Рішення

від 04.12.2017 по справі 922/3614/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р.Справа № 922/3614/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Бізнес» , м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 10-652/д від 09.11.2016р.

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазвидобувного управління «Полтаванафтогаз» - звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Бізнес» - про зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги позивача в сумі 56466086,17 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач має перед позивачем заборгованість в сумі 56466086,17 грн. за наступними договорами поставки нафтопродуктів: №НП-0061 від 15.01.2016 р.; №НП-0105 від 31.01.2016 р.; НП-0128 від 01.02.2016 р.; НП-0162 від 02.02.2016 р.; НП-0251 від 28.02.2016 р.; НП-0278 від 29.02.2016 р.; НП-0319 від 29.02.2016 р. Однак, як стверджує позивач, відповідач під час процедури припинення своєї підприємницької діяльності ухиляється від включення до проміжного ліквідаційного балансу вказаних грошових вимог позивача.

В судовому засіданні 04.12.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач правом на участь в судових засідання під час розгляду справи судом не скористався, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про розгляд справи був повідомлений.

Так, 22.11.2017 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№38644), в якому він зазначив про своє бажання надати до суду додаткові докази, однак через технічні причини потрібний додатковий час для збору таких доказів, а також для надання письмових пояснень по справі.

Ухвалою суду від 22.11.2017 р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено судом, розгляд справи було відкладено до 04.12.2017 р. Однак, в судове засідання 04.12.2017 р. представник відповідача також не з'явився, доказів до матеріалів справи не надав.

За таких обставин, суд констатує, що учасникам судового процесу створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, обгрутування та доведення власних правових позицій щодо спірних правовідносин.

Враховуючи закінчення визначених ст. 69 ГПК України строків розгляду даної справи, суд вважає за можливе вирішити спір у даній справі за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договори поставки нафтопродуктів: №НП-0061 від 15.01.2016 р.; НП-0105 від 31.01.2016 р.; НП-0128від 01.02.2016 р.; НП-0162 від 02.02.2016 р.; НП-0251 від 28.02.2016 р.; НП-0278 від 29.02.2016 р.; НП-0319 від 29.02.2016 р., відповідно до п. 1.1 яких, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), згідно умов договору.

В п. 5.1 договорів поставки нафтопродуктів сторони домовились, що оплата товару здійснюється шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2016 р.

Згідно з п.п. 5.3, 5.5 договору поставки нафтопродуктів, датою здійснення оплати вважається дата перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Ціна товару є договірною та визначається в додаткових угодах до договору.

В додаткових угодах №1 до договорів поставки сторони домовились про наступну вартість товару:

- за договором поставки нафтопродуктів №НП-0061 від 15.01.2016 р. - на суму 9966000,00 грн. Як свідчить Акт №1 приймання-передачі нафтопродуктів, товар було поставлено відповідачу - 15.01.2016 р.;

- за договором поставки нафтопродуктів НП-0105 від 31.01.2016 р. - на суму 5384333,21 грн. Як свідчить Акт №1 приймання-передачі нафтопродуктів, товар було поставлено відповідачу - 29.02.2016 р.;

- за договором поставки нафтопродуктів НП-0128 від 01.02.2016 р. - на суму 8151104,80 грн. Як свідчить Акт №1 приймання-передачі нафтопродуктів, товар було поставлено відповідачу - 29.02.2016 р.;

- за договором поставки нафтопродуктів НП-0162 від 02.02.2016 р. - на суму 8000400,00 грн. Як свідчить Акт №1 приймання-передачі нафтопродуктів, товар було поставлено відповідачу - 29.02.2016 р.;

- за договором поставки нафтопродуктів НП-0251 від 28.02.2016 р. - на суму 9600480,00 грн. Як свідчить Акт №1 приймання-передачі нафтопродуктів, товар було поставлено відповідачу - 29.02.2016 р.;

- за договором поставки нафтопродуктів НП-0278 від 29.02.2016 р. - на суму 6174188,70 грн. Як свідчить Акт №1 приймання-передачі нафтопродуктів, товар було поставлено відповідачу - 29.02.2016 р.;

- за договором поставки нафтопродуктів НП-0319 від 29.02.2016 р. - на суму 9189579,46 грн. Як свідчить Акт №1 приймання-передачі нафтопродуктів, товар було поставлено відповідачу - 29.02.2016 р.

Отже, позивач на підставі договорів поставки нафтопродуктів поставив відповідачу в період з 15.01.2016 р. по 29.02.2016 р. товар на загальну суму 56466086,17 грн.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договорами поставки нафтопродуктів, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 56466086,17 грн.

Як свідчать відомості з ЄДРПОУ, з 18.08.2017 р. відповідач перебуває в стані припинення. Строк для заявлення кредиторських вимог визначено - до 26.10.2017 р.

