернення банку в подальшому із позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2015 року у справі №916/1422/15-г, яке набрало законної сили, стягнуто з ТзОВ ТК АЖУР на користь ПАТ ІМЕКСБАНК 139 488 208,00 грн. заборгованості за кредитом, 13 196 731,33 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та 3 415 737,34 грн. пені. Докази виконання вищевказаного рішення суду в матеріалах справи відсутні. Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 5 ст. 216 ЦК України передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Як зазначалося вище, 23.09.2014 року, внаслідок укладення 22.09.2014 року договору про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 року, із Державного реєстру обтяжень рухомого майна було вилучено запис №14195378 з контрольною сумою 54016927Д2 про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТзОВ СП АГРОТЕХ на підставі договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року.

Таким чином, з огляду на визнання договору від 22.09.2014 про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 року недійсним, запис за №14195378 з контрольною сумою 54016927Д2 про державну реєстрацію обтяження рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ (ідентифікаційний код 35640802) на підставі договору застави майнових прав від 18.02.2014 року підлягає відновленню у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з 23.09.2014 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення повністю.

Згідно статті 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК за подання позовної заяви було сплачено 4 134 грн. 00 коп., апеляційної скарги - 4 547 грн. 40 коп., за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України - 4 961 грн. 00 коп., за подання касаційної скарги до Верховного Суду України - 5 374 грн. 20 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати слід покласти на відповідачів.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 92, 203, 204, 215, 236, 241, 267, 509, 626 ЦК України, ст. 207 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним договір від 22.09.2014 року про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК (ідентифікаційний код 20971504), Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія АЖУР (ідентифікаційний код 37169227) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ (ідентифікаційний код 35640802).

3. Визнати недійсним договір від 22.09.2014 року про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18.02.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК (ідентифікаційний код 20971504) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ (ідентифікаційний код 35640802).

4. Застосувати наслідки недійсності договору від 22.09.2014 року про розірвання договору застави майнових прав від 18.02.2014 року, повернувши сторони у первісний стан, шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису 14195378 з контрольною сумою 54016927Д2 про державну реєстрацію обтяження рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ (ідентифікаційний код 35640802) на підставі договору застави майнових прав від 18.02.2014 року з дати вилучення, а саме з 23.09.2014 року.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія АЖУР , м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 (ідентифікаційний код 37169227) на користь Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК , м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-а (ідентифікаційний код 20971504) 2 067 грн. 00 судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 2 273 грн. 70 судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 2 480 грн. 05 судового збору за розгляд справи у Вищому господарському суді України, 2 687 грн. 10 судового збору за розгляд справи у Верховному Суді України.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство АГРОТЕХ , м. Коростень, вул. Сосновського, 43, Житомирська область (ідентифікаційний код 35640802) на користь Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК , м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-а (ідентифікаційний код 20971504) 2 067 грн. 00 судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 2 273 грн. 70 судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 2 480 грн. 05 судового збору за розгляд справи у Вищому господарському суді України, 2 687 грн. 10 судового збору за розгляд справи у Верховному Суді України.

7. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 21.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 27.11.2017.

Суддя Мазовіта А.Б.