Позивач стверджує, що у зв'язку з припиненням відповідача, 29.08.2017 р. позивач звернувся до нього із заявою, відповідно до якої просив відповідача визнати вимоги позивача на загальну суму 56466086,17 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу. Факт направлення такої заяви позивач підтверджує даними офіційного сайт ДП Укрпошта , чеком про здійснення поштового відправлення та повідомлення про вручення поштового відправлення та копією поштового конверту (арк.с. 31-32, 66-67).

Позивач стверджує, що вимоги заяви відповідач не виконав, заборгованість перед позивачем в сумі 56466086,17 грн. до проміжного ліквідаційного балансу не включив, що й зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наявних в матеріалах справи доказів (договорів поставки нафтопродуктів: №НП-0061 від 15.01.2016 р.; НП-0105 від 31.01.2016 р.; НП-0128від 01.02.2016 р.; НП-0162 від 02.02.2016 р.; НП-0251 від 28.02.2016 р.; НП-0278 від 29.02.2016 р.; НП-0319 від 29.02.2016 р.; укладених до них додаткових угод №1; актів приймання-передачі нафтопродуктів - арк.с. 11-24) вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем, поставив відповідачу обумовлений договорами товар на загальну суму 56466086,17 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В договорах поставки нафтопродуктів сторони домовились, що грошові зобов'язання за договорами відповідач має виконати до 31.12.2016 р. Тобто строк оплати поставленого на підставі договорів поставки нафтопродуктів товару - настав.

Позивач стверджує, що відповідач свої грошові зобов'язання за договорами поставки нафтопродуктів на загальну суму 56466086,17 грн. - не виконав.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів в спростування вказаного твердження позивача.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив свої грошові зобов'язання перед позивачем договорами поставки нафтопродуктів на загальну суму 56466086,17 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач з 18.08.2017 р. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Згідно статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Відповідно до ч.5 ст. 105 ЦК України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

В ЄДРПОУ строк для заявлення кредиторських вимог визначено - до 26.10.2017 р.

29.08.2017 р. (тобто у межах строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог) позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив відповідача визнати вимоги позивача на загальну суму 56466086,17 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Частиною 6 ст. 105 ЦК України встановлено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як свідчить повідомлення про вручання поштового відправлення, заява позивача про визнання вимог позивача на загальну суму 56466086,17 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу - була отримана відповідачем 31.08.2017 р. Відповідні обставини не спростовано відповідачем.

Отже, вимога позивача щодо визнання вимог позивача на загальну суму 56466086,17 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу мала бути розглянута відповідачем - не пізніше 30.10.2017 р.

Втім, відповіді на заяву позивача щодо його вимог відносно заборгованості за договорами поставки нафтопродуктів на загальну суму 56466086,17 грн. - відповідач не надав. Докази в спростування таких обставин відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс. Тобто, враховуючи, що строк для заявлення кредиторських вимог відповідачу визначено - до 26.10.2017 р., з 27.10.2017 р. відповідач мав скласти проміжний ліквідаційний баланс.

В матеріалах справи відсутні докази включення відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості перед позивачем за договорами поставки нафтопродуктів на загальну суму 56466086,17 грн.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів розгляду відповідачем отриманої від позивача заяви щодо визнання вимог позивача на загальну суму 56466086,17 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу; доказів включення таких вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу - суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від розгляду вимог позивача на загальну суму 56466086,17 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України, у разі ухилення ліквідаційної комісії від розгляду вимог кредитора кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Враховуючи, що вимога позивача щодо визнання вимог позивача на загальну суму 56466086,17 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу мала бути розглянута відповідачем - не пізніше 30.10.2017 р., а також те, що позивач звернувся з позовом у даній справі 25.10.2017 р. - суд дійшов висновку, що обумовлений ч. 3 ст. 112 ЦК України строк - не вичерпано, а тому обумовлене в позові право позивача на включення його майнових вимог до проміжного ліквідаційного балансу відповідача підлягає судовому захисту.

За таких обставин, враховуючи факт ухилення відповідачем від розгляду вимог позивача на загальну суму 56466086,17 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 175 ГК України, 105, 110-112, 509, 526, 530, 629, 612 ЦК України та керуючись 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Бізнес (61195, м. Харків, вул. Наумівська, 36А, код ЄДРПОУ 39618744) визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазвидобувного управління Полтаванафтогаз (36020, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код ЄДРПОУ 22525915) в сумі 56466086,17 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Бізнес (61195, м. Харків, вул. Наумівська, 36А, код ЄДРПОУ 39618744).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Бізнес (61195, м. Харків, вул. Наумівська, 36А, код ЄДРПОУ 39618744) на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазвидобувного управління Полтаванафтогаз (36020, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код ЄДРПОУ 22525915) судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_3